Зверніть увагу!
У відділенні лабораторії не виконується взяття матеріалу зі статевих органів: неповнолітнім (до 18 років); вагітним; жінкам, які не мали сексуального досвіду; при встановленій внутрішньоматковій спіралі не береться матеріал з шийки матки.
Зразки відбираються вашим лікарем.
Комплексне лабораторне дослідження, яке включає визначення ДНК збудників інфекцій сечо-статевих органів, що мають найбільше значення.
Збудники інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), абсолютні патогени, які потребують обов’язкового лікування:
Neisseria gonorrhoeae (гонорея);
Chlamydia trachomatis (урогенітальний хламідіоз);
Trichomonas vaginalis (трихомоніаз);
Mycoplasma genitalium (генітальний мікоплазмоз).
Умовно-патогенні бактерії, гриби, які можуть бути ознаками дисбіотичих змін та викликати інфекційно-запальні захворювання статевих органів:
Gardnerella vaginalis (анаеробний вагініт, гарднерельоз);
Candida albicans (кандидоз);
Mycoplasma hominis (мікоплазмоз);
Ureaplasma urealyticum (уреаплазмоз);
Ureaplasma parvum (уреаплазмоз).
Віруси, які здатні вражати статеві органи з розвитком патологічних змін:
Вірус простого герпесу 1 типу (герпес);
Вірус простого герпесу 2 типу (генітальний герпес, ІПСШ);
Віруси папіломи людини (ВПЛ) високого онкогенного ризику (типи ВПЛ - 16, 18, 31, 33, 35, 39, 45, 51, 52, 53, 56, 58, 59, 66, 68).
Дослідження може використовуватися, як для діагностики (при ознаках статевих інфекцій) так і з профілактичною метою (скринінг в групах підвищеного ризику статевих інфекцій) не залежно від статі та віку. Тест дозволяє комплексно оцінити мікробний склад біоценозу статевих органів, провести етіологічну діагностику поширених статевих інфекцій. За результатами аналізу можна провести диференціальну діагностику та вибрати вірну тактику лікування. При дослідженні в динаміці можна оцінити перебіг хвороби, та відслідкувати ефективність лікування.
Тестування доцільно виконувати в активну фазу хвороби з використанням біологічних зразків (локалізації), в яких потенційно знаходиться найбільша кількість збудника. Вид конкретного біологічного матеріалу залежить від форми та стадії інфікування, клінічних проявів та визначається лікарем. Для дослідження може використовуватися (один вид біологічного матеріалу на одне дослідження):
ЧОЛОВІКИ:
еякулят, секрет простати, сеча (перша ранкова порція) / доставка у відділення лабораторії готового матеріалу епітеліальний зішкріб з уретри, з зовнішніх статевих органів / взяття у пункті забору лабораторії за умов виконання правил підготовки, або доставка готового матеріалу (взяття лікарем)
ЖІНКИ:
епітеліальний зішкріб з вагіни, цервікального каналу (шийка матки) – стандартне обстеження включає матеріал з 2-х точок, проте можуть бути виключення в залежності від клінічних проявів та стану жінки; епітеліальний зішкріб із зовнішніх статевих органів / взяття у пункті забору лабораторії за умов виконання правил підготовки, або доставка готового матеріалу (взяття лікарем).
За 3 доби до обстеження утриматися від незахищених статевих контактів; напередодні дослідження (за 24 години) не застосовувати місцеві лікарські форми (свічки, мазі, спринцювання, контрацептиви і т. п.), засоби інтимної гігієни, що містять бактерицидні добавки. Безпосередньо в день взяття матеріалу не проводити туалет зовнішніх статевих органів з гігієнічними засобами (допустима обробка чистою водою). При взятті зішкрібу з уретри утриматися від сечовипускання не менше ніж 3 години. У жінок взяття зразків проводиться до мануального дослідження, не проводиться за наявності менструальних виділень.
полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) з детекцією результатів в режимі реального часу (PCR Real-time). Принцип методу заснований на виявленні специфічних ділянок ДНК мікроорганізмів (збудників урогенітальних інфекцій)
