Андростендіон (Androstenedione)

ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ

1. Діагностика «вірилізуючих» синдромів (синдром полікістозних яєчників, Кушинга, вродженої гіперплазії кори наднирників, андрогенпродукуючих пухлин яєчників, яєчок або аденоми/карциноми наднирників);
2. Обстеження жінок з ознаками гіперандрогенії: порушення менструального циклу, гірсутизм, акне, зміна тембру голосу, кліторомегалія, збільшенням м’язової маси (в комплексі з аналізами тестостерон, вільний тестостерон, дигідротестостерон, ГЗСГ, ДЕА-S04);
3. Діагностика вродженої гіперплазії наднирників (в комплексі з аналізами 17-ОН-прогестерон, кортизол, ДЕА-S04);
4. Контроль лікування та моніторинг вищенаведених синдромів;
5. Діагностика передчасного статевого дозрівання хлопчиків (у комплексі з аналізами на гонадотропіни та інші статеві стероїди);
6. Обстеження немовлят з ознаками порушення диференціювання статі (із зовнішніми статевими органами, які володіють ознаками як жіночої, так і чоловічої статі).

КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

Андростендіон - стероїдний гормон, попередник статевих гормонів тестостерону та естрону (попередник естрадіолу). Основний андроген, що секретується яєчниками. Також в невеликих кількостях секретується корою наднирників у обох статей і яєчками у чоловіків. Андрогенна дія значно слабша, ніж у тестостерону. Перетворюється в естрогени, головним чином у яєчниках, але також і в жировій тканині. Можливе перетворення андростендіону в тестостерон, але в нормі у жінок воно незначно. Посилення продукції тестостерону з андростендіону, наприклад, при наявності андрогенпродукуючих пухлин, часто призводить до гірсутизму і навіть вірильності. На відміну від андрогенів наднирників (наприклад, дигідроепіандростенону та його сульфату (ДЕА-SO4)), андростендіон секретується не лише корою наднирників, а й тека-клітинами яєчників, клітинами Лейдига яєчок. Синтез статевих гормонів – складний процес перетворення різних за хімічною структурою молекул, що відбувається за участі стероїдогенних ферментів, та призводить до утворення різних форм стероїдних гормонів з різним рівнем активності. Попередником усіх стероїдів виступає холестерин. Місцем утворення стероїдів можуть бути: наднирники (частина прогестерону, андрогенів), яєчки (андрогени), яєчники (прогестіни, естрогени), фетоплацентарна ендокринна тканина (прогестерон, естрогени з ДЕА-SO4). Ланцюг синтезу статевих стероїдів, у якому приймає участь андростендіон, виглядає так: холестерол – прегненолон – прогестерон/17-ОН-прегненолон – 17-ОН прогестерон/ДЕА-SO4 – андростендіон – тестостерон (дигідротестостерон)/естрон (естрадіол). Збільшення концентрації андростендіону характерно для «вірилізуючих» синдромів: синдрому полікістозних яєчників, пухлин статевих залоз та наднирників, синдрому Кушинга, вродженої гіперплазії кори наднирників. Вірилізація (лат. Virilis – чоловічий, властивий чоловікові) – симптомокомплекс, що характеризується появою чоловічих рис у результаті активації андрогенів (чоловічих статевих гормонів): статури, оволосіння, тембру голосу у жінок тощо.

Типи вірилізації:

1. Нормальна вірилізація (для чоловіків): включає процеси нормального статевого дозрівання, за які відповідає тестостерон (ріст пеніса, ріст лобкового волосся, зміна голосу тощо);
2. Неповна вірилізація (для обох статей): може бути причиною гіпоспадії (вада розвитку сечовивідного каналу);
3. Патологічна вірилізація (для жінок): гірсутизм, акне, зміна тембру голосу, вади розвитку статевих органів.

Концентрація андростендіону в плазмі крові починає підвищуватися з 7-ми річного віку, а після 30-ти років зменшується. Продукція андростендіону змінюється в залежності від часу доби - пік секреції в ранкові часи. Високі значення характерні для середини менструального циклу. «Слабкі» андрогени відіграють головну роль у метаболізмі пацієнтів з низькою концентрацією тестостерону в нормі, наприклад, хлопчиків до періоду статевого дозрівання. Андростендіон також є основним стероїдним гормоном жінок у постменопаузі. Подібно іншим статевим гормонам більша частина андростендіону знаходиться в сироватці крові у зв’язаному стані (кон’югована, сульфатизована, зв’язана з андроген-зв’язуючим глобуліном), тобто неактивна. Доля активного гормону залежить від фізіологічного стану організму, прийому деяких лікарських препаратів, наявності супутньої патології. В нормі лише третина загальної кількості андростендіону присутня у вільному стані та відповідальна за ефекти, які проявляються в «органах-мішенях». Ефекти андростендіону можуть модифікуватися при взаємодії цього гормону з іншими андрогенами та антиандрогенами на рівні зв’язування зі специфічними рецепторами. Інтерпретацію результатів аналізу слід проводити з урахуванням додаткових лабораторних даних, що характеризує гормональний фон пацієнта.

ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ

Результати лабораторних досліджень не є діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики і самолікування. Діагноз ставить лікар, використовуючи як результати цього аналізу, так й інформацію з інших джерел (таких, як клінічна картина, історія хвороби, інші додаткові обстеження). Одиниці виміру: нмоль/л (наномоль на літр). Альтернативні одиниці виміру: нг/мл х 3.4916 = нмоль/л. Межі визначення: 1.04-35 нмоль/л. Результат дослідження надається в кількісному форматі.

Референсні діапазони залежать від статі та віку.

ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ

1. Гіперпродукція андростендіону яєчниками (синдром полікістозних яєчників, пухлина Сертолі-Лейдига, гіперплазія строми яєчників, пухлина яєчників);
2. Гіперпродукція андростендіону наднирниками (вроджена гіперплазія кори наднирників, синдром Кушинга, аденома/карцинома кіркової речовини);
3. Первинне невиношування вагітності;
4. Остеопороз у жінок.

ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ

1. Фізіологічне (вікове) зниження статевої функції у чоловіків;
2. Недостатність наднирників;
3. Недостатність яєчників;
4. Серповидноклітинна анемія.

ІНТЕРФЕРУЮЧІ ФАКТОРИ

Отримання зразків необхідно проводити у ранішні години (рівень андростендіону змінюється протягом доби: вранці досягає максимуму, ввечері – мінімуму). На показники можуть впливати внутрішньовенні радіоконтрастні речовини, що використовувалися напередодні (до 7 діб). Результати дослідження андростендіону можуть бути помилково завищені у пробах пацієнтів, які отримують терапію препаратами спіронолактону у зв'язку з крос-реактивністю. Рекомендується не використовувати цей тест для пацієнтів, які отримують спіронолактон (Верошпірон, Альдактон) – інформація актуальна для технології IMMULITE2000XPi (Siemens, Німеччина).