ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ
- Підозра на алергічні реакції на алергени тваринного походження.
- Алергічні захворювання (бронхіальна астма, атопічний дерматит, екзема, харчова алергія та респіраторні алергії) – визначення можливих причин алергічного захворювання.
- Виявлення сенсибілізації до вказаних алергенів.
- При обстеженні пацієнтів із почервонінням та печінням очей, набряком повік, сльозотечею, чханням, закладеністю, ринореєю, свербінням у носі, кашлем, задишкою, бронхоспазмом, дерматитом невизначеної причини.
- Неможливість проведення діагностичних алергологічних шкірних тестів (діти до 5 років; неможливість відміни антигістамінних препаратів (впливають на результати шкірних проб); неможливість поставити шкірні проби на всі необхідні алергени; системні реакції в анамнезі; високий ступінь сенсибілізації пацієнта, коли можливий розвиток анафілактичного шоку; дермографізм та поширений дерматит; різко змінена реактивність шкіри).
- Диференціальна діагностика між IgE-залежними та IgE-незалежними механізмами алергічних реакцій.
КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
Багато алергічних захворювань є опосередкованими імуноглобулінами класу IgE.
У сенсибілізованих людей, що страждають на швидкий тип алергій (атопію чи анафілаксію), молекули IgE діють як сполучна ланка між алергеном і спеціалізованими клітинами, які виділяють гістамін та інші сполуки у відповідь на алерген; це лежить в основі станів, які ми називаємо алергічними реакціями.
Метою даного тесту є визначення алергічної реакції до епітелію та лупи кішки. Даний тест є кількісним визначенням у крові специфічних антитіл, імуноглобулінів класу E, що з'являються за наявності алергічної реакції на епітелій та лупу кішки.
Найважливіші інгаляційні алергени ссавців можуть бути поділені на п'ять груп протеїнів: ліпокаліни, секретоглобуліни, калікреїни, латерини, альбуміни.
Дані алергени відносяться до епідермальної групи. Вони потрапляють в організм повітряним шляхом; при контакті з тваринами; при дотику до виробів, до складу яких входить алерген (наприклад, до одягу, подушки, ковдри). Симптоми алергії можуть бути наступні: почервоніння (гіперемія), шкірні висипання, кропив'янка, свербіж та розчісування на шкірі, припухлості та набряки, почервоніння та печіння слизової очей, сльозотеча, набряк повік, чхання, кашель, задишка, спазм бронхів.
Основним котячим алергеном, на який припадає до 100% випадків сенсибілізації людини, є утероглобін Fel d 1, який було вперше виділено ще у 1973 році. Усі кішки виробляють Fel d 1 незалежно від їхньої породи, віку, довжини шерсті, статі, місця проживання (у приміщенні або на вулиці) або маси тіла. Fel d 1 виробляється переважно в слинних, а також в сальних, слізних та анальних залозах; розподіляється по шерсті кішки під час вилизування, догляду за шерстю (грумінгу); виділяється в навколишнє середовище з шерстю та лупою. Біологічна функція Fel d 1 для кішок поки що не визначена, але передбачається, що він виконує роль феромона/хімічної сигналізації. Вироблення Fel d 1 у котів може змінюватися протягом дня.
Кількісне визначення специфічних IgE-антитіл дозволяє оцінити взаємозв'язок між рівнем антитіл та клінічними проявами алергії. Низькі значення цього показника вказують на низьку ймовірність алергічного захворювання, тоді як високі значення мають високу кореляцію із клінічними проявами захворювання. При виявленні високих рівнів специфічних IgE можливо передбачити розвиток алергії у майбутньому та яскравіший прояв її симптомів, однак слід розуміти, що концентрація IgE у крові нестабільна. Вона змінюється з розвитком захворювання, з кількістю отримуваної дози алергенів, а також на фоні лікування. Рекомендується повторити дослідження при зміні симптомів і для контролю лікування.
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
Інтерпретація результатів досліджень містить інформацію для лікаря і не є діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики та самолікування. Точний діагноз ставить лікар, використовуючи як результати даного обстеження, так і потрібну інформацію з інших джерел: анамнезу, результатів інших обстежень тощо.
Одиниці виміру: kU/L (кілоодиниць на літр).
Межі вимірювання: <0.1-100.
Результат дослідження надається в кількісному форматі.
Результати дослідження оцінюються без урахування статі та віку.
Визначаються специфічні антитіла класу Е (IgE) до інгаляційних алергенів (епітелію/шерсті/сечі) кішки (Е1).
Інтерпретація результатів дослідження специфічних IgE до алергенів кішки (Е1, kU/L):
| <0.35 | реакція відсутня (клас 0); |
| 0.35-0.69 | клас І; |
| 0.7-3.49 | клас ІІ; |
| 3.5-17.49 | клас IІІ; |
| 17.5-52.49 | клас ІV; |
| 52.5-99 | клас V; |
| >100 | клас VI. |
ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ/ПОЗИТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
- Наявність алергічних реакцій до епітелію та лупи кішки.
- Бронхіальна астма, алергічний риніт, алергічний кон'юнктивіт, які зумовлені сенсибілізацією до епітелію та лупи кішки.
ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ/НЕГАТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
- Відсутність сенсибілізації до вказаних алергенів.
- Тривале обмеження чи виключення контакту з алергенами.
ІНТЕРФЕРУЮЧІ ФАКТОРИ
Аналіз слід здавати через 4 години після останнього вживання їжі. Обов'язкових вимог немає. Дослідження небажано проводити на фоні застосування препаратів глюкокортикоїдних гормонів (слід проконсультуватися з алергологом щодо доцільності відміни). Антигістамінні препарати не впливають на результат.
Не слід проводити дослідження на фоні застосування терапії біотином або використання біотину в харчових добавках. Висока концентрація біотину у зразку може призвести до інтерференції (хибного зниження). Доцільно відмінити терапію біотином за 2 дні до дослідження.
