Визначення специфічних антитіл класу Е (IgE) до суміші горіхів: арахіс (F13), ліщиновий горіх (фундук) (F17), бразильський (американський) горіх (F18), мигдаль (F20), кокос (F36);). Без диференціації по окремим видам продуктів. Дослідження показано в якості скринінгу алергії на горіхи.
венозна кров (сироватка) / медичний персонал у діагностичному центрі або вдома
взяття крові рекомендовано проводити вранці натщесерце, після 8-14 годин нічного періоду голоду (воду пити можна), допустимо вдень через 4 години після легкого їжі.
твердофазний хемілюмінесцентний імуноаналіз / імунохімічний аналізатор Immulite 2000 XPi (Siemens, Німеччина)
Більшість алергічних реакцій опосередковано імуноглобулінами класу Е (IgE). У сенсибілізованих пацієнтів молекули IgE пов'язані з мембраною базофілів і тучних клітин. Взаємодія алергену з IgE при його повторному потраплянні в організм стимулює вивільнення цими клітинами гістаміну та інших медіаторів запалення та розвиток алергічної реакції.
Алерген – це речовина, що викликає алергічну реакцію. При атопічних захворюваннях алергени стимулюють утворення антитіл класу IgE та є причинними факторами розвитку клінічних симптомів алергічних захворювань. Виявлення у крові специфічних імуноглобулінів Е до певного алергену підтверджує його роль у розвитку алергічної реакції І типу (реагінового, IgE-опосередкованого або атопічного типу реакції), а отже, дозволяє визначити можливого «винуватця» алергії та призначити відповідні лікувальні та профілактичні заходи.
Харчова алергія – побічні реакції, які зумовлені прийомом їжі, розвиваються у сенсибілізованих осіб і в основі яких лежать імунні механізми (переважно IgE-антитіла). Ці реакції не пов'язані з токсичною чи фізіологічною дією продукту. Відповідно до поточних уявлень харчова гіперчутливість (раніше використовували термін «харчова непереносимість») може бути алергічною, якщо вона обумовлена імунологічними механізмами, та неалергічною. Неалергічну гіперчутливість пов'язують із порушеннями метаболізму, захворюваннями шлунково-кишкового тракту; дефіцитом ферменту лактази, який викликає непереносимість молока та молочних продуктів.
Алергія на їжу проявляється протягом 2-6 годин різноманітними симптомами: від локального ураження окремих органів та систем до генералізованих реакцій (аж до анафілактичного шоку). Найчастіше уражаються шлунково-кишковий тракт і шкіра, рідше – нервова та дихальна системи. Алергічна реакція може виявлятися у будь-якій ділянці шлунково-кишкового тракту. Ураження губ проявляється хейлітом (неінфекційним запаленням їхньої червоної облямівки). Нерідко уражаються ясна, шлунок, кишківник (особливо у новонароджених, зазвичай через 1-2 тижні після включення до прикорму нової їжі). Тяжким проявом алергії є целіакія, обумовлена дефіцитом ферменту, що розщеплює глютен. Нерідким проявом є кропив'янка, набряк Квінке, геморагічний васкуліт, напади бронхіальної астми, рідше – алергічний риніт, свербіж та дерматит, хоча в цих випадках необхідно виключити грибкову та глистову інфекції як причини цієї патології. Гостра генералізована реакція виникає дуже швидко після прийому харчового алергену. Вона проявляється блювотою і діареєю, свербінням шкіри, набряком обличчя. Є дані про зв'язок підвищеної харчової чутливості з мігренню, синдромом хронічної втоми.
Харчові алергени бувають тваринного та рослинного походження. Між собою алергени розрізняються за розчинністю, ферментативною та температурною стабільністю. Одні харчові алергени можуть втрачати свої алергенні властивості у процесі кулінарної обробки/консервування, а у інших алергенні властивості можуть навпаки посилюватися. Харчова алергія найчастіше спостерігається у дітей перших років життя, переважно до трирічного віку. При харчовій алергії специфічні IgE-антитіла можуть не виявлятися, якщо алергічну реакцію викликають речовини, що утворюються в процесі метаболізму та відсутні у вихідному продукті.
Метою даного дослідження є визначення специфічних IgE до суміші алергенів горіхів: арахісу, ліщини, бразильського горіху, мигдалю, кокосу.
Горіхи – фундук (плоди ліщини), бразильський (американський) горіх, мигдаль, кокос та арахіс – є сильними та поширеними алергенами. Більшість небезпечних наслідків, що викликаються нападами харчової алергії, припадає саме на алергію на горіхи. З-поміж інших видів харчової алергії алергія до горіхів – найстійкіша. Вона здебільшого існує у формі довічної сенсибілізації, пов'язаної з важкими, загрозливими для життя реакціями, особливо якщо вона проявляється на кілька видів горіхів одразу. Також можуть бути небезпечними продукти, що містять сліди горіхів. Частинки горіхів можуть міститися у шоколаді, морозиві, цукерках, хлібобулочних виробах, салатах, йогуртах, швидких сніданках та інших продуктах.
Арахіс (Arachis hypogaeaceae) або земляний горіх – однорічник сімейства бобових. Його насіння (горіхи) містить до 25-30% білка та має виражені алергенні властивості. Він широко застосовується в харчовій промисловості та відноситься до прихованих алергенів. Арахіс містить до З2 різних білків, з яких принаймні 18 здатні викликати алергічну реакцію. Серед них: віцилін – запасний білок насіння, термостабільний основний алерген, який становить 12-16% від загального кількості білка в арахісі; конглютин; профілін; альбумін – термостійкий білок, що не руйнується в процесі харчування; білок-переносник ліпідів. Серед усіх бобових арахіс має найбільш алергенні властивості та може викликати загрозливі для життя алергічні реакції, алергічний шок, ангіонабряк, кропив'янку, загострення респіраторної алергії та атопічного дерматиту. За певної термічної обробки алергенні властивості арахісу посилюються. Алергенність арахісу залежить від ступеня його теплової обробки: сухе обсмажування підвищує алергенність, а процес варіння – знижує (суттєва частина білка переходить у воду).
На відміну від алергії на інші харчові алергени, толерантність до земляних горіхів розвивається лише у 20% дітей, а у інших алергія зберігається і у дорослому віці. Алергени арахісу надзвичайно стійкі до хімічної та протеолітичної денатурації. У дітей алергія на арахіс часто розвивається у віці від 2-х до 4-х років. Спектр симптомів у харчових алергічних реакцій достатньо обширний, і те, як проявляється алергія в кожному конкретному випадку, залежить від шляху потрапляння алергену, віку хворого та стану його організму. Анафілактичний шок – найбільш сильний та небезпечний різновид алергічної реакції на арахіс. Передвісником розвитку анафілаксії часто є падіння артеріального тиску, що проявляється зблідненням шкірних покривів і слизових. Може початися сильна діарея, блювота, болі в шлунку та гортані. Перехресними алергенами при алергії на арахіс є бобові (соя, горох), плодові з кісточками (вишня, слива, черешня, абрикоси, персики, мигдаль), пасльонові (помідори, картопля), банани, вироби з латексу.
Ліщина (Corylus avellana, Hazelnut) містить понад 12% білка. Алергія на ліщину може бути причиною важких випадків харчової алергії (аж до смерті від анафілактичного шоку). Вона отримала назву «арахісово-горіховий синдром» або синдром горіхових дерев. Алергічні симптоми включають місцеві реакції (набряк і свербіж у ділянці губ, язика, гортані), кропив'янку з характерним почервонінням, печінням і свербінням. Висипання можуть бути різного характеру, особливо на животі, грудях. Виникає нежить, першіння, набряклість у горлі, задуха, чхання, кашель, сльозотеча, набряклість губ. У алергіка з харчовою алергією виникають шлунково-кишкові розлади. Фундук входить до складу багатьох кулінарних виробів: шоколаду, лікерів, тортів, кексів. Можлива перехресна алергія з арахісом, пилком берези, ліщини, вільхи.
Зерна бразильського горіха поряд із корисними речовинами (калієм, фосфатами, кальцієм, залізом, марганцем, цинком, магнієм, селеном, фосфором, омегою 3, омегою 6, тіаміном, рибофлавіном, флавоноїдами, амінокислотами, вітамінами С, В6, D, Е) містять шкідливі компоненти (радій, афлатоксини), які сприяють розвитку деяких серйозних захворювань.
Мигдаль (мигдальний горіх) – ядра кісточок плодів мигдальних дерев роду Слива, родини Рожеві, що вирощуються в регіонах із сухим та теплим літнім періодом. Мигдаль використовують як самостійний продукт, багатий кальцієм, магнієм, калієм, клітковиною, рибофлавіном та вітаміном Е, або у вигляді добавок до страв, різних кондитерських виробів, лікерів, сиропів. Мигдальне масло та паста застосовуються у виробництві косметичних засобів. Виділяють ряд алергенів мигдалю: Pru du 1 (2S-альбумін), Pru du 2 (конглютин), Pru du 3 (ліпід-транспортний білок, ЛТП), Pru du 6 (амандин, білок зберігання, 11S-легумін-подібний білок), Pru du 4 (профілін), Pru du 5 (кислий рибосомальний білок). Можна очікувати на широку перехресну реактивність між представниками всередині родини і особливо всередині роду. Альбумін мигдалю може перехресно реагувати з іншими продуктами, що містять подібні білки (волоським горіхом, насінням соняшника, арахісу). Ліпід-транспортні білки лежать в основі перехресної реактивності представників родини Розоцвіті (абрикоса, персика, мигдаля). Можливі перехресні реакції профіліну мигдалю з профілінами пилку трав.
Кокос – фрукт (часто помилково вважається горіхом), який можна віднести до гіпоалергенних харчових продуктів. Кокос є рідкісною, але можливою причиною розвитку алергічних реакцій у сенсибілізованих осіб. З кокоса виділено кілька алергенів, один з яких імунологічно схожий із запасним білком сої. Незважаючи на дуже віддалену спорідненість, можливі перехресні алергічні реакції між кокосом, волоським і лісовим горіхом. Найчастіше виникає не харчова алергія, а контактний алергічний дерматит при нанесенні на шкіру лосьйонів, шампунів, мила та інших засобів догляду, до складу яких входять похідні кокосу та кокосової олії. Не виключається можливість виникнення первинної сенсибілізації до кокосу якраз через шкіру.
Кількісне визначення специфічних IgE-антитіл у сироватці крові пацієнтів дозволяє оцінити взаємозв'язок між рівнем антитіл та клінічними проявами алергії. Низькі значення цього показника вказують на низьку ймовірність алергічного захворювання, тоді як високі значення мають високу кореляцію із клінічними проявами захворювання. При виявленні високих рівнів специфічних IgE можливо передбачити розвиток алергії у майбутньому та яскравіший прояв її симптомів, однак слід відмітити, що концентрація IgE у крові нестабільна. Вона змінюється з розвитком захворювання, з кількістю отримуваної дози алергенів, а також на фоні лікування.
Рекомендується повторювати дослідження при зміні симптомів і для контролю лікування.
Результати, які отримані щодо специфічних IgE до панелі алергенів, не рекомендується порівнювати з результатами, які отримані щодо специфічних IgE до індивідуальних алергенів. Крім того, результати, отримані при визначенні специфічних IgE до алергенної панелі, не рекомендується розглядати як сумарну кількість IgE до алергенів даної панелі. Результати, отримані при визначенні алергенспецифічних IgE in vitro, можуть не відповідати клінічним проявам внаслідок різної здатності алергенів зв'язуватися з IgE-антитілами. При інтерпретації результатів необхідно враховувати можливість перехресного реагування специфічних IgE-антитіл із алергенами однієї родини.
Інтерпретація результатів досліджень містить інформацію для лікаря і не є діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики та самолікування. Точний діагноз ставить лікар, використовуючи як результати даного обстеження, так і потрібну інформацію з інших джерел: анамнезу, результатів інших обстежень тощо.
Одиниці виміру: kU/L (кілоодиниць на літр).
Межі визначення: 0.10-100.
Референсні значення: <0.35 kU/L.
Результат дослідження надається в кількісному форматі.
Результати дослідження оцінюються без урахування статі та віку.
Інтерпретація результатів дослідження на Харчові алергени (суміш горіхів (FP1), kU/L):
| <0.35 | реакція відсутня (клас 0); |
| 0.35-0.69 | клас І; |
| 0.7-3.49 | клас ІІ; |
| 3.5-17.49 | клас IІІ; |
| 17.5-52.49 | клас ІV; |
| 52.5-99 | клас V; |
| >100 | клас VI. |
«Позитивний» результат (клас «I» або вище) для змішаної алергологічної панелі показує, що специфічні IgE-антитіла до одного або більше компонентів панелі алергенів знаходяться в підвищеній кількості в сироватці пацієнта. Щоб визначити, до якого з алергенів панелі присутні специфічні IgE, треба протестувати пробу з використанням індивідуальних алергенів, які відповідають алергенам панелі.
«Негативний» результат (клас «0») показує, що в пробі пацієнта відсутні IgE-антитіла, які специфічні для алергенів даної алергопанелі.
Дослідження небажано проводити на фоні застосування препаратів глюкокортикоїдних гормонів (слід проконсультуватися з алергологом щодо доцільності відміни). Антигістамінні препарати не впливають на результат.
Не слід проводити дослідження на фоні застосування терапії біотином або використання біотину в харчових добавках. Висока концентрація біотину у зразку може призвести до інтерференції (хибного зниження). Доцільно відмінити терапію біотином за 2 дні до дослідження.
Є складовою частиною комплексного дослідження
Розділ «Алергії»:
ЧЕКАП (пакет) №950 Скринінг харчових алергій, IgE
Зверніть увагу!
Сплачуйте за аналізи онлайн з картки або через GooglePay та отримуйте знижку до 10% вже зараз.