Визначення специфічних антитіл класу Е (IgE) до різних видів м’яса: свинина (F26), яловичина (F27), куряче м’ясо (F83), м’ясо вівці (F88). Без диференціації по окремим видам продуктів. Дослідження показано в якості скринінгу алергії на мясні продукти харчування.
венозна кров (сироватка) / медичний персонал у діагностичному центрі або вдома
взяття крові рекомендовано проводити вранці натщесерце, після 8-14 годин нічного періоду голоду (воду пити можна), допустимо вдень через 4 години після легкого їжі.
твердофазний хемілюмінесцентний імуноаналіз / імунохімічний аналізатор Immulite 2000 XPi (Siemens, Німеччина)
Більшість алергічних реакцій опосередковано імуноглобулінами класу Е (IgE). У сенсибілізованих пацієнтів молекули IgE пов'язані з мембраною базофілів і тучних клітин. Взаємодія алергену з IgE при його повторному потраплянні в організм стимулює вивільнення цими клітинами гістаміну та інших медіаторів запалення та розвиток алергічної реакції.
Алерген – це речовина, що викликає алергічну реакцію. При атопічних захворюваннях алергени стимулюють утворення антитіл класу IgE та є причинними факторами розвитку клінічних симптомів алергічних захворювань. Виявлення у крові специфічних імуноглобулінів Е до певного алергену підтверджує його роль у розвитку алергічної реакції І типу (реагінового, IgE-опосередкованого або атопічного типу реакції), а отже, дозволяє визначити можливого «винуватця» алергії та призначити відповідні лікувальні та профілактичні заходи.
Харчова алергія – це побічні реакції, які зумовлені прийомом їжі, розвиваються у сенсибілізованих осіб і в основі яких лежать імунні механізми (переважно IgE-антитіла). Ці реакції не пов'язані з токсичною чи фізіологічною дією продукту. Відповідно до поточних уявлень харчова гіперчутливість (раніше використовували термін «харчова непереносимість») може бути алергічною, якщо вона обумовлена імунологічними механізмами, та неалергічною. Неалергічну гіперчутливість пов'язують із порушеннями метаболізму, захворюваннями шлунково-кишкового тракту; дефіцитом ферменту лактази, який викликає непереносимість молока та молочних продуктів.
Алергія на їжу проявляється протягом 2-6 годин різноманітними симптомами: від локального ураження окремих органів та систем до генералізованих реакцій (аж до анафілактичного шоку). Найчастіше уражаються шлунково-кишковий тракт і шкіра, рідше – нервова та дихальна системи. Алергічна реакція може виявлятися у будь-якій ділянці шлунково-кишкового тракту. Ураження губ проявляється хейлітом (неінфекційним запаленням їхньої червоної облямівки). Нерідко уражаються ясна, шлунок, кишківник (особливо у новонароджених, зазвичай через 1-2 тижні після включення до прикорму нової їжі). Тяжким проявом алергії є целіакія, обумовлена дефіцитом ферменту, що розщеплює глютен. Нерідким проявом є кропив'янка, набряк Квінке, геморагічний васкуліт, напади бронхіальної астми, рідше – алергічний риніт, свербіж та дерматит, хоча в цих випадках необхідно виключити грибкову та глистову інфекції як причини цієї патології. Гостра генералізована реакція виникає дуже швидко після прийому харчового алергену. Вона проявляється блювотою і діареєю, свербінням шкіри, набряком обличчя. Є дані про зв'язок підвищеної харчової чутливості з мігренню, синдромом хронічної втоми.
Харчові алергени бувають тваринного та рослинного походження. Між собою алергени розрізняються за розчинністю, ферментативною та температурною стабільністю. Одні харчові алергени можуть втрачати свої алергенні властивості у процесі кулінарної обробки/консервування, а у інших алергенні властивості можуть навпаки посилюватися. Харчова алергія найчастіше спостерігається у дітей перших років життя, переважно до трирічного віку. При харчовій алергії специфічні IgE-антитіла можуть не виявлятися, якщо алергічну реакцію викликають речовини, що утворюються в процесі метаболізму та відсутні у вихідному продукті.
Метою даного дослідження є визначення специфічних IgE до суміші алергенів продуктів м’яса: свинини, яловичини, курячого м’яса, м’яса вівці.
Свинина, куряче м'ясо, яловичина викликають швидкий розвиток симптомів харчової гіперчутливості (вже через 1-3 дні після вживання їх у їжу). Особливо добре виражені симптоми у дорослих, а у дітей найчастіше спостерігається повільний та прихований перебіг харчової гіперчутливості на даний продукт.
Алергія на м'ясо виникає рідко, тому що зазвичай після термічної обробки усі потенційно алергенні тваринні білки стають безпечними, однак м'ясні продукти можуть бути гістамінолібераторами та сприяти розвитку псевдоалергічних реакцій. Основні алергени м'яса – сироваткові альбуміни та імуноглобуліни; зустрічаються також описи алергії до м'язових білків (актину, міозину та тропоміозину). При обробці м'ясних продуктів (заморожуванні, висушуванні, варінні, смаженні) алергічна активність знижується. Різні види м'яса мають різний антигенний склад, тому при алергії на куряче м'ясо або яловичину реакцій на свинину та баранину зазвичай не виникає. Зрідка можливе виникнення перехресних алергічних реакцій із сироваткою, молоком, яйцями відповідних видів тварин та птахів. Зустрічається полівалентна сенсибілізація.
Свинина займає 43% обсягу світового виробництва м'яса. 30% м'яса продається у свіжому вигляді, а решта коптиться, заморожується, сушиться, засолюється, додається в ковбаси та сосиски. Свиняче м'ясо рідко викликає сильну сенсибілізацію. При обробці високими чи низькими температурами його алергічна активність зменшується. Серед пацієнтів з атопічними захворюваннями у 15-20% визначається сенсибілізація до свинини. Алергія на свинину виявляється у 20% дітей та у 8,6% дорослих, які страждають на бронхіальну астму. Існує значна перехресна реактивність між свининою та епітелієм кішки у зв'язку зі схожістю структури сироваткового альбуміну цих тварин. Описано випадки розвитку контактного дерматиту після роботи зі свинячим м'ясом.
Алергія на яловичину не є поширеною і рідко виявляється навіть у пацієнтів, сенсибілізованих до коров'ячого молока. У яловичині, як і в коров'ячому молоці, міститься сироватковий альбумін та гамма-глобулін, які є термолабільними та втрачають алергенні властивості при термічній обробці. Тому у пацієнтів з алергією на молоко клінічна реакція на сире або добре приготоване яловиче м'ясо може значно відрізнятися. Існують припущення, що алергія на яловичину може виникнути після імунізації вакциною, що містить бичачий сироватковий альбумін. Найбільшу небезпеку становлять алергени яловичини та курячого м'яса. У пацієнтів із гіперчутливістю до молока можливі алергічні реакції на яловичину. Крім того, кілька алергенів, що містяться в коров'ячій лупі та волоссі, були знайдені в молоці та яловичині. Алергія на яловичину проявляється порушеннями функції травної системи (хейлітом, гастритом, колітом, гастроентеритом, синдромом подразненої кишки), шкірними патологіями (атопічним дерматитом, кропив'янкою, набряком Квінке), рідше – порушеннями функції дихальної системи (алергічним ринітом, бронхіальною астмою).
Алергія на куряче м'ясо зустрічається відносно рідко і виявляється у 0,6-5% людей із харчовою алергією. Головним алергеном виступає курячий сироватковий альбумін. При сенсибілізації до алергену курки можлива перехресна реакція з курячими яйцями, а також м'ясом, яйцями та пір'ям інших птахів (індички, куріпки, голуба). Однак відомо, що лише у невеликого відсотка пацієнтів з алергією на яйця (із синдромом «птах-яйце») виникає сенсибілізація до курячого м'яса. Специфічні IgE до м'яса курки можуть виявлятися у пацієнтів із бронхіальною астмою, ринокон’юнктивітом та атопічним дерматитом. Тяжкі реакції виникають вкрай рідко. Описані поодинокі випадки анафілактичної реакції після вживання курячого м'яса, які супроводжувалися кишковими коліками, гострою кропив'янкою, ангіонабряком і нападом задухи.
Кількісне визначення специфічних IgE-антитіл у сироватці крові пацієнтів дозволяє оцінити взаємозв'язок між рівнем антитіл та клінічними проявами алергії. Низькі значення цього показника вказують на низьку ймовірність алергічного захворювання, тоді як високі значення мають високу кореляцію із клінічними проявами захворювання. При виявленні високих рівнів специфічних IgE можливо передбачити розвиток алергії у майбутньому та яскравіший прояв її симптомів, однак слід відмітити, що концентрація IgE у крові нестабільна. Вона змінюється з розвитком захворювання, з кількістю отримуваної дози алергенів, а також на фоні лікування. Рекомендується повторювати дослідження при зміні симптомів і для контролю лікування.
Результати, які отримані щодо специфічних IgE до панелі алергенів, не рекомендується порівнювати з результатами, які отримані щодо специфічних IgE до індивідуальних алергенів. Крім того, результати, отримані при визначенні специфічних IgE до алергенної панелі, не рекомендується розглядати як сумарну кількість IgE до алергенів даної панелі. Результати, отримані при визначенні алергенспецифічних IgE in vitro, можуть не відповідати клінічним проявам внаслідок різної здатності алергенів зв'язуватися з IgE-антитілами.
При інтерпретації результатів необхідно враховувати можливість перехресного реагування специфічних IgE-антитіл із алергенами однієї родини.
Інтерпретація результатів досліджень містить інформацію для лікаря і не є діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики та самолікування. Точний діагноз ставить лікар, використовуючи як результати даного обстеження, так і потрібну інформацію з інших джерел: анамнезу, результатів інших обстежень тощо.
Одиниці виміру: kU/L (кілоодиниць на літр).
Межі визначення: 0.10-100.
Референсні значення: <0.35 kU/L.
Результат дослідження надається в кількісному форматі.
Результати дослідження оцінюються без урахування статі та віку.
Інтерпретація результатів дослідження на Харчові алергени (суміш продуктів м’яса (FP73), kU/L):
| <0.35 | реакція відсутня (клас 0); |
| 0.35-0.69 | клас І; |
| 0.7-3.49 | клас ІІ; |
| 3.5-17.49 | клас IІІ; |
| 17.5-52.49 | клас ІV; |
| 52.5-99 | клас V; |
| >100 | клас VI. |
«Позитивний» результат (клас «I» або вище) для змішаної алергологічної панелі показує, що специфічні IgE-антитіла до одного або більше компонентів панелі алергенів знаходяться в підвищеній кількості в сироватці пацієнта. Щоб визначити, до якого з алергенів панелі присутні специфічні IgE, треба протестувати пробу з використанням індивідуальних алергенів, які відповідають алергенам панелі.
«Негативний» результат (клас «0») показує, що в пробі пацієнта відсутні IgE-антитіла, які специфічні для алергенів даної алергопанелі.
Дослідження небажано проводити на фоні застосування препаратів глюкокортикоїдних гормонів (слід проконсультуватися з алергологом щодо доцільності відміни). Антигістамінні препарати не впливають на результат. Не слід проводити дослідження на фоні застосування терапії біотином або використання біотину в харчових добавках. Висока концентрація біотину у зразку може призвести до інтерференції (хибного зниження). Доцільно відмінити терапію біотином за 2 дні до дослідження.
Є складовою частиною комплексного дослідження
Розділ «Алергії»:
ЧЕКАП (пакет) №950 Скринінг харчових алергій, IgE
Зверніть увагу!
Сплачуйте за аналізи онлайн з картки або через GooglePay та отримуйте знижку до 10% вже зараз.