ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ
- Диференційна діагностика (ожиріння, цукровий діабет, артеріальна гіпертензія);
- Диференційна діагностика синдрому та хвороби Іценко-Кушинга (при проведенні функціональних проб);
- Скринінг та діагностика первинної та вторинної надниркової недостатності;
- Оцінка ефективності лікування синдрому та хвороби Іценко-Кушинга, хвороби Аддісона.
КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
Кортизол (гідрокортизон, cortisol) – біологічно активний глюкокортикоїдний гормон стероїдної природи. Секретується зовнішнім шаром (корою) надниркових залоз під впливом адренокортикотропного гормону (АКТГ – гормон гіпофіза). Секреція АКТГ стимулюється відповідним рилізинг-фактором гіпоталамуса (КРГ – кортико-рилізинг гормон або кортиколіберин).
Кортизол, що виділяється у кров, досягає клітин-мішеней, зокрема клітин печінки. Завдяки своїй ліпофільній природі він легко проникає через клітинну мембрану в цитоплазму та ядро, де зв'язується зі специфічними рецепторами. Гормон-рецепторний комплекс є фактором транскрипції, що активує транскрипцію певних ділянок ДНК. Глюкокортикоїди прямо чи опосередковано регулюють практично всі фізіологічні та біохімічні процеси, рецептори до них виявлені у всіх тканинах організму. Кортизол відіграє провідну роль у реакціях організму на стресову ситуацію, бере участь у підтримці артеріального тиску, посилює катаболізм білків і навіть підвищує рівень глюкози у крові. Кортизол має потужну протизапальну дію. Пригнічення імунної відповіді пов'язане з ослабленням процесингу антигенів, зниженням вироблення антитіл, порушенням різних ланок лімфопоезу.
Гіперчутливість організму до різних агентів під впливом кортизолу знижується. Механізми впливу на жирову тканину різноманітні і залежать від її локалізації. У кінцівках кортизол активує ліполіз, а у верхній половині тулуба веде до посилення ліпогенезу. При гіперкортицизмі відбувається типовий перерозподіл підшкірно-жирової клітковини зі збільшенням об'єму жирової тканини в області обличчя, шиї, грудей, живота та витончення рук і ніг. При надмірній секреції кортизолу проявляється його мінералокортикоїдна активність: спостерігається затримка натрію в організмі, набряки та гіпокаліємія, а внаслідок підвищення гломерулярної фільтрації збільшується діурез. Надлишок глюкокортикоїдів формує негативний баланс кальцію.
Для кортизолу характерний добовий ритм секреції: мінімальна концентрація відзначається ввечері, а максимальна – у ранковий час.
Кортизол є основним глюкокортикоїдним гормоном, індикатором функції кори надниркових залоз. Визначення його рівня в крові проводиться з метою диференціальної діагностики синдрому Іценко-Кушинга та хвороби Аддісона, скринінгу та діагностики первинної та вторинної недостатності надниркових залоз, а також для оцінки ефективності лікування вищезгаданих патологій.
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
Результати лабораторних досліджень не є діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики і самолікування. Діагноз ставить лікар, використовуючи як результати цього аналізу, так й інформацію з інших джерел (таких, як клінічна картина, історія хвороби, інші додаткові обстеження).
Одиниці виміру: мкг/дл (мікрограм на децилітр).
Альтернативні одиниці виміру: мкг/дл х 27,59 = нмоль/л.
Межі визначення: 0.4-60.0 мкг/дл.
Результат дослідження надається в кількісному форматі.
Референсні значення
Результати дослідження оцінюються незалежно від статі та віку.
Референсні значення рівня кортизолу у крові залежать від часу доби:
| до 10:00 | 3.7-19.4 мкг/дл |
| після 17:00 | 2.9-17.3 мкг/дл |
ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ
- Хвороба Іценко-Кушинга (гіпофіз-залежна);
- Аденома надниркових залоз;
- Карцинома надниркових залоз;
- Ектопічна секреція АКТГ;
- Гіпоглікемія;
- Стрес;
- Вагітність;
- Ожиріння;
- Депресія;
- Гіпертиреоїдизм;
- Прийом амфетамінів, кортикотропіну, кортизону ацетату, естрогенів, етанолу (внутрішньовенно та перорально), гамма-інтерферону, метоксаміну, метоклопраміду, налоксону, нікотину (у курців), пероральних контрацептивів, вазопресину.
ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ
- Хвороба Аддісона;
- Вроджена недостатність кори надниркових залоз (адреногенітальний синдром);
- Гіпопітуїтаризм (для діагностики необхідні функціональні тести);
- Гіпотиреоз;
- Цироз печінки, гепатити;
- Прийом таких лікарських препаратів, як аміноглютетімід, беклометазон, бетаметазон, цимідат, кетоконазол, леводопа, карбонат літію, метилпреднізолон, метірапон, морфін, фенітоїн, трилостан.
ІНТЕРФЕРУЮЧІ ФАКТОРИ
Підвищення рівня кортизолу може спостерігатися на фоні стресу (травми, хірургічної операції тощо), прийому деяких лікарських препаратів (верошпірону, оральних контрацептивів), вживанні алкоголю, нікотину. Часто аналіз проводиться кілька разів з інтервалом у кілька днів, щоб унеможливити вплив на результат стресових факторів.
Знижується рівень кортизолу при використанні дексаметазону, преднізолону.
