ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ
- Підозра на глистяну інвазію:
- епідеміологічний анамнез (проживання або перебування в несприятливих за поширенням стронгілоїдозу регіонах);
- короткочасні, раптові шкірні алергічні прояви на ногах, пальцях рук, які виникають без видимої причини;
- алергічні та загальнотоксичні реакції, що швидко розвиваються після цього;
- наявність «летючих» інфільтратів у легенях, які спостерігаються при рентгенологічному дослідженні;
- поліорганність уражень;
- рецидивуюча алергія, особливо коли вона поєднується з кишковими проявами;
- стійкий діарейний синдром, що супроводжується диспротеїнемією.
- Еозинофілія неясного генезу.
- Необхідність призначення імуносупресивної терапії у пацієнтів із симптомами глистяної інвазії.
- Контроль при високому ризику інфікування (перебування у південних країнах, контакт із хворим на стронгілоїдоз, незахищений частий контакт із ґрунтом).
КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
Стронгілоїдоз (кохінхінська діарея, Strongyloidiasis) – гельмінтоз, який спричиняють кишкові вугриці з роду Strongyloides (Strongyloides stercoralis). Ця паразитарна інвазія характеризується в клінічному плані хронічним перебігом із переважним ураженням органів травної системи та системною алергією. Даний паразит особливо небезпечний тим, що може протягом багатьох років знаходитися в організмі людини, не викликаючи жодних симптомів. У людей зі зниженим імунітетом може викликати небезпечні для життя стани з ризиком смерті.
Дане захворювання розповсюджене в країнах із тропічним та субтропічним кліматом (поширеність хвороби може досягати 40%). У різних областях України стронгілоїдоз реєструють із частотою 0,1-5%. Випадки хвороби виявлені майже повсюдно, але найбільша поширеність відзначена в лучно-степовій зоні Придністров'я, Закарпаття, Поліської низовини, а також на Волині.
Джерело інвазії – інфікована людина, яка виділяє у зовнішнє середовище живі личинки. Запліднені самки, що паразитують на слизових оболонках тонкої кишки людини, відкладають за добу до 50 яєць, з яких потім формуються личинки. Ґрунт є резервуаром збудника. Стронгілоїдозом хворіють різні категорії населення, проте найбільший ризик зараження мають сільські жителі, які безпосередньо зайняті роботою з ґрунтом; робітники шахт, цегляних заводів; землекопи; будівельники; хворі (особливо діти) з психічними розладами.
Механізм зараження збудником:
- перкутанний (через шкіру) – реалізується при проникненні личинок через шкіру при контакті з контамінованим ґрунтом (ходінні босоніж, лежанні на землі без підстилки, виконанні сільськогосподарських і земляних робіт);
- оральним – при ковтанні личинок (вживанні забруднених ними ягід, овочів, фруктів, води);
- побутовий – при низькому рівні гігієнічних навичок людина може через рукостискання, предмети побуту отримати ниткоподібні (філярієподібні, інфекційні) личинки безпосередньо від хворого і непомітно для себе проковтнути їх;
- самозараження – у неохайних осіб личинки можуть перетворюватися на філярієподібні форми в промежині, після чого повертатися знову в кишечник.
Стронгілоїдоз зазвичай проявляється лише декількома симптомами, а третина пацієнтів взагалі має безсимптомний перебіг. Розпочинається захворювання з підвищення температури тіла, болю у животі, появі нападоподібного кашлю, ексудативних висипів на різних ділянках шкіри. Згодом у хворих з’являються симптоми ураження шлунково-кишкового тракту, подібні до виразкової хвороби, гастродуоденіту, холециститу, які супроводжуються різноманітними алергічними проявами (шкірним свербежем, алергічними набряками, кропив’янкою, папульозними висипаннями тощо). Характерні високі показники еозинофілів, особливо у фазу міграції личинок у легені та у випадку аутоінфікування (самозараження). Проникнення личинок через шкіру може викликати папульозну висипку, що супроводжується свербежем внаслідок реакції гіперчутливості на антигени гельмінтів. Симптоми астми, легеневі інфільтрати та еозинофілія можуть виникати під час фази міграції у легені. Інвазія кишківника зазвичай викликає біль у верхній частині живота, рідкі слизові випорожнення, блювання, мальабсорбцію та втрату ваги. За відсутності лікування гельмінтоз набуває хронічного перебігу, іноді триває багато десятиліть. Паразити викликають часткову імунну відповідь, яка обмежує їх поширення за межі тонкого кишечника.
У імуноскомпроментованих пацієнтів стронгілоїдоз може призвести до загрозливого для життя синдрому гіперінфекції; дисемінованого стронгілоїдозу, коли велика кількість гельмінтів є причиною болю у животі; значних інфільтратів у легенях; рецидивуючого бактеріального сепсису або менінгіту. За відсутності належного лікування дисемінований стронгілоїдоз має високу летальність.
Діагностика
Лабораторні методи дослідження:
- Загальний аналіз крові – еозинофілія (у 70-80% випадків раннього інфікування); при тривалих інвазіях виникає помірна вторинна анемія, еозинофілія реєструється рідко. При тяжкому перебігу стронгілоїдозу еозинофілія може бути слабо виражена або навіть спостерігатися анеозінофілія.
- Дослідження калу, дуоденального вмісту на наявність яєць, личинок гельмінта (інколи личинки паразита можуть виявлятися у сечі, мокроті);
- Виявлення специфічних антитіл до антигенів Strongyloides stercoralis – серологічний маркер інвазії кишковою вугрицею (Strongyloides stercoralis).
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
Інтерпретація результатів досліджень містить інформацію для лікаря і не є діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики та самолікування. Точний діагноз ставить лікар, використовуючи як результати даного обстеження, так і потрібну інформацію з інших джерел: анамнезу, результатів інших обстежень тощо.
У результатах аналізу надається інформація щодо наявності/відсутності Anti-Strongyloides stercoralis. Визначаються сумарні антитіла типів А та G (IgG/A).
Інтерпретація результатів виконується за коефіцієнтом позитивності (S/CO):
| <9.0 | негативно |
| 9.0-11.0 | сумнівно |
| >11.0 | позитивно |
S/CO – це відношення оптичної щільності проби пацієнта до граничного значення. Характеризує ступінь позитивності досліджуваної проби та може бути корисним для правильної інтерпретації отриманого результату. Оскільки коефіцієнт позитивності не корелює лінійно з концентрацією антитіл у пробі, то не рекомендується застосовувати його для динамічного спостереження за пацієнтами, зокрема для контролю ефективності лікування.
Результати визначення Anti-Strongyloides stercoralis доцільно комбінувати з визначенням антитіл до інших глистів (насамперед ехінококів, трихінел, аскарид, свинячого ціп’яку) – комплексна серологічна діагностика глистяних інвазій.
Позитивний результат не може бути використаний для диференціювання між нещодавно перенесеною та поточною інфекцією, оскільки антитіла можуть тривалий час виявлятися і після одужання.
ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ/ПОЗИТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
- Інвазія Strongyloides stercoralis (стронгілоїдоз).
- Перехресна імунологічна реакція з іншими видами глистів (насамперед нематодами) – зустрічається рідко.
ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ/НЕГАТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
Можливе отримання сумнівного (невизначеного) результату. У таких випадках доцільне повторне дослідження Anti-Strongyloides stercoralis у динаміці через 2-4 тижні та/або паралельне проведення інших додаткових досліджень (інших серологічних тестів на глистяні інвазії, досліджень калу на яйця гельмінтів тощо).
При негативному результаті:
- Відсутність інвазії Strongyloides stercoralis;
- Концентрація антитіл менше межі визначення.
ІНТЕРФЕРУЮЧІ ФАКТОРИ
У осіб зі зниженою імунологічною реактивністю (імунодефіцитом) захворювання може перебігати без вираженого зростання концентрації специфічних антитіл. Можлива перехресна реактивність з іншими паразитарними інвазіями (нематодозами).
