ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ
- Клінічна картина гіпотиреозу або тиреотоксикозу;
- Виявлення зниженого або підвищеного рівня ТТГ під час скринінгу;
- Динамічний контроль при лікуванні дифузного токсичного зобу;
- Вагітні зі схильністю до захворювань щитоподібної залози або з наявними захворюваннями щитоподібної залози для виявлення порушень секреції тиреоїдних гормонів;
- Новонароджені від жінок з порушеннями функцій щитоподібної залози.
КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
Тироксин (Т4) – один з двох основних тиреоїдних гормонів щитоподібної залози. Продукується фолікулярними клітинами під контролем ТТГ у результаті приєднання 4 атомів йоду до амінокислоти L-тирозин. Тироксин циркулює у крові як рівноважна суміш вільного та зв’язаного з білками крові гормону. Біологічну дію має вільна форма Т4. Концентрація вільного Т4 складає 0,02-0,04% від концентрації загального Т4. Після поглинання клітинами-мішенями вільного T4 для підтримки рівноваги у циркуляції крові відновлюється рівень вільного T4. Рівновага проявляється у постійному підтримуванні рівня вільного Т4 при зміні концентрації або афінності зв’язуючого білка у сироватці крові. Завдяки цьому в більшості нормальних (вагітність) та аномальних станів (сімейна дизальбумінемічна гіпертироксинемія) або в результаті прийому певних лікарських препаратів (наприклад, фуросеміду, фенклофенаку) тканини-мішені гарантовано отримають необхідну кількість гормону. Тому значення вільного Т4 може бути найкращим індикатором дисфункції щитоподібної залози, так як вільний Т4 менш чутливий до змін зв’язуючого білка в сироватці крові.
У першому триместрі вагітності (8-14 тижнів) вміст вільного Т4 може дещо підвищуватися внаслідок стимулюючого впливу високих концентрацій хоріонічного гонадотропіну, що має певну структурну схожість з тиротропіном. У третьому триместрі вагітності спостерігається зниження рівня вільного Т4, іноді до граничних величин (результат дейодиназної активності плаценти, що перетворює тиреоїдні гормони на неактивні метаболіти, та значного підвищення зв'язування тироксину з білками). Коливання рівня вільного Т4 можуть спостерігатися у еутиреоїдних пацієнтів при гострих та хронічних нетиреоїдних захворюваннях.
Якщо щитоподібна залоза неспроможна виробляти необхідну кількість тироксину чи виробляється недостатньо тиреотропного гормону для її стимуляції, з'являються симптоми гіпотиреозу. У хворих зі зниженим рівнем Т4 збільшується маса тіла, сохне шкіра, підвищується стомлюваність, вони стають дуже чутливими до холоду, а у жінок порушується менструальний цикл. Якщо рівень вільного Т4 вищий за норму, обмінні процеси в організмі та вироблення в клітинах енергії посилюються, що призводить до гіпертиреозу, для якого характерні прискорене серцебиття, занепокоєння, втрата ваги, порушення сну, тремтіння в руках, сухість і почервоніння очей, набряклість обличчя.
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
Результати лабораторних досліджень не є діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики і самолікування. Діагноз ставить лікар, використовуючи як результати цього аналізу, так й інформацію з інших джерел (таких, як клінічна картина, історія хвороби, інші додаткові обстеження).
Одиниці виміру: пмоль/л.
Альтернативні одиниці виміру: нг/дл; нг/дл х 12,87 = пмоль/л.
Межі визначення: 5,41-64,35 пмоль/л.
Результат дослідження надається в кількісному форматі.
Результати дослідження оцінюються без урахування статі.
Референсний діапазон вільного Т4 у сироватці крові (пмоль/л):
| |
| 5-15 діб | 13,47-41,32 |
| 16 діб-1 місяць | 8,71-32,53 |
| 1-6 місяців | 11,42-21,89 |
| 7 місяців - 13 років | 10,80-16,40 |
| 14-18 років | 10,20-15,50 |
| > 18 років | 9,00-19,05 |
ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ
- Дифузний токсичний зоб;
- Сімейна дизальбумінемічна гіпертироксинемія;
- Післяпологова дисфункція щитоподібної залози;
- ТТГ-незалежний тиреотоксикоз;
- Аденома щитоподібної залози;
- Ожиріння;
- Хронічна патологія печінки (цироз, гепатит тощо);
- Гепаринотерапія;
- Захворювання нирок;
- Використання наступних препаратів: аміодарону (при тривалому лікуванні), йопаноєвої кислоти (інгібує перетворення тироксину на трийодтиронін), левотироксину натрію, пропранололу, пропілтіоурацилу, тироліберину, тиротропіну, аспірину, даназолу, фуросеміду.
ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ
- Первинний гіпотиреоз (вроджений, набутий: ендемічний зоб, аутоімунний тиреоїдит, новоутворення щитоподібної залози, резекція щитоподібної залози);
- Вторинний гіпотиреоз (хвороба Шихана, запальні процеси у ділянці гіпофіза);
- Третинний гіпотиреоз (черепно-мозкова травма, запальні процеси у ділянці гіпоталамуса);
- Нестача йоду, білку у раціоні;
- Отруєння свинцем;
- Прийом героїну;
- Використання наступних препаратів: аміодарону, анаболічних стероїдів, протисудомних засобів (при тривалому лікуванні, у вагітних жінок з епілепсією), клофібрату, ізотретіоніну, препаратів літію, метимазолу, фенобарбіталу, фенілбутазону, фенітоїну, ранітидину, местранолу, октреотиду, пероральних контрацептивів.
ІНТЕРФЕРУЮЧІ ФАКТОРИ
Гетерофільні антитіла сироватки крові людини можуть вступати у реакцію з імуноглобулінами реагенту, спотворюючи результати аналізу in vitro. Пацієнти, що знаходяться у звичному контакті з тваринами або продуктами, що були отримані з сироватки крові тварин, більше схильні до подібної інтерференції. Результати тестування подібних зразків можуть демонструвати аномальні значення. Для постановки діагнозу може бути необхідна додаткова інформація.
Зразки, які отримано від пацієнтів, які приймали лікарські засоби, що виготовлено на основі моноклональних мишачих антитіл, в діагностичних або терапевтичних цілях, можуть містити людські антитіла проти мишачих антитіл (НАМА). Подібні зразки при тестуванні за допомогою тестів, які використовують моноклональні мишачі антитіла, можуть демонструвати або хибно завищені, або хибно занижені результати дослідження. Для встановлення статусу пацієнта необхідною може бути інша діагностична або клінічна інформація.
