ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ
- Клінічна картина гіпотиреозу або тиреотоксикозу;
- Зниження або підвищення рівня ТТГ, який виявлено під час скринінгу;
- Динамічний контроль при лікуванні дифузного токсичного зобу;
- Вагітні зі схильністю до захворювань щитоподібної залози або з наявними захворюваннями щитоподібної залози для виявлення порушень секреції тиреоїдних гормонів;
- Новонароджені від жінок з порушеннями функцій щитоподібної залози.
КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
Тироксин (Т4) – це йодовмісний гормон, один з двох основних гормонів щитоподібної залози, разом з гормоном Т3 відповідає за регуляцію різних біохімічних процесів організму, які необхідні для нормальної метаболічної та нервової діяльності. Протягом дня амплітуда коливань вмісту Т4 у крові становить близько 15% з максимальним рівнем з 8 до 12 години дня та мінімальним у нічний час. Взимку вміст тиреоїдних гормонів дещо вищий, ніж улітку.
На вміст загального Т4 впливає рівень транспортних білків у плазмі. Вагітність, прийом естрогенвмісних препаратів викликають збільшення вмісту тироксин-зв'язувального глобуліну і збільшення загального тироксину, водночас концентрація вільного Т4 може залишатися без змін. Тяжкі соматичні захворювання можуть провокувати зниження загального Т4. Нефротичний синдром, ураження печінки та шлунково-кишкового тракту, незбалансоване харчування може супроводжуватися зниженням рівня загального Т4 за рахунок низького рівня тироксин-зв'язувального глобуліну. Вроджені аномалії тироксин-зв'язувального глобуліну та деякі лікарські препарати (кортикостероїди, резерпін, сульфаніламіди, пеніцилін, йодид калію) змінюють зв'язування Т4 з білком.
Найбільш поширена причина порушення балансу тиреоїдних гормонів – аутоімунні ураження щитоподібної залози. Найбільш поширені з них – Базедова хвороба (викликає гіпертиреоз) та тиреоїдит Хашимото (викликає гіпотиреоз). Ускладненнями гіпер- та гіпотиреозу є рак щитоподібної залози, тиреоїдит. Вплив цих захворювань на функцію щитоподібної залози можна з'ясувати шляхом аналізу на тироксин.
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
Результати лабораторних досліджень не є діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики і самолікування. Діагноз ставить лікар, використовуючи як результати цього аналізу, так й інформацію з інших джерел (таких, як клінічна картина, історія хвороби, інші додаткові обстеження).
Одиниці виміру: нмоль/л.
Альтернативні одиниці виміру: нмоль/л = мкг/дл х 12,87.
Межі визначення: 11,71-308,88 нмоль/л.
Результат дослідження надається в кількісному форматі.
Референсний діапазон загального Т4 (нмоль/л):
| 7 діб - 1 рік | 75,5-175,88 |
| 1-9 років | 79,26-132,79 |
| 10-12 років | 70,49-119,8 |
| 13-14 років | 64,5-106,5 (чоловіки); 65,44-107,39 (жінки) |
| 15-19 років | 60,2-110,88 (чоловіки); 70,27-167,22 (жінки) |
| Старші 19 років | 62,68-150,84 |
ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ
- Дифузний токсичний зоб;
- Сімейна дизальбумінемічна гіпертироксинемія;
- Післяпологова дисфункція щитоподібної залози;
- ТТГ-незалежний тиреотоксикоз;
- Аденома щитоподібної залози;
- Ожиріння;
- Хронічна патологія печінки (цироз, гепатит тощо);
- Гепаринотерапія;
- Захворювання нирок;
- Стани з підвищенням рівня тироксин-зв'язувальних білків: вагітність; прийом препаратів, що містять естроген; генетичне підвищення, гостра переміжна порфірія, первинний біліарний цироз, мієломи з високим рівнем IgG.
ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ
- Первинний гіпотиреоз (вроджені/набуті ендемічний зоб, аутоімунний тиреоїдит, новоутворення щитоподібної залози, резекція щитоподібної залози);
- Вторинний гіпотиреоз (хвороба Шихана, запальні процеси у ділянці гіпофіза);
- Третинний гіпотиреоз (черепно-мозкова травма, запальні процеси у ділянці гіпоталамуса);
- Нестача йоду, білку у раціоні;
- Отруєння свинцем;
- Прийом героїну;
- Використання наступних препаратів: аміодарону, анаболічних стероїдів, протисудомних засобів (при тривалому лікуванні, у вагітних жінок з епілепсією), клофібрату, ізотретіоніну, препаратів літію, метимазолу, фенобарбіталу, фенілбутазону, фенітоїну, ранітидину, местранолу, октреотиду, пероральних контрацептивів.
ІНТЕРФЕРУЮЧІ ФАКТОРИ
Гетерофільні антитіла сироватки крові людини можуть вступати у реакцію з імуноглобулінами реагенту, спотворюючи результати аналізу in vitro. Пацієнти, що знаходяться у звичному контакті з тваринами або продуктами, що були отримані з сироватки крові тварин, більше схильні до подібної інтерференції. Результати тестування подібних зразків можуть демонструвати аномальні значення. Для постановки діагнозу може бути необхідна додаткова інформація.
Зразки, які отримано від пацієнтів, які приймали лікарські засоби, що виготовлено на основі моноклональних мишачих антитіл, в діагностичних або терапевтичних цілях, можуть містити людські антитіла проти мишачих антитіл (НАМА). Подібні зразки при тестуванні за допомогою тестів, які використовують моноклональні мишачі антитіла, можуть демонструвати або хибно завищені, або хибно занижені результати дослідження. Для встановлення статусу пацієнта необхідною може бути інша діагностична або клінічна інформація.
