Ціп'як свинячий (Taenia solium), антитіла класу IgG (Anti-Taenia solium IgG)

ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ

1. Підозра на глистяну інвазію (алергічний дерматит, еозинофілія, болі у животі, порушення харчування, нудота, блювання, стомлюваність, затримка фізичного розвитку у дітей, анемія тощо).
2. Диференціальна діагностика пухлиноподібних, запальних утворень м’яких тканин, центральної нервової системи, органів зору (підозра на цистицеркоз).
3. Судомні, епілептичні розлади неясного генезу (підозра на нейроцистицеркоз).
4. Контроль при високому ризику інфікування (проживання в регіонах із високим рівнем інфікування тварин, часте вживання недостатньо термічно обробленої свинини, м’яса диких кабанів).

КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

Теніоз – кишкова паразитарна інвазія (біогельмінтоз), викликана стьожковими червами (цестодами) роду Taenia (T. solium, T. saginata, T. asiatica). Основне клінічне значення має вид Taenia solium – свинячий (озброєний) ціп’як. Інвазію відносять до групи Теніазів/Теніїдозів (згідно МКХ-10, код В.68). Хвороба поширена повсюдно, окрім Австралії та деяких островів Океанії. Найбільшу захворюваність реєструють в Індії, Північному Китаї, Африці та Південній Америці. В Україні цей вид гельмінтозу зустрічається нечасто в різних регіонах. Це один з 4-х гельмінтозів в Україні, при якому хворі самі можуть побачити у себе збудника при пасивному виділенні з випорожненнями окремих частин (члеників) свинячого ціп'яка.
Інфікування людини може відбуватися двома шляхами:

1. Шляхом потрапляння в організм личинок паразита (цистицерків) при вживанні в їжу зараженої ними свинини, яка не пройшла належної термічної обробки – розвиток кишкової форми інвазії (теніозу), колонізація кишківника гельмінтом, що активно продукує яйця, які виділяються з калом і заражають довкілля у разі дефекації у необладнаних для цього місцях;
2. Шляхом потрапляння в організм яєць паразита при недотриманні особистої гігієни (зараження фекально-оральним шляхом) або вживання зараженої їжі чи води – розвиток тканинної форми інфекції, цистицеркозу (з яєць, що потрапили в шлунково-кишковий тракт, вилуплюються личинки (цистицерки), які мігрують до ряду внутрішніх органів; при потраплянні до центральної нервової системи вони можуть призводити до розвитку неврологічних симптомів (нейроцистицеркозу), зокрема провокувати напади епілепсії).

Симптоматика теніозу (кишкової форми) здебільшого слабко виражена та неспецифічна. Приблизно через вісім тижнів після вживання м'яса, що містить цистицерки, в кишечнику завершується повний розвиток паразиту, у зв'язку з чим у хворого можуть виникнути болі у животі, нудота, діарея або запори.
Ці симптоми можуть зберігатися до знищення глистів шляхом лікування. За відсутності специфічного лікування глисти можуть жити в організмі кілька років, а дорослі гельмінти у тонкій кишці – протягом багатьох років. Вони досягають 2-8 м завдовжки і виробляють до 1000 проглотид (члеників), кожна з яких містить приблизно 50 000 яєць. Інфікована людина може самостійно виявити проглотиди (членики паразита) в калі.

Клінічні прояви цистицеркозу (тканинної форми інвазії) більш виражені та різноманітні. Тривалість інкубаційного періоду цистицеркозу може бути різною, захворювання може зберігати безсимптомний перебіг протягом багатьох років. Життєздатні цистицерки у більшості органів викликають мінімальну тканинну реакцію або зовсім не викликають її (при певних локалізаціях можуть виникати помітні оку або відчутні при пальпації вузлики під шкірою). Вмираючі цистицерки виділяють антигени, які стимулюють інтенсивну відповідь у тканині з розвитком виражених клінічних проявів. Для нейроцистицеркозу характерне виникнення цілого ряду симптомів та клінічних ознак залежно від числа, розміру, стадії та локалізації патологічних змін, а також від імунної реакції організму господаря (іноді дане захворювання може мати безсимптомний перебіг). До можливих симптомів відносяться хронічні головні болі, сліпота, судоми (епілепсія з нападами, що мають регулярний характер), гідроцефалія, менінгіт і симптоми, спричинені наявністю вогнищ ураження центральної нервової системи.

Діагностика

1. Інструментальні методи дослідження: КТ/МРТ – виявлення вогнищ ураження нервової системи, м’яких тканин.
2. Лабораторні методи дослідження:

• Дослідження калу на яйця гельмінтів/паразитів – діагностика теніозу (кишкової форми), оскільки при цистицеркозі яйця паразиту присутні в калі менше ніж у 50% випадків;
• Виявлення специфічних антитіл класу G (IgG) до антигенів Taenia solium – серологічний маркер інвазії ціп'яком свинячим (Taenia solium).

ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ

Інтерпретація результатів досліджень містить інформацію для лікаря і не є діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики та самолікування. Точний діагноз ставить лікар, використовуючи як результати даного обстеження, так і потрібну інформацію з інших джерел: анамнезу, результатів інших обстежень тощо.

У результатах аналізу надається інформація щодо наявності/відсутності Anti-Taenia solium IgG.
Інтерпретація результатів виконується за коефіцієнтом позитивності (S/CO):

S/CO – це відношення оптичної щільності проби пацієнта до граничного значення. Характеризує ступінь позитивності досліджуваної проби та може бути корисним для правильної інтерпретації отриманого результату. Оскільки коефіцієнт позитивності не корелює лінійно з концентрацією антитіл у пробі, то не рекомендується застосовувати його для динамічного спостереження за пацієнтами, зокрема для контролю ефективності лікування.

Результати визначення Anti-Taenia solium IgG доцільно комбінувати з визначенням антитіл до інших глистів (насамперед ехінококів, трихінел) – комплексна серологічна діагностика глистяних інвазій. Також важливе значення має дослідження калу на наявність глистів (яєць, члеників) Taenia spp. при кишковій формі інвазії.

При цистицеркозі діагностична чутливість тесту залежить від кількості паразитів, що проникли у тканини, а також фази інвазії. Найбільша чутливість відмічається при множинному ураженні (більше двох вогнищ) у гостру фазу хвороби (за наявності ознак ураження оточуючих тканин). Необхідно враховувати, що дослідження не дозволяє диференціювати період (фазу) захворювання.

ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ/ПОЗИТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ

1. Інвазія Taenia solium (теніоз, цистицеркоз).
2. Перехресна імунологічна реакція з іншими видами глистів (насамперед з ехінококами).
   При позитивному результаті необхідно провести диференціальну діагностику між цистицеркозом і ехінококозом.
   Повторні тести на антитіла, проведені через кілька місяців, дозволяють оцінити ефективність проведеного лікування. Про ефективність лікування свідчать негативні результати Anti-Taenia solium IgG.

ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ/НЕГАТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ

Можливе отримання сумнівного (невизначеного) результату. У таких випадках доцільне повторне дослідження Anti-Taenia solium IgG у динаміці через 2-4 тижні та/або паралельне проведення інших додаткових досліджень (інших серологічних тестів на глистяні інвазії, досліджень калу на яйця гельмінтів тощо).

При негативному результаті:

1. Відсутність інвазії Taenia solium;
2. Концентрація антитіл менше межі визначення.

ІНТЕРФЕРУЮЧІ ФАКТОРИ

У осіб зі зниженою імунологічною реактивністю (імунодефіцитом) захворювання може перебігати без вираженого зростання концентрації специфічних антитіл. Можлива перехресна реактивність з іншими захворюваннями, такими як ехінококоз.