754

ВГС (вірус гепатиту С), РНК, кількісне визначення (HCV-RNA Quantitative)

Строк: до 6 робочих днів

2 100грн

Лабораторний маркер вірусного гепатиту С. Дозволяє в кількісному форматі оцінити РНК вірусу гепатиту С у крові (визначення концентрації РНК вірусу гепатиту С). В активну фазу хвороби спостерігається збільшення кількості вірусної РНК (чим вища активність вірусу, тим вище концентрація РНК, тим гірший прогноз захворювання). На фоні лікування, або одужання, активність вірусу знижується. Паралельно знижується об’єм РНК вірусу у крові (добрий прогностичний критерій). Таким чином, за результатами аналізу є можливість оцінити перебіг та важкість хвороби, спрогнозувати можливі наслідки, а також оцінити ефективність лікування. Аналіз показаний пацієнтам з встановленим діагнозом вірусний гепатит С для прогнозування перебігу хвороби, оцінки ефективності терапевтичних втручань, контролю одруження.

Матеріал для дослідження / спосіб отримання:

венозна кров (плазма ЕДТА) / у пункті забору, медичному закладі, вдома

Додаткове замовлення з раніше відібраного матеріалу (венозна кров) - протягом 7 днів (можливе додаткове замовлення після отримання позитивного результату якісного ПЛР-тесту на гепатит С (аналіз №753)).

Підготовка до аналізу:

спеціальної підготовки не потрібно, взяття крові рекомендовано проводити натщесерце (воду пити можна), або не раніше ніж через 4 години після легкого їжі.

Метод дослідження / технологія:

полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) з детекцією результатів в режимі реального часу (PCR Real-time). Принцип методу заснований на виявленні в матеріалі специфічних фрагментів РНК вірусу гепатиту С та їх кількісній оцінці

Формат результату аналізу: кількісний

Синоніми: вірусне навантаження гепатиту С, ПЛР-тест на кількісне визначення вірусу гепатиту С, кількісне визначення РНК вірусу гепатиту С, Hepatitis C virus (НCV, RNA, PCR)

З цим дослідженням також замовляють:

755 ВГС (вірус гепатиту С), РНК, генотипування (HCV-RNA, Genotyping)

755, Вірус гепатиту С, РНК (генотипування),Генотипи 1a, 1b, 2, 3, Технологія ПЛР Real-time , Вирус гепатита С, визначення РНК (генотипи 1,2,3) (HCV, RNA, quantitative and genotyping) , вирус гепатита с генотипирование инвитро, гепатит с количественный генотип инвитро, гепатит с генотип 1b сколько живут, гепатит с качественный инвитро, гепатит с количественный инвитро, гепатит с инвитро, генотип вируса гепатита с, гепатит с 3 генотип сколько живут, какой генотип гепатита с самый опасный, генотип гепатита с, генотип вируса гепатита с,какой генотип гепатита с самый опасный, генотип гепатита с не обнаружен, какой генотип гепатита с лучше лечится, гепатит с генотип, 1b сколько живут, генотип гепатита с синево, как определить генотип гепатита с, генотип гепатита с что это, генотип гепатита с инвитро,генотип вірусу гепатиту с, генотипы гепатита с, Вірус гепатиту С (HCV), генотипування: 1а, 1в, 2, 3а. ПЛР, какой генотип гепатита с самый опасный,гепатит с генотип 1b прогноз,какой генотип геп

до 6 робочих днів

1 700 грн

ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ

Оцінка активності вірусу («вірусне навантаження») у пацієнтів з вірусним гепатитом С (вихідне вірусне навантаження до початку лікування).
Оцінка ефективності противірусної терапії та прийняття рішення про подальшу тактику лікування.

КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

Вірус гепатиту С (ВГС, Hepacivirus C, Hepatis C Virus, HCV) – це дрібний вірус з одноланцюговою РНК, що має оболонку. Входить до роду Hepacivirus родини Flaviviridae. Здатен уражати печінку та інші органи з розвитком гострої, або хронічної (до 85% випадків) форми гепатиту. Можливий безсимптомний перебіг захворювання з важкопередбачуваним результатом. Провідне місце в довготривалій персистенції ВГС в організмі належить високій генетичній мінливості вірусу, що і забезпечує його уникнення негативного впливу імунної системи організму. Загалом ВГС має слабку імуногенність, внаслідок чого викликає лише мало виражену і розтягнуту в часі імунну відповідь. Вірус здатний викликати повторну інфекцію у людей, які перехворіли у гострій формі та одужали.

Вірусний гепатит С – інфекційне захворювання, що характеризується ураженням печінки та інших внутрішніх органів (зокрема, кісткового мозку, щитоподібної залози тощо). Інфекція може перебігати в гострій, або хронічній формі. Часто безсимптомно. Хронічна форма призводить до утворення фіброзу в печінці і в кінцевому результаті до цирозу, первинного раку печінки (гепатоцелюлярної карциноми). Джерелом інфекції є хворі на гострий чи хронічний ВГС та вірусоносії. Зараження відбувається парентерально при прямому потраплянні вірусу у кров. До запровадження тестування крові на наявність вірусу гепатиту С найбільш епідеміологічне значення мало переливання крові та її компонентів. На сьогоднішній день найактуальнішим є інфікування при вживанні парентеральних наркотичних речовин (у 87,5% споживачів ін’єкційних наркотиків виявляються антитіла проти вірусу гепатиту С), а також через медичні та не медичні маніпуляції пов’язані з пошкодженням шкірних покривів, слизових оболонок (оперативні втручання, стоматологічні процедури, пірсинг, татуювання тощо). Передача збудника при гетеро- і гомосексуальних контактах, від інфікованої матері до новонародженого може мати місце, але реалізується значно рідше, ніж, наприклад, при вірусному гепатиті В. Ризик інфікування дитини серопозитивною жінкою в середньому складає 2% та зростає до 7% в разі наявності в крові вагітної РНК вірусу гепатиту С. Групами ризику також є хворі, які страждають на гемофілію, та ті, які знаходяться на гемодіалізі. Дані щодо стійкості вірусу у навколишньому середовищі обмежені. На відміну від вірусу гепатиту В, забруднення навколишніх предметів кров’ю не є вагомим фактором ризику передачі інфекції. Випадків передачі через вірусу гепатиту С через непошкоджені шкіру та слизові оболонки не доведені.

Клінічні прояви гострого гепатиту С не відрізняються від проявів гепатиту іншої етіології. Інкубаційний період триває від 4 до 12 тижнів. У незначній частини хворих має місце продромальний період (від кількох днів до одного тижня) з симптомами грипу чи гострого респіраторного захворювання. У 20% хворих розвивається жовтяниця та інші симптоми (головний біль, кволість, нудота, блювання, біль у правому підребер’ї, потемніння сечі, знебарвлення калу). Хронічний гепатит С розвивається через 6 місяців після перенесеної гострої інфекції. Враховуючи можливість позапечінкової реплікації вірусу у 40-45% хворих на хронічний ВГС виявляють позапечінкові прояви, які можуть бути домінуючими в клінічній картині хвороби, приховуючи класичні прояви інфекції (змішана кріоглобулінемія, мембранознопроліферативний глорумелонефрит, пізня дермальна порфірія, аутоімунний тиреоідит та інші).

Гепатит С не завжди потребує лікування. У деяких людей завдяки імунній реакції, а також залежно від штаму вірусу, інфекція мимоволі припиняється. У частини пацієнтів із хронічною інфекцією суттєвого пошкодження печінки не відбувається. У лікуванні гепатиту С нині досягнуто значного прогресу, розроблено нові противірусні препарати. Стандарти лікування пацієнтів із гепатитом С швидко змінюються. Для вибору оптимального підходу до терапії, визначення схеми та тривалості лікування пацієнта важливе значення мають лабораторні дослідження.

Для діагностики вірусного гепатиту C застосовують дві групи тестів.

Визначення антитіл до вірусу гепатиту С (серологічні тести):

сумарні антитіла до антигенів ВГС (Anti-HCV total) – скринінговий тест
антитіла до окремих антигенів ВГС (Anti-HCV IgG, Immunoblot) – підтверджуючий серологічний тест, виключення «хибнопозитивних» результатів скринінгового тесту

Виявлення вірусної РНК ВГС у крові методом ПЛР (ПЛР-тести) – лабораторне дослідження, необхідне для встановлення діагнозу та призначення специфічного лікування:

РНК ВГС (якісне визначення);
РНК ВГС (кількісне визначення);
РНК ВГС (визначення генотипу вірусу).

Полімеразна ланцюгова реакція відрізняється високою чутливістю та специфічністю. Специфічність - 100%. Чутливість залежить від тест-систем, що використовуються для виділення (екстракції) РНК та ампліфікації. Кількісне визначення РНК вірусу гепатиту С (вірусне навантаження) дозволяє моніторувати пацієнтів, які отримують противірусну терапію, так як цей показник дозволяє не лише оцінювати ефективність терапії, а й прогнозувати її. Ефективність лікування оцінюють за вірусологічною відповіддю, яку визначають за динамікою зміни концентрації вірусу в крові. Тому до початку лікування необхідно встановити вихідне вірусне навантаження (концентрацію вірусних часток у крові). Метою терапії є повне лікування – повна елімінація вірусу.

ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ

Результати лабораторних досліджень не являються діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики і самолікування. Діагноз встановлює лікар, використовуючи як результати цього аналізу, так й інформацію з інших джерел (клінічна картина, історія хвороби, інші додаткові обстеження).

Аналіз визначає наявність/відсутність РНК вірусу гепатиту С. У випадку виявлення РНК оцінюється її умовна концентрація. В нормі результат негативний (не виявлено).

Одиниці виміру концентрації вірусної РНК: МОд/мл (міжнародних одиниць в мілілітрі).

Можливі варіанти результатів аналізу:

Результат дослідження	Інтерпретація
не виявлено	РНК вірусу гепатиту С не виявлена, або концентрація нижче межі чутливості методу
<100 МОд/мл	РНК вірусу гепатиту С присутня, проте її концентрація менше 100 МОд/мл (нижче лінійного діапазону) не дає можливості точної кількісної оцінки (низьке вірусне навантаження). Доцільне подальше спостереження та оцінка результатів в динаміці.
100…1х10^8 МОд/мл	РНК вірусу гепатиту С знаходиться в межах діапазону точного кількісного визначення. В результаті аналізу вказується концентрація РНК.
1х10^8 МОд/мл	РНК вірусу гепатиту С в концентрації, що перевищує діапазон точного кількісного визначення (дуже висока концентрація вірусної РНК).

При позитивному результаті (виявлення РНК вірусу гепатиту С) можна припустити роль вказаного вірусу в розвитку захворювання печінки.

Аналітична чутливість методу: 25 МОд/мл.

Лінійний діапазон точного кількісного визначення: 100-100 000 000 МОд/мл.

ПОЗИТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ

В аналізованому зразку крові виявлено РНК вірусу гепатиту С в певній кількості (концентрації):

з високою долею ймовірності можна припустити роль ВГC в розвитку запального процесу печінки, що проявляється клінічно в залежності від характеру перебігу захворювання;
не виключено безсимптомне вірусоносійство ВГC.

Важливі зауваження:

при хронічному гепатиті С концентрація вірусного РНК змінюється хвилеподібно – концентрація вірусної РНК може змінюватися в динаміці;
прямої залежності між активністю розмноження вірусу та зміною біохімічних показників функції печінки немає.

НЕГАТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ

В аналізованому зразку крові РНК вірусу гепатиту С не виявлено:

з високою долею ймовірності можна виключити роль вірусу гепатиту С у розвитку запального процесу, що проявляється клінічно;
не можна виключити присутність РНК вірусу гепатиту С в низькій концентрації (нижче межі чутливості методу).

Не можна виключити значення інших видів гепатитів (наприклад: A, В, Е, G, TT, SEN, токсичні, аутоімунні ураження печінки тощо)

ІНТЕРФЕРУЮЧІ ФАКТОРИ

На достовірність тестування може впливати період хвороби в який проводиться дослідження. При низьких концентраціях вірусної РНК в крові, при інфікуванні генотипом вірусу, що не входить до складу тест-системи, яка використовується для дослідження, при зміні геному вірусу в ділянці яка визначається в аналізі є потенційна можливість отримання «хибнонегативного» результату. Проте такі випадки описані вкрай рідко.