ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ
- Обстеження усіх дорослих хоча б один раз у житті (недоцільно визначати ЛП(а) повторно для одного й того ж пацієнта, оскільки його концентрація протягом життя змінюється незначно).
- Наявний ризик серцево-судинних захворювань, що визначається за іншими факторами (високим артеріальним тиском, підвищеним рівнем холестерину тощо).
- Сімейна схильність до розвитку серцево-судинних захворювань, ураження судин головного мозку чи периферійних судин, порушень ліпідного обміну.
- Симптоми ішемічної хвороби серця, атеросклеротичного ураження судин, що виникли до 45 років.
- Ішемічна хвороба серця, захворювання периферійних судин без гіперхолестеринемії.
- Родинна гіперхолестеринемія (≥5% десятирічний ризик смерті від серцево-судинних захворювань за шкалою SCORE).
- Низька ефективність гіполіпідемічної терапії.
КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
Ліпопротеїн (а) (ЛП (a)) – клас ліпопротеїнових частинок, які синтезуються у печінці та мають структурні властивості, подібні до ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) – схожий склад ліпідів, містять одну молекулу білка аполіпопротеїну В (апоВ) у кожній частинці. Проте ЛП (a) відрізняється від ЛПНЩ наявністю ЛП(a)- специфічного глікопротеїну – аполіпопротеїну (a). Апо(а) – це багата на вуглеводи білкова сполука, що з’єднана з апоВ за допомогою одного дисульфідного містка та за структурою схожа на плазміноген. Рівень ЛП (а) у крові визначається переважно генетичними чинниками, тому він вважається важливим фактором ризику раннього розвитку серцево-судинних захворювань. Якісні (розмір молекули) та кількісні (концентрація) характеристики ЛП (а) визначаються геном апо(а) та не залежать від віку або характеру харчування. Концентрації можуть варіюватися серед окремих осіб і різних етнічних популяцій. За молекулярною структурою визначають десять (1-10) типів білка апо(а), серед яких у типу 2 може бути багато ізоформ із вираженою гетерогенністю розміру молекул (від 250 кДа до >800 кДа). В осіб із апо(а) маленького розміру концентрації ЛП (а) у сироватці крові в середньому помітно вищі ніж в осіб, які є носіями лише великих ізоформ апо(а). Гетерогенна молекулярна структура апо(а) може мати вплив на точність лабораторного визначення ЛП (а) у крові.
ЛП (a) відноситься до категорії атерогенних ліпопротеїнів. Його підвищена концентрація асоційована зі збільшеним ризиком патології коронарних судин, інфаркту міокарда, інсульту, аортального стенозу незалежно від рівня ХС-ЛПНЩ. Роль ЛП (а) у патогенезі атеросклерозу не є повністю зрозумілою. Імовірно, що вона може визначатися структурною аналогією апо(a) та плазміногену (блокуванням зв'язування плазміногену з фібрином, конкурентним інгібуванням фібринолітичної активності плазміногену). Інтерпретацію високих концентрації ЛП (а) слід виконувати в контексті інших факторів ризику та загального серцево-судинного ризику. Високі концентрації ЛП (а) у деяких пацієнтів є причиною менш вираженого зниження рівня апоВ, ніж ХС-ЛПНЩ або ХС не-ЛПВЩ під час гіполіпідемічної терапії (низької ефективності статинів).
Настанови багатьох національних і міжнародних товариств включають рекомендації щодо дослідження ЛП (а) у всіх дорослих хоча б один раз у їхньому житті. Згідно з рекомендаціями Європейського товариства атеросклерозу (European Atherosclerosis Society, EAS) визначення ЛП (а) має розглядатися для пацієнтів, які в сімейному анамнезі мають передчасні серцево-судинні захворювання. У рекомендаціях Американського коледжу кардіологів (ACC) і Американської асоціації серця (AHA) ЛП (а) розглядається як фактор, що посилює ризик атеросклеротичних серцево-судинних захворювань, та зазначається необхідність скринінгу вибраних осіб із граничним або проміжним серцево-судинним ризиком.
За своєю масою ЛП (а) приблизно на 30-45% складається з холестерину. Істотне підвищення концентрацій загального холестерину (ХС), ХС не-ЛПВЩ та ХС-ЛПНЩ спостерігається у пацієнтів з високими та дуже високими концентраціями ЛП (а). Якщо концентрація ЛП (а) становить 1 г/л, ХС-ЛПНЩ буде завищений на 0.8-1.2 ммоль/л. Таким чином, концентрація ЛП (а) може впливати на значення ХС-ЛПНЩ (оскільки при оцінці вмісту ЛПНЩ як розрахунковим, так і прямим методами в отримане значення потрапляє також холестерин ЛП (a)). Тому у пацієнтів з високим рівнем ЛП (а) може визначатися підвищення рівня ХС-ЛПНЩ. Одна з основних відмінностей між ЛП (а) та ЛПНЩ полягає в тому, що ЛПНЩ ефективно знижуються статинами, тоді як ЛП (а) зазвичай стійкий до гіполіпідемічної терапії. Це може пояснити деякі випадки відсутності чи низької відповіді на лікування статинами. При цьому концентрація ЛП (а) достовірно знижується інгібіторами PCSK9 у середньому на 30%. В таких випадках може бути доцільним розрахунок ХС-ЛПНЩ з корекцією ЛП (а), який рекомендується застосовувати хоча б одноразово у пацієнтів з високим рівнем ЛП (а) або у пацієнтів з малоефективною терапією статинами. Це важливо для пацієнтів з підвищеним рівнем ЛП (a) у контролі терапії, оскільки ЛПНЩ та ЛП (a) по-різному реагують на терапію ліпідзнижувальними препаратами (статинами). Корекція результату вимірювання ХС-ЛПНЩ з урахуванням результату ЛП (а) дозволяє більш точно оцінювати холестерин ЛПНЩ.
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
Результати лабораторних досліджень не являються діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики і самолікування. Діагноз встановлює лікар, використовуючи як результати цього аналізу, так й інформацію з інших джерел (клінічна картина, історія хвороби, інші додаткові обстеження).
Одиниці виміру: нмоль/л (наномоль на літр)
Альтернативні одиниці виміру: мг/дл (мг/дл = (нмоль/л + 3.83) × 0.4587) – формула характеризує орієнтовне відношення і не завжди є коректною за рахунок гетерогенності структури частинок ЛП(а), для клінічної оцінки доцільно використовувати нмоль/л
Межі визначення: 7-240 нмоль/л
З огляду на виражену гетерогенність розмірів частинок ЛП (а) точне кількісне визначення в одиницях маси (г/л, мг/дл) є проблематичним, оскільки розмір молекул у зразку може значно відрізнятися від розміру молекул у калібраторах аналізу. З цієї причини науковими товариствами рекомендовано використання таких аналізів із визначення ЛП (а), на точність яких не впливає або мінімально впливає варіабельність розмірів частинок ЛП(а) та які калібровані в одиницях нмоль/л. NHLBI (Національний інститут серця, легенів і крові) рекомендує використовувати одиниці нмоль/л, які враховують кількість частинок. Окрім того, значення наявного референтного матеріалу WHO/IFCC для ЛП (а) та нового референтного матеріалу, що розробляється поточною групою зі стандартизації IFCC (International Federation of Clinical Chemistry and Laboratory Medicine), виражаються в нмоль/л.
Вимірювання рівня ЛП(а) методами, що не залежать від розміру його частинок, в рекомендованих IFCC, NHLBI, EAS, ESC одиницях виміру (нмоль/л) має найвищу точність, специфічність та відтворюваність.
Визначення рівня ліпопротеїну (a) в сироватці крові людини, використовуються як допоміжний засіб для оцінки порушень ліпідного обміну і діагностики атеросклеротичних серцево-судинних захворювань у комбінації з клінічними обстеженнями та іншими тестами на ліпопротеїни.
Результати дослідження оцінюються за чинними рекомендаціями Європейського товариства атеросклерозу (European Atherosclerosis Society, 2022).
Концентрація ліпопротеїну (а) в сироватці крові, нмоль/л:
| Ліпопротеїн (а), нмоль/л | Категорія ризику серцево-судинних захворювань (ССЗ) |
| <75 | оптимально, ризик за рівнем ЛП(а) відсутній |
| 75-125 | помірний серцево-судинний ризик |
| ≥125 | високий серцево-судинний ризик |
Концентрація ліпопротеїну (а) в сироватці крові, мг/дл
| Ліпопротеїн (а), мг/дл | Категорія ризику серцево-судинних захворювань (ССЗ) |
| <30 | оптимально, ризик за рівнем ЛП(а) відсутній |
| 30-50 | помірний серцево-судинний ризик |
| ≥50 | високий серцево-судинний ризик |
Середній рівень ЛП(a) у темношкірих та у 2‑4‑рази вищий порівняно з білими (до 68% чорношкірих мають рівень >75 нмоль/л). Це треба враховувати при інтерпретації результатів.
Рівень ЛП (а) >240 нмоль/л – ймовірно сімейна гіперхолестеринемія, дуже високий ризик серцево-судинних захворювань.
Порівняння результатів кількісного визначення ЛП(а) з використанням різними технологій буде не коректним, через різницю у методах калібрування методик!
ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ
Високий ризик серцево-судинних захворювань: рання патологія коронарних судин, стеноз аортального клапану, церебральних судин.
В більшості випадків підвищені рівні ЛП (а) детерміновані генетично. Проте, при деяких станів може спостерігатися транзиторне зростання концентрації ЛП (а) в крові:
- важкий гіпотиреоз;
- хронічна ниркова недостатність;
- нефротичной синдром, протеїнурія;
- вагітність.
ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ
Не використовується у діагностиці через низьку специфічність, проте причинами зниження рівня («нормалізації») ЛП(а) можуть бути:
- дієта з низьким вмістом вуглеводів і високим вмістом насичених жирів;
- гіпертиреоз, при замісній терапії гіпотиреозу;
- замісна гормональна терапія в постменопаузі;
- трансплантація нирки;
- порушення функції печінки;
- важкі гострі стани, що загрожують життю (сепсис, важкі опіки);
- лікування тоцилізумабом (інгібітором інтерлейкіну-6).
ІНТЕРФЕРУЮЧІ ФАКТОРИ
Підвищення рівня ЛП(а) може спостерігатися при курінні, інтенсивних фізичних навантаженнях, застосуванні деяких лікарських препаратів (бісфосфонатів, інгібіторів протеази або антиретровірусної терапії, антагоністів естрогенових рецепторів, гормону росту, тиреостатиків, радіоактивного йоду), перитонеальному діалізі, інфекційних і запальних захворюваннях.
