ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ
- Скринігова оцінка стану вагінального біоценозу, профілактичні обстеження.
- Обстеження жінок з аномальними вагінальними виділеннями.
- Підозра на бактеріальний вагіноз, аеробний вагініт, вульвовагінальний кандидоз, трихомоніаз.
- Контроль ефективності лікування.
КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
Мікроскопічне дослідження вагінальних виділень – лабораторний аналіз, який використовується для первинного скринінгу та орієнтовної оцінки мікробного біоценозу вагіни (піхви), встановлення наявності запального процесу, визначення його активності та, в окремих випадках, можливої причини запалення. Перевагою мікроскопії мазка вагінальних виділень, фарбованого за Грамом, є можливість інтегральної оцінки: основних морфотипів вагінальної мікрофлори (лактофлора, асоційовані з бактеріальним вагінозом бактерії, морфотипи, характерні для аеробного вагініту); наявності «ключових» клітин (специфічна ознака бактеріального вагінозу); морфологічні маркери вульвовагінального кандидозу (наявність псевдогіф кандид, зазвичай в поєднанні з лейкоцитозом); ознак запальної
реакції (підвищена кількість лейкоцитів); стану вагінального епітелію (ступінь дозрівання (диференціювання) клітин, наявність цитолітичних змін). Дослідження дозволяє виявити морфологічні ознаки бактеріального (анаеробного) вагінозу, аеробного вагініту, вульвовагінального кандидозу, трихомоніазу, змішаних станів, цитолітичного вагінозу, тощо. Провести орієнтовну диференціальну діагностику між цими станами та визначити активність процесу.
Основним показанням для призначення дослідження є наявність аномальних вагінальних виділень.
Аномальні вагінальні виділення (АВВ) – симптомокомплекс, що об’єднує різні за генезом і анатомічною локалізацією стани, які призводять до відхилень характеристик вагінальних виділень від нормальних (консистенція,
кількість, колір, запах) і здебільшого, але не завжди, симптомів ураження слизової оболонки піхви, вульви та уретри. АВВ є значним фактором ризику запальних захворювань органів малого тазу, післяопераційних ускладнень і патології вагітності, зокрема передчасних пологів та передчасного розриву плодових оболонок.
Найрозповсюдженішими причинами АВВ є бактеріальний вагіноз (41.1%), аеробний вагініт, вульвовагініт змішаної етіології (26.59%), вульвовагінальний кандидоз (19.22%) та трихомоніаз (4.65%). В той же час до АВВ можуть призводити хламідійна і гонорейна інфекції та неінфекційні патології.
Діагностика причин АВВ має бути клініко-лабораторною, тому що симптоми і ознаки основних етіологічних чинників є недостатньо специфічними, можливе поєднання декількох основних етіологічних чинників. Всі жінки з АВВ
підлягають лабораторному обстеженню для визначення етіологічного фактору та коінфекції (Chlamydia trachomatis, Neisseria gonorrhoeae).
Бактеріальний вагіноз (БВ) – дисбіоз вагінальної мікробіоти, що характеризується надмірним зростанням переважно анаеробних мікроорганізмів піхви (Gardnerella vaginalis, Atopobium vaginae, Prevotella spp., Mobiluncus
spp.), урогенітальних мікоплазм (Mycoplasms hominis, Ureaplasma urealyticum/parvum), що призводить до витіснення лактобацил і збільшення рН піхви.
При підозрі на БВ проводиться:
- мікроскопічне дослідження вагінальних виділень (мікроскопія фарбованого за Грамом мазка, оцінка за критеріями Хей-Айсон);
- молекулярно-генетичні дослідження (ПЛР) (визначення видового складу вагінального біоценозу, типування, кількісна оцінка лактобактерій, їх співвідношення з умовно-патогенними (анаеробними) бактеріями).
БВ є значним фактором ризику зараження інфекціями, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), включаючи вірус імунодефіциту людини (ВІЛ), запальних захворювань органів малого тазу, післяопераційних ускладнень, передчасних пологів і, вірогідно, цервікальної неоплазії. Жінкам з підтвердженим БВ показане обстеження на хламідіоз (визначення ДНК C.trachomatis метдом ПЛР), гонококкову інфекцію (визначення ДНК N.gonorrhoeae методом ПЛР), трихомоніаз (визначення ДНК T.vaginalis методом ПЛР), ВІЛ (сумарні антитіла/антиген ВІЛ у крові),
Сифіліс (сумарні антитіла до Treponema pallidum у крові), якщо цього не було зроблено при первинному обстеженні.
Аеробний вагініт (АВ) – вагінальний дисбіоз, з переважанням аеробних видів бактерій (Escherichia coli, стафілококи, стрептококи, ентерококи та інші види умовно-патогенних бактерій), зменшенням кількості лактобактерій та збільшення рН піхви. Супроводжується гнійними виділеннями, атрофією та запальними змінами слизової оболонки піхви різного ступеня.
При підозрі на АВ проводиться:
- мікроскопічне дослідження вагінальних виділень (мікроскопія фарбованого за Грамом мазка, оцінка за критеріями Хей-Айсон);
- бактеріологічний посів вагінальних виділень (може застосовуватися лише з метою визначення чутливості збудників до антибіотиків, а не з метою встановлення діагнозу).
Гострий вульвовагінальний кандидоз (ГВВК) – перший епізод вульвовагініту, при якому Candida виявляється лабораторними методами.
При підозрі на ГВВК проводиться:
- мікроскопічне дослідження вагінальних виділень (мікроскопія фарбованого за Грамом мазка);
- культуральне мікологічне дослідження (коли повторні результати мікроскопії не інформативні, а симптоми ВВК наявні), метод не дозволяє відрізнити колонізацію Candida від запального процесу за участі цього мікроорганізму.
Рецидивуючий вульвовагінальний кандидоз (РВВК) – наявність 4-х епізодів кандидозу протягом року, мінімум 2 з яких підтверджені лабораторно мікроскопією, а принаймні один – культуральним мікологічним дослідженням.
При підозрі на РВВК проводиться:
- мікроскопічне дослідження вагінальних виділень (мікроскопія фарбованого за Грамом мазка);
- культуральне мікологічне дослідження з визначенням чутливості до антимікотиків.
Мікроскопічне дослідження вагінальних виділень складається з декількох діагностичних блоків.
-
Оцінка якості препарату
Важливий елемент дослідження, що гарантує достовірність результатів. Перед морфологічним описом препарату (пофарбований вагінальний мазок на склі) лікар-лаборант, що виконує дослідження, обов’язково оцінює його якість та правильність виконання попереднього (переданалітичного) етапу аналізу. Оцінюється: маркування (на скельці мають бути вказані правильні дані пацієнтки), макроскопічна оцінка (мазок має бут рівномірно нанесений на робочій поверхні скельця), мікроскопічна оцінка (мазок має містити клітинні та інші діагностично значимі елементи, що рівномірно розташовується в полях зору мікроскопу). За результатами первинної оцінки надається висновок щодо якості мікроскопічного препарату: задовільна для оцінки, незадовільна для оцінки. В окремих випадках можуть бути надані коментарі щодо факторів, які потенційно можуть мати вплив на результат, лабораторний висновок.
-
Клітинні маркери запалення, дисбіозу, фонові елементи
Визначаються та описуються морфологічні елементи, які характеризують наявність та активність запалення, вагінального дисбіозу (перш за все анаеробного спектру) та фонові елементи, що можуть допомогти у визначенні причини та активності процесу, або обґрунтувати проведення додаткових досліджень. В цю діагностичну групу входять показники: лейкоцити, «ключові» клітини, слиз, еритроцити та інші морфологічні елементи, що можуть бути виявлені при мікроскопічному дослідженні вагінальних виділень.
-
Вагінальний епітелій
В напівкількісному форматі описується склад вагінального епітелію в препараті (без детальних цитоморфологічних характеристик). Включає умовну кількість (мізерно, незначно, помірно, значно) клітин різних шарів багатошарового епітелію слизової оболонки вагіни (поверхневі, проміжні, парабазальні клітини). Оцінюється цитолітична активність.
Опис вагінального епітелію – важливий критерій, який дозволяє дати правильну оцінку вагінальним виділенням, враховуючи ступінь диференціації плоских епітеліальних клітин, що спостерігається саме у жінок репродуктивного віку.
-
Морфотипи мікроорганізмів
Опис вагінальної мікрофлори на рівні морфотипів.
Морфотипи мікроорганізмів – клітини, що морфологічно (за зовнішніми ознаками) схожі на певні види мікроорганізмів і з високою долею ймовірності відносяться саме до цих видів. Проте за морфотипами не визначається видова приналежність мікроорганізму. Для цього необхідно використовувати інші (більш специфічні) лабораторні методи діагностики (культуральні (мікробіологічний посів), молекулярно-біологічні тести (ПЛР)).
-
Оцінка за критеріями Хей-Айсон (HAY-ISON)
Критерії Хей-Айсон – умовний діагностичний показник (бали, ступінь), побудований на кількісній та якісній оцінці забарвлених за Грамом морфотипів бактерій, які характеризують стан біоценозу вагіни:
- нормальний біоценоз – переважання морфотипів лактобактерій;
- бактеріальний вагіноз – переважання морфотипів анаеробних бактерій (дрібні Грамваріабельні палички, коккобацили (Gardnerella), дрібні звивисті Грамнегативні палички (Mobiluncus), ниткоподібні форми (Leptotrix), «ключові» клітини);
- аеробний вагініт – переважання аеробної флори (Грампозитивні коки, Грамнегативні великі палички).
На відміну від описового результату, мікроскопічна оцінка препарату вагінальних виділень за критеріями Хей-Айсон об'єктивніша і корисніша в постановці діагнозів: бактеріальний вагіноз, вульвовагінальний кандидоз, аеробний вагініт, змішаний вагініт, або виключення цих станів. Діагностика причин аномальних вагінальних виділень за критеріями Хей-Айсон інформативна для жінок репродуктивного віку та не показана жінкам в менопаузі та дівчаткам.
Причиною цього обмеження є те, що в менопаузі та препубертатному віці лактобактерії не є домінуючою флорою.
Для більш об’єктивного заключення лікар-лаборант має знати день менструального циклу, коли виконувався відбір зразків (вагінальних мазків). Діагностика причин аномальних вагінальних виділень за критеріями Хей-Айсон може проводитися вагітним у будь-якому терміні.
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
Інтерпретація результатів досліджень містить інформацію для лікаря і не є діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики та самолікування. Точний діагноз ставить лікар, використовуючи як результати даного обстеження, так і потрібну інформацію з інших джерел: анамнезу, результатів інших обстежень тощо.
Результат дослідження надається в описовому форматі. Окремі морфологічні елементи оцінюються кількісно,напівкількісно.
Одиниці виміру:
- в п/з (в полі зору) - середня кількість елементів, що визначається в декількох полях зору мікроскопу;
- в препараті - середня кількість елементів, що визначається в препараті в цілому.
Інтерпретація результатів аналізу по діагностичним блокам.
- Оцінка якості препарату
- Задовільна для оцінки – досліджуваний мікроскопічний препарат визнаний інформативним, всі основні аналітичні характеристики методу (чутливість, специфічність) забезпечені, достовірність результату висока.
В препараті можуть бути присутні елементи, що можуть знизити чутливість, специфічність тесту. Наприклад, присутність слизу, еритроцитів та інших елементів, що можуть незначно ускладнювати перегляд, але морфологічна оцінка діагностично-значимих елементів достовірна.
- Незадовільна для оцінки – виявлені фактори, що роблять неможливим адекватну морфологічну оцінку. Наприклад, мала кількість діагностичних елементів («бідний» мазок), надлишок слизу, еритроцитів, наявність лубрикантів або інших сторонніх домішок, що значно ускладнюють перегляд. Такий зразок не підлягає подальшому дослідженню (доцільне повторне отримання матеріалу для аналізу з дотриманням всіх необхідних умов).
- Клітинні маркери запалення, дисбіозу, фонові елементи
Лейкоцити – основний морфологічний маркер наявності та активності запалення, середня кількість сегментоядерних лейкоцитів в полях зору мікроскопу. Кількість вказується в діапазоні значень (0-1, 1-3…30-40 і так далі) в полі зору. При одиничних лейкоцитах в препараті вказується висновок «поодинокі в препараті». При значній кількості лейкоцитів, що не підлягають підрахунку, надається заключення «покривають всі поля зору». Умовна норма кількості лейкоцитів при мікроскопічному дослідженні вагінальних виділень не має перевищувати 30 клітин в полі зору (в середньому). Активність лейкоцитарної реакції на слизовій оболонці піхви залежить від гігієнічних звичок, статевої активності, дня менструального циклу, кількісного та якісного мікробного складу.
В цілому, кількість лейкоцитів у вагінальних мазках оцінюється тільки в комплексі з іншими показниками мікроскопії та даними анамнезу, клінічних проявів та результатів інших додаткових методів обстеження. «Ключові» клітини – один з морфологічних маркерів анаеробного дисбіозу (бактеріального вагінозу). За походженням це злущені епітеліальні клітини, що покриті дрібними бактеріями (частіше кококобацилами, морфологічно схожими на Gardnerella). В нормі у вагінальних мазках «ключові» клітини мають бути відсутні.
До фонових елементі відносяться еритроцити та слиз. Ці елементи у мікроскопічних препаратах можуть визначатися в нормі (пов’язані з фазою менструального циклу) або при патології (наприклад, при вираженому запаленні, травмуванні, новоутвореннях) піхви, шийки матки, порожнини матки, тощо.
- Вагінальний епітелій
При наявності вираженого запалення/дисбіозу кількісні характеристики вагінального епітелію (співвідношення клітин різних шарів) можуть характеризувати активність патологічного процесу (глибину ураження слизової оболонки). Треба враховувати, що при мікроскопії вагінальних виділень на дослідження потрапляють як клітини епітелію вагіни, так і вагінальної частини шийки матки. Епітеліальні клітини плоского епітелію з цих локалізацій активно змінюються протягом перебігу нормального менструального циклу (опосередковано характеризують гормональну активність).
Відносна зміна складу епітелію при середньостатистичному перебігу менструального циклу (28 календарних днів, але спостерігаються індивідуальні варіації від 21 до 35 днів):
- Менструація (1-3-й день циклу) - зустрічаються клітини всіх шарів з переважанням проміжних, помірна кількість парабазальних клітин, поверхневих шарів;
- Фолікулінова - рання (4-7-й дні циклу) - переважання клітин проміжних шарів, поодинокі парабазальні клітини; середня (8-11-й дні циклу) - зменшення числа проміжних та наростання кількості поверхневих клітин; пізня (12-15-й день циклу) - переважання зрілих клітин поверхневий шарів;
- Лютеїнова фаза - рання (16-18-й дні циклу) - зменшення кількості поверхневих клітин зі збільшенням клітин проміжних шарів; середня (19-23-й дні циклу) переважання клітин проміжних шарів, незначна кількість клітин поверхневого шару; пізня (24-28-й день циклу) абсолютна переважання клітин проміжних шарів.
При оцінці стану вагінального епітелію визначається цитолітична активність. В нормі цитоліз епітеліальних клітин відсутній або не виражений. При патологічних процесах він може бути значним. Виражений цитоліз з паралельним домінуванням морфотипів лактобактерій може спостерігатися при цитолітичному вагінозі (синдромі надмірного росту лактобактерій).
- Морфотипи мікроорганізмів
Морфотипи, які характеризують склад нормальної вагінальної мікрофлори:
- Грам(+) палички (морфотип Lactobacillus) – в нормі у жінок репродуктивного віку є домінуючим типом мікроорганізмів. При дисбіотичних станах різного походження кількість лактобактерій знижується (заміщаються іншими видами мікроорганізмів), аж до повної відсутності.
- При надмірній кількості можуть провокувати розвиток пошкодження епітелію (цитолітичного вагінозу) за рахунок активного утворення молочної кислоти та значного зниження рН вагінальних виділень. У вагінальних виділеннях можуть зустрічатися і інші Грам(+) палички, що морфологічно відмінні від представників нормальної вагінальної мікрофлори. У випадку виявлення «не типових» Гр(+) паличкоподібних форм інформація буде вказуватися в розділі «Морфотипи інших мікроорганізмів». Це можуть бути види Atopobium vaginae (один з маркерів бактеріального вагінозу), рідше Bacillus spp., Corynebacterium spp., Clostridium spp. та інші. (у результатах мікроскопічного дослідження конкретні види не вказуються).
Морфотипи характерні для анаеробного дисбіозу – типові для облігатно-анаеробних видів бактерій, що можуть колонізувати вагінальний біотоп, викликаючи дисбіотичні стани, бактеріальний вагіноз:
- Дрібні Грам-варіабельні палички (морфотип Gardnerella vaginalis та ін.) - клітини бактерій, що морфологічно
схожі з видом Gardnerella vaginalis та деякими іншими облігатними анаеробними бактеріями, маркер
бактеріального вагінозу, анаеробного дисбіозу.
- Звивисті форми (морфотип Mobiluncus та ін.), ниткоподібні форми (морфотип Leptotrichia та ін.) - – звивисті, витягнуті, ниткоподібні бактеріальні клітини, що характерні для анаеробних видів Mobiluncus, Leptotrichia,
Sneathia, Fusobacterium та інших, маркер бактеріального вагінозу, анаеробного дисбіозу.
Морфотипи, характерні для аеробного дисбіозу – типові для аеробних, факультативно-анаеробних видів бактерій, що можуть колонізувати вагінальний біотоп, викликаючи дисбіотичні стани, аеробний вагініт:
- Грам (+) коки (морфотип Staphylococcus, Streptococcus, Enterococcus та ін.) - клітини кокової форми, розташовані окремо, парами, групами, ланцюжками. У жінок репродуктивного віку являються маркером аеробного вагініту, аеробного дисбіозу. У віці до статевої зрілості та в пре-(менопаузі) можуть бути домінуючою мікрофлорою вагіни.
- Грам(-) палички (морфотип Enterobacteriaceae та ін.) - клітини типові для представників «кишкової флори» (родина Enterobacteriaceae (Escherichia, Klebsiella, Proteus, тощо) та інших аеробних, факультативноанаеробних гармнегативних паличкоподібних бактерій. Маркер аеробного вагініту, аеробного дисбіозу.
Морфотипи мікроскопічних грибів – характерні для вульвовагінального кандидозу:
- Дріжджоподібні гриби (морфотип Candida) - клітини характерні для мікроскопічних грибів в різній формі (псевдогіфи, бластоспори). Типові для представників групи Candida.
- Морфотипи інших мікроорганізмів – клітини мікроорганізмів, що не входять в основні діагностичні групи (не типові представники вагінальної мікрофлори).
Морфотипи специфічних статевих інфекцій (інфекцій, що передаються статевим шляхом):
- Грам (-) диплококи - морфотип типовий для бактерій роду Neisseria, у вагінальному біотопі може бути маркером гонококової інфекції (збудник Neisseria gonorrhoeae), особливо при наявності супутніх ознак (внутрішньоклітинне розташування бактеріальних клітин, лейкоцитарна реакція).
- Trichomonas vaginalis (морфотип) - клітини, що морфологічно схожі на збудника урогенітального
трихомоніазу (Trichomonas vaginalis).
Для чіткого визначення певного виду мікроорганізмів (видової ідентифікації) доцільно використовувати інші (більш специфічні) лабораторні методи діагностики (культуральні, молекулярно-біологічні тести).
- Оцінка за критеріями Хей-Айсон (HAY-ISON).
"Ступінь 0" - Характеристика:
результат мікроскопічного дослідження вагінальних виділень не відповідає діагностичним критерія бактеріального вагінозу, визначаються лише клітини епітелію, морфотипи Lactobacillus повністю відсутні (може бути ознакою нещодавнього використання антимікробних засобів)
"Ступінь 1" - Характеристика:
результат мікроскопічного дослідження вагінальних виділень відповідає нормі (переважають морфотипи Lactobacillus)
"Ступінь 2 - Характеристика:
проміжний варіант (змішана мікрофлора, присутні морфотипи Lactobacillus та інших мікрооганізмів (Gardnerella vaginalis, Bacteroides, Mobiluncus, Гр(+) коки, великі Гр(-) палички, орієнтовно в рівних пропорціях)
*проміжний варіант може бути ознакою початкової або хронічної стадії вагінозу, вагініту або змішаного дисбіозу (анаеробного, аеробного), що необхідно врахувати при виборі подальшої тактики (додаткові обстеження, призначення специфічного лікування, спостереження, тощо). При мікроскопічному досліджені також можуть бути виявлені морфотипи Candida, що може бути ознакою вульвовагінального кандидозу різної активності (зустрічається при порушеннях вагінального біоценозу 2, 3, 4 ступеня за критеріями Хей-Айсон), в таких випадках інформація буде надаватися в коментарі до результату.
"Ступінь 3" - Характеристика:
результат мікроскопічного дослідження характерний для бактеріального вагінозу (переважають морфотипи анаробних бактерій (Gardnerella vaginalis, Bacteroides, Mobiluncus), наявні ключові клітини; морфотипи Lactobacillus у незначній кількості або відсутні)
"Ступінь 4" - Характеристика:
результат мікроскопічного дослідження характерний для аеробного вагініту (переважають морфотипи аеробних бактерій (Гр(+) коки, великі Гр(-) палички, лейкоцити, морфотипи Lactobacillus у незначній кількості або відсутні)
ІНТЕРФЕРУЮЧІ ФАКТОРИ
На достовірність результатів аналізу значний вплив мають умови підготовки до дослідження, фаза захворювання, в
яку призначається тест, правильність відбору вагінальних зразків та приготування препаратів для мікроскопії.