ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ
- Діагностика остеопорозу;
- Моніторинг антирезорбтивної терапії у хворих остеопорозом;
- Гіперкальціємічний синдром;
- Моніторинг кісткового метаболізму у жінок у період менопаузи і постменопаузи, зокрема при замінній гормональній терапії.
КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
N-Остеокальцин – вітамін К-залежний білок з молекулярною масою близько 5800 дальтон. Цей білок також відомий як кістковий GLA білок (BGP) через наявність у його первинній структурі залишків 3-гамма карбоксиглутамінової кислоти (GLA), що зумовлює зв'язування кальцію та гідроксиапатиту. N-Остеокальцин є одним із найбільш поширених неколагенових білків у кістковій тканині і складає близько 3% усіх білків кістки. Кісткова тканина постійно проходить крізь динамічний процес формування та руйнування.
Вважається, що N-Остеокальцин бере участь у формуванні кісткової тканини, оскільки він продукується остеобластами - клітинами, що є необхідними для цього процесу. Більше 90% N-Остеокальцину, що синтезується остеобластами у молодих людей в період росту, і приблизно 70% у дорослих є включенням кісткового матриксу, інша частина N-Остеокальцину потрапляє у кровотік. Ця частка може змінюватись в залежності від характеру метаболічних змін в кістках. N-Остеокальцин виводиться із кровотоку нирками (клубочковою фільтрацією і деградацією в ниркових канальцях), тому його рівень у крові залежить від функціонального стану нирок.
Також, N-Остеокальцин безпосередньо взаємодіє з кальцій-регулюючими гормонами (кальцитоніном, паратиреоїдним гормоном, вітаміном Д), які необхідні для нормальної мінералізації кісток. Активно обговорюється роль N-Остеокальцину як маркера прогресії захворювань кісток. Підвищені рівні N-Остеокальцину спостерігаються при різних захворюваннях, зокрема остеомаляції, кістковій формі хвороби Педжета, гіпертиреозі, первинному гіперпаратиреозі та нирковій остеодистрофії. Окрім цього, рівні N-Остеокальцину також можуть бути підвищеними при остеопорозі постменопаузи внаслідок підвищеного чи пониженого ремоделювання кісток. Знижені рівні N-Остеокальцину відмічаються при гіпопаратиреозі, а також при довготерміновій кортикостероїдній терапії.
Таким чином, рівень N-Остеокальцину в крові є показником метаболізму кісткової тканини та використовується для діагностики метаболічних порушень у ній.
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
Результати лабораторних досліджень не є діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики і самолікування. Діагноз ставить лікар, використовуючи як результати цього аналізу, так й інформацію з інших джерел (таких, як клінічна картина, історія хвороби, інші додаткові обстеження).
Одиниці виміру: нг/мл (нанограм на мілілітр).
Межі визначення: 2,0-300 нг/мл.
Результат дослідження надається в кількісному форматі.
Результати дослідження оцінюються без урахування статі та віку.
У нормі концентрація N-Остеокальцину в крові дорослих знаходиться в межах 2,0-22,0 нг/мл.
Рівень N-Остеокальцину у крові дітей вище, ніж у дорослих.
Неонатальний період: 20,0-40,0 нг/мл.
Діти (2-17 років): 2,8-41,0 нг/мл.
Концентрація у сироватці знижується після неонатального періоду, але значно підвищується протягом підліткового віку (діапазон 40-80 нг/мл). Надалі концентрація знижується до віку статевої зрілості.
ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ
- Первинний гіперпаратиреоз;
- Постменопаузний остеопороз;
- Первинний і вторинний гіпертиреоз, зокрема хвороба Грейвса;
- Акромегалія;
- Пухлини кісток та метастази в кістках;
- Хронічна ниркова недостатність;
- Ниркова остеодистрофія;
- Швидкий ріст кісток у дітей 10-16 років;
- Низьке фізичне навантаження;
- Остеомаляція;
- Хвороба Педжета;
- Прийом препаратів вітаміну Д, кальцитріолу, антиконвульсантів.
ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ
- Рахіт у дітей (найбільш виражено при рахіті другого ступеня);
- Антирезорбтивна терапія;
- Гіперкальціємія при злоякісних новоутвореннях;
- Терапія глюкокортикоїдними гормонами;
- Гіпопаратиреоз;
- Дефіцит гормону росту;
- Первинний біліарний цироз;
- Вагітність.
ІНТЕРФЕРУЮЧІ ФАКТОРИ
Рівень N-Остеокальцину в крові схильний до значних добових коливань. При вираженому зниженні клубочкової фільтрації, зокрема при хронічній нирковій недостатності, його рівень може бути завищеним. Наявність у кровотоку фрагментів остеокальцину внаслідок або його часткового руйнування в судинному руслі під впливом циркулюючих протеаз, або внаслідок його руйнування у процесі резорбції кістки також може призводити до підвищених значень при визначенні остеокальцину. У діагностиці порушень обміну кісткової тканини доцільно визначати остеокальцин у комплексі з визначенням показника кісткової резорбції, продукту розпаду колагену кістки – дезоксипіридиноліна сечі (ДПІД).
