Статеві інфекції у чоловіків: які аналізи здати та коли обстежуватися

Статеві інфекції залишаються однією з найбільш значущих проблем громадського здоров'я через високу поширеність і ризик серйозних ускладнень. Проблема статевих інфекцій є актуальною як для жінок, так і для чоловіків.

Щодня у світі відбувається близько одного мільйона нових випадків зараження. В Україні щороку офіційно реєструють майже півмільйона нових випадків. Багато інфекцій (наприклад, хламідіоз, уреаплазмоз, ВПЛ) часто протікають безсимптомно. Люди можуть не знати про свій статус до моменту розвитку ускладнень. Неліковані статеві інфекції є основною причиною жіночого та чоловічого безпліддя, проблем в інтимному житті, позаматкової вагітності та хронічного тазового болю. Наявність статевої інфекції у кілька разів підвищує ризик зараження ВІЛ та вірусними гепатитами (В, С). Статеві інфекції можуть передаватися від матері до дитини під час вагітності або пологів, спричиняючи вроджені патології або загибель плода.

У медичній практиці та повсякденному спілкуванні використовуються три основні терміни, які мають певні розбіжності в охопленні:

• ІПСШ (інфекції, що передаються статевим шляхом) – найширше і найсучасніше поняття. Воно включає понад 30 різних бактерій, вірусів і паразитів. Цей термін акцентує увагу на наявності збудника в організмі, навіть якщо людина не має видимих ознак хвороби (безсимптомне носійство).
• ЗПСШ (захворювання, що передаються статевим шляхом) – термін, що описує стан, коли інфекція вже призвела до розвитку клінічних симптомів або патологічних змін у здоров'ї.
• Венеричні хвороби – найстаріший термін (від імені богині Венери), який традиційно охоплює «класичну» групу інфекцій: сифіліс, гонорею та деякі інші інфекції.

Коротко про головне

1. Статеві інфекції у чоловіків можуть мати як виражений, так і прихований (безсимптомний) характер.
2. Недіагностовані інфекції у чоловіків без належного лікування призводять до серйозних ускладнень, таких як хронічний простатит, еректильна дисфункція (імпотенція), запалення яєчок (орхіт) і безпліддя.
3. Чоловіки часто відкладають обстеження через суб’єктивні причини: сором’язливість, побоювання процедур обстеження, «чоловічий стоїцизм» (переконання, що чоловік має все витримати), перекладання відповідальності, брак часу, необхідність повідомляти результати статевим партнерам, тимчасову відмову від сексу, вартість лікування або страх осуду з боку оточення. Саме тому чоловіки частіше стають «прихованими носіями» інфекцій.
4. Одна з ключових причин, що обмежують чоловіків у своєчасному обстеженні на статеві інфекції, – страх перед процедурами обстеження (думка про те, що взяття мазка з уретри – це надзвичайно болюча та дискомфортна маніпуляція).
5. Сучасні методи діагностики (насамперед ПЛР-тести) дозволяють ефективно досліджувати зразки сечі чоловіків, що робить процес обстеження комфортним і зручним.
6. Для отримання достовірного результату важливо правильно обрати час тестування, метод діагностики та тип біологічного матеріалу.

Які статеві інфекції можуть зустрічатися у чоловіків?

Залежно від збудника, захворювання зі статевим механізмом передачі поділяють на кілька груп:

1. Бактеріальні: хламідіоз, гонорея, сифіліс, мікоплазмоз, уреаплазмоз, гарднерельоз.
2. Вірусні: генітальний герпес, вірус папіломи людини (ВПЛ), гепатити В та С, ВІЛ-інфекція.
3. Протозойні та паразитарні: трихомоніаз, лобковий педикульоз (фтиріаз).
4. Грибкові: кандидоз (молочниця).

Симптоми статевих інфекцій у чоловіків

Симптоми зазвичай з'являються після завершення інкубаційного періоду:

1. Виділення з уретри (слизові, гнійні, білі або пінисті, часто з неприємним запахом).
2. Дискомфорт при сечовипусканні (печіння, різь, свербіж або відчуття лоскоту в уретрі).
3. Зовнішні зміни в зоні статевих органів (висипи, почервоніння, виразки, плями або бородавчасті новоутворення на статевих органах).
4. Свербіж, подразнення в ділянці статевих органів.
5. Біль або тягнучі відчуття в паху, яєчках або внизу живота, що можуть посилюватися під час сексу, сечовипускання, фізичної активності. 6.Дискомфорт під час або після сексу.
6. Збільшення лімфовузлів (щільні вузли в паховій зоні).

Наявність таких симптомів ще не свідчить про конкретне захворювання. Для того, щоб визначити причину скарг і підібрати подальшу тактику дій, необхідно пройти відповідну лабораторну діагностику.

Чи можуть статеві інфекції у чоловіків протікати без симптомів?

Безсимптомні ІПСШ зустрічаються досить часто, особливо на ранніх або хронічних стадіях захворювання. Приховані статеві інфекції можуть тривалий час не викликати скарг, але залишатися джерелом зараження для партнерів і поступово призводити до хронічних ускладнень. Відсутність симптомів не означає відсутність інфекції, тому лікарі рекомендують не орієнтуватися лише на самопочуття, а й своєчасно проходити лабораторне обстеження за наявності факторів ризику. У деяких випадках захворювання виявляють лише під час профілактичного тестування або вже після появи ускладнень.

Методи діагностики статевих інфекцій

Сучасна діагностика дозволяє виявляти більшість інфекцій, що передаються статевим шляхом. Вибір методу обстеження залежить від типу збудника, часу після можливого зараження та клінічної ситуації.

Усі методи діагностики поділяються на дві великі групи:

1. Прямі – безпосередньо виявляють збудника, його фрагменти, клітини, генетичний матеріал (мікробіологічний посів, мікроскопічне дослідження, антигенні тести, ПЛР-тести).
2. Непрямі – визначають реакцію організму шляхом виявлення специфічних антитіл, які утворюються у відповідь на проникнення збудника (серологічні тести, ІФА в різних модифікаціях).

Методи діагностики найпоширеніших інфекцій з можливим статевим механізмом передачі збудника:

Який метод діагностики вважається найсучаснішим і найбільш чутливим?

ПЛР-тест на статеві інфекції – це найбільш універсальний і чутливий метод діагностики ІПСШ. Для тестування використовується матеріал, який потенційно містить найбільшу кількість збудників. Метод ПЛР застосовується для діагностики хламідіозу, гонореї, трихомоніазу, мікоплазмозу, уреаплазмозу, гарднерельозу, кандидозу, герпесвірусної інфекції та папіломавірусної інфекції (ВПЛ).

Через який час після контакту можна робити ПЛР-тести?

ПЛР-дослідження дозволяє виявити генетичний матеріал збудника ще на ранніх стадіях інфекції. Для більшості ІПСШ оптимальним терміном для проведення ПЛР вважається 7–14 днів після незахищеного статевого контакту. У деяких випадках тестування можливе вже через 3–7 днів, проте надто рання діагностика може призвести до хибнонегативного результату. Якщо обстеження проводилося у перші дні після контакту, лікар може рекомендувати повторне тестування.

Який біологічний матеріал краще застосовувати чоловікам для ПЛР-тестів?

Для виявлення багатьох статевих інфекцій у чоловіків можна використовувати першу порцію ранкової сечі. Цей різновид біологічного матеріалу дуже зручний для збору. У стерильну ємність відбирають перші 30-50 мл сечі при першому ранковому сечовипусканні.

У такий зразок сечі потрапляє матеріал з усього сечостатевого тракту чоловіка:

• уретри: сеча проходить через усю довжину уретри, змиваючи клітини епітелію, слиз і мікрофлору (збудники інфекцій), які накопичилися в уретрі за ніч;
• передміхурової залози: у сечу потрапляє невелика кількість секрету простати, який природним чином виділяється в уретру (особливо вночі);
• сім'яних міхурців: у сечі можуть бути присутні сліди їхнього секрету;
• еякуляту: у сечу можуть потрапляти сперматозоїди (особливо вночі);
• сечового міхура: у сечу також потрапляє вміст сечового міхура.

Дослідження сечі дуже зручне та комфортне для чоловіка. «Класичне» взяття матеріалу з уретри – часто болісна та неприємна процедура (саме тому чоловіки не схильні проходити такі обстеження), а от зібрати першу порцію сечі при першому ранковому сечовипусканні значно простіше та зручніше.

Важливо! За наявності оральних або анальних контактів лікар може рекомендувати додаткові мазки (мазок з ротоглотки, мазок з прямої кишки).

На які ще інфекції важливо перевіритися після ризикованих сексуальних контактів?

За наявності факторів ризику важливо пройти обстеження на сифіліс, ВІЛ, вірусні гепатити В та С. Для тестування використовують зразки венозної крові.

Тестування на ВІЛ: перший скринінг треба виконати через 4 тижні після можливого інфікування. Важливо використовувати сучасні тест-системи (4-го покоління), які одночасно визначають антитіла до вірусу та специфічний вірусний антиген. Повторний лабораторний контроль через 3 місяці є необхідним для остаточного виключення ВІЛ-інфекції.

Тестування на сифіліс: перше обстеження приблизно через 6 тижнів після контакту (визначення сумарних антитіл до збудника сифілісу – блідої трепонеми). Сучасні тест-системи можуть зреагувати і через три тижні, але негативний результат на цьому терміні ще не є остаточним. Контрольне дослідження для остаточного виключення сифілісу слід пройти через 3 місяці.

Тестування на вірусні гепатити В та С: первинний скринінг – через 6 тижнів після ризикованого контакту (поверхневий («австралійський») антиген гепатиту В (HBsAg), сумарні антитіла до гепатиту С). Контрольне обстеження – через 3–6 місяців. Якщо Ви не щеплені від гепатиту В, саме час обговорити вакцинацію з лікарем.

Якщо після незахищеного контакту з'явилися підозрілі симптоми, то не варто чекати завершення всіх рекомендованих термінів – необхідно звернутися до лікаря та пройти обстеження якомога раніше.

Коли можна «видихати» після ризикованих статевих контактів?

Якщо протягом 3 місяців:

• ПЛР-тести не виявили жодного збудника ІПСШ;
• тести на ВІЛ, сифіліс, гепатит В та гепатит С негативні;
• відсутні характерні симптоми; то можна вважати, що ризикований контакт минув без наслідків. Проте завжди треба пам’ятати, що розсудлива поведінка та використання презервативів – це завжди простіше, спокійніше та дешевше рішення!

Профілактика статевих інфекцій у чоловіків

Профілактика залишається одним із найефективніших способів захисту від інфекцій, що передаються статевим шляхом. Повністю виключити ризик зараження неможливо, проте його можна суттєво знизити.

Для зменшення ризику інфікування рекомендується:

• використовувати презервативи;
• регулярно проходити тестування на ІПСШ;
• вакцинуватися проти гепатиту B;
• розглянути вакцинацію проти ВПЛ;
• проходити обстеження разом із партнером.

Особливо важливо не відкладати обстеження після ризикованих статевих контактів або при зміні статевого партнера. Своєчасна діагностика допомагає виявити інфекцію на ранньому етапі та зменшити ризик її передачі іншим людям.

Поширені питання

Через який проміжок часу після ризикованого статевого контакту слід здавати ПЛР-тести? Оптимально через 7–14 днів після контакту. Проте якщо є клінічні прояви, дослідження можна виконувати раніше. Головне – дотримуватися правил підготовки та зібрати правильний матеріал для аналізу.

Що краще: мазок чи сеча? Для багатьох інфекцій перша порція сечі є комфортним та інформативним матеріалом для ПЛР-дослідження.

Як правильно підготуватися до ПЛР-тесту? Умови підготовки залежать від виду досліджуваного матеріалу. Якщо досліджується зразок сечі, то відбір має проводитися після тривалого утримання від сечовипускання (в ідеалі це має бути перша порція сечі, зібрана при першому ранковому (після сну) сечовипусканні). Якщо досліджується мазок з уретри, то рекомендується утриматися від сечовипускання щонайменше 3-4 години. Якщо виконується відбір із зовнішніх статевих органів, то важливо не виконувати гігієнічні процедури й не здійснювати обробку місця взяття антисептичними засобами протягом 8-12 годин перед дослідженням.

Чи болючий мазок з уретри? Можливий короткочасний дискомфорт, але сама процедура триває лише кілька секунд.

Чи можна виявити ІПСШ без симптомів? Так, саме для цього використовуються лабораторні методи діагностики.

Чи можна здати аналізи анонімно? У багатьох лабораторіях доступні конфіденційні програми обстеження.

Чи покаже сеча всі статеві інфекції? Ні, для ВІЛ, сифілісу та вірусних гепатитів необхідно здати аналізи крові.

Чи можна заразитися без проникнення? Так, деякі інфекції можуть передаватися через контакт слизових оболонок або шкіри.

Висновок

При підозрі на ІПСШ важливо не відкладати обстеження, навіть якщо симптоми відсутні. Для отримання достовірних результатів необхідно враховувати терміни після можливого зараження та правильно обрати метод діагностики. ПЛР залишається одним із найточніших методів раннього виявлення більшості статевих інфекцій у чоловіків; у багатьох випадках для дослідження достатньо першої порції сечі – сучасного, комфортного та інформативного матеріалу. Своєчасне тестування допомагає не лише виявити інфекцію на ранньому етапі, а й зменшити ризик передачі захворювання партнеру та розвитку можливих ускладнень.

Результати лабораторних досліджень не є діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики і самолікування. Діагноз ставить лікар, використовуючи як результати даного обстеження, так й інформацію з інших джерел (клінічну картину, історію хвороби, результати інших додаткових обстежень).