Загальний аналіз крові: різниця венозної і капілярної крові

Кров — один із найпоширеніших біологічних матеріалів, що використовується для лабораторних досліджень. Під терміном «кров» розуміють декілька видів зразків, що підлягають безпосередньому вивченню або використовуються для підготовки вторинних проб (сироватки, плазми, клітин крові тощо).

За походженням кров може бути:

• венозна — кров, отримана з венозного судинного русла шляхом пункції периферійних вен (частіше на верхніх кінцівках, рідше з інших локалізацій); має найширше застосування у зв’язку з відносною легкістю отримання зразків, стандартизацією процесів венепункції та встановлених «нормативних» показників для більшості лабораторних показників саме при дослідженні венозної крові;
• артеріальна — кров, що циркулює в артеріях (від серця до органів) та отримується шляхом пункції артерій (використовується обмежено, для специфічних лабораторних показників);
• капілярна — кров, що циркулює в дрібних судинах (капілярах), отримується шляхом пункції шкіри пальця (у дорослих) або п’яти (у немовлят); має обмежене використання через велику кількість факторів, які впливають на якість матеріалу та кінцеву достовірність результатів лабораторних тестів.

Після отримання зразки крові можуть тестуватися в цільному вигляді (дослідження цільної крові) або використовуватися для підготовки вторинного матеріалу (сироватки, плазми з різними антикоагулянтами тощо). Для дослідження різних типів зразків крові використовуються спеціальні пробірки (стерильні, одноразові, здебільшого вакуумні) зі спеціальними наповнювачами (реактивами, консервантами, антикоагулянтами).

Один із ключових тестів, що виконується з крові та допомагає оцінити загальний стан організму, виявити запальні процеси, анемії, порушення імунної системи та багато інших станів, — загальний аналіз крові (ЗАК), або клінічний аналіз крові.

Важливо знати, що загальний аналіз крові може виконуватися як із венозної, так і з капілярної крові — і між цими двома типами зразків є суттєва різниця. Обидва варіанти підходять для лабораторної діагностики, проте відрізняються точністю, стабільністю показників, доступним обсягом даних та ситуаціями, у яких їх доцільно використовувати.

У чому полягає різниця, які переваги має кожен тип крові для загального аналізу та коли який зразок є оптимальним — пояснюємо нижче.

Що показує загальний аналіз крові

Загальний аналіз крові (ЗАК) включає кілька основних показників. Кожен з них відображає важливі процеси в організмі.

Основні показники загального аналізу крові та їх значення:

Венозна або капілярна кров: у чому різниця

Що таке капілярна кров

Капіляри — це найдрібніші кровоносні судини, які забезпечують зв’язок між артеріями та венами. Капілярна кров містить суміш артеріальної та венозної крові, тканинну та внутрішньоклітинну рідину. При цьому співвідношення цих компонентів може бути різним та суттєво відрізнятися залежно від способу отримання капілярної крові, стану організму, характеристик самої крові.

Характеристики капілярної крові:

• невеликий об’єм;
• більша ймовірність змішування з тканинною рідиною;
• швидше згортання при контакті з повітрям;
• підвищений ризик помилок при зборі.

Коли застосовується:

• у новонароджених і дітей раннього віку;
• коли вени важкодоступні (ожиріння, опіки);
• у пацієнтів із вираженим страхом пункції вен (взяття крові з вени);
• для швидких експрес-тестів (глюкометр, визначення групи крові у невідкладних випадках).

Недоліки капілярної крові:

• менша точність та інформативність;
• більший ризик хибних результатів через домішки повітря та тканинної рідини;
• обмежений об’єм — неможливо провести кілька аналізів із одного проколу.

Що таке венозна кров

Венозна кров — це кров, яка рухається по венах у напрямку до серця після того, як віддала кисень тканинам і забрала продукти обміну. Вона має темніший колір через нижчий вміст кисню. Саме вона є «золотим стандартом» у лабораторній діагностиці.

Переваги венозної крові:

• повільно згортається, не контактує з повітрям;
• не забруднюється при зборі;
• дає стабільні й точні результати;
• достатній об’єм для великої кількості тестів;
• дозволяє повторно перевірити показники без нового проколу.

Венозний забір може бути складним у:

• немовлят;
• людей з «важкодоступними» периферійними венами;
• при опіках, гематомах, рубцях на ділянці венепункції;
• пацієнтів із тяжкими порушеннями згортання крові.

Що обрати для загального аналізу крові

У сучасних лабораторіях клінічний аналіз крові найчастіше виконують саме з венозної крові, оскільки це забезпечує вищу точність та відтворюваність результатів.

Капілярний ЗАК допустимий:

• у дітей раннього віку;
• якщо венозний доступ неможливий.

В інших випадках оптимальний варіант для аналізу крові — венозна кров. Крім цього, через ризики змін структури клітин капілярна кров має обмежений час зберігання (набагато менший, ніж венозна кров). Саме тому дослідження капілярної крові повинно виконуватися якомога швидше після отримання, і через це тести з капілярної крові доступні не у всіх відділеннях забору біологічного матеріалу.

Підготовка до здачі загального аналізу крові

Правильна підготовка до здачі крові впливає на якість результатів — інколи навіть більше, ніж сам метод забору. Нижче — відповіді на найпоширеніші запитання.

Чи потрібно приходити натще? 90% лабораторій рекомендують здавати ЗАК натще або після 2–3 годин без їжі. Жирна їжа може вплинути на деякі показники.

Через скільки годин після їжі можна здавати? Оптимально — через 3–4 години. Інші важливі фактори підготовки до здачі крові:

• уникати фізичних навантажень за 24 години;
• не вживати алкоголь за 48 годин;
• не палити мінімум 1 годину до забору;
• по можливості узгодити прийом ліків із лікарем (стероїди, антибіотики, антикоагулянти можуть змінювати показники). Підготовка дітей:
• легкий перекус за 2 години до аналізу;
• заспокоїти дитину перед процедурою — стрес може підвищити рівень лейкоцитів.

Чому результати можуть відрізнятися

• неправильна підготовка пацієнта (їжа, стрес, навантаження);
• різний тип крові: венозна точніша, капілярна має більшу похибку;
• різні аналізатори або калібрування;
• медичні фактори (запалення, висока температура, зневоднення) можуть призводити до швидкої зміни показників;
• вплив ліків.

Коли звернутися до лікаря

Результати загального аналізу крові важливо оцінювати у комплексі зі скаргами та загальним самопочуттям. Є відхилення, які потребують консультації лікаря, навіть якщо симптомів немає. Що має насторожити в результатах:

• помітне зниження або підвищення гемоглобіну - може свідчити про анемію, крововтрату, зневоднення чи хронічні захворювання.
• Лейкоцити значно нижчі або вищі за норму - сигнал про можливе запалення, інфекцію, імунні порушення чи гематологічні стани.
• Тромбоцити істотно зменшені або підвищені - можуть вказувати на підвищений ризик кровотеч або тромбозів і вимагають додаткової оцінки.
• ШОЕ помітно підвищена - може бути ознакою запальних процесів, інфекцій або аутоімунних порушень.
• Поява атипових клітин чи виражені зміни лейкоцитарної формули - потребують розширеної діагностики.

Якщо Ви відчуваєте симптоми: виражена слабкість, запаморочення, потемніння в очах; блідість шкіри або синюшність губ; задишка, відчуття прискореного або нерегулярного серцебиття, відчуття нестачі повітря; поява синців без причини, часті носові кровотечі; підвищена температура, що тримається кілька днів; біль у кістках, збільшені лімфовузли; різка втрата ваги або нічна пітливість. Це привід негайно звернутися до лікаря.

Переваги здачі ЗАК у сучасній лабораторії

• сертифіковане обладнання аналітичного класу;
• оригінальні реагенти;
• мережа відділень поруч із будинком;
• швидкі результати та консультація лікаря.

Висновок

Загальний аналіз крові — простий, доступний та інформативний метод оцінки стану організму. Знання того, з якої крові — венозної чи капілярної — виконують дослідження, допомагає правильно інтерпретувати результати. Важливо дотримуватися правил підготовки, своєчасно проходити скринінг і звертатися до лікаря при будь-яких відхиленнях.

Запитання та відповіді

Чи є різниця між венозним і капілярним ЗАК?

Так, венозний — точніший, стабільніший і інформативніший.

Чи можна здавати ЗАК після їжі?

Можна, але бажано через 3–4 години.

Чи болісний забір венозної крові?

Процедура є короткою та здебільшого безболісною.

Що робити, якщо «погані вени»?

Можна обрати капілярний варіант (взяття крові з пальця). Проте більш ефективний варіант — залучити флеботоміста (медичного працівника, що виконує пункції вен) з досвідом — у лабораторіях є такі спеціалісти.

Результати лабораторних досліджень не являються діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики і самолікування. Діагноз встановлює лікар, використовуючи як результати цього аналізу, так й інформацію з інших джерел (клінічна картина, історія хвороби, інші додаткові обстеження).