Індекс інсулінорезистентності HOMA-IR (Глюкоза, Інсулін, Індекс HOMA-IR)

ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ

1. Оцінка ризику розвитку діабету та серцево-судинних захворювань;
2. Діагностика метаболічного синдрому (визначення лабораторних маркерів гіперінсулінемії, інсулінорезистентності);
3. Оцінка та спостереження за динамікою інсулінорезистентності у пацієнтів з ожирінням, діабетом, метаболічним синдромом, синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ), хронічним гепатитом С, неалкогольним стеатозом печінки, гіпертонічною хворобою, атеросклерозом, ішемічною хворобою серця.

КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

Глюкоза - це простий цукор, який є основним джерелом енергії в організмі людини. Джерелами глюкози для людини є вуглеводи (швидкі та повільні), що надходять з їжею у вигляді сахарози, фруктози, мальтози, лактози, крохмалю тощо. Після вживання з їжею вуглеводи розщеплюються до глюкози та інші простих цукрів, які засвоюються в тонкому кишечнику і надходять у кров. Глюкоза необхідна для вироблення енергії у більшості клітин організму. Підтримка сталих показників глюкози в крові має вкрай важливе значення. Це забезпечується роботою механізму зворотного зв'язку глюкоза-інсулін.

Інсулін - головний регулятор вуглеводного обміну, поліпептидний гормон, який утворюється в бета-клітинах острівців Лангерганса підшлункової залози. Секреція інсуліну стимулюється підвищенням рівня глюкози у крові. Збільшення концентрації інсуліну викликає посилене поглинання глюкози тканинами, що призводить до зниження її рівня. Це, в свою чергу, призводить до зниження рівня й інсуліну. Таким чином, за принципом зворотного зв’язку забезпечується сталий рівень глюкози у плазмі крові (нормоглікемія). За потреби інсулін забезпечує накопичення надлишків енергії (глюкози) у вигляді оперативного резерву – глікогену або у формі тригліцеридів, що відкладаються у жирових клітинах. Нормальне функціонування та життя організму людини неможливе без глюкози та інсуліну, вміст яких у крові має бути збалансований. Інсулінорезистентність – це зниження чутливості клітин до дії інсуліну з подальшим порушенням метаболізму глюкози. Розвиток резистентності до інсуліну асоціюється з метаболічними, гемодинамічними порушеннями на тлі запальних процесів та генетичної схильності до захворювань. При розвитку резистентності клітин та тканин до інсуліну збільшується його концентрація у крові (гіперінсулінемія) з паралельним зростання концентрації глюкози (гіперглікемія), тобто порушується принцип регуляції метаболізму глюкози. Збільшується ризик виникнення цукрового діабету, серцево-судинних захворювань, порушення обміну речовин, метаболічного синдрому.

Найбільш простим методом оцінки резистентності до інсуліну є розрахунок Індексу інсулінорезистентності HOMA-IR. Показник, винайдений Matthews D. R. із співавторами (1985), є математичною гомеостатичною моделлю для оцінки резистентності до інсуліну (HOMA-IR, Homeostasis Model Assessment of Insulin Resistance). Індекс HOMA-IR (співвідношення базального (натщесерце) рівня інсуліну та глюкози) відображає взаємодію глюкоза/інсулін в петлі зворотного зв'язку. Показники HOMA-IR значною мірою корелюють зі значеннями прямого методу оцінки ефектів інсуліну на метаболізм глюкози (гіперінсулінемічний еуглікемічний клемп-тест). Тобто результати HOMA-IR співставні з результатами референсного методу визначення інсулінорезистентності (клемп-тест), який зараз використовується виключно з науковою метою.

Індекс HOMA-IR розраховують за формулою: HOMA-IR = глюкоза натще (ммоль/л) х інсулін натще (мкЕд/мл) /22,5. При підвищенні рівня глюкози або інсуліну натще індекс HOMA-IR зростає відповідно. Наприклад, якщо натще глюкоза становить 4,5 ммоль/л, а інсулін – 5,0 мкЕд/мл, HOMA-IR = 1,0; якщо натще глюкоза становить 6,0 ммоль, а інсулін – 15 мкЕд/мл, HOMA-IR = 4,0. Вибір порогового значення HOMA-IR може залежати від цілей дослідження та обраної референсної групи. Зазвичай граничне значення резистентності до інсуліну, вираженої в HOMA-IR, визначають як 75 перцентиль його кумулятивного популяційного розподілу (тобто показник, який характерний не менше ніж для 75% здорових людей).

Індекс HOMA-IR не входить до основних діагностичних критеріїв метаболічного синдрому, але його використовують як додаткове лабораторне дослідження. Визначення інсулінорезистентності лабораторними методами (розрахунок індексу HOMA-IR) може свідчити на користь метаболічного синдрому ще до появи основних («класичних») ознак цього стану:

• абдомінальне ожиріння (об’єм талії (см) європейці ≥94 см – у чоловіків, ≥80 см – у жінок);
• рівень тригліцеридів >1,7 ммоль/л;
• рівень холестерин ліпопротеїдів високої щільності (ХС-ЛПВЩ) <1,0 ммоль/л у чоловіків, <1,3 ммоль/л у жінок;
• артеріальний тиск (АТ) систолічний ≥130 мм рт. ст. та/або діастолічний ≥85 мм рт. ст.;
• глюкоза натще ≥5,6 ммоль/л.

Тобто підвищенні значення індексу HOMA-IR можна розглядати як найперші (найбільш ранні) ознаки метаболічного синдрому. Індекс HOMA-IR є більш інформативним ніж самі по собі глюкоза або інсулін натще в оцінці ризику розвитку цукрового діабету в групі людей з рівнем глюкози нижче 7 ммоль/л. Для хворих на цукровий діабет індекс HOMA-IR не використовується для вирішення питання призначення цукрознижувальної терапії, але може бути застосований для динамічного спостереження. Інтерпретація результатів

Результати лабораторних досліджень не є діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики і самолікування. Діагноз ставить лікар, використовуючи як результати цього аналізу, так й інформацію з інших джерел (таких, як клінічна картина, історія хвороби, інші додаткові обстеження).

Одиниці виміру Інсулін: мкОд/мл (мікроодиниці в мілілітрі). Глюкоза: ммоль/л (мілімоль в літрі). Індекс HOMA-IR: умовні одиниці.

Референсні значення Результат дослідження інсуліну та глюкози надається в кількісному форматі. Межі визначення:

• Інсулін 1-300 мкОд/мл;
• Глюкоза 0.6-45 ммоль/л. Розрахунок індексу HOMA-IR виконується тоді, коли показники концентрації інсуліну та глюкози знаходяться у межах визначення. У випадках, коли рівень будь-якого з компонентів розрахунку вище/нижче рівня визначення, індекс HOMA-IR не розраховується.

Інсулін Інтерпретація результатів не залежить від статі та віку. Наведені референсні значення актуальні для стану натщесерце після нічного періоду голоду у здорових негладких людей з індексом маси тіла (ІМТ) до 30 кг/м2. ІМТ = (вага, кг) / (зріст, м)2. Показники можуть залежати від методу дослідження, тому в динаміці дослідження слід проводити в одній лабораторії за допомогою одного й того ж самого методу. Референсні значення (Інсулін, мкОд/мл): 2.7-10.4

Глюкоза Інтерпретація результатів не залежить від статі. Референсні значення дещо відрізняються у різних вікових групах. Референсні значення (Глюкоза крові, ммоль/л): 2 дні – 1 місяць – 2.8-4.4 1 місяць – 14 років – 3.3-5.5 Діти старше 14 років, чоловіки, невагітні жінки – 4.1-6.0 Вагітні жінки – 4.1-5.1

Індекс HOMA-IR Референсні значення (20-60 років): ˂2.7 (0-2.7) 2,7 - поріг, що відповідає 75 перцентилю популяційних значень людей 20-60 років без діабету (75% здорових дорослих). Вибір порогу може залежати від цілей дослідження. Показник однаковий для чоловіків та жінок, а після 18-20 років не залежить і від віку. У підлітковий період індекс HOMA-IR дещо підвищується через фізіологічну резистентність до інсуліну в цьому віці.

ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ

1. Підвищена резистентність до інсуліну (інсулінорезистентність, метаболічний синдром, ризик розвитку цукрового діабету та серцево-судинних захворювань);
2. Інсулінорезистентність при цукровому діабеті 2-го типу, гестаційному цукровому діабеті, синдромі полікістозних яєчників, вірусному гепатиті С (генотип 1), неалкогольному стеатозі та інших хворобах печінки, ожирінні, серцево-судинних захворюваннях, хронічній нирковій недостатності, патології гіпофізу, надниркових залоз, інфекційних, онкологічних захворюваннях.

ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ

Особливого клінічного значення не має.

ІНТЕРФЕРУЮЧІ ФАКТОРИ

Підвищення рівня інсуліну (хибна гіперінсулінемія) може спостерігатися при прийом лікарських засобів, таких як: ацетогексамід, альбутерол, амінокислоти, глюконат кальцію (новонароджені), хлорпропамід, ципрогептадин (не хворі на діабет), даназол, фруктоза, глюкагон, глюкоза, гормон росту, леводопа (при лікуванні хвороби Паркінсона), пероральні контрацептиви, панкреозимін (в/в введення), фентоламін (інфузія), преднізолон, хінідин, секретин (в/в введення), спіронолктон, сахароза, тербуталін, толазамід, толбутамід. Дослідження рівня інсуліну у крові у пацієнтів на інсулінотерапії не відображає рівень синтезу ендогенного інсуліну (для цього необхідно використовувати визначення рівня С-пептиду). Розрахунок індексу HOMA-IR у таких випадках буде некоректним. При інтерпретації результатів аналізу глюкози крові необхідно враховувати лікарські препарати, які потенційно впливають на рівень глікемії (підвищення рівня - бета-адренергічні агоністи (альбутерол, ізопротеренол, тербуталін), кофеїн, кортикостероїди, діазоксид, діуретики (ацетазоламід, хлорталідон, етакринова кислота, фуросемід, тіазиди, тріамтерен), допамін, індометацин, великі дози нікотинової кислоти, пероральні контрацептиви, фенотіазини, фенітоїн, стрептозотоцин, теофіллін, тироксин; зниження рівня - ацетамінофен (токсичні дози), бета-адреноблокатори, анаболічні стероїди (у діабетиків), антигістамінні, аспірин (токсичні дози), безафібрат, каптоприл, циптотерон, дизопірамід, етанол, інгібітори моноаміноксидази (МАО), ніфедипін, аналоги гуанетидину, індометацин (варіабельно).