ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ
- Скринінгові дослідження на сифіліс.
- Первинне обстеження при підозрі на сифіліс (з підтвердженням позитивних реакцій у будь-якому тре-понемному тесті).
- Діагностика прихованого сифілісу (з підтвердженням позитивних реакцій у двох трепонемних тестах).
- Обстеження донорів (у поєднанні із трепонемним тестом).
- Підготовка до вагітності.
- Діагностика вродженого сифілісу.
- Незахищені сексуальні контакти.
- Підготовка до оперативного втручання, у комплексі обстеження під час планової госпіталізації.
КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
Сучасна модифікація «реакції Васермана (RW)». Чутливий скринінговий нетрепонемний тест, що використовується для скринінгу та комплексної діагностики сифілісу, сучасний аналог реакції Васермана (RW) з кардіоліпіновим антигеном, модифікація VDRL (Venereal Disease Research Laboratory) тесту. Визначає реагіни плазми (антитіла класів IgM, IgG до кардіоліпінів) спрямовані проти антигенів ліпоїдного матеріалу, що вивільняється з пошкоджених клітин хворого на сифіліс.
Неспецифічний маркер сифілісу, або інших трепонемозів. Це дослідження має високу чутливість і дозволяє виявити активну інфекцію. Застосування RPR-тесту рекомендовано для первинного скринінгу та спостереження за перебігом лікування сифілісу.
Антифосфоліпідні (антикардіоліпінові) антитіла, що виявляються в даному тесті, знаходять у 70-80% осіб з первинним сифілісом і майже у 100% пацієнтів з вторинним та раннім латентним сифілісом. У більшості випадків позитив-ний результат RPR-тесту відзначається через 7-10 днів після появи первинного шанкру (або через 3-5 тижнів після інфікування). Титри знижуються після настання вторинної стадії сифілісу. Деякі пацієнти на пізніх стадіях хвороби та пацієнти, що пройшли лікування, стають нереактивними за RPR-тестом (при підозрі на пізні стадії захворювання доцільно одночасне призначення трепонемних тестів (Антитіла класів IgM/G (сумарні) до Treponema pallidum (тест №302), дослідження методом імунного блотингу (тести №№303, 304)). При застосуванні RPR-тесту з метою контролю терапії зниження титру RPR у чотири і більше разів протягом року після про-веденої терапії підтверджує її ефективність. У 90-98% випадків після лікування сифілісу результат RPR-тесту стає негативним.
Антикардіоліпінові (антифосфоліпідні) антитіла можуть з'являтися не тільки внаслідок сифілісу або інших тре-понемних інфекцій, але і при ряді інших захворювань та станів (особливо часто при аутоімунній патології, на-приклад, системному червоному вовчаку, антифосфоліпідному синдромі). Такі стани можуть бути причиною «хибнопозитивних» результатів RPR-тесту при скринінгу на сифіліс. Тому при отриманні позитивного результа-ту в RPR-тесті обов'язково проведення додаткового дослідження, що підтверджує результат, в специфічному трепонемному тесті (Антитіла кла-сів IgM/G (сумарні) до Treponema pallidum (тест №302)), негативний результат якого дозволяє виключити сифіліс.
Комбіноване призначення RPRтест (нетрепонемний тест) та Антитіл до Treponema pallidum (трепонемний тест) є оптимальним варіантом лабораторного дослідження для виявлення або виключення сифілісу на всіх стадіях. Такий діагностичний алгоритм затверджений в більшості міжнародних протоколів з діагностики сифілісу та рекомендований CDC (Центр контролю та профілактики захворювань США). В будь-якому випадку, результати лабораторних досліджень слід оцінювати у комплексі з клініко-анамнестичними данними, застосовуючи у разі сумнівів поглиблені дослідження із використанням альтернативних варіантів трепонемних тестів (дослідження методом імунного блотингу (тести №№303, 304)).
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
Результати лабораторних досліджень не являються діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики і самолікування. Діагноз встановлює лікар, використовуючи як результати цього аналізу, так й інформацію з інших джерел (клінічна картина, історія хвороби, інші додаткові обстеження).
Одиниці виміру: при негативній реакції одиниці виміру відсутні (позитивно, негативно).
При позитивній реакції визначається максимальний титр (розведення) сироватки в якій зберігається позитивна реакція. Чим вищий титр, тим більше умовна конценрація реагінових (антикардіоліпінових) антитіл. Титрування відбувається в такій послідовності: 1:2, 1:4, 1:8, 1:16, 1:32. При виявленні реакції лише в цільній сироватці вказується результат <1:2. При позитивній реакції білльше ніж 1:32 в результаті зазначається титр >1:32.
В нормі результати RPR-тесту негативні.
ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ/ПОЗИТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
- Первинний серопозитивний сифіліс (інфікування відбулося 1-3 місяці тому).
- Вторинний серопозитивний сифіліс (інфікування відбулося понад 3 місяці тому).
- Третинний серопозитивний сифіліс (інфікування відбулося понад 3-4 роки тому).
- Перший рік після лікування сифілісу.
- Серорезистентність після лікування сифілісу.
- Антифосфоліпідний синдром ймовірний (якщо дослідження використовувалося для діагностики антифо-сфоліпідного синдрому та сифіліс виключено).
Можливий "сумнівний" результат - наявність реагінових антитіл під питанням. Необхідне дослідження з використанням альтернативних (трепонемних) методів. Може бути корисним повторне дослідження через 10-14 днів.
ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ/НЕГАТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
- Відсутність інфекції (сифіліс).
- Не можна виключити ранній первинний (серонегативний) сифіліс.
- Не можна виключити пізній третинний сифіліс.
ІНТЕРФЕРУЮЧІ ФАКТОРИ
Можлива «хибнопозитивна» реакція RPRтесту при: вагітності, цукрову діабеті, туберкульозі, онкологічних захворю-ваннях, аутоімунних (системних) захворюваннях, подагрі, алкоголізмі, наркоманії, носійстві несифілітичних трепонем, інфекційному мононуклеозі, ентеровірусній інфекції, вірусних гепатитах, пневмонії, ВІЛ-інфекції, малярії, бореліозі, після вакцинації.
