ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ
- Планова госпіталізація чи операція.
- Скринінгові профілактичні обстеження за наявності факторів ризику вірусного гепатиту В (незахищений секс, зміна статевих партнерів, використання спільних голок або шприців при вживанні ін'єкційних препаратів, косметологічні та естетичні маніпуляції, пов’язані з пошкодженням шкірних покривів, переливання крові, хірургічні втручання в анамнезі, наявність ІПСШ (інфекцій, що передаються статевим шляхом), професійні ризики (наприклад, у медичних працівників) тощо).
КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
Гепатит В (вірусний гепатит В) – інфекційне захворювання печінки, що викликається вірусом гепатиту B (HBV, ВГВ). Може перебігати у гострій або хронічній формі. Гострий гепатит часто протікає безсимптомно або з проявами жовтяниці, нудоти та болю у правому підребер'ї. У 95% дорослих завершується одужанням. Хронічний гепатит розвивається, якщо вірус зберігається в організмі понад 6 місяців. Це значно підвищує ризик розвитку цирозу та гепатоцелюлярної карциноми (раку печінки).
Вірус гепатиту В (ВГВ, HВV) – вірус, що містить ДНК та має складну структуру. Віріон (частка Дейна) має діаметр близько 42 нм та складається з нуклеокапсиду та зовнішньої ліпідної оболонки. Містить ряд вірусних специфічних білків (антигенів), які мають значення для діагностики гепатиту В. Вірус передається переважно через кров: під час ін’єкційного вживання наркотиків (спільного використання засобів для ін’єкцій), унаслідок повторного застосування або недостатньої стерилізації обладнання у медичних закладах, під час переливання неперевіреної крові та її компонентів. Можливе передавання ВГВ статевим шляхом і вертикально (від інфікованої матері дитині). Вірус розмножується в гепатоцитах, викликаючи їх руйнування та поступове заміщення сполучною тканиною (фіброз), що за відсутності лікування призводить до цирозу або гепатоцелюлярної карциноми.
Діагностичні тести на гепатит В умовно поділяються на кілька груп:
- виявлення вірусних антигенів (специфічних білків);
- виявлення антитіл, які утворюються внаслідок інфікування або після щеплення від гепатиту В;
- пряме виявлення ДНК вірусу у крові методом ПЛР.
Зазвичай первинне скринінгове дослідження на гепатит В включає тест на поверхневий антиген вірусу (HBsAg), який може визначатися зокрема й за допомогою експрес-тестів. Однак за рекомендацією CDC (Центрів із контролю та профілактики захворювань, США) первинний скринінг має включати одразу три маркери:
- HBsAg – поточна інфекція;
- загальні антитіла до core-антигену (anti-HBcore total) – поточна або перенесена інфекція;
- антитіла до поверхневого антигену (anti-HBs) – визначення показань до вакцинації від гепатиту В.
Якщо результат експрес-тесту на HBsAg позитивний, то доцільне повторне тестування для підтвердження результату із застосуванням більш специфічних імунологічних тестів (ІФА, хемілюмінесценції). Також високоспецифічні та більш чутливі імунологічні тести доцільно використовувати у випадку клінічних проявів ураження печінки та при негативних результатах експрес-тесту. Інколи доцільне обстеження в динаміці (повторне тестування з інтервалом 2-4 тижні). Будь-який позитивний HBsAg-тест обов'язково має супроводжуватися визначенням ДНК вірусу (ПЛР) для оцінки вірусного навантаження та стадії захворювання.
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
Результати лабораторних досліджень не являються діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики і самолікування. Діагноз встановлює лікар, використовуючи як результати цього аналізу, так й інформацію з інших джерел (клінічна картина, історія хвороби, інші додаткові обстеження).
Результати експрес-тестів не є остаточними та потребують підтвердження іншими аналітичними методами (з більшою чутливістю та специфічністю).
| Вірус гепатиту В (HBsAg) у сироватці крові | Клінічна інтерпретація |
| не виявлено | Негативний результат. У досліджуваному зразку крові поверхневий антиген (HBsAg) вірусу гепатиту В відсутній або його концентрація нижче межі визначення. При підозрі на гепатит В або високому ризику інфікування ВГВ доцільне повторне тестування (через 2-4 тижні) або застосування більш чутливих імунологічних методів дослідження. |
| виявлено | Позитивний результат. У досліджуваному зразку крові виявлений поверхневий антиген (HBsAg) вірусу гепатиту В (маркер гепатиту В (поточної гострої або хронічної інфекції)). Необхідне подальше обстеження:
- визначення інших серологічних маркерів ВГВ (anti-HBcore IgM, anti-HBcore total, HBeAg, anti-HBe, anti-HBs);
- визначення ДНК вірусу гепатиту В у крові методом ПЛР. |
У всіх випадках отримання позитивного результату доцільне повторне тестування з використанням аналітичних методів вищого рівня. При негативному результаті, але за наявності підозрілих клінічних проявів та/або високому ризику інфікування (наприклад, при контакті з кров’ю інфікованої людини) доцільне повторне тестування через 2-3 тижні та/або використання аналітичних методів вищого рівня.
Дослідження з вищим рівнем чутливості та специфічності у порівнянні з експрес-тестом на гепатит В (HBsAg):
- ВГВ (вірус гепатиту В), «австралійський»/поверхневий антиген (HBsAg) (метод хемілюмінесценції, COBAS PRO (Roche, Швейцарія), тест №306).
ПОЗИТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
Лабораторні ознаки гепатиту В виявлені.
- Вірусний гепатит В (поточна (гостра/хронічна) інфекція).
Необхідне додаткове обстеження.
НЕГАТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
Лабораторні ознаки гепатиту В не виявлені.
- Гепатит В відсутній.
- Дуже рання або латентна (персистуюча) стадія інфікування вірусом гепатиту В. Для остаточного виключення діагнозу (отримання негативного статусу) рекомендується повторне тестування через 2-4 тижні або використання додаткових лабораторних тестів (anti-HBcore IgM, anti-HBcore total, anti-HBs).
ІНТЕРФЕРУЮЧІ ФАКТОРИ
Некоректні результати тесту можуть бути отримані при дослідженні зразків крові після нещодавньої вакцинації від гепатиту В (протягом 1–18 днів після щеплення можлива тимчасова (транзиторна) позитивна реакція), а також при дослідженні зразків, що містять гетерофільні антитіла (природні антитіла людини, що зв’язуються з антитілами тварин у тесті), ревматоїдний фактор та інші аутоантитіла, які можуть імітувати позитивний результат. На достовірність тесту також впливають високі дози біотину в крові (наприклад, після вживання біологічно активних добавок, що містять цей компонент).
