ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ
- Діагностика інфаркту міокарда (дослідження виконується якомога раніше після виникнення симптомів і через 6 та 12 годин після першого дослідження).
- Обстеження пацієнтів з інфарктом міокарда та нестабільною стенокардією з прогностичною метою (оцінка ступеня ураження серцевого м’яза).
- Диференціальна діагностика болю та дискомфорту у грудній клітині.
- Підозра на міокардит та інші захворювання з ураженням міокарда.
- Вибір тактики лікування хворих на гострий коронарний синдром.
- До та після рентгенохірургічних (ангіопластики та стентування) та кардіохірургічних (коронарного шунтування) операцій на серці для того, щоб виявити можливе пошкодження міокарда.
- Контроль впливу хіміотерапії на міокард.
- Критичні стани кардіальної та некардіальної етіології – з метою прогнозу та оцінки потреби у додатковому моніторингу (зокрема для пацієнтів із тяжким перебігом COVID-19).
Зазвичай призначається разом з іншими маркерами ушкодження серцевого м'яза (КФК, КФК-МВ, ЛДГ, міоглобіном), що дозволяє більш точно судити про наявність або відсутність гострого пошкодження серцевого м'яза. Проте високочутливий тропонін I є «золотим стандартом» у визначенні інфаркту, оскільки він має вищу специфічність, ніж інші показники (які можуть підвищуватися ще й при ушкодженні скелетної мускулатури), і залишається підвищеним тривалий час.
КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
Тропоніни – регуляторні білки, які беруть участь у процесі м'язового скорочення. Містяться у скелетних м'язах та серцевому м'язі, але відсутні у гладкій мускулатурі. Складаються із трьох субодиниць: тропоніну C, тропоніну T (Tn T) та тропоніну I (Tn I).
Тропоніни І та Т, що виявляються в серцевому м'язі, структурно відрізняються від тропонінів скелетних м'язів, тому ці форми є специфічними лабораторними маркерами міокарда. Близько 5% тропоніну всередині м'язових клітин знаходиться у вільному вигляді в цитоплазмі (цитозольний тропонін). Вони одразу потрапляють у системний кровоток при пошкодженні клітин (такі пошкодження можуть навіть мати оборотний характер). Раннє підвищення рівня тропоніну в крові за рахунок викиду цитоплазматичної фракції можна виявити тільки високочутливими методами вже через 1-3 години (високочутливий тропонін І (Tn I hs)). Основна кількість тропоніну в клітині (95%) пов'язана з м'язовими філаментами (структурними тропонінами), які вивільняються у кров тільки при незворотній деструкції м’язової клітини (деградації міофібрил). Вони вивільняються на пізнішій стадії. Орієнтовно через 6 годин концентрація тропоніну в крові збільшується у 95% пацієнтів із фатальним ураженням клітин міокарда (можливо виявити стандартними лабораторними тестами). Збільшена концентрація тропоніну в крові зберігається протягом 1-2 тижнів після пошкодження міокарда. Період підвищеного рівня тропоніну перекриває діагностичні вікна інших лабораторних маркерів (КФК, КФК-МВ, ЛДГ).
Тропонін I як показник ушкодження міокарда може використовуватися для діагностики гострих станів і хронічного ушкодження, коли клітини серцевого м'яза постійно руйнуються на фоні різноманітних хронічних захворювань. Постійно підвищений рівень тропоніну I є серйозним чинником ризику гострої серцево-судинної патології.
Клінічне використання лабораторного тесту на тропонін I:
| Діагностика гострого інфаркту міокарда | Провідним симптомом у пацієнтів із підозрою на гострий коронарний синдром (ГКС) є біль у грудній клітці. Для встановлення діагнозу гострого інфаркту міокарда необхідне підтвердження наявності гострого пошкодження міокарда (зміна (зростання) концентрації тропоніну в крові) у поєднанні з клінічним доказом ішемії міокарда (ЕКГ, ЕхоКГ, ангіографія тощо). Дослідження тропоніну доцільно проводити під час обстеження пацієнтів як у ранні, так і у пізні терміни після появи клінічної симптоматики. Тест корисний при вирішенні питань вибору тактики ведення хворих на гострий коронарний синдром, включаючи пацієнтів із нестабільною стенокардією. Після успішного проведення тромболізису спостерігається більший підйом рівня тропоніну I порівняно з пацієнтами зі стійкою оклюзією (феномен вимивання). При використанні тесту на тропонін необхідно володіти інформацією щодо діагностичної чутливості аналізу. «Високочутливі» тести дозволяють виявити підвищення тропоніну через 1-3 години (може мати значення при диференціації нестабільної стенокардії (ішемії міокарда без загибелі клітин) від інфаркту без підйому сегменту ST). |
| Діагностика ушкодження серцевого м'яза, що не пов’язана з гострою ішемією міокарда | При обстеженні осіб без підозри на гостру патологію тропонін I застосовується з метою оцінки ризику несприятливих серцево-судинних подій, зокрема при COVID-19 підвищення тропоніну часто корелює з несприятливим прогнозом. Чутливість методики дозволяє оцінювати дуже низькі концентрації тропоніну I та їхню динаміку. Навіть за відсутності виражених симптомів з боку серцево-судинної системи оцінка рівня тропоніну I дозволяє виділити осіб з високою імовірністю розвитку ушкодження серцевого м'яза. Збільшення рівня тропоніну в крові можливе при сепсисі, фібриляції передсердь, серцевій недостатності, легеневій емболії, міокардитах, контузії міокарда, тяжкій нирковій недостатності, структурних аномаліях серця, аномальних навантаженнях тощо. Збільшений рівень тропоніну у пацієнтів у критичних станах (включаючи кардіальні та некардіальні причини, крім гострого інфаркту міокарда) зазвичай асоційований із більш несприятливим прогнозом. |
| Стратифікація кардіоризику | Відносно високі значення кардіоспецифічного тропоніну, навіть у межах референсних значень, потенційно можуть використовуватися як допоміжний фактор у стратифікації кардіологічного ризику. Даний аналіз включений до національних і європейських рекомендацій кардіологічних асоціацій як один зі значущих додаткових показників для оцінки ризику розвитку патології серця. |
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
Результати лабораторних досліджень не являються діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики і самолікування. Діагноз встановлює лікар, використовуючи як результати цього аналізу, так й інформацію з інших джерел (клінічна картина, історія хвороби, інші додаткові обстеження).
Одиниці виміру: пг/мл (пікограм на мілілітр)
Альтернативні одиниці виміру: нг/л (нг/л = пг/мл)
Межі визначення: 3.2-50000 пг/мл
Референсні значення (99% популяційного розподілу)
| Стать | Тропонін-І високочутливий в сироватці крові (пг/мл) |
| Чоловіки | <34.2 |
| Жінки | <15.6 |
Інтерпретація результатів залежить від клінічної ситуації, цілей дослідження та технології кількісного визначення тропоніну І. Для технології Abbott можна застосовувати метод-специфічні порогові значення тропоніну І, які застосовуються в алгоритмах діагностики гострого інфаркту міокарда та стратифікації кардіоризику стабільних амбулаторних пацієнтів.
Алгоритм діагностики гострого інфаркту міокарду
Для встановлення діагнозу гострого інфаркту міокарда необхідне виявлення характерної динаміки рівня тропоніну І у поєднанні з клінічним доказом гострої ішемії міокарда.
| Тропонін-І (Abbott), симптоми гострого коронарного синдрому (ГКС) | Інтерпретація |
| >64 нг/л + симптоми ГКС | підвищена ймовірність інфаркту міокарду, необхідне додаткове обстеження |
| >78 нг/л (жінки); >171 нг/л (чоловіки) + симптоми ГКС | дуже висока ймовірність інфаркту міокарду (п’ятикратне перевищення метод-специфічного порогового значення) |
Алгоритми виключення інфаркту міокарда у пацієнтів із гострим коронарним синдромом (ГКС) без явних ЕКГ-ознак ішемії міокарда (підйому ST) – оцінка зміни концентрації тропоніну І у крові:
- двократне визначення високочутливого тропоніна І з інтервалом 60 хвилин;
- двократне визначення високочутливого тропоніна І з інтервалом 120 хвилин.
При різниці значень тропоніну через 1 та/або 2 години <2 нг/л – ймовірність інфаркту міокарда низька; при різниці ≥6 нг/л (через 1 годину), ≥15 нг/л (через 2 години) – ймовірність інфаркту міокарда висока.
Алгоритм стратифікації кардіологічного ризику стабільних амбулаторних пацієнтів
Інтерпретація результатів оцінки тропоніну високочутливим методом на тест-системах Abbott (за даними клінічного дослідження HUNT – American journal of cardiology, 2018, Vol. 121, P. 949-955) для стабільних амбулаторних пацієнтів без історії серцево-судинних захворювань:
| Тропонін-І (Abbott), нг/мл | Відносний кардіологічний ризик |
| <6 (чоловіки); <4 (жінки) | низький ризик |
| 6-12 (чоловіки); 4-10 (жінки) | середній ризик |
| >12 (чоловіки); >10 (жінки) | підвищений ризик |
ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ/ПОЗИТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
- Інфаркт міокарда.
- Травма серця, операції на серці.
- Пошкодження міокарда після коронарної ангіографії, дефібриляції та інших серцевих маніпуляцій.
- Неішемічна дилатаційна кардіоміопатія.
- Лікарська інтоксикація (цитостатики).
- Міокардит.
- Відторгнення серцевого трансплантата.
- Сепсис та інші критичні (шокові) стани.
- Термінальна стадія ниркової недостатності.
- Міодистрофії Дюшена-Беккера.
- ДВЗ-синдром.
ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ/НЕГАТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
Клінічного значення не має. У нормі тропонін І у крові не визначається.
ІНТЕРФЕРУЮЧИ ФАКТОРИ
Тропонін I інколи підвищується після інтенсивного фізичного навантаження навіть у здорових людей.
Наявність гетерофільних антитіл у крові людини, яка часто контактує з тваринами або отримувала препарати на основі сироватки тварин, може порушити правильність перебігу реакцій у процесі дослідження (непередбачуваний вплив на результати, який зустрічається дуже рідко).
Прийом антикоагулянтів може давати ефект розведення, що призводить до заниження результатів.
