ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ

1. Діагностика та моніторинг захворювань нирок.
2. Діагностика уражень нирок та ризику ниркової недостатності при цукровому діабеті, системних захворюваннях, інфекціях, інтоксикаціях, гіпертонічній хворобі, атеросклерозі.
3. У комплексі обстежень при підозрі на моноклональні гаммапатії.
4. Моніторинг функції нирок при застосування нефротоксичних лікарських препаратів

КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

При нормальному стані та функціональній активності нирок, білок плазми крові надходить у сечу в дуже невеликій кількості і стандартними лабораторними методами не визначається. Фільтраційний механізм ниркового клубочка перешкоджає проникненню великих заряджених білків у первинний фільтрат. При цьому, низькомолекулярні білки (менше 20 000 дальтонів) вільно долають клубочковий фільтр. Надалі більшість цього білка реабсорбується (повертається) в кров у проксимальних канальцях нирки, у результаті лише його мінімальна кількість виділяється із сечею. Втрата білка в нормі становить 40-80 мг на добу, виділення понад 140 мг (0.14 г) на добу не є нормою (протеїнурія). Екскреція білка може посилюватися у здорових людей при фізичних навантаженнях, сильних емоційних переживаннях, переохолодженні.

Загальний білок сечі - загальний вміст всіх білковим молекул сечі. Білок сечі в нормі складається приблизно з таких компонентів: альбумін (40%), IgG (10%), легкі ланцюги імуноглобулінів (5%), IgA (3%). Решту складають інші білки: β2-мікроглобулін, лізоцим, α2-мікроглобулин, α1-мікроглобулин, β2-глікопротеид, α1-кислий глікопротеин (орозомукоїд), α1-антитрипсин, лаптоглобін, трансферин, продукт розщеплення фібриногену, ДПІД, α2-макроглобулін, IgM, β-ліпопротеїд та інші.
Протеїнурія - надмірне виділення білка з сечею (підвищення концентрації загального білку у сечі).

Виділяють такі типи протеїнурії:

1. ренальна-гломерулярна (клубочкова) протеїнурія - пов'язана з підвищенням проникності мембрани клубочків нирок внаслідок їх ураження (наприклад при гломерулонефриті); . ренальна-тубулярна (канальцева) протеїнурія – наслідок порушення функції канальців нирок і неповної канальцевої реабсорбції низькомолекулярних білків, що фільтруються в клубочках (наприклад, внаслідок нефротоксичної дії препаратів);
2. протеїнурія гіперпродукції (навантажувальна, преренальна) – наслідок підвищеної концентрації в плазмі відносно низькомолекулярних білків, що легко фільтруються (наприклад, при розпаді тканин; парапротеінеміях – легкі ланцюги імуноглобулінів);
3. постренальна (пов'язана з патологією сечовивідних шляхів) – ураження сечовивідних шляхів (інфекції, пухлини, травми);
4. функціональна протеїнурія - виникає при підвищенні ниркового кровотоку (наприклад, внаслідок фізичного навантаження); при гемодинамічному стресі, що зумовлений високою температурою, застійною серцевою недостатністю, охолодженням або гострими захворюваннями внутрішніх органів - зникає після усунення причини, що її викликала;
5. ортостатична (постуральна) протеїнурія – різновид функціональної протеїнурії, коли білок у сечі виявляється тільки після тривалого стояння або ходьби і відсутній при перебуванні в горизонтальному положенні. В таких випадках загальний білок ранкової порції сечі буде негативним, а аналіз добової сечі виявить присутність білка. Ортостатична протеїнурія зустрічається у 3-5% людей віком до 30 років. Прогноз сприятливий, спеціального лікування не потребує.

Найчастіше збільшена втрата білка із сечею є неспецифічним симптомом патології нирок (ренальна протеїнурія). Протеїнурія внаслідок захворювань нирок зазвичай постійна (тобто зберігається при повторних дослідженнях)
При ушкодженнях клубочків нирок спостерігається, насамперед, втрата низькомолекулярних білків (переважно альбуміну), тому за великої втрати білка може розвиватися гіпоальбумінемія (зниження альбуміну в крові). При більш виражених патологічних змінах у сечу потрапляють і більші білкові молекули. Масивна втрата білка із сечею (>3 г на добу) практично завжди пов'язана з клубочковою протеїнурією.

Для оцінки протеїнурії, відповідно до поточних рекомендацій з діагностики хронічної хвороби нирок, слід використовувати оцінку виділення альбуміну та загального білка за добу (з використанням добової сечі), або розрахунок відношення їх концентрації до концентрації креатиніну в разовий порції сечі – переважно ранкової. Дослідження добової порції сечі є більш достовірним тестом на протеїнурію (оцінка рівня протеїнурії шляхом розрахунку добового виділення білка із сечею). Для тесту потрібно збір всієї сечі протягом 24 годин (добовий діурез).

ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ

Результати лабораторних досліджень не являються діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики і самолікування. Діагноз встановлює лікар, використовуючи як результати цього аналізу, так й інформацію з інших джерел (клінічна картина, історія хвороби, інші додаткові обстеження).

Клінічна оцінка результатів аналізу виконується рівнем Добової екскреції загального білку з сечею (рівень загального білку в сечі, нормалізований за об’ємом сечі, що виділена людиною за 24 години – добовий діурез). Цей показник виводиться на бланк результату. Для його розрахунку виконується кількісне дослідження (концентрація) рівня загального білку в сечі (цей показник не мають референсних значень, тому на бланк результатів не виводяться).

Одиниці виміру: Загальний білок, добова екскреція - г/добу (грам на добу)
Альтернативні одиниці виміру:
Межі визначення (Загальний білок, концентрація): 0.04 - 60 г/л
У випадках, коли концентрація загального білку в пробі виявляється нижче/вище межі виявлення - точний розрахунок добової екскреції білку неможливий. В цьому випадку результат видається зі знаком «<» або «>».
Результати дослідження оцінюються не залежно від статі та віку.
Загальний білок (концентрація) – референсні значення не надаються, дані на бланк результатів не виводяться.
В нормі рівень загального білку в добовій сечі не має перевищувати 0.14 г на добу (<0.14 г/доб).
Орієнтовні рівні (категорії) добової протеїнурії (KDIGO, 2012) по значенню Добової екскреції загального білку (г/добу): <0.15 – норма до легкого підвищення; 0.15-0.5 - незначне підвищення; >0.5 - значне підвищення.

ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ / ПОЗИТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ

1. Нефротичний синдром.
2. Гломерулонефрит.
3. Діабетична нефропатія.
4. Ураження ниркових канальців, порушення абсорбції в ниркових канальцях (синдром Фанконі, отруєння важкими металами, саркоїдоз).
5. Інфекції, запальні захворювання сечових шляхів.
6. Мієлома, мієлопроліферативні та лімфопроліферативні захворювання.
7. Гематурія.
8. Застійна серцева недостатність.
9. Пухлини сечових шляхів.
10. У здорових людей при фізичному навантаженні (протеїнурія до 250 мг на добу).

ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ / НЕГАТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ

Особливого клінічного значення не має. В нормі білок в сечі не визначається.

ІНТЕРФЕРУЮЧІ ФАКТОРИ

Лікарські засоби, що підвищують білок у разовій сечі: ацетамінофен, аміноглікозиди, амфотерицин B, бацитрацин, солі вісмуту, капреоміцин, каптоприл, хлорпропамід, колистин, кортикостероїди, котримоксазол, циклоспорин, еналаприл, золото, гризеофульвін, поліміксин, рифампін, сульфоніламіди, сульфони, тетрациклін, метаболіти толбутаміду. Лікарські препарати, що знижують рівень загального білку у сечі: інгібітори ангіотензин-перетворюючого фементу (АПФ).