КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
Сечовина – амід вугільної кислоти та кінцевий продукт обміну білків в організмі. Вона синтезується в клітинах печінки після низки біохімічних реакцій, що відбуваються в певній послідовності за участю ферментних систем, які мають назву цикл сечовини. Результатом є знешкодження токсичного аміаку шляхом утворення водорозчинної та малотоксичної сечовини, що виводиться з організму із сечею.
Фільтрація сечовини з крові в просвіт проксимальних канальців відбувається в ниркових клубочках, потім її частина (близько 35%) пасивно реабсорбується, особливо при зниженні швидкості виділення сечі.
Виведення сечовини з організму пропорційне до вмісту білка в раціоні харчування. У дорослої людини в стані азотистої рівноваги виділення 500 ммоль сечовини (або 14 г азоту сечовини) за добу відповідає вживанню приблизно 100 г білка. Сечовина, що виділяється з сечею, становить близько 90 % азотистих метаболітів, що виводяться з організму (продуктів розпаду білка).
Підвищення екскреції сечовини свідчить про негативний азотистий баланс, таке буває у хворих в післяопераційному періоді, при гіперфункції щитоподібної залози, внаслідок всмоктування в кишечнику компонентів крові (амінокислот і білків) після кровотечі з верхніх відділів шлунково-кишкового тракту.
Знижене виведення сечовини з сечею говорить про позитивний азотистий баланс і характерне для захворювань нирок, деяких захворюваннях печінки (через порушення синтезу сечовини), прийому різних препаратів гормональної природи (гормону росту, тестостерону, інсуліну). Екскреція сечовини знижена при вродженій недостатності або відсутності ферментів, що беруть участь у синтезі сечовини. Зменшення концентрації сечовини в сечі може бути обумовлено її посиленою пасивною реабсорбцією в ниркових канальцях при патологіях, що супроводжуються зневодненням організму, гіповолемією і порушенням ниркового кровообігу: при масивних кровотечах, шоці, дегідратації, опіках, серцевої недостатності тощо. Ослаблення ниркового кровотоку характерне також для літніх хворих, які страждають на атеросклероз ниркових артерій, у яких порушена функція нирок.
Тест на сечовину в сечі в клінічній практиці застосовують, щоб оцінити утворення і розпад білка. Особливо важливо це для реанімаційних хворих і пацієнтів, які перебувають у тяжкому стані та отримують ентеральне (зондове) і парентеральне (введені речовини надходять в організм, минаючи шлунково-кишковий тракт) харчування. Виявивши, які саме процеси переважають у хворого, можна розрахувати необхідну кількість білкових препаратів.
Крім того, концентрацію сечовини в сечі часто визначають при підвищеному рівні сечовини в крові, щоб оцінити стан видільної функції нирок. Надмірний вміст сечовини у крові при зниженому виділенні її із сечею свідчить у більшості випадків про порушення видільної функції нирок, спричинене нирковою недостатністю.
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
Результати лабораторних досліджень не являються діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики і самолікування. Діагноз встановлює лікар, використовуючи як результати цього аналізу, так й інформацію з інших джерел (клінічна картина, історія хвороби, інші додаткові обстеження).
Одиниці виміру:
Сечовина в сечі, концентрація - ммоль/л (мілімоль на літр)
Сечовина, добова екскреція - ммоль/добу (мілімоль на добу)
Межі визначення: 10 - 750 ммоль/л.
Результат дослідження надається в кількісному форматі.
Результати дослідження надаються у вигляді двох показників:
- Сечовина в сечі (концентрація);
- Сечовина, добова екскреція (розрахунок шляхом помноження концентрації на вказаний об’єм (діурез) сечі, що зібрана протягом 24 годин, в літрах).
Сечовина в сечі (концентрація) – референсні значення не надаються.
Клінічна інтерпретація проводиться за рівнем добової екскреції сечовини.
Референсні значення добової екскреції сечовини (ммоль/добу): до 12 місяців 10-100; 1-4 роки 50-200; 5-8 років 130-280; 9-14 років 200-450; старше 14 років 428-714.
У випадках, коли концентрація сечовини в пробі виявлена нижче/вище межі виявлення - точний розрахунок добової екскреції неможливий.
ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ
- Дієта із підвищеним вмістом білка.
- Гіпертиреоз.
- Післяопераційний період.
- Надмірне введення тироксину.
- Підвищене м'язове навантаження.
- Лихоманка.
- Діабет.
ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ
- Здорові діти, що ростуть.
- Вагітність.
- Дієта з низьким вмістом білка та високим вмістом вуглеводів.
- Період одужання.
- Захворювання печінки.
- Токсемія.
- Захворювання нирок та ниркова недостатність.
- Голодування.
- Переливання несумісної крові.
ІНТЕРФЕРУЮЧІ ФАКТОРИ
Лікарські засоби, що підвищують сечовину у сечі: саліцилати, хінін, тироксин у високих дозах, 11-оксикортикостероїді (кортизон, гідрокортизон, дексаметазон, преднізолон). Лікарські засоби, що знижують сечовину у сечі: соматотропний гормон, тестостерон, інсулін, анаболічні гормони.
