ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ
Обстеження при плануванні вагітності.
КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
До групи TORCH-інфекцій, діагностика яких виконується в даному комплексному дослідженні відноситься: токсоплазмоз, цитомегаловірус, краснуха, герпес 1 та 2 типів.
Токсоплазма (Тoxoplasma gondii) - одноклітинний паразит, який спричиняє інфекційне захворювання під назвою токсоплазмоз. Це один із найпоширеніших паразитів у світі, який може інфікувати більшість теплокровних тварин і людей. Інфікування людини може відбуватися при: вживанні сирого або недостатньо термічно обробленого м'яса (свинина, баранина); контакті із забрудненим ґрунтом або піском, вживанні немитих овочів і фруктів; контакт із фекаліями інфікованих кішок (кішки є основними носіями паразита). Токсоплазмоз становить серйозну небезпеку, лише якщо жінка вперше інфікується під час вагітності (первинна інфекція). Якщо жінка перехворіла до вагітності, у неї формується імунітет, який захищає плід. Основна небезпека полягає у можливості внутрішньоутробної (вертикальної) передачі інфекції через плаценту від матері до дитини. Наслідки для плода можуть бути дуже серйозними і залежать від терміну вагітності, на якому сталося зараження. У першому триместрі ризик передачі інфекції плоду нижчий, але якщо передача відбувається, наслідки зазвичай найважчі (викидень, мертвонародження, важкі вроджені вади розвитку). У другому та третьому триместрах ризик передачі вищий, але симптоми у дитини можуть бути менш вираженими. Проте, навіть безсимптомна при народженні дитина може мати віддалені наслідки, які проявляються пізніше в житті (проблеми із зором, неврологічні порушення, затримка розвитку). Для діагностики токсоплазмозу та оцінки інфікованості (наявності імунної реакції) застосовують серологічні тести (специфічні антитіла - IgG). Негативний тест на IgG свідчить про те, що людини не стикалася с токсоплазмою. В такий випадках варто дуже ретельно дотримуватися правил профілактики зараження токсоплазмозом, особливо при вагітності. Позитивний тест на IgG, як правило, означає, що людини вже інфікована паразитом, і імунна система зреагувала на нього. В таких випадках завжди доцільно визначити специфічні IgM та оцінити динаміку IgG (повторити тест через 2-3 тижні).
Вірус краснухи (Rubella virus) - вірус, що спричиняє інфекційне захворювання краснуху. Для більшості дітей та дорослих це, як правило, легке захворювання, яке часто протікає безсимптомно або з помірною висипкою та невеликим підвищенням температури. Спосіб передачі - повітряно-крапельний. Інфекція дуже легко поширюється від хворої людини до здорової через: кашель, чхання, розмову (при видихуванні крапель слини та слизу, що містять вірус). Вірус є висококонтагіозним (заразним). Хвора людина стає заразною для оточуючих ще за 1-2 дні до появи видимої висипки і залишається такою протягом 5-7 днів після її зникнення.
Для вагітних існує також вертикальний (внутрішньоутробний) шлях передачі, коли вірус долає плацентарний бар'єр і потрапляє безпосередньо до кровотоку плода. Значення вірусу краснухи під час вагітності є критичним і дуже небезпечним. Основна небезпека полягає в тому, що вірус може спричиняючи синдром вродженої краснухи (СВК, або Congenital Rubella Syndrome - CRS). Ризик та тяжкість ускладнень залежать від терміну вагітності, на якому відбулося інфікування. Перший триместр (особливо перші 12 тижнів) - найбільш небезпечний період. Ризик ураження плода досягає 90%, і наслідки є найважчими. Інфекція може призвести до: викидня або мертвонародження, множинних вроджених аномалій (дефекти очей, вроджені вади серця, глухота), інших порушень (мікроцефалія, затримка розумового та фізичного розвитку, пошкодження печінки, селезінки чи мозку). Другий та третій триместри ризик розвитку СВК значно знижується, але все ще існує ймовірність певних ускладнень або пізніх проявів (проблем зі слухом чи розвитком). Перевірка наявності імунного захисту (IgG) від краснухи на етапі планування вагітності є обов’язковою. Якщо імунітету немає (IgG – негативні), рекомендується зробити щеплення (зазвичай комплексною вакциною КПК — кір, паротит, краснуха) і після цього запобігати зачаттю протягом щонайменше одного місяця (а краще трьох). Якщо жінка не має імунітету і контактує з хворим на краснуху під час вагітності, необхідне негайне медичне обстеження та консультація з фахівцем щодо подальших дій. Позитивні результати дослідження на IgG до краснухи свідчать на користь присутнього імунного захисту, що сформувався після перенесеної хвороби, або вакцинації. В такому випадку зараження краснухою вкрай малоймовірне.
Цитомегаловірус (ЦМВ, Cytomegalovirus, CMV) - вірус сімейства герпесвірусів (вірус герпесу людини 5 типу), який при потраплянні в організм людини може спричиняти різноманітні клінічні прояви. Після первинного інфікування залишається в організмі людини в прихованій (латентній) формі на все життя. Передача ЦМВ зазвичай відбувається через близький контакт із біологічними рідинами інфікованої людини, такими як: слина, сеча, кров, грудне молоко, сперма та вагінальні виділення. Також можлива передача від матері до дитини під час вагітності (внутрішньоутробно), пологів або через грудне вигодовування. Первинне зараження ЦМВ (в меншій мірі реінфекція) під час вагітності несе серйозний ризик для плоду. Може призвести до: загибелі плоду або спонтанного аборту, вроджених вад розвитку, таких як мікроцефалія, гідроцефалія, проблем зі здоров'ям у новонародженого, включаючи жовтяницю, гепатоспленомегалію (збільшення печінки та селезінки), гемолітичну анемію, втрату слуху та затримку розвитку. Прояви інфекції залежать від: особливостей імунітету матері, вірулентності та локалізації вірусу, терміну вагітності, коли відбулося інфікування. Для оцінки наявної, або перенесеної цитомегаловірусної інфекції застосовують визначення антитіл класу G (IgG). Відсутність антитіла даного типу з високою ймовірністю виключає попередній контакт з вірусом (інфікування). В цьому випадку людина вважається повністю не захищеною від ЦМВ і при інфікуванні з великою ймовірністю розів’ється первинна гостра ЦМВ-інфекція. Це має надзвичайно важливо значення при вагітності. При позитивному результатів (виявлення IgG) доцільно оцінити наявність антитіл класу М (IgM), а також повторити тест на IgG через 2-3 тижні. В цьому випадку можна буде визначити стадію інфікування (персистуюча, латентна, активна тощо).
Віруси простого герпесу (ВПГ) 1-го та 2-го типів (Herpes simplex virus, HSV-1 та HSV-2) — це два різних, але споріднених віруси, які є дуже поширеними серед людей. Після первинного інфікування вони залишаються в організмі людини на все життя в прихованому (латентному) стані і можуть періодично активуватися, спричиняючи рецидиви. ВПГ-1 традиційно асоціюється з оро-лабіальним герпесом («застудою» на губах, висипаннями навколо рота, на обличчі чи в ротовій порожнині). Передається зазвичай через прямий контакт зі слиною або шкірою інфікованої особи (поцілунки, спільний посуд). ВПГ-2 переважно спричиняє генітальний герпес (висипання та виразки на статевих органах, промежині або анусі). Передається статевим шляхом. Важливо зазначити, що через орально-генітальні контакти обидва типи вірусу можуть інфікувати будь-яку ділянку тіла. Для більшості вагітних жінок, які вже мають антитіла (імунітет) до герпесу (IgG позитивний статус) до моменту зачаття, ризик для дитини є низьким, оскільки материнські антитіла захищають плід. Найбільшу небезпеку становить первинне інфікування жінки під час вагітності, особливо в третьому триместрі. Внутрішньоутробне інфікування (рідко) може викликати вроджені аномалії, пошкодження нервової системи або загибель плода. Неонатальний герпес (найпоширеніший ризик), коли зараження дитини відбувається під час пологів, може спричинити важкі захворювання (генералізовану інфекцію (сепсис), енцефаліт (запалення мозку), ураження очей, шкіри та слизових оболонок). Визначення антитіла класу G (IgG) допомагає встановити факт попереднього інфікування вірусом. Відсутність антитіла даного типу з високою ймовірністю виключає попередній контакт з вірусами простого герпесу 1 та 2 типів. В такому випадку людина вважається не захищеною від зараження і інфікування може відбутися в будь-який момент (має особливе значення при вагітності). При позитивному результатів (виявлення IgG) доцільно оцінити наявність антитіл класу М (IgM), а також повторити тест на IgG через 2-3 тижні. В цьому випадку можна буде визначити стадію інфікування (персистуюча, латентна, активна тощо).
Більш докладний опис, референсні значення, інтерпретація результатів вказані в Детальному описі тестів, що входять до складу пакету.
