ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ
- Планування та ведення вагітності (TORCH-скринінг) - визначення IgG (разом із IgM) допомагає встановити, чи жінка вже перенесла інфекцію і має імунітет, що важливо для оцінки ризику первинного інфікування під час вагітності, яке становить найбільшу небезпеку для плода.
- Оцінка імунного статусу - підтвердження факту інфікування ЦМВ у минулому та наявності імунного захисту.
- Визначення фази інфекції - для диференціації первинної (недавньої) від хронічної інфекції (у поєднанні з тестом на IgM та визначенням індексу авідності IgG).
- Діагностика захворювань, з клінічними проявами мононуклеозу - при симптомах, що нагадують інфекційний мононуклеоз (тривала лихоманка, слабкість, збільшення лімфовузлів), але негативних результатах на вірус Епштейна-Барр.
- Обстеження імунокомпрометованих пацієнтів (ВІЛ-інфіковані, після трансплантації органів) для оцінки ризику розвитку тяжкої дисемінованої інфекції.
- Неясні клінічні випадки - при підозрі на генералізовану ЦМВ-інфекцію або ураження внутрішніх органів, особливо якщо інші причини виключені.
Наявність лише IgG антитіл свідчить про перенесену в минулому інфекцію та сформований імунітет, але не гарантує повного захисту від реактивації вірусу.
КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
Цитомегаловірус (ЦМВ) – ДНК-вмісний вірус сімейства герпесвірусів (вірус герпесу людини 5 типу), який при потраплянні в організм людини може спричиняти різноманітні клінічні прояви. Після первинного інфікування залишається в організмі людини в прихованій (латентній) формі на все життя. Має високу поширеність, і уникнути контакту з ним майже неможливо. Однак ризик розвитку захворювання у людини зі здоровою імунною системою мінімальний. У більшості людей із нормальною імунною системою ЦМВ-інфекція протікає безсимптомно або з легкими, неспецифічними симптомами, схожими на застуду чи мононуклеоз. Найчастіше кліні прояви ЦМВ-інфекції виникають на фоні імунодефіцитних станів (в першу чергу у ВІЛ-інфікованих, пацієнтів після трансплантації органів). Симптоми можуть включати: лихоманку, втому, біль у горлі, збільшення лімфатичних вузлів. У людей з імунодефіцитом або при вродженій інфекції симптоми можуть бути значно серйознішими, включаючи пневмоніт, гепатит, енцефаліт або ретиніт.
Передача ЦМВ зазвичай відбувається через близький контакт із біологічними рідинами інфікованої людини, такими як: слина, сеча, кров, грудне молоко, сперма та вагінальні виділення. Також можлива передача від матері до дитини під час вагітності (внутрішньоутробно), пологів або через грудне вигодовування. Інкубаційний період коливається від 15 днів до трьох місяців. Внаслідок тривалого персистування в організмі вірус діє на всі ланки імунної системи хворого. Захисна реакція організму проявляється, перш за все, у вигляді утворення специфічних антитіл класів IgM та IgG до ЦМВ.
ЦМВ відносить до групи збудників TORCH-інфекцій. TORCH-інфекції - група інфекційних захворювань, які становлять серйозну небезпеку для плода під час вагітності, оскільки можуть передаватися від матері до дитини через плаценту і спричиняти вроджені аномалії, викидні, передчасні пологи або мертвонародження. Абревіатура TORCH походить від перших літер назв основних інфекцій: T - Токсоплазмоз (Toxoplasmosis), спричиняється паразитом Toxoplasma gondii; O - Інші інфекції (Others), до яких відносять сифіліс, вірусні гепатити В і С, вітряну віспу, хламідіоз, парвовірус B19 та інші; R - Краснуха (Rubella), вірусне захворювання; C - Цитомегаловірусна інфекція (Cytomegalovirus, ЦМВ); H - Герпесвірусні інфекції (Herpes simplex virus, ВПГ), зазвичай 1-го та 2-го типів.
Первинне зараження ЦМВ (в меншій мірі реінфекція) під час вагітності несе серйозний ризик для плоду. Може призвести до: загибелі плоду або спонтанного аборту, вроджених вад розвитку, таких як мікроцефалія, гідроцефалія, проблем зі здоров'ям у новонародженого, включаючи жовтяницю, гепатоспленомегалію (збільшення печінки та селезінки), гемолітичну анемію, втрату слуху та затримку розвитку. Прояви інфекції залежать від: особливостей імунітету матері, вірулентності та локалізації вірусу, терміну вагітності, коли відбулося інфікування.
На даний момент відсутні вакцини для запобігання цієї інфекції. Також немає затверджених методів лікування для виключення вертикальної передачі ЦМВ при вагітності.
Діагностика ЦМВ-інфекції включає лабораторні тести (непрямі – серологічні, визначення антитіл) та прямі (визначення генетичного матеріалу вірусу):
- визначення антитіл (IgG та IgM) у крові (IgG вказує на поточну або перенесену в минулому інфекцію, IgM зазвичай свідчать про свіже (первинне) інфікування);
- ПЛР-тестування (виявлення ДНК вірусу в різних біологічних матеріалах (кров, сеча, слина, амніотична рідина) методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) завжди свідчить на користь активної вірусною інфекції).
Антитіла класу IgG до цитомегаловірусу (Anti-CMV IgG) – специфічні захисні антитіла, які виробляє імунна система організму у відповідь на контакт із цим збудником, їх виявлення вказує на інфікування даним вірусом (у віддаленому минулому чи нещодавно). Рівень цих антитіл зазвичай швидко наростає у перші тижні гострої інфекції і в окремих людей може зберігатися на високому рівні тривалий час. Імунна відповідь, що розвивається по відношенню до цитомегаловірусу після інфікування, не є стерильною (присутність Anti-CMV IgG не забезпечує повного позбавлення вірусу та надійного захисту від повторного інфікування). Таким чином, наявність цих антитіл не виключає можливості її реактивації у майбутньому. Частота серопозитивності (позитивного результату Anti-CMV IgG) у дорослих – понад 50%. Відсутність Anti-CMV IgG свідчить про відсутність інфікування цитомегаловірусом у минулому та потенційну можливість первинного інфікування та гострої ЦМВ-інфекції в майбутньому (важливо для вагітних, при трансплантації органів та проведенні імуносупресивної терапії). Сероконверсія (зміна результату з негативного на позитивний) або значне збільшення рівня IgG в динаміці (більш ніж в чотири рази при взятті проб з проміжком 2-4 тижні) може бути ознакою активної інфекції.
Динамічне (серійне) дослідження Anti-CMV IgG з інтервалом 2-4 тижні використовують для:
- підтвердження первинної, активної інфекції (характерно достовірне підвищення рівня Anti-CMV IgG через два тижні) не залежно від результатів визначення Аnti-CMV IgМ;
- підтвердження первинної, активної інфекції при позитивному результаті Аnti-CMV IgМ (оскільки результат IgМ нерідко може бути хибнопозитивним внаслідок перехресної реактивності).
Anti-CMV IgG не інформативне для встановлення інфікованості новонароджених. IgG можуть бути материнськими (специфічні IgG, на відміну від IgM, здатні проходити від матері до плода через плаценту). Для діагностики ЦМВ-інфекції у новонароджених застосовують ПЛР-тести (виявлення ДНК вірусу у різних видах біологічного матеріалу) та визначення специфічних IgM.
Визначення Anti-CMV IgG при підготовці до вагітності або під час вагітності доцільне, проте не має офіційних рекомендацій для застосування в якості рутинного скринінгу з причин відсутності вакцин для запобігання цій інфекції або затверджених методів лікування для виключення вертикальної передачі ЦМВ. Проте, в будь-якому випадку, для жінки важливо знати, чи вона була інфікована ЦМВ у минулому, тому що саме це визначає, чи є ризик ускладнень при вагітності. Якщо раніше її вже було інфіковано, то ризик мінімальний. Під час вагітності може виникнути загострення старої інфекції, проте така форма зазвичай не викликає тяжких наслідків. Якщо у жінки ще не було ЦМВ, значить вона входить до групи ризику і їй слід приділяти особливу увагу профілактиці цитомегаловірусної інфекції.
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
Результати лабораторних досліджень не являються діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики і самолікування. Діагноз встановлює лікар, використовуючи як результати цього аналізу, так й інформацію з інших джерел (клінічна картина, історія хвороби, інші додаткові обстеження).
Одиниці виміру: Од/мл (умовних одиниць в мілілітрі)
Межі визначення: 0.01-30 Од/мл
Результати дослідження оцінюються не залежно від статі та віку.
Референсні значення
| Anti-CMV IgG в сироватці крові (Од/мл) | Інтерпретація |
| <2.0 | результат негативний (антитіла класу G до ЦМВ не визначаються) |
| ≥2.0 | результат позитивний (концентрація антитіла класу G до ЦМВ визначаються в титрі до 30 Од/мл, при більшій концентрації результат видається у вигляді значення >30 Од/мл) |
Слід враховувати, що негативний результат можливий за дуже низького рівня антитіл (нижче порогу чутливості тесту), який може мати місце, зокрема, у початковий період захворювання. Залежно від клінічної ситуації може бути корисним повторне дослідження рівня антитіл через 10-14 днів з метою динамічної оцінки.
ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ/ПОЗИТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
- Цитомегаловірусна інфекція.
- При вагітності можливе виникнення внутрішньоутробної інфекції, проте така ймовірність неясна.
ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ/НЕГАТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
- Відсутність цитомегаловірусної інфекції.
- Рання, гостра стадія інфікування ЦМВ (в попередні 3-4 тижні).
- При вагітності, попереднє інфікування ЦМВ виключене, внутрішньоутробне інфікування не можливе, за виключенням випадків гострої інфекції під-час вагітності (за присутності Anti-CMV IgМ в крові).
ІНТЕРФЕРУЮЧІ ФАКТОРИ
На результати дослідження може впливати активність імунної системи (при імунодефіцитних станах можливі хибнонегативні результати), вік та час, що пройшов з моменту інфікування.
Наявність Anti-CMV IgG не дозволяє розрізнити гостру первинну інфекцію від давньої (хронічної, латентної, перенесеної). Для розпізнавання недавнього первинного інфікування та діагностики активної інфекції можуть бути використані такі лабораторні дослідження: аnti-CMV IgM у сироватці крові (тест №319); дослідження рівня IgG у динаміці – у пробах, узятих із проміжком 2 тижні; визначення авідності антитіл класу IgG; виявлення ДНК ЦМВ методом ПЛР (тест №757).
Зразки, які отримано від пацієнтів, які приймали лікарські засоби, що виготовлено на основі моноклональних мишачих антитіл, в діагностичних або терапевтичних цілях, можуть містити людські антитіла проти мишачих антитіл (НАМА). Подібні зразки можуть демонструвати або хибно завищені, або хибно занижені результати дослідження
