Краснуха (вірус краснухи), антитіла класу IgG (Anti-Rubella virus IgG)

ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ

1. Оцінка імунного статусу, визначення показань до вакцинації (жінки) – підтвердження/спростування факту інфікування краснухою або вакцинації у минулому.
2. Планування та ведення вагітності (TORCH-скринінг): визначення IgG допомагає встановити, чи жінка має імунітет, що важливо для оцінки ризику первинного інфікування під час вагітності, яке становить найбільшу небезпеку для плода.
3. Діагностика краснухи на пізніх стадіях захворювання, диференціальна діагностика (при підозрі, клінічних ознаках – дрібноплямистому висипі у поєднанні з лімфаденопатією (збільшенні потиличних, задніх та/або привушних лімфатичних вузлів)).

КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

Вірус краснухи (Rubella virus) – РНК-геномний вірус роду Rubivirus родини Togaviridae. Збудник краснухи. Типовий антропоноз (інфікує тільки людей). Джерело інфекції – хвора людина (навіть за відсутності явних клінічних проявів). Людина починає виділяти вірус з носоглотковим слизом ще в інкубаційному періоді за 1-2 тижні до початку хвороби. Виділення вірусу припиняється через 2-3 тижні від початку висипань. Чим легший перебіг захворювання, тим зазвичай коротший період виділення вірусу. Особливо тривалим виділення вірусу буває при вродженій краснусі (1.5-2 роки та більше). Збудник найчастіше передається повітряно-крапельним шляхом. Виділення вірусу із сечею, калом, носоглотковим слизом не виключає можливості поширення інфекції контактно-побутовим шляхом (цей шлях передачі має значно менше значення, однак може бути актуальним у закритих дитячих колективах). Здатність вірусу проникати через плаценту визначає ще один механізм передачі інфекції – вертикальний (трансплацентарний). У довкіллі швидко інактивується під впливом ультрафіолетових променів, дезінфектантів і нагрівання. При кімнатній температурі зберігається упродовж декількох годин, не переносить замороження (від -10°C).

Краснуха (Rubella Disease, червоничка, багряниця) – вірусне інфекційне захворювання, схильне до епідемічного поширення. Перебігає з переважно потиличною лімфаденопатією (ураженням потиличних лімфатичних вузлів) та дрібно-плямистою екзантемою (шкірним висипом). При захворюванні вагітних можливе зараження плода з виникненням уродженої краснухи з численними і тяжкими вадами розвитку. Може перебігати у вигляді маніфестних і субклінічних форм. Випадки краснухи реєструються у всіх країнах світу. Для цього захворювання властива певна сезонність – зима та весна. Епідемічні підйоми захворюваності виникають з інтервалом від 10 до 20 років. У грудних дітей краснуха майже не зустрічається. Найчастіше нею хворіють у віці 5-15 років, а до періоду повноліття вже не менше 80-85% осіб мають у крові специфічні протикраснухові антитіла. Випадки захворювання після 40 років практично невідомі. Підтверджені випадки повторного захворювання казуїстичні. Клінічна класифікація краснухи відбувається за типом, ступенем тяжкості та перебігом захворювання (без ускладнень або з ускладненнями). За МКХ-10 виділяється дві основні форми краснухової інфекції: Р35.0 Уроджена краснуха та В06 Краснуха (набута).

При набутій краснусі інкубаційний період триває від 12 до 24 днів. У більшості випадків краснуха перебігає як хвороба легкої або середньої тяжкості. У підлітків і дорослих нерідко присутні продромальні симптоми тривалістю 1-5 днів, які передують появі висипу: помірна гарячка, головний біль, слабкість, зниження апетиту, кон'юнктивіт (однак світлобоязні не буває), фарингіт, нежить, іноді спостерігається симптом Форчгеймера (висипи з дрібних петехій, які зазвичай локалізуються на м'якому піднебінні). На тлі вищеописаних явищ відмічається поява висипу. Перші елементи виникають за вухами, на волосяній частині голови з розповсюдженням на обличчя. Висип надалі швидко, упродовж 15-20 годин, поширюється без будь-якої послідовності по всьому тілу. У підлітків і дорослих висипання більш рясні, ніж у дітей, нерідко з петехіальним компонентом, можуть зливатися. Найрясніший висип виникає на розгинальних поверхнях верхніх кінцівок і стегон, на сідницях. Долоні та підошви від висипу вільні. Через 2-3 дні від появи висип зникає. Одночасно потиличні лімфатичні вузли збільшуються, набувають щільноеластичної консистенції. Таке двобічне збільшення саме потиличних лімфовузлів, навіть за відсутності висипу, є патогномонічним симптомом краснухи. Нерідко у дорослих, частіше у жінок і дівчат-підлітків, краснуха супроводжується артралгіями або артритами. Досить часто відбувається нетипова краснуха без висипу, при якій можливий субфебрилітет і характерна потилична лімфаденопатія.

Антитіла класу IgM виявляють у хворих на краснуху дуже рано – уже на 2-3-й день висипань. Вони досягають максимальної концентрації за 3-4 тижні та зникають за 2-3 місяці, хоча іноді зберігаються навіть до 12 місяців. Після зникнення висипань наприкінці 1-го тижня хвороби знаходять також антитіла класу IgG, що забезпечують надалі тривалий (практично довічний) противірусний захист. Повторне інфікування, що відбувається за наявності хоча б частково збереженого імунітету, чинить роль бустера – відбувається швидка активація клітинного та гуморального імунітету, які захищають організм. Про реінфекцію свідчить лише наростання титрів специфічних IgG, тоді як IgM на повторні зараження не реагують. Таким чином, наявність високих титрів специфічних IgM є надійним показником гострої первинної краснухи.

Краснуха відноситься до групи збудників TORCH-інфекцій. TORCH-інфекції – це група інфекційних захворювань, які становлять серйозну небезпеку для плода під час вагітності, оскільки можуть передаватися від матері до дитини через плаценту та спричиняти вроджені аномалії, викидні, передчасні пологи або мертвонародження. Абревіатура TORCH походить від перших літер назв основних інфекцій: T – Токсоплазмоз (Toxoplasmosis), спричиняється паразитом Toxoplasma gondii; O – Інші інфекції (Others), до яких відносять сифіліс, вірусні гепатити В і С, вітряну віспу, хламідіоз, парвовірус B19 тощо; R – Краснуха (Rubella), вірусне захворювання; C – Цитомегаловірусна інфекція (Cytomegalovirus, ЦМВ); H – Герпесвірусні інфекції (Herpes simplex virus, ВПГ), зазвичай 1-го та 2-го типів.

Значення вірусу краснухи під час вагітності є критичним і дуже небезпечним. Основна небезпека полягає в тому, що вірус може спричиняти синдром вродженої краснухи (СВК або Congenital Rubella Syndrome (CRS)). Вроджена краснуха розвивається у плода, якщо вагітна переносить гостру набуту краснуху. Зараз є досить переконливі докази того, що під час реінфекції у матері ризик інфікування плода мінімальний, хоча й можливий навіть при субклінічному перебігові інфекції. Характер уражень (дефектів розвитку плода) значною мірою визначається тим, на період закладки яких органів припадає інфікування (при зараженні на 4-6-й тиждень найчастіше формується різна патологія очей, 5-10-й – серця, 3-11-й – мозку, 7-10-й – органів слуху). Відбувається порушення нормального розвитку плода, нерівномірний ріст тканин в окремих його органах, розвиток вроджених вад. Можливі хромосомні ушкодження, що можуть проявитися й у пізніший термін після народження дитини. Уроджена краснуха класично включає такі ознаки: очні аномалії (катаракту, інфантильну глаукому, пігментну ретинопатію), нейросенсорну втрату слуху, уроджені вади серця. Інші ознаки можуть включати:

• внутрішньоутробну затримку росту, недоношеність;
• порушення центральної нервової системи (ЦНС), зокрема розумову відсталість, розлади поведінки, енцефалопатію, внутрішньомозкову гіпотензію, менінгоенцефаліт і мікроцефалію;
• гепатоспленомегалію (збільшення печінки та селезінки), жовтяницю, гепатит;
• шкірні прояви, включаючи схожі на чорницю плями;
• кісткові ураження;
• ендокринні порушення, зокрема пізні прояви синдрому вродженої краснухи, які зазвичай спостерігаються у другому або третьому десятилітті життя (патологію щитоподібної залози, цукровий діабет);
• гематологічні порушення (анемію та тромбоцитопенічну пурпуру). Якщо відбувається внутрішньоутробне зараження плода, то власні IgM, що утворюються та виявляються при народженні дитини, циркулюють протягом перших 6-8 місяців життя дитини, а іноді й довше. Таким чином, наявність у немовляти антитіл класу IgM до вірусу краснухи є показником перенесеної внутрішньоутробної краснухи. У подальшому протягом багатьох років може виявлятися високий рівень антитіл класу IgG, що свідчить про тривале антигенне подразнення.

Лабораторна діагностика краснухи включає насамперед непрямі (серологічні) тести:

• визначення антитіл класу M (IgM) зазвичай свідчить про первинне інфікування (поточне, нещодавно перенесене захворювання);
• визначення антитіл класу G (IgG) – маркер перенесеної в минулому інфекції або вакцинації. В окремих клінічних випадках (наприклад, при вроджених формах краснухи) можливе застосування прямих методів визначення вірусу (виявлення ДНК вірусу в різних біологічних матеріалах (крові, сечі, калі, пункційній, амніотичній рідині) методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР)).

Антитіла класу IgG до вірусу краснухи (Anti-Rubella virus IgG) – специфічні захисні антитіла, які виробляє імунна система організму у відповідь на контакт із цим збудником. Їх виявлення вказує на інфікування вірусом краснухи у минулому (перенесене захворювання) або ефективну вакцинацію проти краснухи. Рівень цих антитіл зазвичай швидко наростає у перші тижні після інфікування або вакцинації та зберігається тривалий час (при нормальному функціонуванні імунної системи – пожиттєво). Імунна відповідь, що розвивається до вірусу краснухи, є стерильною (присутність Anti-Rubella virus IgG забезпечує надійний захист від розвитку клінічних проявів хвороби). Таким чином, наявність цих антитіл практично виключає можливість розвитку краснухи у майбутньому.

Відсутність Anti-Rubella virus IgG свідчить про відсутність інфікування краснухою/вакцинації у минулому та потенційну можливість первинного інфікування з розвитком клінічних проявів краснухи (надзвичайно важливо для вагітних).

Сероконверсія (зміна результату з негативного на позитивний) або значне збільшення рівня IgG у динаміці (більш ніж у чотири рази при взятті проб із проміжком 2 тижні) може бути ознакою активної (поточної) інфекції.

Динамічне (серійне) дослідження Anti-Rubella virus IgG з інтервалом 2 тижні використовують для:

• підтвердження первинної, активної інфекції (характерне достовірне підвищення рівня Anti-Rubella virus IgG через два тижні) незалежно від результатів визначення Anti-Rubella virus IgМ;
• підтвердження первинної, активної інфекції при підозрі на краснуху та/або при позитивному результаті Anti-Rubella virus IgМ.

Anti-Rubella virus IgG не є інформативними для встановлення інфікованості новонароджених (діагностики вродженої краснухи). IgG можуть бути материнськими (специфічні IgG, на відміну від IgM, здатні переходити від матері до плода через плаценту) та є основою пасивного набутого імунітету, який захищає дитину протягом перших 6–9 місяців. Водночас відсутність IgG у крові новонародженого дозволяє практично повністю виключити вроджену краснуху. Для діагностики краснухи у новонароджених застосовують ПЛР-тести (виявлення ДНК вірусу у різних видах біологічного матеріалу) та визначення специфічних IgM.

Скринінг на Anti-Rubella virus IgG при плануванні або під час вагітності:

1. Дозволяє оптимально переконатися в наявності захисних антитіл до вірусу краснухи до настання вагітності. Якщо IgG негативний, то рекомендована вакцинація (КПК). Вагітність слід планувати не раніше ніж через 28 днів (1 місяць) після щеплення, оскільки вакцина містить живий ослаблений вірус.
2. Під час вагітності – скринінг при першому візиті до лікаря (оптимально до 10–12 тижня). IgG позитивний – наявність імунного захисту (подальші тести на краснуху під час цієї вагітності зазвичай не потрібні). IgG негативний – сприйнятливість до краснухи (група ризику), рекомендовано уникати контактів із хворими на висипні інфекції та провести вакцинацію відразу після пологів. Дії при підозрі на інфікування вірусом краснухи під час вагітності (вагітна, що не має імунітету (IgG негативна), контактувала з хворим):

• термінове тестування на IgG та IgM до вірусу краснухи;
• повторне тестування через 2-3 тижні (якщо перший результат був негативним, тест повторюють для виявлення сероконверсії (появи антитіл), що підтверджує факт зараження);
• тест на авідність IgG (якщо виявлено IgG та IgМ): висока авідність IgG – маркер перенесеної у минулому інфекції, низька авідність IgG – свідчення про нещодавнє зараження.

ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ

Результати лабораторних досліджень не являються діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики і самолікування. Діагноз встановлює лікар, використовуючи як результати цього аналізу, так й інформацію з інших джерел (клінічна картина, історія хвороби, інші додаткові обстеження).

Одиниці виміру: МОд/мл (міжнародних одиниць в мілілітрі)

Межі визначення: 0.01-30 МОд/мл

Результати дослідження оцінюються не залежно від статі та віку.

Референсні значення

Слід враховувати, що негативний результат можливий за дуже низького рівня антитіл (нижче порогу чутливості тесту), який може мати місце, зокрема, у початковий період захворювання. Залежно від клінічної ситуації може бути корисним повторне дослідження рівня антитіл через 10-14 днів з метою динамічної оцінки.

ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ/ПОЗИТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ

1. Наявність імунного захисту від краснухи (Rubella virus) – після перенесеного захворювання або вакцинації у минулому.
2. Поточна інфекція (пізня стадія, одужання).

ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ/НЕГАТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ

1. 1. Відсутність інфекції (краснухи)/вакцинації у минулому (можливість розвитку краснухи у майбутньому; показання до вакцинації для жінок, що планують вагітність).
2. Серонегативний період поточної інфекції – перші два тижні після інфікування.

ІНТЕРФЕРУЮЧІ ФАКТОРИ

На результати дослідження можуть впливати активність імунної системи (при імунодефіцитних станах можливі хибно негативні результати), вік і час, що минув з моменту інфікування/попередньої вакцинації.

Зразки, які отримано від пацієнтів, які у діагностичних або терапевтичних цілях приймали лікарські засоби, що виготовлено на основі моноклональних мишачих антитіл, можуть містити людські антитіла проти мишачих антитіл (НАМА). Подібні зразки можуть демонструвати або хибно завищені, або хибно занижені результати дослідження.