ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ
- Планування та ведення вагітності (TORCH-скринінг) - визначення IgG допомагає встановити, чи жінка вже інфікована токсоплазмою та має імунітет (важливо для оцінки ризику первинного інфікування під час вагітності, яке становить найбільшу небезпеку для плода).
- Діагностика токсоплазмозу, диференціальна діагностика (лімфаденопатія, гепатоспленомегалія, лихоманка неясної природи, енцефаліти різного ступеня тяжкості, хронічні міозити, невиношування вагітності) – в комплексі з визначенням специфічних IgM.
- Підозра на генералізований токсоплазмоз, ураження центральної нервової системи, органів зору, легень, серця, печінки.
- Підозра на вроджений токсоплазмоз, внутрішньоутробне інфікування (пре-, неонатальна діагностика токсоплазмозу).
КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
Токсоплазма (Toxoplasma gondii) - збудник токсоплазмозу, облігатний внутрішньоклітинний паразит із складним життєвим циклом, здатний інфікувати практично будь-яку теплокровну тварину, включаючи людину (має здатність проникати практично в усі тканини організму). Паразит може існувати у трьох основних формах: тахізоїти (форма, що швидко розмножується, виявляється в гострій фазі інфекції, вражають будь-які клітини з ядром), брадизоїти (форма, що повільно розмножується, знаходяться всередині тканинних цист, які формуються переважно в м'язах, головному мозку та очах при хронічній (латентній) інфекції), ооцисти (утворюються лише в кишечнику представників родини котячих, виділяються з фекаліями у зовнішнє середовище, де стають заразними через 1–5 днів, надзвичайно стійкі до хімічних речовин та температур, можуть виживати у вологому ґрунті до 1.5–2 років). Остаточні господарі паразиту в яких відбувається статевий цикл розмноження - котячі (домашні коти, дикі кішки). Проміжні господарі - люди, гризуни, птахи, худоба. В інфікованих проміжних господарів (людей) відбувається лише безстатеве розмноження паразиту з утворенням тканинних цист (в основному у м’язах та головному мозку), які вміщують живі форми найпростіших, що повільно діляться, зберігаються в організмі людини протягом цілого життя. Особливості патогенності токсоплазми пов’язані зі здатністю до внутрішньоклітинного виживання (T.gondii створює навколо себе спеціальну «вакуоль», яка захищає його від перетравлення імунними клітинами (макрофагами); нейротропністю (паразит має виражену здатність проникати через гематоенцефалічний бар'єр і зберігатися в ЦНС десятиліттями; впливом на поведінку (сучасні дослідження продовжують вивчати зв'язок між хронічним токсоплазмозом та змінами в поведінці господаря (зниження почуття страху, вплив на рівень дофаміну), що допомагає паразиту завершити цикл (наприклад, щоб миша була з'їдена котом).
Основні шляхи зараження токсоплазмами: аліментарний - вживання сирого або недостатньо термічно обробленого м'яса (свинина, баранина), молоко, що містить цисти; фекально-оральний - через брудні руки, воду або овочі, забруднені ооцистами з котячих фекалій; трансплацентарний - від матері до плоду під час вагітності (якщо мати вперше заразилася під час вагітності); гемотрансфузійний/трансплантаційний - через кров або донорські органи.
Токсоплазмоз - паразитарне захворювання людини і тварин, спричинене найпростішими Toxoplasma gondii. Одна з найпоширеніших паразитарних інфекцій у світі: вважається, що третина населення планети є носіями цього паразита. У більшості здорових людей (з нормальним імунітетом) інфекція проходить безсимптомно або в легкій формі. Інкубаційний період набутої форми інвазії від 2 тижнів до 2 міс. (у середньому 4 тижні). Паразитемія триває 1–3 тижнів. Хворий не інфікує контактних осіб.
Виділяють такі клінічні форми токсоплазмозу:
- гострий токсоплазмоз (збільшення лімфоузлів (найчастіше шийних), субфебрильна температура (37.2–37.5°C), загальна слабкість, біль у м'язах та суглобах;
- хронічний токсоплазмоз (тривала інтоксикація, порушення сну, дратівливість, можливе ураження серця (міокардит), очей (хоріоретиніт), печінки та інших органів та систем.
- вроджений токсоплазмоз - виникає при інфікуванні жінки вперше під час вагітності. Ризик інфікування плоду становить 17–25 % у І триместрі вагітності, 25–54 % у ІІ триместрі та 60–90 % у ІІІ триместрі.
- токсоплазмоз у осіб з імуносупресією (ВІЛ/СНІД та інші стани зі зниженою імунологічною реактивністю) - найчастіше проявляється як тяжкий енцефаліт (ураження мозку), що може бути летальним без лікування.
За перебігом токсоплазмоз умовно поділяється на: вузлову форму (найчастіша в імунокомпетентних осіб; переважає ураження лімфатичних вузлів, найчастіше шийних вздовж заднього краю грудино-ключично-сосковидного м’яза, задньошийних та потиличних (рідше генералізована лімфаденопатія), інколи грипоподібні симптоми, у 1/3 випадків клінічна картина нагадує мононуклеоз); очна форма (прогресуючий хоріоретиніт із різною динамікою; частіше в осіб у стані імуносупресії); генералізована форма (виявляється у пацієнтів у стані імуносупресії, характерні симптоми зі сторони одного або кількох внутрішніх органів (міокардит, пневмонія, плеврит, гепатит із гепатомегалією, спленомегалія, анемія, геморагічний діатез) та/або ЦНС (енцефаліт, менінгіт, мієліт, поліневрит)). Після перенесеного токсоплазмозу, при зниженні активності імунної системи, можлива реактивація хвороби внаслідок розриву тканинних цист та перетворення перебуваючих в них латентних форм у інвазивні тахізоїти (ендогенна інвазія).
Токсоплазма відносить до групи збудників TORCH-інфекцій. TORCH-інфекції - група інфекційних захворювань, які становлять серйозну небезпеку для плода під час вагітності. Абревіатура TORCH походить від перших літер назв основних інфекцій: T - Токсоплазмоз (Toxoplasmosis), спричиняється паразитом Toxoplasma gondii; O - Інші інфекції (Others), до яких відносять сифіліс, вірусні гепатити В і С, вітряну віспу, хламідіоз, парвовірус B19 та інші; R - Краснуха (Rubella), вірусне захворювання; C - Цитомегаловірусна інфекція (Cytomegalovirus, ЦМВ); H - Герпесвірусні інфекції (Herpes simplex virus, ВПГ), зазвичай 1-го та 2-го типів. Вроджений токсоплазмоз може проявлятися у вигляді самовільного викидню, внутрішньоутробної загибелі плоду, генералізованої форми з дуже серйозними порушеннями розвитку, віддаленої реактивації інфекції у юнацькому або молодому віці. Найтяжчі наслідки для плоду має інфікування у І (викидень, загибель плода, тяжкі неврологічні порушення) та ІІ (тяжке запалення ЦНС зі серйозними неврологічними порушеннями) триместрах вагітності. Нелікований токсоплазмоз має тенденцію до багаторазових реактивацій, найчастіше у 2 та 3 декаді життя (зазвичай у вигляді очної форми). В ідеальному випадку проконсультуватися з лікарем та пройти лабораторне обстеження на TORCH-інфекції жінці потрібно за 2-3 місяці до запланованої вагітності, оскільки в цьому випадку буде можливість вжити відповідних лікувальних або профілактичних заходів, а також за необхідності в майбутньому порівняти отримані результати досліджень до вагітності з результатами обстежень під час вагітності.
Основний метод діагностики токсоплазмозу - серологічні дослідження (виявлення специфічних антитіл (IgM, IgG) у сироватці крові).
Антитіла класу IgG до Тoxoplasma gondii (Anti-T.gondii IgG) - специфічні захисні антитіла, які виробляє імунна система організму у відповідь на контакт із цим збудником, їх виявлення вказує на інфікування даним паразитом (нещодавно чи у віддаленому минулому). Антитіла класу G виробляються на антигени токсоплазми при гострій, підгострій, хронічній та латентній формах токсоплазмозу через 3-4 тижні з моменту інфікування. Зазвичай зберігаються довічно та запобігають у переважній більшості випадків повторному інфікуванню. При активації латентної інфекції титр антитіл зростає. Тому при підозрі на хронічний токсоплазмоз доцільно оцінювати концентрацію Anti-T.gondii IgG в динаміці з інтервалом 2-3 тижні.
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
Результати лабораторних досліджень не являються діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики і самолікування. Діагноз встановлює лікар, використовуючи як результати цього аналізу, так й інформацію з інших джерел (клінічна картина, історія хвороби, інші додаткові обстеження).
Одиниці виміру: МОд/мл (міжнародних одиниць в мілілітрі)
Межі визначення: 0.01-30 Од/мл
Результати дослідження оцінюються не залежно від статі та віку.
Референсні значення
| Anti-Тoxoplasma IgG в сироватці крові (МОд/мл) | Інтерпретація |
| <2.0 | результат негативний (антитіла класу G до Тoxoplasma gondii не визначаються), попереднє інфікування не підтверджується, імунний захист відсутній (можливий розвиток первинної гострої інвазії при інфікування токсоплазмою) |
| ≥2.0 | результат позитивний (концентрація антитіла класу G до Тoxoplasma gondii визначаються в титрі до 30 МОд/мл, при більшій концентрації результат видається у вигляді значення >30 МОд/мл), підтвердження попереднього інфікування та наявності імунної відповіді |
Слід враховувати, що негативний результат можливий за дуже низького рівня антитіл (нижче порогу чутливості тесту), який може мати місце, зокрема, у початковий період захворювання. Залежно від клінічної ситуації може бути корисним повторне дослідження рівня антитіл через 10-14 днів з метою динамічної оцінки та паралельне визначення специфічних IgM (Anti-T.gondii IgM). Підвищення титру антитіл більш ніж на 30% під час повторних досліджень свідчить про активацію інфекції, зниження титру антитіл відповідає позитивній динаміці.
ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ/ПОЗИТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
- Поточна чи раніше перенесена інфекція (токсоплазмоз):
- відсутність зростання титру IgG в динаміці за 2 тижні - перенесена інфекція (імунна «пам’ять»);
- наростання титру IgG в динаміці - активізація хронічної інфекції.
- При вагітності можливість виникнення внутрішньоутробної інфекції не висока (за умови відсутності IgM та зростання титру IgG в динаміці).
ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ/НЕГАТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
- Відсутність інвазії Тoxoplasma gondii у минулому, відсутність імунітету до токсоплазмозу, можливість розвитку інфекції у майбутньому.
- Серонегативний період поточної інфекції – перші два тижні після інфікування.
- При вагітності - попереднє інфікування токсоплазмою виключене, внутрішньоутробне інфікування можливе при зараженні під-час вагітності.
ІНТЕРФЕРУЮЧІ ФАКТОРИ
На результати дослідження може впливати активність імунної системи (при імунодефіцитних станах можливі хибнонегативні результати), вік та час, що пройшов з моменту інфікування.
Наявність Anti-Тoxoplasma IgG не дозволяє розрізнити гостру первинну інфекцію від давньої (хронічної, латентної, перенесеної). Для розпізнавання недавнього первинного інфікування та діагностики активної інфекції можуть бути використані такі лабораторні дослідження: аnti-Тoxoplasma IgM у сироватці крові (тест №314); дослідження рівня IgG у динаміці – у пробах, узятих із проміжком 2 тижні; визначення авідності антитіл класу IgG; в окремих випадках виявлення ДНК Тoxoplasma gondii методом ПЛР (тест №756).
Зразки, які отримано від пацієнтів, які приймали лікарські засоби, що виготовлено на основі моноклональних мишачих антитіл, в діагностичних або терапевтичних цілях, можуть містити людські антитіла проти мишачих антитіл (НАМА). Подібні зразки можуть демонструвати або хибно завищені, або хибно занижені результати дослідження
