ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ
- Скринінг на вірусний гепатит D.
- Підтверджене інфікуванням вірусом гепатиту В (наявність HBsAg, ДНК вірусу гепатиту В в крові).
- Обстеження осіб з групи високого ризику (незахищені статеві контакти, особам, які мають статевого партнера із встановленим гепатитом D, родичам хворого із хронічним гепатитом D, дітям, які народилися від матерів з гепатитом D, особам, які протягом тривалого часу перебували на гемодіалізі або отримували часті переливання крові, ін’єкційні наркомани).
- Визначення тактики лікування, прогнозу ефективності та контроль терапії.
КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
Вірус гепатиту D (ВГD, Hepatis D Virus, HDV) - дефектний РНК-вірус, реплікація якого можлива лише за наявності в організмі хворого поверхневого антигену вірусу гепатиту B (HBsAg). В своєму геномі вірус не має ділянок, які кодують білки вірусної оболонки, тому ВГD не здатний до самостійного утворення повноцінних вірусних частинок. За таксономічною класифікацією не відноситься до жодної родини, його вважають єдиним видом роду Deltavirus.
Вірус дуже стійкій у навколишньому середовищі, на нього не впливають кислоти та ультрафіолетове опромінення. Багаторазове заморожування і відтаювання не змінюють його активність.
Основне джерело інфекції - особи з хронічним гепатитом В, які інфіковані вірусом гепатиту D. Механізм передачі інфекції - гемоконтактний. Основний шлях передачі - парентеральний, переважно через кров.
Вірусний гепатит D - це вірусне захворювання печінки, що протікає як в гострій, так і хронічній формах, для розвитку якого необхідна присутність в організмі людини (інфікування) двома видами вірусів: вірусу гепатиту D (ВГD) та вірусу гепатиту B (ВГВ). Перебіг гепатиту може бути пов’язаний з двома формами інфекції:
коінфекція - одночасне інфікування ВГB і ВГD (може призводити до гострого гепатиту у середньотяжкій або тяжкій формі, яка може дійти до фульмінантного перебігу, але зазвичай настає повне одужання і хронічний гепатит D розвивається рідко (менш ніж в 5 % випадків гострого гепатиту), рівень ураження печінки та летальність загалом вищі ніж при інфікуванні тільки ВГВ);
суперінфекція - інфікування ВГD людини, що вже має хронічний гепатит B (при хронічному гепатиті B прискорює розвиток більш тяжкого ураження печінки, цирозу, який виникає майже на 10 років раніше в порівнянні з пацієнтами з моноінфекцією хронічного ВГВ).
Незважаючи на те, що симптоми гепатиту D ідентичні тим, що проявляються при інших формах вірусних гепатитів, захворювання перебігає у більш важкій формі. Інкубаційний період гепатиту D коливається від 21 до 180 днів, проте може бути коротшим у випадках додаткового інфікування. Переджовтушний період триває від 4 до 10 днів і відрізняється наступними симптомами: підвищеною стомлюваністю, епізодичними підйомами температури тіла, втратою апетиту, періодичними болями у м'язах та суглобах. Жовтяничному періоду відповідають характерніші симптоми: пожовтіння шкірних покривів, слизових оболонок, білків очей, потемніння сечі, кал світлого кольору, нудота і блювання, гострі болі в животі (в області печінки та шлунку), свербіж шкіри. Жовтяничний період триває середньому від двох до шести тижнів. За характером перебігу гепатит D поділяється на гострий та хронічний.
Діагностика ВГD включає не прямі (серологічні) методи (виявлення специфічних антитіл) та пряме виявлення РНК вірусу (ПЛР-тести).
При скринінгу HDV-інфекцію рекомендоване проведення визначення сумарних антитіл до вірусу гепатиту D для підтвердження етіології захворювання. При отриманні позитивного результату на сумарні антитіла до HDV слід провести дослідження РНК ВГD (дивись аналіз №735) для оцінки активності та стадії інфекції. Наявність анти-HDV антитіл не обов'язково супроводжується присутністю HDV-РНК, оскільки антитіла можуть виявлятись досить довгий час навіть після елімінації вірусу (роками).
Одночасне з anti-HDV виявлення анти-HBcore IgM (маркера гострого гепатиту В) з великою ймовірністю дозволяє відрізнити коінфекцію HBV-HDV від суперінфекції. У хворих із суперінфекцією анти-HBcore IgM антитіла не виявляються або присутні у дуже низькому титрі.
Згідно з наказом МОЗ України від 15.01.2021 №49 "Про затвердження стандартів медичної допомоги при вірусному гепатиті В у дорослих" всі пацієнти з позитивним результатом дослідження на HBsAg мають бути обстежені на вірусний гепатит D (антитіла до ВГD та при їх виявленні - РНК ВГD).
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
Результати лабораторних досліджень не являються діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики і самолікування. Діагноз встановлює лікар, використовуючи як результати цього аналізу, так й інформацію з інших джерел (клінічна картина, історія хвороби, інші додаткові обстеження).
Одиниці виміру: індекс позитивності (index)
Визначаються антитіла класів М та G (IgM, IgG) до антигенів вірусу гепатиту D (HDV).
Результати дослідження оцінюються в умовних одиницях індексу позитивності (index), які не корелюють лінійно з концентрацією антитіл. Цей показник не доцільно використовувати для оцінки зміни кількості (концентрації) антитіл в динаміці, у тому числі для контролю ефективності лікування. Основне значення цього показника полягає в інтерпретації результатів якісної оцінки (наявності/відсутності) Anti-HDV total в досліджуваних зразках сироватки крові. Індекс характеризує ступінь позитивності досліджуваної проби і може бути корисним лікарю для правильної інтерпретації отриманого результату.
Інтерпретація результатів дослідження Anti-HDV total в сироватці крові: >1.0 – результат негативний; ≤1.0 – результат позитивний.
В нормі антитіла вірусу гепатиту D відсутні (негативний результат). Проте можуть виявлятися після перенесеної хвороби протягом тривалого часу (можливо пожиттєво).
Anti-HDV total - маркер поточної або перенесеної інфекції HDV-інфекції. При виявленні антитіл до ВГD доцільне тестування метдом ПЛР для визначення РНК ВГD (аналіз №735).
ПОЗИТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
- Вірусний гепатит D (при наявності маркерів вірусного гепатиту В – коінфекція або суперінфекція).
- Перенесений вірусний гепатит D.
НЕГАТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
Відсутні серологічні маркери HDV-інфекції. Серед пацієнтів з вірусним гепатитом В та В+С виявляється до 38% випадків серонегативної інфекції гепатитом D.
ІНТЕРФЕРУЮЧІ ФАКТОРИ
На достовірність тестування може впливати період хвороби в який проводиться дослідження. На коректність результатів тестування впливає стан імунної системи людини. Внаслідок ослабленої імунологічної реактивності (імунодефіцитні стани), а також за рахунок індивідуальних особливостей імунної системи можливе отримання сумнівних, хибнонегативних результатів. Для з'ясування статусу HDV-інфекції у разі імуносупресії рекомендується визначення вірусу методом ПЛР (виявлення РНК ВГD у крові).
