ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ
- При підозрі на плоскоклітинний рак (шийки матки, легень, голови та шиї (ротової порожнини, носоглотки, вуха), стравоходу, шкіри, ануса, сечостатевих органів тощо) як додатковий тест комплексного обстеження (гістологія, КТ, МРТ тощо).
- Визначення прогнозу перебігу раку (значне підвищення рівня SCCA корелює з розповсюдженістю та агресивністю процесу).
- Моніторинг ефективності лікування раку – головне призначення тесту (на фоні ефективного лікування (хірургічного видалення, хіміотерапії, променевої терапії) відбувається прогресивне зниження концентрації маркера у крові.
- Раннє виявлення рецидивів, метастазів раку.
КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
Антиген плоскоклітинної карциноми (SCCA) – білок, який виробляється патологічними клітинами плоскоклітинного раку; є субфракцією пухлиноасоційованого антигену 4 (TA-4). За хімічною структурою SCCA – глікопротеїд, інгібітор протеаз (ферментів, що руйнують білки) і в нормі міститься в клітинах плоского епітелію людини. Синтезується клітинами плоского епітелію (у шийці матки, шкірі, на слизових оболонках), але у здорових людей практично не виявляється у крові. При трансформації клітин епітелію у ракові кількість цієї речовини різко підвищується як у самих клітинах, так і у крові. Концентрація антигену залежить від розміру пухлини, швидкості її зростання, здатності до метастазування, тобто концентрація безпосередньо обумовлена стадією плоскоклітинного раку. Плоскоклітинна карцинома відноситься до групи злоякісних новоутворень епітеліальної природи. Вона може бути локалізована в стравоході, шийці матки, голові, шиї, на шкірі, у ротовій порожнині, трахеї, легенях, в анусі.
Існує пряма залежність між концентрацією антигену плоскоклітинної карциноми в крові та стадією розвитку захворювання, величиною пухлини, її активністю (прогресуванням), а також присутністю метастатичних змін у лімфатичних вузлах, інших системах та органах. Чим пізніша стадія злоякісного захворювання, тим вища концентрація цього маркера. Після оперативного видалення пухлини концентрація онкомаркера повертається до референсних значень вже протягом чотирьох діб після операції. Якщо рівень даного маркера стабільно високий і не знижується після проведення терапії, то це говорить про малоефективність лікування. Після проведення лікування плоскоклітинної карциноми доцільно регулярно визначати рівень онкомаркера SCCА. Вимірювання рівня даного антигену при динамічних дослідженнях може виявити рецидив захворювання, залишкове захворювання після закінчення терапії, а також визначити, наскільки ефективною є призначена терапія. Доведено, що цей онкомаркер дозволяє виявити майбутній рецидив хвороби за два-три місяці до його клінічних проявів.
Найбільш показовим є визначення SCCА при раку шийки матки. Більш ніж у половині випадків даний маркер має підвищену концентрацію, особливо на пізніх стадіях хвороби (близько 80%). На ранній стадії раку шийки матки концентрація SCCА підвищується лише у 10% випадків.
Результати дослідження на онкомаркер SCCА не можуть розглядатися як самостійний метод діагностики раку. Його використовують лише у комплексі з іншими засобами діагностики, а також розглядають у динаміці до проведення терапії та після неї.
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
Результати лабораторних досліджень не являються діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики і самолікування. Діагноз встановлює лікар, використовуючи як результати цього аналізу, так й інформацію з інших джерел (клінічна картина, історія хвороби, інші додаткові обстеження).
Одиниці виміру: нг/мл (нанограм на мілілітр).
Альтернативні одиниці виміру: -
Межі визначення: 0.5-100 нг/мл.
Результати дослідження оцінюються незалежно від статі та віку.
Референсні значення
За результатами популяційних досліджень, серед здорових осіб (95%) рівень SCCA не має перевищувати 2.5 нг/мл.
| Вік | Антиген плоскоклітинної карциноми (SCCA) у сироватці крові (нг/мл) |
| Не залежно від віку | <2.5 |
Референсні значення залежать від методу/технології дослідження. При динамічному спостереженні необхідно використовувати єдиний метод.
Результати дослідження SCCА в крові не слід інтерпретувати як абсолютні докази наявності чи відсутності злоякісної пухлини. Для правильної діагностики та вибору тактики лікування необхідно брати до уваги клінічні дані та результати інших досліджень.
ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ/ПОЗИТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
Онкопатологія:
- Плоскоклітинний рак (шийки матки, порожнини рота, стравоходу, легень, ануса, шкіри тощо).
Значне підвищення рівня антигену плоскоклітинної карциноми може свідчити про можливе поширення пухлинного процесу, наявність метастазів у лімфатичних вузлах та інших органах.
Доброякісні стани (характерне незначне підвищення):
- Захворювання шкіри (псоріаз, екзема, атопічний дерматит, пухирчатка, еритродермія).
- Захворювання легень, дихальних шляхів (туберкульоз, саркоїдоз, бронхіальна астма, пневмонія).
- Захворювання нирок (ниркова недостатність, діабетична нефропатія, у пацієнтів на гемодіалізі).
- Печінкова недостатність, цироз.
- Активна запальна реакція різної локалізації.
ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ/НЕГАТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
Клінічного значення немає. У здорових людей рівень SCCА має бути <2.5 нг/мл.
При первинно високих концентраціях рівень SCCА знижується після хірургічного видалення злоякісної пухлини, успішної терапії онкологічного захворювання, ремісії пухлини.
ІНТЕРФЕРУЮЧІ ФАКТОРИ
Підвищення рівня SCCА може спостерігатися при доброякісних захворюваннях, водночас рівень маркера в крові підвищується незначно та нормалізується на фоні адекватного лікування.
SCCА природно міститься у шкірі, слині та деяких інших біологічних рідинах. Потрапляння цих елементів у досліджувані зразки крові (навіть у мінімальних концентраціях) може призвести до хибного завищення рівня SCCА у сироватці крові, що досліджується. Під час всіх процедур взяття крові та контакту зі зразком крові (пробіркою) треба використовувати рукавички. Для виключення впливу цих інтерферуючих факторів доцільним є повторне тестування нового зразка крові при вперше виявленому підвищенні рівня SCCА у сироватці крові.
Гетерофільні антитіла сироватки крові людини можуть вступати у реакцію з імуноглобулінами реагенту, спотворюючи результати аналізу in vitro. Пацієнти, що знаходяться у звичному контакті з тваринами або продуктами, що були отримані із сироватки крові тварин, більше схильні до подібної інтерференції. Результати тестування подібних зразків можуть демонструвати аномальні значення.
Зразки, отримані від пацієнтів, які в діагностичних або терапевтичних цілях приймали лікарські засоби, що виготовлено на основі моноклональних мишачих антитіл, можуть містити людські антитіла проти мишачих антитіл (НАМА). Подібні зразки можуть демонструвати або хибно завищені, або хибно занижені результати дослідження.
