ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ
- При підозрі на рак (товстого кишківника, шлунка, легень, грудної залози, підшлункової залози, печінки, яєчників) як додатковий тест комплексного обстеження (у комплексі з гістологією, ендоскопією, КТ, МРТ тощо).
- Визначення прогнозу перебігу раку (значне підвищення рівня РЕА корелює з поширеністю та агресивністю процесу).
- Моніторинг ефективності лікування раку (насамперед колоректального): на тлі ефективного лікування (хірургічного видалення, хіміотерапії, променевої терапії) відбувається прогресивне зниження концентрації маркера у крові.
- Раннє виявлення рецидивів, метастазів раку.
КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
Раково-ембріональний антиген (РЕА) – онкофетальний антиген, неслизоутворюючий глікопротеїн (поєднання білка і вуглеводів), який у нормі секретується епітеліальними клітинами травного тракту в процесі нормального розвитку плода та виконує важливі функції, пов'язані із стимуляцією розмноження клітин. У дорослих людей у нормі продукується в мізерних кількостях (функція РЕА після народження не з’ясована). У здорових людей рівень РЕА в крові рідко буває вище 3 нг/мл, але може досягати 5-10 нг/мл при доброякісних захворюваннях; 7-10 нг/мл – у осіб, які страждають на алкоголізм; і навіть 10-20 нг/мл – у курців. Підвищення концентрації РЕА у крові особливо характерне для карцином товстого кишечника та прямої кишки. При цих захворюваннях даний тест має найбільшу чутливість, що дозволяє використовувати його в первинній діагностиці. У хворих колоректальним раком з локалізованим процесом РЕА збільшується у 25% випадків, а у пацієнтів із метастазами – у 60-80% випадків (залежно від типу пухлини).
Дослідження РEA в крові корисно проводити в рамках багатопараметричного діагностування онкологічних захворювань. Даний тест має найбільше значення у веденні онкологічних пацієнтів шляхом послідовного моніторингу з метою:
- виявлення рецидиву захворювання або метастазування раку після терапії першого рівня;
- виявлення наявності залишкового або прихованого метастатичного раку;
- визначення ефективності терапії , а також прогнозу і стадії захворювання при використанні спільно з іншими додатковими даними у випадку колоректального раку і раку легень.
У більшості пацієнтів із колоректальним раком, у яких до хірургічного втручання рівень РEA перевищував 20 нг/мл, протягом 14 місяців після операції виникає рецидив. Найбільш корисним клінічним застосуванням тесту на РEA є неінвазивне дослідження на рецидив колоректального раку. Це дослідження є особливо цінним з діагностичної точки зору для пацієнтів, у яких після хірургічного втручання рівні РEA початково знижуються до норми в межах 6 тижнів. Концентрації РEA значно підвищуються при метастазуванні первинного колоректального раку у печінку. Якщо у пацієнтів, які до хірургічного втручання мали підвищені рівні РEA, ці рівні не знижуються до норми після терапії першого рівня, то можна припускати, що захворювання не було вилікуване остаточно або є прихований рак. У всіх таких пацієнтів підвищення або зниження показників РEA загалом відображає прогресування або регресування захворювання внаслідок терапевтичного впливу.
Аналіз на РEA можна використовувати для визначення стадії захворювання й оцінки прогнозу. Існує суттєва кореляція між показниками РEA до хірургічного втручання та підвищеним ризиком рецидиву захворювання, особливо при стадії «C» колоректального раку за класифікацією Дюка. При повністю диференційованому колоректальному раку рівень секреції РEA найчастіше високий, в той час як недиференційовані пухлини асоціюються з низькими рівнями цього антигену або його відсутністю.
Хоча РEA асоціюється здебільшого з колоректальним раком, підвищення концентрації РEA може бути спричинене іншими онкологічними захворюваннями. Концентрація РЕА збільшується при карциномах шлунка, підшлункової залози, легень, простати, молочної залози, яєчників і матки, метастазах раку різного походження в печінку та кістки, хоча при цих станах чутливість методу суттєво нижча. Серед жінок, хворих на рак молочної залози, високий рівень РЕА відзначається у 20-53% осіб. По мірі поширення пухлинного процесу в молочній залозі рівень РЕА в крові підвищується. Це залежить не так від розмірів пухлини, як від масивності ураження метастазами регіонального лімфатичного апарату.
Причинами перевищення нормального рівня РEA можуть бути також деякі доброякісні стани. До них відносяться запальні захворювання легень і шлунково-кишкового тракту, доброякісні захворювання печінки, системні запальні та аутоімунні процеси. Рівень РEA також підвищений у всіх, хто систематично курить. Показник підвищується при загостренні хвороби, а у разі покращення стану повертається до норми.
Незважаючи на широке застосування цього аналізу, він не підходить для скринінгу пацієнтів, у яких немає відповідних симптомів, а також не є надійним діагностичним аналізом для пацієнтів із симптомами, які можуть бути пов'язані з онкологічними захворюваннями. Причиною цього є значна частота хибно позитивних і хибно негативних результатів, однак аналіз на РEA широко використовується як додатковий тест при прогнозуванні та як допоміжний тест при веденні онкологічних пацієнтів.
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
Результати лабораторних досліджень не являються діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики і самолікування. Діагноз встановлює лікар, використовуючи як результати цього аналізу, так й інформацію з інших джерел (клінічна картина, історія хвороби, інші додаткові обстеження).
Одиниці виміру: нг/мл (нанограм на мілілітр)
Альтернативні одиниці виміру: мМОд/мл (мМОд/мл = нг/мл х 15)
Межі визначення: 0.5-1000 нг/мл
Результати дослідження оцінюються без урахування статі та віку.
Референсні значення
За результатами популяційних досліджень, серед здорових осіб (95%) рівень РЕА не має перевищувати 5 нг/мл.
| Вік | Раково-ембріональний антиген (РЕА) у сироватці крові (нг/мл) |
| Не залежно від віку | <5.0 |
Референсні значення залежать від методу/технології дослідження. При динамічному спостереженні необхідно використовувати єдиний метод.
Результати дослідження РЕА у крові, не слід інтерпретувати як абсолютні докази наявності чи відсутності злоякісної пухлини. Для правильної діагностики та вибору тактики лікування необхідно брати до уваги клінічні дані та результати інших досліджень.
ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ/ПОЗИТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
Онкопатологія (здебільшого РЕА >20 нг/мл):
- Колоректальні карциноми.
- Рак легень.
- Рак молочної залози.
- Карциноми підшлункової залози.
- Метастази злоякісних пухлин у печінку, кісткову тканину.
Доброякісні стани (рівень РЕА рідко перевищує 10 нг/мл і при клінічному поліпшенні може нормалізуватися):
- Цироз печінки та хронічні гепатити.
- Колоректальні поліпи.
- Виразковий коліт, хвороба Крона й інші запальні захворювання кишківника.
- Панкреатит.
- Туберкульоз.
- Пневмонія.
- Муковісцидоз.
- Ниркова недостатність.
- Аутоімунні захворювання.
- Куріння.
- Алкоголізм.
ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ/НЕГАТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
Клінічного значення немає. У здорових людей рівень РЕА має бути <5.0 нг/мл.
При первинно високих концентраціях рівень РЕА знижується після хірургічного видалення злоякісної пухлини, успішної терапії онкологічного захворювання, ремісії пухлини.
ІНТЕРФЕРУЮЧІ ФАКТОРИ
Підвищення рівня РЕА в крові може спостерігатися при доброякісних захворюваннях та курінні. При цьому рівень маркеру в крові підвищується не значно та нормалізується на фоні адекватного лікування, або виключенні куріння протягом певного часу (не менше 24 годин).
Зразки, які отримано від пацієнтів, які приймали лікарські засоби, що виготовлено на основі моноклональних мишачих антитіл, в діагностичних або терапевтичних цілях, можуть містити людські антитіла проти мишачих антитіл (НАМА). Подібні зразки можуть демонструвати або хибно завищені, або хибно занижені результати дослідження.
Загалом РЕА має не високу клінічну чутливість і специфічність як пухлинний маркер і тому не рекомендується для скринінгу. З клінічної точки зору підвищене значення РEA саме по собі не має діагностичного значення як індикатор онкозахворювання, і цей показник слід використовувати тільки у поєднанні з іншими клінічними спостереженнями і діагностичними параметрами. У деяких пацієнтів з колоректальним раком не спостерігається підвищення рівня РEA, крім того, підвищені рівні РEA у деяких пацієнтів не змінюються відповідно до прогресування або регресування захворювання.
