ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ
- Комплексна оцінка обміну ліпідів та кардіологічного ризику у осіб з групи ризику (разом з Апо А1 та розрахунком відношення Апо А1 / Апо В).
- Оцінка ризику ураження коронарних та церебральних судин при підвищеному рівні загального холестерину в крові.
- Діагностика спадкових порушень ліпідного обміну.
КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
Аполіпопротеїн В (Апо В) – білок плазми крові, який входить до складу всіх ліпопротеїнів, окрім ліпопротеїнів високої щільності (містять Аполіпопротеїн А1). Є основною білковою складовою ліпопротеїнів низькоїї щільності (ЛПНЩ). Вимірювання рівня Апо В можна використовувати для оцінки загальної кількості частинок ЛПНЩ. Апо В приймає участь у транспорті холестерину в організмі, сприяє надходженню холестеролу в периферичні клітини.
Є дві ізоформи (різновиди) аполіпопротеїну В: В-100 та В-48. АпоВ-100 – форма, яка синтезується в печінці та надалі використовується для утворення ліпопротеїнів дуже низької щільності (ЛПДНЩ), які потім перетворюються на ліпопротеїни низької щільності (ЛПНЩ), багаті на холестерол. АпоВ-48 – синтезується в кишечнику, за його участі ліпіди з кишечника доставляються до печінки.
Близько третини частинок ЛПНЩ, що містять Апо В та синтезуються в печінці, постачають холестерин клітинам. Інші дві третини метаболізуються печінкою. Захоплення ЛПНЩ у всіх тканинах відбувається через специфічні рецептори в розпізнаванні яких ключову роль відіграють Апо В. Ці рецептори присутні в усіх клітинах організму, окрім еритроцитів та нервової системи. Холестерин, який транспортований в клітини за рахунок ЛПНЩ (Апо В), бере участь у створенні мембран, статевих та інших стероїдних гормонів. Якщо в організмі виникає надлишок холестеролу, він відкладається на стінках судин у формі атеросклеротичних бляшок. Такі бляшки перешкоджають току крові по судині, роблять стінку судини менш еластичною. Атеросклеротичні зміни судин підвищують ризик інфаркту міокарда та інсульту.
Так як, Апо В є структурним білком для всіх частинок, що не містять ліпопротеїни високої щільності (не-ЛПВЩ: ліпопротеїн (а), ліпопротеїн проміжної, дуже низької, низької щільності (ЛППЩ, ЛПДНЩ, ЛПНЩ), хіломікрони), і кожна така атерогенна частка містить одну молекулу Апо В, то концентрація Апо В є прямим показником загальної кількості атерогенних ліпопротеїнів у кровотоку. У випадках, коли це можливо, вимірювання концентрації Апо В має бути альтернативою вимірюванню показників холестерину не-ЛПВЩ, особливо у пацієнтів з високим рівнем тригліцеридів. Комбіноване визначення Апо B та аполіпопротеїну A1 (Апо А1) з обчислення співвідношення АпоB/АпоA1 може дуже точно відображати порушення ліпідного обміну і ризик розвитку атеросклерозу, ішемічної хвороби серця. Високий рівень Апо A1 (ЛПВЩ) і низький рівень Апо B (ЛПНЩ) найкращим чином корелюють з низьким ризиком виникнення цих захворювань. Підвищення ризику хвороб коронарних судин спостерігається при співвідношенні АпоВ/АпоА1 >0.9 у чоловіків та >0.8 у жінок.
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
Результати лабораторних досліджень не являються діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики і самолікування. Діагноз встановлює лікар, використовуючи як результати цього аналізу, так й інформацію з інших джерел (клінічна картина, історія хвороби, інші додаткові обстеження).
Одиниці виміру: г/л (грам на літр).
Альтернативні одиниці виміру: мкмоль/л = г/л × 1.95; мг/дл = г/л x 100.
Межі визначення: 0.2-4.0 г/л.
Референсні значення:
жінки 0.6-1.41 г/л;
чоловіки 0.66-1.44 г/л.
Референсні значення характеризують очікувані результати в популяції відносно-здорових осіб, що встановлені на підставі статистичних обрахунків. Проте, цільові значення Апо В, як і інших показників ліпідного обміну, визначаються індивідуально з урахуванням клінічних даних (груп ризику розвитку серцево-судинних захворювань).
При інтерпретації результатів визначення концентрації аполіпопротеїну В у сироватці крові слід враховувати рекомендації Європейське товариство кардіологів (ESC) та Європейське товариство з атеросклерозу (EAS) щодо менеджменту осіб із дисліпідемією.
Оптимальний рівень Апо В у сироватці крові дорослих людей, що не входять в групу кардіологічного ризику, або мають помірний/низький ризик серцево-судинних захворювань (ССЗ), має бути не вище 1.0 г/л (<1.0 г/л) – бажаний рівень. Рекомендований рівень Апо В при високому ризику ССЗ <0.8 г/л, при дуже високому ризику ССЗ - <0.65 г/л.
До 05.09.2024 р. використовувалася інша технологія виконання аналізу та референсні значення (РЗ) для дітей (до 19 років): технологія - біохімічний аналізатор AU5810 (Beckman Coulter, США); РЗ до 19 років (г/л) 0-12 днів 0.16-1.24 (чоловіки), 0.17-1.2 (жінки); 12 днів – 1 рік 0.48-1.25 (чоловіки), 0.51-1.26 (жінки); 1-12 років 0.48-1.25 (чоловіки), 0.51-1.26 (жінки); 13-18 років 0.49-1.73 (чоловіки), 0.53-1.82 (жінки).
ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ/ПОЗИТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
- Атеросклероз, ураження коронарних артерій, стенокардія, інфаркт міокарда.
- Цукровий діабет.
- Гіпотиреоз.
- Нефротичний синдром, хронічна ниркова недостатність.
- Захворювання печінки, холестаз.
- Сімейна гіперхолестеролемія (мутації в гені Апо В, дефекти рецепторів ЛПНЩ).
- Гипер-бета-ліпопротеїнемія (нормальна концентрація ЛПВЩ и підвищені рівні Апо В).
- Синдром Кушинга.
- Вагітність.
ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ/НЕГАТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
- А-бета-ліпопротеїнемія.
- Гіпо-бета-ліпопротеїнемія.
- Гіпертиреоз.
- Порушення харчування або всмоктування поживних речовин у кишечнику.
- Інфекції та запалення.
- Хронічна анемія.
- Декомпенсований цукровий діабет.
- Важкі опіки.
ІНТЕРФЕРУЮЧІ ФАКТОРИ
Рівень аполіпопротеїну B підвищують: вагітність (аналіз на аполіпопротеїн B слід здавати щонайменше через 6 тижнів після народження дитини), куріння, ожиріння, малорухливий спосіб життя, анаболічні стероїди, андрогени, сечогінні препарати, бета-блокатори, катехоламіни, циклоспорини, діуретики, етретинат, глюкокортикоїди, ізотретиноїн, прогестини, багата насиченими жирами та холестеролом їжа.
Рівень аполіпопротеїну B знижують: тривале голодування, інтенсивне фізичне навантаження, статини, фенобарбітал, фібрати, оральні контрацептиви, тироксин, естрогени, холестирамін, колестипол, естрогени (у жінок у менопаузі), похідні фібринової кислоти (клофібрат, гемфіброзил), ловастатин, правастатин, симвастатин, кетоконазол, неоміцин, ніацин, пробукол, тироксин, дієта з низьким вмістом холестеролу та насичених жирних кислот і високим вмістом поліненасичених жирних кислот.
Також треба враховувати, що аполіпопротеїни відносяться до білків гострої фази, тому їх рівень може змінюватися при різних гострих захворюваннях.
