ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ
- Розширена оцінка стану обміну жирів (метаболізму ліпідів).
- Оцінка ризику розвитку атеросклерозу та інших серцево-судинних захворювань.
- Визначення генетичних факторів порушення ліпідного обміну (ранній початок серцево-судинних захворювань, сімейна схильність до розвитку серцево-судинних захворювань, родинна гіперхолестеринемія).
- Низька ефективність гіполіпідемічної терапії.
КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
Тригліцериди (ТГ) – жири, що є головним джерелом енергії для організму. Надходять в організм переважно з їжею; більша частина ТГ знаходиться в жировій тканині; транспортуються у складі ліпопротеїдів дуже низької щільності.
Холестерин– органічна речовина, що синтезується здебільшого печінкою (ендогенний холестерин), а також частково надходить в організм з їжею (екзогенний холестерин). Холестерин забезпечує утворення та нормальне функціонування клітинних мембран, синтез стероїдних і статевих гормонів, вітаміну D, бере участь у продукції жовчних кислот. У крові холестерин циркулює в комплексі з білками у складі ліпопротеїнових комплексів (ЛП). Рівень загального холестерину натще допомагає визначити ризик серцево-судинних захворювань (використовується для розрахунку ризиків за шкалою SCORE). За шкалою SCORE ідеальний профіль факторів ризику у тих, хто не палить, має загальний холестерин ≤4 ммоль/л і систолічний артеріальний тиск ≤120 мм. рт. ст.
Ліпопротеїди (ЛП) – білково-ліпідні комплекси, що забезпечують транспорт ліпідів в організмі; розрізняються за розміром, щільністю та вмістом ліпідів. За своїми фізичними властивостями ЛП плазми крові поділяються на наступні фракції: хіломікрони (ХМ); ліпопротеїди високої щільності (ЛПВЩ); ліпопротеїди низької щільності (ЛПНЩ); ліпопротеїди дуже низької щільності (ЛПДНЩ); ліпопротеїди проміжної щільності (ЛПЩ); ліпопротеїн (а).
Ліпопротеїди розрізняються за їхньою роллю в розвитку атеросклерозу. ЛПДНЩ і ЛПНЩ, що містять Аполіпопротеїни В (ApoB), сприяють розвитку атеросклерозу, тому що транспортують загальний холестерин із печінки в клітини та тканини організму. ЛПВЩ містять Аполіпопротеїни А1 (ApoA1), тому мають протилежну дію, яка проявляється завдяки їхній здатності захоплювати холестерин, виводити його з клітин і тканин (зокрема, стінок артерій) і транспортувати назад у печінку.
ЛПНЩ вважаються «поганими», тому що вони відіграють ключову роль у виникненні та прогресуванні атеросклерозу і, зокрема, атеросклерозу коронарних судин. ЛПВЩ здійснюють так званий «зворотний транспорт» надлишку холестерину від периферійних клітин до печінки, звідки вони виділяються у вигляді жовчних кислот. Тому ЛПВЩ називають «хорошим холестерином».
Ліпопротеїн (а) – клас ліпопротеїнових частинок, які синтезуються у печінці та мають структурні властивості, подібні до ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ). ЛП(a) відноситься до категорії атерогенних ліпопротеїнів. Його підвищена концентрація асоційована зі збільшеним ризиком патології коронарних судин, інфаркту міокарда, інсульту, аортального стенозу незалежно від рівня ЛПНЩ. Рівень ЛП(а) на 80–90% визначається генами (геном LPA на 6-й хромосомі). Дієта, спорт і прийом статинів майже не впливають на нього (на відміну від звичайного холестерину). Високий ЛП(а) підвищує ризик інфаркту, інсульту, стенозу аортального клапана, навіть якщо інші показники (ЛПНЩ, тиск, цукор) нормальні.
ХС не-ЛПВЩ – розрахунковий показник, що оцінює всі фракції ліпідів крові, які беруть участь в утворенні атеросклеротичних бляшок у судинах. Обчислюється за формулою: ХС не-ЛПВЩ = ХС (холестерин загальний) – ХС-ЛПВЩ (холестерин ліпопротеїнів високої щільності).
ХС не-ЛПВЩ використовується для більш точної оцінки ризику серцево-судинних захворювань і розвитку атеросклерозу у пацієнтів із високим рівнем тригліцеридів, ожирінням, цукровим діабетом і низьким рівнем ХС-ЛПНЩ.
За оновленими рекомендаціями Європейського товариства кардіологів (European Society of Cardiology (ESC), 2021) при визначенні серцево-судинного ризику важливо визначати показник ХС не-ЛПВЩ. Накопичені докази свідчать про те, що ХС не-ЛПВЩ є більш комплексним показником атерогенних частинок, ніж холестерин ліпопротеїдів низької щільності (ХС-ЛПНЩ), і перевершує їх за своєю здатністю передбачати ризик серйозних серцево-судинних подій. Це особливо актуально у хворих з низькими рівнями ХС-ЛПВЩ та підвищеними рівнями тригліцеридів. Зменшення саме рівня ХС не-ЛПВЩ, а не тільки ХС-ЛПНЩ, є основною метою профілактичних заходів і медикаментозного лікування. У пацієнтів із дуже високим і високим серцево-судинним ризиком ХС не-ЛПВЩ доцільно контролювати навіть після досягнення цільового рівня ХС-ЛПНЩ.
Більш докладний опис, референсні значення, інтерпретація результатів вказані у Детальному описі тестів, що входять до складу пакета.
