Гама-глутамілтранспептидаза (ГГТ, Gamma-glutamyl transferase)

ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ

1. При виконанні стандартних діагностичних панелей, які можуть бути використані при планових медичних оглядах; при підготовці до хірургічного втручання.
2. При виконанні «печінкових проб», що використовуються для оцінки функції печінки.
3. При скаргах на слабкість, втому, втрату апетиту, нудоту, блювання, біль у животі (особливо у правому підребер'ї), жовтяницю, потемніння сечі чи освітлення калу, свербіж шкіри.
4. При підозрі на зловживання алкоголем або для спостереження за пацієнтами, які проходять лікування від алкоголізму або алкогольного гепатиту.
5. Щоб визначити, чим зумовлено підвищення активності лужної фосфатази: захворюванням печінки чи патологією кісток.
6. Контроль за станом пацієнтів із захворюваннями, при яких ГГТ підвищено, або для оцінки ефективності їх лікування.
7. Щоб підтвердити захворювання печінки та жовчних ходів, особливо при підозрі на закупорку жовчовивідних шляхів за наявності каміння у жовчних протоках або пухлин підшлункової залози.
8. Діагностика захворювань, що вражають жовчовивідні шляхи (первинного біліарного цирозу, первинного склерозуючого холангіту).

КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

Жовч утворюється в клітинах печінки та виділяється за допомогою системи мікротрубочок, які називаються жовчними канальцями. Вони потім об'єднуються в печінкові протоки, що виходять за межі печінки, і утворюють загальну жовчну протоку, що впадає у тонкий кишечник. Жовч необхідна для всмоктування жирів, які потрапляють в організм з їжею. Також через жовч виділяються деякі лікарські речовини. Вона утворюється постійно, але надходить у кишечник лише під час та після прийому їжі, а коли вона не потрібна, то накопичується у жовчному міхурі.

Гамма-глутамілтранспептидаза – фермент, який знаходиться в клітинах печінки та жовчовивідних шляхів і є каталізатором певних біохімічних реакцій. У кровоносному руслі вона міститься лише у клітинах, при руйнуванні яких їхній вміст потрапляє у кров. У нормі частина клітин оновлюється, а у крові виявляється певна активність ГГТ. Якщо гине багато клітин, її активність може значно підвищуватися.

Тест на ГГТ – найчутливіший аналіз на застій жовчі (холестаз). Активність ГГТ при перешкоді відтоку жовчі (наприклад, при каміннях у жовчних протоках) підвищується раніше, ніж активність лужної фосфатази. Однак підвищення не є специфічним, так як воно відбувається при більшості гострих захворювань печінки та жовчних шляхів (наприклад, при гострому вірусному гепатиті або раку). Зазвичай такий результат не є дуже інформативним при встановленні конкретного захворювання або стану, що спричинив пошкодження печінки.
На відміну від інших печінкових ферментів, виробництво ГГТ «запускається» алкоголем, тому в осіб, які зловживають ним, активність ГГТ може бути підвищена навіть за відсутності захворювань печінки. Крім того, вироблення ГГТ стимулюється деякими ліками, зокрема фенобарбіталом і парацетамолом, тому на тлі їх прийому очікується підвищення ГГТ без пошкоджень печінки.
ГГТ також міститься в нирках, селезінці, підшлунковій залозі, головному мозку, простаті, тому збільшення її активності не є специфічним лише для порушень функції печінки.

ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ

Результати лабораторних досліджень не являються діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики і самолікування. Діагноз встановлює лікар, використовуючи як результати цього аналізу, так й інформацію з інших джерел (клінічна картина, історія хвороби, інші додаткові обстеження).

Одиниці виміру: Од/л (одиниць на літр). Межі визначення: 5-1200 Од/л. мккат/л = Од/л × 0.0167
Результати дослідження оцінюються з урахуванням віку та статі. Референсні значення

ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ/ПОЗИТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ

1. Ураження печінки та жовчовивідних шляхів.
2. Механічна жовтяниця, пов'язана з непрохідністю жовчовивідних протоків.
3. Каміння жовчних протоків, рубці жовчних протоків після хірургічних втручань.
4. Пухлини жовчних протоків.
5. Рак головки підшлункової залози, рак шлунку при механічному стисканні загальної жовчної протоки, через яку жовч потрапляє у дванадцятипалу кишку.
6. Рак печінки, метастази пухлин інших органів печінки.
7. Цироз печінки – патологічний процес, у ході якого відбувається заміщення нормальної печінкової рубцевої тканини, що пригнічує всі функції печінки.
8. Гострий та хронічний гепатит будь-якого походження, особливо алкогольний.
9. Інфекційний мононуклеоз – гостра вірусна інфекція, яка зазвичай проявляється підвищенням температури, запаленням зіва та збільшенням лімфовузлів; до цього патологічного процесу часто залучається печінка.
10. Первинний біліарний цироз та первинний склерозуючий холангіт – рідкісні захворювання, що зустрічаються у дорослих людей та пов'язані з аутоімунним ушкодженням жовчних ходів. Супроводжуються вкрай високою активністю ГГТ та лужної фосфатази. Інші причини:
11. Панкреатит.
12. Рак простати.
13. Рак молочної залози та легень із метастазами у печінку.
14. Системний червоний вовчак.
15. Інфаркт міокарда (у гострій стадії інфаркту міокарда активність ГГТ зазвичай залишається в нормі, проте може підвищитись через 3-4 дні за рахунок залучення печінки через серцеву недостатність).
16. Серцева недостатність.
17. Гіпертиреоз.
18. Цукровий діабет.

ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ/НЕГАТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ

Особливого клінічного значення не має. Може спостерігатися при гіпотиреозі.

ІНТЕРФЕРУЮЧІ ФАКТОРИ

При лікуванні алкоголізму та відмові від алкоголю активність ГГТ приходить у норму за місяць, хоча у частини пацієнтів високий рівень ГГТ зберігається тривалий час і без вживання алкогольних напоїв. Аспірин, парацетамол, фенобарбітал, статини, антибіотики, гістаміноблокатори (використовуються для зменшення секреції шлункового соку), протигрибкові препарати, антидепресанти, оральні контрацептиви, тестостерон та низка інших ліків можуть підвищувати активність ГГТ.
Тривалий прийом аскорбінової кислоти може призводити до зниження активності ГГТ.
При патології кісткової тканини активність ГГТ, на відміну від лужної фосфатази, залишається в нормі (як і при станах, пов'язаних зі зростанням кісток; вагітності та нирковій недостатності).