Харчові алергени (суміш морепродуктів (FP2), IgE)

ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ

1. Підозра на алергічні реакції на харчові алергени.
2. Алергічні захворювання (бронхіальна астма, атопічний дерматит, екзема, харчова алергія та респіраторні алергії) – визначення можливих причин алергічного захворювання.
3. Виявлення сенсибілізації до вказаних алергенів.
4. При обстеженні пацієнтів із почервонінням та печінням очей, набряком повік, сльозотечею, чханням, закладеністю, ринореєю, свербінням у носі, кашлем, задишкою, бронхоспазмом, дерматитом невизначеної причини.
5. Неможливість проведення діагностичних алергологічних шкірних тестів (діти до 5 років; неможливість відміни антигістамінних препаратів (впливають на результати шкірних проб); неможливість поставити шкірні проби на всі необхідні алергени; системні реакції в анамнезі; високий ступінь сенсибілізації пацієнта, коли можливий розвиток анафілактичного шоку; дермографізм та поширений дерматит; різко змінена реактивність шкіри).
6. Диференціальна діагностика між IgE-залежними та IgE-незалежними механізмами алергічних реакцій.

КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

Більшість алергічних реакцій опосередковано імуноглобулінами класу Е (IgE). У сенсибілізованих пацієнтів молекули IgE пов'язані з мембраною базофілів і тучних клітин. Взаємодія алергену з IgE при його повторному потраплянні в організм стимулює вивільнення цими клітинами гістаміну та інших медіаторів запалення та розвиток алергічної реакції.

Алерген – це речовина, що викликає алергічну реакцію. При атопічних захворюваннях алергени стимулюють утворення антитіл класу IgE та є причинними факторами розвитку клінічних симптомів алергічних захворювань. Виявлення у крові специфічних імуноглобулінів Е до певного алергену підтверджує його роль у розвитку алергічної реакції І типу (реагінового, IgE-опосередкованого або атопічного типу реакції), а отже, дозволяє визначити можливого «винуватця» алергії та призначити відповідні лікувальні та профілактичні заходи.

Харчова алергія – побічні реакції, які зумовлені прийомом їжі, розвиваються у сенсибілізованих осіб і в основі яких лежать імунні механізми (переважно IgE-антитіла). Ці реакції не пов'язані з токсичною чи фізіологічною дією продукту. Відповідно до поточних уявлень харчова гіперчутливість (раніше використовували термін «харчова непереносимість») може бути алергічною, якщо вона обумовлена імунологічними механізмами, та неалергічною. Неалергічну гіперчутливість пов'язують із порушеннями метаболізму, захворюваннями шлунково-кишкового тракту; дефіцитом ферменту лактази, який викликає непереносимість молока та молочних продуктів.

Алергія на їжу проявляється протягом 2-6 годин різноманітними симптомами: від локального ураження окремих органів та систем до генералізованих реакцій (аж до анафілактичного шоку). Найчастіше уражаються шлунково-кишковий тракт і шкіра, рідше – нервова та дихальна системи. Алергічна реакція може виявлятися у будь-якій ділянці шлунково-кишкового тракту. Ураження губ проявляється хейлітом (неінфекційним запаленням їхньої червоної облямівки). Нерідко уражаються ясна, шлунок, кишківник (особливо у новонароджених, зазвичай через 1-2 тижні після включення до прикорму нової їжі). Тяжким проявом алергії є целіакія, обумовлена дефіцитом ферменту, що розщеплює глютен. Нерідким проявом є кропив'янка, набряк Квінке, геморагічний васкуліт, напади бронхіальної астми, рідше – алергічний риніт, свербіж та дерматит, хоча в цих випадках необхідно виключити грибкову та глистову інфекції як причини цієї патології. Гостра генералізована реакція виникає дуже швидко після прийому харчового алергену. Вона проявляється блювотою і діареєю, свербінням шкіри, набряком обличчя. Є дані про зв'язок підвищеної харчової чутливості з мігренню, синдромом хронічної втоми.

Харчові алергени бувають тваринного та рослинного походження. Між собою алергени розрізняються за розчинністю, ферментативною та температурною стабільністю. Одні харчові алергени можуть втрачати свої алергенні властивості у процесі кулінарної обробки/консервування, а у інших алергенні властивості можуть навпаки посилюватися. Харчова алергія найчастіше спостерігається у дітей перших років життя, переважно до трирічного віку. При харчовій алергії специфічні IgE-антитіла можуть не виявлятися, якщо алергічну реакцію викликають речовини, що утворюються в процесі метаболізму та відсутні у вихідному продукті.
Метою даного дослідження є визначення специфічних IgE до суміші алергенів морепродуктів: тріски, креветок, тунця, лосося, мідій.

Білки риб є сильними алергенами, більшість з яких є термостабільними і не руйнується при кулінарній обробці. Морська риба більш алергенна, ніж річкова. Сенсибілізація до риби наявна у 10-40% алергіків. Гіперчутливість до риби може виявлятися як легкими симптомами, так і важкими анафілактичними реакціями. Однак слід відмітити, що нерідко особи, сенсибілізовані до одного виду риби, можуть без будь-яких симптомів вживати інші її різновиди.

Тріска, тунець, креветки, лосось, мідії викликають швидкий розвиток симптомів харчової гіперчутливості (вже через 1-3 дні після вживання їх у їжу). Особливо добре виражені симптоми у дорослих, а у дітей найчастіше спостерігається повільний та прихований перебіг. Повільно прогресуючі патологічні процеси в органах і тканинах організму часто можуть призводити до хронічних захворювань шлунково-кишкового тракту, дихальної, нервової систем, шкіри, а також можуть негативно впливати на психічну сферу (викликати депресії, гіперзбудливість у дітей).

Тріска – одна з найважливіших промислових риб; з її печінки виготовляють риб'ячий жир. Алергія на тріску є результатом дії одного із найсильніших харчових подразників – білка риби. Білки тріски складають майже 19% тіла риби і у значній кількості містять три незамінні амінокислоти: лізин, метіонін і триптофан. Вони входять до так званого алергену М (Gad c1), молекулярна вага якого становить 12,3 кДа. Великі дослідження балтійської тріски вперше ідентифікували парвальбумін (саркоплазмовий Ca2+-зв'язуючий білок) як алерген риб. Парвальбумін виробляється тільки у хребетних тварин, а у високих концентраціях міститься у м'язах риб та амфібій. Цей білок відомий як основний алерген IgЕ-опосередкованих реакцій у 67-100% випадках.

Крім парвальбуміну, у риб ідентифікований ще один алерген – колаген І типу, який може бути причиною алергії на рибу у 30% випадках. Колаген є білком сполучної тканини, який присутній у великій кількості в м'язах, шкірі та кістках риб. Як парвальбумін, так і колаген можуть бути причиною перехресної алергії. Серед біогенних амінів риби найбільш токсикологічно значущим є гістамін. У свіжій рибі вміст гістаміну здебільшого не перевищує 10 мг/кг, однак у продуктах, виготовлених із скумбрієвих, оселедцевих та тунцевих видів риб, були зафіксовані значно вищі рівні його концентрації.

В екстрактах тріски виділено ряд алергенних білків, на вміст яких можуть впливати фактори умов зберігання. Імовірна перехресна реактивність певних алергенів атлантичної тріски зі спорідненими видами риб, хеком і скумбрієподібними видами риб (зокрема макреллю, тунцем). Незважаючи на це, більшість хворих на цей вид алергії сенсибілізовані лише до певних видів риб, зокрема до тріски. Контакт з алергеном може відбуватися при вживанні рибних продуктів у їжу або вдиханні парів при їх приготуванні, а також при контакті з сирою рибою. У сенсибілізованих осіб можливі клінічні прояви у вигляді орального алергічного синдрому зі свербінням та набряком ротоглотки, генералізованої кропив'янки, ангіонабряків, анафілаксії. Пацієнти з екстремальною сенсибілізацією можуть мати анафілактичні реакції навіть на невелику кількість алергену в результаті повторного використання олії після обсмажування риби або якщо посуд і контейнери раніше використовувалися для обробки риби, а іноді навіть під час відвідування приміщень, в яких готують рибу або які раніше використовувалися для зберігання та приготування риби.

Тунець – група морських риб родини скумбрієвих, що мешкають у водах Атлантичного, Тихого та Індійського океанів. Його готують у різний спосіб, а також консервують. Як і будь-яка риба, він відноситься до найбільш значних харчових алергенів тваринного походження. Симптоми алергії з боку травної системи представлені набряклістю слизової оболонки рота та глотки, болями у животі переймоподібного характеру, нудотою, блюванням і послабленням випорожнень. Виражені алергенні властивості мають білки м'язових клітин риб; деякі з яких не руйнуються навіть при термічній обробці.

Лосось належить до родини лососеві (лат. Salmonidae). До цієї родини входять також харіус, форель і білуга. Встановлено, що за наявності харчової алергії на лосось прояви алергічних реакцій можуть залежати від ступеня обробки риби. Консервований лосось втрачає певні білкові зони порівняно з сирим та вареним. Однак алергія на рибу небезпечна тим, що навіть якісне приготування чи заморожування не може гарантувати повного зникнення алергену.

Поширеність алергії до морепродуктів у популяції становить 0,5-2,5%. Алергічні реакції найчастіше пов'язані із сенсибілізацією до тропоміозину морепродуктів, що зумовлює можливість розвитку перехресних реакцій з іншими організмами, що містять схожі білки. Наприклад, було описано рідкісний синдром «пилові кліщі – ракоподібні – молюски», при якому можливий розвиток важкої анафілактичної реакції у людини, яка раніше ніколи не вживала мідій, равликів, устриць або інших морепродуктів, якщо у неї є первинна сенсибілізація до кліщів домашнього пилу. Однак більш ймовірними є перехресні алергічні реакції між мідіями та устрицями, що належать до однієї родини.

Креветки є представниками класу вищих раків і вважаються одним із найпопулярніших морепродуктів у всьому світі. Їх вживають у вареному, запеченому, смаженому, тушкованому вигляді; у складі різних супів, салатів та закусок. До складу креветок входить достатня кількість білків та мало жирів, що робить продукт дієтичним. Вони містять вітаміни групи В і вітамін D, який відіграє важливу роль у засвоєнні кальцію. Креветки багаті мікроелементами: калієм, кальцієм, сіркою, фосфором, магнієм, йодом, селеном. Вони також мають здатність вбирати різні речовини з того середовища, в якому мешкають, тому якщо їх було виловлено в забрудненому джерелі, то для здоров’я споживача вони можуть виявитися більш шкідливими, ніж корисними. Існує високий ступінь перехресної реактивності алергенів креветок з алергенами інших видів ракоподібних, молюсків, а також неїстівних членистоногих (комах, зокрема тарганів; павукоподібних, зокрема кліщів домашнього пилу), нематод. Креветки можуть бути причиною професійної алергії у працівників харчових виробництв.

Мідії – рід морських двостулкових молюсків родини мідієвих (Mytilidae), які поширені по всьому світовому океану. Мідії широко вживаються в їжу поряд з іншими морепродуктами; їх застосовують як у європейських, так і у східних кухнях. М'ясо мідій – продукт із високим вмістом білка, незамінних амінокислот, поліненасичених жирів, макро- та мікроелементів, вітамінів D, Е та групи В. Харчова алергія на мідії може проявлятися набряком обличчя, горла, загостренням алергічного риніту, бронхіальної астми, кропив'янкою, кишковими розладами. При вдиханні парів під час приготування їжі у сенсибілізованих осіб може виникнути свербіж у носі, сльозотеча, нежить, бронхообструкція, а при контакті зі шкірою – контактний дерматит або контактна кропив'янка.

Кількісне визначення специфічних IgE-антитіл у сироватці крові пацієнтів дозволяє оцінити взаємозв'язок між рівнем антитіл та клінічними проявами алергії. Низькі значення цього показника вказують на низьку ймовірність алергічного захворювання, тоді як високі значення мають високу кореляцію із клінічними проявами захворювання. При виявленні високих рівнів специфічних IgE можливо передбачити розвиток алергії у майбутньому та яскравіший прояв її симптомів, однак слід відмітити, що концентрація IgE у крові нестабільна. Вона змінюється з розвитком захворювання, з кількістю отримуваної дози алергенів, а також на фоні лікування. Рекомендується повторювати дослідження при зміні симптомів і для контролю лікування.

Результати, які отримані щодо специфічних IgE до панелі алергенів, не рекомендується порівнювати з результатами, які отримані щодо специфічних IgE до індивідуальних алергенів. Крім того, результати, отримані при визначенні специфічних IgE до алергенної панелі, не рекомендується розглядати як сумарну кількість IgE до алергенів даної панелі. Результати, отримані при визначенні алергенспецифічних IgE in vitro, можуть не відповідати клінічним проявам внаслідок різної здатності алергенів зв'язуватися з IgE-антитілами.
При інтерпретації результатів необхідно враховувати можливість перехресного реагування специфічних IgE-антитіл із алергенами однієї родини.

ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ

Інтерпретація результатів досліджень містить інформацію для лікаря і не є діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики та самолікування. Точний діагноз ставить лікар, використовуючи як результати даного обстеження, так і потрібну інформацію з інших джерел: анамнезу, результатів інших обстежень тощо.

Одиниці виміру: kU/L (кілоодиниць на літр).
Межі визначення: 0.10-100.
Референсні значення: <0.35 kU/L.
Результат дослідження надається в кількісному форматі.
Результати дослідження оцінюються без урахування статі та віку.

Інтерпретація результатів дослідження на Харчові алергени (суміш морепродуктів (FP2), kU/L):

«Позитивний» результат (клас «I» або вище) для змішаної алергологічної панелі показує, що специфічні IgE-антитіла до одного або більше компонентів панелі алергенів знаходяться в підвищеній кількості в сироватці пацієнта. Щоб визначити, до якого з алергенів панелі присутні специфічні IgE, треба протестувати пробу з використанням індивідуальних алергенів, які відповідають алергенам панелі.

«Негативний» результат (клас «0») показує, що в пробі пацієнта відсутні IgE-антитіла, які специфічні для алергенів даної алергопанелі.

ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ/ПОЗИТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ

1. Сенсибілізація до групи алергенів.
2. Загострення алергічного ринокон'юнктивіту, бронхіальної астми чи атопічного дерматиту, які, ймовірно, зумовлені сенсибілізацією до алергену.
3. Ангіоневротичний набряк Квінке.
4. Кропив’янка.

ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ/НЕГАТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ

1. Відсутність сенсибілізації до вказаних алергенів.
2. Тривале обмеження чи виключення контакту з алергенами

ІНТЕРФЕРУЮЧІ ФАКТОРИ

Дослідження небажано проводити на фоні застосування препаратів глюкокортикоїдних гормонів (слід проконсультуватися з алергологом щодо доцільності відміни). Антигістамінні препарати не впливають на результат Не слід проводити дослідження на фоні застосування терапії біотином або використання біотину в харчових добавках. Висока концентрація біотину у зразку може призвести до інтерференції (хибного зниження). Доцільно відмінити терапію біотином за 2 дні до дослідження.

Є складовою частиною комплексного дослідження
Розділ «Алергії»:
ЧЕКАП (пакет) №950 Скринінг харчових алергій, IgE

• аналіз №665 Суміш харчових продуктів «морепродукти» (IgE, загальна відповідь по суміші FP2): тріска (F3), креветки (F24), мідії (F37), тунець (F40), лосось (F41)
• аналіз №666 Суміш харчових продуктів «горіхи» (IgE, загальна відповідь по суміші FP1): арахіс (F13), фундук (F17), бразильський горіх (F18), мигдаль (F20), кокос (F36)
• аналіз №667 Суміш харчових продуктів «м’ясо» (IgE, загальна відповідь по суміші FP73): свинина (F26), яловичина (F27), куряче м’ясо (F83), м’ясо вівці (F88)
• аналіз №668 Суміш харчових продуктів «зернові культури» (IgE, загальна відповідь по суміші FP3): пшениця (F4), овес (F7), кукурудза (F8), кунжут (F10), гречка (F11)
• аналіз №669 Суміш харчових продуктів «фрукти» (IgE, загальна відповідь по суміші FP15): апельсин (F33), яблуко (F49), банан (F92), персик (F95)
• аналіз №670 Суміш харчових продуктів «овочі» (IgE, загальна відповідь по суміші FP51): помідор (F25), морква (F31), картопля (F35), часник (F47), гірчиця (F89)
• аналіз №671/72 Яйце куряче (білок, F1)/ (жовток, F75) IgE
• аналіз №673 Соєві боби (F14) IgE
• аналіз №674 Молоко коров’яче (F2) IgE
• аналіз №675 Шоколад (F105) IgE
• аналіз №676 Глютен (гліадин, F79) IgE