ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ
- Підозра на алергічні реакції на харчові алергени.
- Алергічні захворювання (бронхіальна астма, атопічний дерматит, екзема, харчова алергія та респіраторні алергії) – визначення можливих причин алергічного захворювання.
- Виявлення сенсибілізації до вказаних алергенів.
- При обстеженні пацієнтів із почервонінням та печінням очей, набряком повік, сльозотечею, чханням, закладеністю, ринореєю, свербінням у носі, кашлем, задишкою, бронхоспазмом, дерматитом невизначеної причини.
- Неможливість проведення діагностичних алергологічних шкірних тестів (діти до 5 років; неможливість відміни антигістамінних препаратів (впливають на результати шкірних проб); неможливість поставити шкірні проби на всі необхідні алергени; системні реакції в анамнезі; високий ступінь сенсибілізації пацієнта, коли можливий розвиток анафілактичного шоку; дермографізм та поширений дерматит; різко змінена реактивність шкіри).
- Диференціальна діагностика між IgE-залежними та IgE-незалежними механізмами алергічних реакцій.
КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
Більшість алергічних реакцій опосередковано імуноглобулінами класу Е (IgE). У сенсибілізованих пацієнтів молекули IgE пов'язані з мембраною базофілів і тучних клітин. Взаємодія алергену з IgE при його повторному потраплянні в організм стимулює вивільнення цими клітинами гістаміну та інших медіаторів запалення та розвиток алергічної реакції.
Алерген – це речовина, що викликає алергічну реакцію. При атопічних захворюваннях алергени стимулюють утворення антитіл класу IgE та є причинними факторами розвитку клінічних симптомів алергічних захворювань. Виявлення у крові специфічних імуноглобулінів Е до певного алергену підтверджує його роль у розвитку алергічної реакції І типу (реагінового, IgE-опосередкованого або атопічного типу реакції), а отже, дозволяє визначити можливого «винуватця» алергії та призначити відповідні лікувальні та профілактичні заходи.
Харчова алергія – це побічні реакції, які зумовлені прийомом їжі, розвиваються у сенсибілізованих осіб і в основі яких лежать імунні механізми (переважно IgE-антитіла). Ці реакції не пов'язані з токсичною чи фізіологічною дією продукту. Відповідно до поточних уявлень харчова гіперчутливість (раніше використовували термін «харчова непереносимість») може бути алергічною, якщо вона обумовлена імунологічними механізмами, та неалергічною. Неалергічну гіперчутливість пов'язують із порушеннями метаболізму, захворюваннями шлунково-кишкового тракту; дефіцитом ферменту лактази, який викликає непереносимість молока та молочних продуктів.
Алергія на їжу проявляється протягом 2-6 годин різноманітними симптомами: від локального ураження окремих органів та систем до генералізованих реакцій (аж до анафілактичного шоку). Найчастіше уражаються шлунково-кишковий тракт і шкіра, рідше – нервова та дихальна системи. Алергічна реакція може виявлятися у будь-якій ділянці шлунково-кишкового тракту. Ураження губ проявляється хейлітом (неінфекційним запаленням їхньої червоної облямівки). Нерідко уражаються ясна, шлунок, кишківник (особливо у новонароджених, зазвичай через 1-2 тижні після включення до прикорму нової їжі). Тяжким проявом алергії є целіакія, обумовлена дефіцитом ферменту, що розщеплює глютен. Нерідким проявом є кропив'янка, набряк Квінке, геморагічний васкуліт, напади бронхіальної астми, рідше – алергічний риніт, свербіж та дерматит, хоча в цих випадках необхідно виключити грибкову та глистову інфекції як причини цієї патології. Гостра генералізована реакція виникає дуже швидко після прийому харчового алергену. Вона проявляється блювотою і діареєю, свербінням шкіри, набряком обличчя. Є дані про зв'язок підвищеної харчової чутливості з мігренню, синдромом хронічної втоми.
Харчові алергени бувають тваринного та рослинного походження. Між собою алергени розрізняються за розчинністю, ферментативною та температурною стабільністю. Одні харчові алергени можуть втрачати свої алергенні властивості у процесі кулінарної обробки/консервування, а у інших алергенні властивості можуть навпаки посилюватися. Харчова алергія найчастіше спостерігається у дітей перших років життя, переважно до трирічного віку. При харчовій алергії специфічні IgE-антитіла можуть не виявлятися, якщо алергічну реакцію викликають речовини, що утворюються в процесі метаболізму та відсутні у вихідному продукті.
Метою даного дослідження є визначення специфічних IgE до групи фруктів: апельсина, яблука, банана, персика. Це панель харчових алергенів найпоширеніших фруктів. Алергічні реакції зазвичай виникають на продукти, з якими людина стикається найчастіше. Можливе поєднання реакцій на певні сорти фруктів. У деяких випадках зовнішні ознаки алергічних реакцій у ротовій порожнині на сирі фрукти й овочі можуть пояснюватися перехресними взаємодіями на фоні алергії до високореактогенних антигенів пилку рослин (наприклад, основний алерген берези може викликати перехресну реакцію з низькомолекулярними алергенами яблук, алергенами апельсину; спостерігаються випадки перехресної реакції на банан за наявності алергії на латекс).
Апельсин (плід апельсинового дерева Citrus sinensis) – найпоширеніший представник цитрусових, сильний алерген. В апельсині були виділені наступні алергени: Cit s 1 – гермінподібний глікопротеїн, термостабільний, є основним алергеном; Cit s 2 – профілін, один із основних алергенів, є перехресним алергеном; Cit s 3 – білок-переносник ліпідів (БПЛ), термостабільний з тяжкими системними реакціями; Cit s IFR – ізофлавон редуктази, пов'язаний із білком Bet v 6 берези. Апельсин має високу алергійну активність, входить до списку десяти найбільш поширених алергенів у дітей. Можливі вторинні перехресні реакції на алергени апельсина на фоні алергії на пилок трав. Найбільш поширені шкірні прояви алергії на цитруси спостерігаються у вигляді кропив'янки або дерматиту. Завдяки наявності в апельсинах вітамінів, пектинів та інших біологічно активних речовин, вони використовуються для профілактики гіповітамінозів, захворювань печінки, судин і серця. Шкірка цього фрукта, крім загальновідомого господарського застосування для приготування цедри, настоїв, варення тощо, додається при приготуванні різних лікерів та апельсинової олії.
Яблуко – один із найпоширеніших фруктів у нашій країні та світі. У яблуках міститься безліч білків, які можуть виступати алергенами, серед яких термолабільний білок (Mal d 1), що є гомологом алергену берези Bet v 1; тауматіноподібний білок (Mal d 2); білок-переносник ліпідів (Mal d 3); профілін (Mal d 4); білок PCBER – гомолог алергену берези Bet v 6. Є очікуваною і нерідко спостерігається перехресна реактивність яблука з алергенами інших видів родини Розоцвітих. Рівень вмісту алергенного білка залежить від сорту яблук та їхньої зрілості. Наприклад, яблука на складах і в магазинах більш алергенні, ніж свіжозібрані, а сорти «Голден» та «Гренні Сміт» містять більшу кількість термолабільного білка, ніж яблука інших сортів. Після термічної обробки кількість алергенного білка суттєво зменшується, тому запечені яблука можуть не викликати алергічних реакцій у сенсибілізованих пацієнтів. Відзначається, що більша кількість алергенів міститься у шкірці яблук, а не у м'якоті. З яблука виділено алергени, які перехресно реагують з алергенами полину, берези, тимофіївки, арахісу, фундуку та селери.
Також виявлено перехресну реактивність з білками томатів, ківі, плодів лічі, манго, банана, апельсина, персика та моркви. У зв'язку з наявністю перехресної реакції між алергенами яблука та пилку берези у 40-70% сенсибілізованих до пилку пацієнтів виникає свербіж, пощипування в ротовій порожнині та інші прояви алергії при вживанні яблук. Перехресні реакції можуть спостерігатися також у людей, сенсибілізованих до пилку японського кедра, полину та амброзії. Однак деякі пацієнти можуть мати алергію на яблука та не реагувати на алергени берези й інших рослин.
У бананах міститься велика кількість калію, вітамінів групи В, вітаміну РР, вітаміну С, триптофану, метіоніну та лізину, що необхідні для функціонування головного мозку, поліпшення складу крові, формування м'язової та кісткової тканини. Алергія на банани трапляється рідко. Іноді це може бути псевдоалергічна реакція, обумовлена наявністю у складі бананів серотоніну.
Персик – рід плодових дерев із підроду Мигдаль родини Розоцвітих. Існує 2 різновиди алергічної реакції на персик. Перший різновид пов'язаний з особливою реактивністю до пилку берези, а другий (алергія на плоди) є алергією безпосередньо на білки, що містяться у фрукті. Алергія на плоди найбільш розповсюджена в південних районах, де немає берез. Алергічну реакцію можуть спровокувати свіжі фрукти, сухофрукт, виготовлені з плодів продукти (варення, джеми, соки, консервовані продукти), масло. Сенсибілізовані люди реагують на свіжий плід, коли їдять його зі шкіркою; деякі переносять вживання очищених фруктів.
Ідентифіковано кілька основних алергенів персика, серед яких білки перенесення ліпідів (концентруються переважно у шкірці), профілін та інші більші білки. У сенсибілізованих осіб реактивність до поверхневого пуху може бути більш вираженою, ніж до шкірки. Можлива перехресна реактивність персика з представниками родини Розоцвітих, а також і з ботанічно неспорідненими видами. Тяжкий перебіг алергічних реакцій пов'язаний із білком-алергеном, що є стійким до високих температур і сконцентрований у шкірці. Це пояснює появу симптомів при вживанні продуктів із оброблених персиків. Досить часто зустрічається перехресна алергія у людей з алергічною реакцією на латекс.
Також алергія на фрукти може бути пов'язана з особливостями обробки плодів під час вирощування. Якщо в ґрунт і на плоди потрапила велика кількість отруйних речовин, які відлякують комах та прискорюють ріст рослини, вони, залишившись на поверхні плоду, можуть провокувати появу алергії.
У сенсибілізованих людей алергічна реакція при вживанні фруктів частіше проявляється у вигляді орального алергічного синдрому (свербежу та подразнення у ротовій порожнині); рідше – у вигляді ангіонабряку, кропив'янки, ринокон'юнктивіту, болю в животі, нападу астми; дуже рідко – у вигляді анафілаксії.
Кількісне визначення специфічних IgE-антитіл у сироватці крові пацієнтів дозволяє оцінити взаємозв'язок між рівнем антитіл та клінічними проявами алергії. Низькі значення цього показника вказують на низьку ймовірність алергічного захворювання, тоді як високі значення мають високу кореляцію із клінічними проявами захворювання. При виявленні високих рівнів специфічних IgE можливо передбачити розвиток алергії у майбутньому та яскравіший прояв її симптомів, однак слід відмітити, що концентрація IgE у крові нестабільна. Вона змінюється з розвитком захворювання, з кількістю отримуваної дози алергенів, а також на фоні лікування.
Рекомендується повторювати дослідження при зміні симптомів і для контролю лікування.
Результати, які отримані щодо специфічних IgE до панелі алергенів, не рекомендується порівнювати з результатами, які отримані щодо специфічних IgE до індивідуальних алергенів. Крім того, результати, отримані при визначенні специфічних IgE до алергенної панелі, не рекомендується розглядати як сумарну кількість IgE до алергенів даної панелі. Результати, отримані при визначенні алергенспецифічних IgE in vitro, можуть не відповідати клінічним проявам внаслідок різної здатності алергенів зв'язуватися з IgE-антитілами.
При інтерпретації результатів необхідно враховувати можливість перехресного реагування специфічних IgE-антитіл із алергенами однієї родини.
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
Інтерпретація результатів досліджень містить інформацію для лікаря і не є діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики та самолікування. Точний діагноз ставить лікар, використовуючи як результати даного обстеження, так і потрібну інформацію з інших джерел: анамнезу, результатів інших обстежень тощо.
Одиниці виміру: kU/L (кілоодиниць на літр).
Межі визначення: 0.10-100.
Референсні значення: <0.35 kU/L.
Результат дослідження надається в кількісному форматі.
Результати дослідження оцінюються без урахування статі та віку.
Інтерпретація результатів дослідження на Харчові алергени (суміш харчових продуктів «фрукти» (FP15), kU/L):
| <0.35 | реакція відсутня (клас 0); |
| 0.35-0.69 | клас І; |
| 0.7-3.49 | клас ІІ; |
| 3.5-17.49 | клас IІІ; |
| 17.5-52.49 | клас ІV; |
| 52.5-99 | клас V; |
| >100 | клас VI. |
«Позитивний» результат (клас «I» або вище) для змішаної алергологічної панелі показує, що специфічні IgE-антитіла до одного або більше компонентів панелі алергенів знаходяться в підвищеній кількості в сироватці пацієнта. Щоб визначити, до якого з алергенів панелі присутні специфічні IgE, треба протестувати пробу з використанням індивідуальних алергенів, які відповідають алергенам панелі.
«Негативний» результат (клас «0») показує, що в пробі пацієнта відсутні IgE-антитіла, які специфічні для алергенів даної алергопанелі.
ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ/ПОЗИТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
- Сенсибілізація до групи алергенів.
- Загострення алергічного ринокон'юнктивіту, бронхіальної астми чи атопічного дерматиту, які, ймовірно, зумовлені сенсибілізацією до алергену.
- Ангіоневротичний набряк Квінке.
- Кропив’янка.
ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ/НЕГАТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
- Відсутність сенсибілізації до вказаних алергенів.
- Тривале обмеження чи виключення контакту з алергенами.
ІНТЕРФЕРУЮЧІ ФАКТОРИ
Дослідження небажано проводити на фоні застосування препаратів глюкокортикоїдних гормонів (слід проконсультуватися з алергологом щодо доцільності відміни). Антигістамінні препарати не впливають на результат. Не слід проводити дослідження на фоні застосування терапії біотином або використання біотину в харчових добавках. Висока концентрація біотину у зразку може призвести до інтерференції (хибного зниження). Доцільно відмінити терапію біотином за 2 дні до дослідження.
Є складовою частиною комплексного дослідження
Розділ «Алергії»:
ЧЕКАП (пакет) №950 Скринінг харчових алергій, IgE
- аналіз №665 Суміш харчових продуктів «морепродукти» (IgE, загальна відповідь по суміші FP2): тріска (F3), креветки (F24), мідії (F37), тунець (F40), лосось (F41)
- аналіз №666 Суміш харчових продуктів «горіхи» (IgE, загальна відповідь по суміші FP1): арахіс (F13), фундук (F17), бразильський горіх (F18), мигдаль (F20), кокос (F36)
- аналіз №667 Суміш харчових продуктів «м’ясо» (IgE, загальна відповідь по суміші FP73): свинина (F26), яловичина (F27), куряче м’ясо (F83), м’ясо вівці (F88)
- аналіз №668 Суміш харчових продуктів «зернові культури» (IgE, загальна відповідь по суміші FP3): пшениця (F4), овес (F7), кукурудза (F8), кунжут (F10), гречка (F11)
- аналіз №669 Суміш харчових продуктів «фрукти» (IgE, загальна відповідь по суміші FP15): апельсин (F33), яблуко (F49), банан (F92), персик (F95)
- аналіз №670 Суміш харчових продуктів «овочі» (IgE, загальна відповідь по суміші FP51): помідор (F25), морква (F31), картопля (F35), часник (F47), гірчиця (F89)
- аналіз №671/72 Яйце куряче (білок, F1)/ (жовток, F75) IgE
- аналіз №673 Соєві боби (F14) IgE
- аналіз №674 Молоко коров’яче (F2) IgE
- аналіз №675 Шоколад (F105) IgE
- аналіз №676 Глютен (гліадин, F79) IgE
