Харчові алергени (суміш овочів (FP51), IgE)

ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ

1. Підозра на алергічні реакції на харчові алергени.
2. Алергічні захворювання (бронхіальна астма, атопічний дерматит, екзема, харчова алергія та респіраторні алергії) – визначення можливих причин алергічного захворювання.
3. Виявлення сенсибілізації до вказаних алергенів.
4. При обстеженні пацієнтів із почервонінням та печінням очей, набряком повік, сльозотечею, чханням, закладеністю, ринореєю, свербінням у носі, кашлем, задишкою, бронхоспазмом, дерматитом невизначеної причини.
5. Неможливість проведення діагностичних алергологічних шкірних тестів (діти до 5 років; неможливість відміни антигістамінних препаратів (впливають на результати шкірних проб); неможливість поставити шкірні проби на всі необхідні алергени; системні реакції в анамнезі; високий ступінь сенсибілізації пацієнта, коли можливий розвиток анафілактичного шоку; дермографізм та поширений дерматит; різко змінена реактивність шкіри).
6. Диференціальна діагностика між IgE-залежними та IgE-незалежними механізмами алергічних реакцій.

КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

Більшість алергічних реакцій опосередковано імуноглобулінами класу Е (IgE). У сенсибілізованих пацієнтів молекули IgE пов'язані з мембраною базофілів і тучних клітин. Взаємодія алергену з IgE при його повторному потраплянні в організм стимулює вивільнення цими клітинами гістаміну та інших медіаторів запалення та розвиток алергічної реакції.

Алерген – це речовина, що викликає алергічну реакцію. При атопічних захворюваннях алергени стимулюють утворення антитіл класу IgE та є причинними факторами розвитку клінічних симптомів алергічних захворювань. Виявлення у крові специфічних імуноглобулінів Е до певного алергену підтверджує його роль у розвитку алергічної реакції І типу (реагінового, IgE-опосередкованого або атопічного типу реакції), а отже, дозволяє визначити можливого «винуватця» алергії та призначити відповідні лікувальні та профілактичні заходи.

Харчова алергія – це побічні реакції, які зумовлені прийомом їжі, розвиваються у сенсибілізованих осіб і в основі яких лежать імунні механізми (переважно IgE-антитіла). Ці реакції не пов'язані з токсичною чи фізіологічною дією продукту. Відповідно до поточних уявлень харчова гіперчутливість (раніше використовували термін «харчова непереносимість») може бути алергічною, якщо вона обумовлена імунологічними механізмами, та неалергічною. Неалергічну гіперчутливість пов'язують із порушеннями метаболізму, захворюваннями шлунково-кишкового тракту; дефіцитом ферменту лактази, який викликає непереносимість молока та молочних продуктів.

Алергія на їжу проявляється протягом 2-6 годин різноманітними симптомами: від локального ураження окремих органів та систем до генералізованих реакцій (аж до анафілактичного шоку). Найчастіше уражаються шлунково-кишковий тракт і шкіра, рідше – нервова та дихальна системи. Алергічна реакція може виявлятися у будь-якій ділянці шлунково-кишкового тракту. Ураження губ проявляється хейлітом (неінфекційним запаленням їхньої червоної облямівки). Нерідко уражаються ясна, шлунок, кишківник (особливо у новонароджених, зазвичай через 1-2 тижні після включення до прикорму нової їжі). Тяжким проявом алергії є целіакія, обумовлена дефіцитом ферменту, що розщеплює глютен. Нерідким проявом є кропив'янка, набряк Квінке, геморагічний васкуліт, напади бронхіальної астми, рідше – алергічний риніт, свербіж та дерматит, хоча в цих випадках необхідно виключити грибкову та глистову інфекції як причини цієї патології. Гостра генералізована реакція виникає дуже швидко після прийому харчового алергену. Вона проявляється блювотою і діареєю, свербінням шкіри, набряком обличчя. Є дані про зв'язок підвищеної харчової чутливості з мігренню, синдромом хронічної втоми.

Харчові алергени бувають тваринного та рослинного походження. Між собою алергени розрізняються за розчинністю, ферментативною та температурною стабільністю. Одні харчові алергени можуть втрачати свої алергенні властивості у процесі кулінарної обробки/консервування, а у інших алергенні властивості можуть навпаки посилюватися. Харчова алергія найчастіше спостерігається у дітей перших років життя, переважно до трирічного віку. При харчовій алергії специфічні IgE-антитіла можуть не виявлятися, якщо алергічну реакцію викликають речовини, що утворюються в процесі метаболізму та відсутні у вихідному продукті.
Метою даного дослідження є визначення специфічних IgE до групи овочів: помідору, моркви, картоплі, часнику, гірчиці.

Томати містять білки, органічні кислоти, клітковину, пектинові речовини, мінеральні речовини (кальцій, натрій, магній, залізо, хлор, фосфор, сірку, кремній, йод), а також каротиноїди, лікопен, вітаміни групи В, вітамін К. Вміст білка в них становить менше 1%, проте вони все ж таки здатні викликати алергічні реакції. Гіперчутливість до томатів може проявлятися болем у животі. Алергени томатів часто призводять до загострення атопічного дерматиту, можуть бути причиною контактного дерматиту. Описано випадки асоціації сенсибілізації до томатів з еозинофільним езофагітом, еозинофільним циститом. Тяжкі системні реакції на томати зустрічаються рідко (описані поодинокі випадки анафілаксії та набряку гортані). Алергенними білками томатів є профілін (Lyce 1), бета-фруктофуранозидаза (Lyce 2), білок-переносник ліпідів (Lyce 3), Lyce хітіназа, глюканаза, пероксидаза та інші.

Профілін – це мінорний алерген, який зумовлює перехресну реакцію з пилковими профілінами. Білок-переносник ліпідів Lyce 3 є стійким до дії харчових ферментів і термічної обробки та потенційно сильним алергеном, який здатний викликати генералізовані реакції. Вміст білків і відповідно алергенність збільшується зі ступенем зрілості плоду та досягає максимуму в стиглих червоних томатах. Вважається, що зелені, жовті та помаранчеві сорти містять менше алергенів. Виявлено наявність перехресних реакцій між алергенами томатів та інших рослин родини Пасльонових (картоплі, тютюну), а також між помідорами та пилком полину, пилком берези, латексом. Перехресна реактивність підтверджена також між профілінами томату та пилку лучних трав, лободи. За результатами досліджень 10-20% дітей із гіперчутливістю до пилку трав також сенсибілізовано до моркви, селери, яблук, горіхів та томатів.

Морква широко використовується в кулінарії, багата на мінеральні речовини, клітковину, цукор і вітамін А. Здебільшого алергія на моркву не є однією з головних алергічних реакцій, але вона здатна викликати перехресну реакцію. У моркві міститься 6 білків, які є потенційними алергенами. Перехресна реакція на моркву зустрічається у людей, які страждають від алергії на пилок полину, кульбаб, берези чи вербових дерев. Це відбувається внаслідок того, що білки, які містяться в моркві, схожі на білки, які знаходяться в складі пилку. Варена морква не така алергенна, як сира, тому що термічна обробка зменшує кількість алергенних речовин. У морквяному соці міститься висока концентрація алергенних речовин, що робить його сильним алергеном. Можливий розвиток підвищеної чутливості до моркви у жінок, що годують грудьми, при зловживанні морквяним соком і пюре. У результаті також можливий розвиток алергічної реакції на введення морквяного соку немовляті. Це може проявлятися дерматитом (алергічним діатезом) та свербежем, диспепсією та занепокоєнням дитини. Описано перехресну реакцію з латексом, селерою, іноді пилком складноцвітих рослин (полину, амброзії).

Алергія на моркву здебільшого супроводжується порушенням функції травної системи (хейлітом, гастритом, колітом, гастроентеритом, синдромом подразненої кишки), шкірними проявами (атопічним дерматитом, кропив'янкою, набряком Квінке); рідше – порушеннями функції дихальної системи (алергічним ринітом, бронхіальною астмою). Ознаки алергічної реакції зазвичай спостерігаються через кілька хвилин після проникнення алергенів в організм; симптоми можуть проявитися і за кілька годин, але не пізніше ніж через 6 годин. Ступінь симптоматики залежить від індивідуальних особливостей. У деяких випадках може початися алергічний риніт від того, що людина знаходиться у приміщенні, де готується морква.

Склад картоплі досить різноманітний, до нього входять крохмаль, азотисті речовини, цукор, клітковина, жири, кислоти, пектинові речовини, нуклеїнові кислоти, мінерали, вітаміни С, В1, В2, В6, РР, К і каротиноїди. За біологічною цінністю білки картоплі перевершують білки багатьох зернових культур. Вони містять усі амінокислоти, які наявні у рослинах, зокрема незамінні: лізин, метіонін, треонін, триптофан, валін, фенілаланін, лейцин, ізолейцин. У картоплі є багато алергенів, зокрема ті, що належать до сімейства профілінів. Головними алергенами є пататин і туберин. Крім того, у складі присутні білки-інгібітори цистеїнової та аспартатної протеаз і катепсин D, що належать до сімейства трипсину сої. Картопляне борошно та крохмаль зазвичай не містять алергени. Не виключаються перехресні реакції на пилок яблуні, берези, вільхи, а також на речовини, що входять до складу овочів родини Пасльонових (баклажану, томатів, солодкого перцю тощо). Продемонстровано зв'язок алергії на пилок берези та трав із сенсибілізацією до деяких фруктів та овочів, включаючи картоплю, а також перехресну реактивність латексу та картоплі.

Часник містить велику кількість токсичних для організму сполук. Алергія на спеції становить приблизно 2% випадків харчової алергії. Часник використовується в їжу у свіжому вигляді та у складі спецій. Може спричиняти симптоми харчової алергії у сенсибілізованих людей. Один із найнебезпечніших алергенів – апліцин. У помірній кількості це сильний антиоксидант, який має антибактеріальну, відхаркувальну дію. При гіперчутливості до часнику реакція може виникати як при його вживанні, так і під час цвітіння рослини, при вдиханні його фітонцидів. Також алергію викликає часникова олія та засоби, які містять екстракт часнику. Температурна обробка вбиває значну частину алергенних речовин. Основний алерген часнику – аліїн ліаза – має сильну перехресну реактивність з аналогічними білками у рослин підродини Цибульні. У осіб з гіперчутливістю до алергенів часнику часто зустрічаються алергічні реакції на цибулю, цибулю порей, цибулю шалот, спаржу. Описано випадки анафілаксії при вживанні свіжого часнику. Часник – найчастіша причина алергічного дерматиту, риніту, бронхіальної астми. Мають місце випадки професійної сенсибілізації до інгаляційного впливу часникового пилу у працівників, зайнятих у виробництві спецій, у вигляді розвитку алергічної важкої бронхіальної астми, риніту. Також бувають місцеві алергічні реакції у вигляді алергічного дерматиту, кропив'янки, пемфігусу, контактного хейліту.

Гірчиця – один із поширених харчових алергенів. Із давніх-давен її застосовували не тільки в кухнях різних країн світу, але і в медицині та косметології. Гірчиця широко використовується як приправа, інгредієнт багатьох соусів, майонезу і нерідко може бути прихованим алергеном. В одному дослідженні було показано, що у Франції вживання гірчиці спричинило 3% випадків тяжких анафілактичних реакцій. Даний алергенний продукт може провокувати загострення атопічного дерматиту, астми, виникнення кропив'янки та ангіонабряку, алергічного риніту та ринокон'юнктивіту, анафілаксії, орального алергічного синдрому, шлунково-кишкових симптомів алергії. Можливий розвиток алергічних реакцій у вигляді чхання, закладеності носа, ринореї, свербежу в носі та нападу задухи після вдихання запаху гірчиці, а також у вигляді набряку або контактного дерматиту в місці її потрапляння на шкіру. У сенсибілізованих пацієнтів анафілактична реакція може виникнути при вживанні гірчиці навіть у мінімальній кількості.

Кількісне визначення специфічних IgE-антитіл у сироватці крові пацієнтів дозволяє оцінити взаємозв'язок між рівнем антитіл та клінічними проявами алергії. Низькі значення цього показника вказують на низьку ймовірність алергічного захворювання, тоді як високі значення мають високу кореляцію із клінічними проявами захворювання. При виявленні високих рівнів специфічних IgE можливо передбачити розвиток алергії у майбутньому та яскравіший прояв її симптомів, однак слід відмітити, що концентрація IgE у крові нестабільна. Вона змінюється з розвитком захворювання, з кількістю отримуваної дози алергенів, а також на фоні лікування.
Рекомендується повторювати дослідження при зміні симптомів і для контролю лікування.

Результати, які отримані щодо специфічних IgE до панелі алергенів, не рекомендується порівнювати з результатами, які отримані щодо специфічних IgE до індивідуальних алергенів. Крім того, результати, отримані при визначенні специфічних IgE до алергенної панелі, не рекомендується розглядати як сумарну кількість IgE до алергенів даної панелі. Результати, отримані при визначенні алергенспецифічних IgE in vitro, можуть не відповідати клінічним проявам внаслідок різної здатності алергенів зв'язуватися з IgE-антитілами.
При інтерпретації результатів необхідно враховувати можливість перехресного реагування специфічних IgE-антитіл із алергенами однієї родини.

ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ

Інтерпретація результатів досліджень містить інформацію для лікаря і не є діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики та самолікування. Точний діагноз ставить лікар, використовуючи як результати даного обстеження, так і потрібну інформацію з інших джерел: анамнезу, результатів інших обстежень тощо.

Одиниці виміру: kU/L (кілоодиниць на літр).
Межі визначення: 0.10-100.
Референсні значення: <0.35 kU/L.
Результат дослідження надається в кількісному форматі.
Результати дослідження оцінюються без урахування статі та віку.

Інтерпретація результатів дослідження на Харчові алергени (cуміш харчових продуктів «овочі» (FP51), kU/L):

«Позитивний» результат (клас «I» або вище) для змішаної алергологічної панелі показує, що специфічні IgE-антитіла до одного або більше компонентів панелі алергенів знаходяться в підвищеній кількості в сироватці пацієнта. Щоб визначити, до якого з алергенів панелі присутні специфічні IgE, треба протестувати пробу з використанням індивідуальних алергенів, які відповідають алергенам панелі.
«Негативний» результат (клас «0») показує, що в пробі пацієнта відсутні IgE-антитіла, які специфічні для алергенів даної алергопанелі.

ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ/ПОЗИТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ

1. Сенсибілізація до групи алергенів.
2. Загострення алергічного ринокон'юнктивіту, бронхіальної астми чи атопічного дерматиту, які, ймовірно, зумовлені сенсибілізацією до алергену.
3. Ангіоневротичний набряк Квінке.
4. Кропив’янка.

ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ/НЕГАТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ

1. Відсутність сенсибілізації до вказаних алергенів.
2. Тривале обмеження чи виключення контакту з алергенами.

ІНТЕРФЕРУЮЧІ ФАКТОРИ

Дослідження небажано проводити на фоні застосування препаратів глюкокортикоїдних гормонів (слід проконсультуватися з алергологом щодо доцільності відміни). Антигістамінні препарати не впливають на результат. Не слід проводити дослідження на фоні застосування терапії біотином або використання біотину в харчових добавках. Висока концентрація біотину у зразку може призвести до інтерференції (хибного зниження). Доцільно відмінити терапію біотином за 2 дні до дослідження.

Є складовою частиною комплексного дослідження
Розділ «Алергії»:
ЧЕКАП (пакет) №950 Скринінг харчових алергій, IgE

• аналіз №665 Суміш харчових продуктів «морепродукти» (IgE, загальна відповідь по суміші FP2): тріска (F3), креветки (F24), мідії (F37), тунець (F40), лосось (F41)
• аналіз №666 Суміш харчових продуктів «горіхи» (IgE, загальна відповідь по суміші FP1): арахіс (F13), фундук (F17), бразильський горіх (F18), мигдаль (F20), кокос (F36)
• аналіз №667 Суміш харчових продуктів «м’ясо» (IgE, загальна відповідь по суміші FP73): свинина (F26), яловичина (F27), куряче м’ясо (F83), м’ясо вівці (F88)
• аналіз №668 Суміш харчових продуктів «зернові культури» (IgE, загальна відповідь по суміші FP3): пшениця (F4), овес (F7), кукурудза (F8), кунжут (F10), гречка (F11)
• аналіз №669 Суміш харчових продуктів «фрукти» (IgE, загальна відповідь по суміші FP15): апельсин (F33), яблуко (F49), банан (F92), персик (F95)
• аналіз №670 Суміш харчових продуктів «овочі» (IgE, загальна відповідь по суміші FP51): помідор (F25), морква (F31), картопля (F35), часник (F47), гірчиця (F89)
• аналіз №671/72 Яйце куряче (білок, F1)/ (жовток, F75) IgE
• аналіз №673 Соєві боби (F14) IgE
• аналіз №674 Молоко коров’яче (F2) IgE
• аналіз №675 Шоколад (F105) IgE
• аналіз №676 Глютен (гліадин, F79) IgE