Харчові алергени (суміш зернових культур (FP3), IgE)

ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ

1. Підозра на алергічні реакції на харчові алергени.
2. Алергічні захворювання (бронхіальна астма, атопічний дерматит, екзема, харчова алергія та респіраторні алергії) – визначення можливих причин алергічного захворювання.
3. Виявлення сенсибілізації до вказаних алергенів.
4. При обстеженні пацієнтів із почервонінням та печінням очей, набряком повік, сльозотечею, чханням, закладеністю, ринореєю, свербінням у носі, кашлем, задишкою, бронхоспазмом, дерматитом невизначеної причини.
5. Неможливість проведення діагностичних алергологічних шкірних тестів (діти до 5 років; неможливість відміни антигістамінних препаратів (впливають на результати шкірних проб); неможливість поставити шкірні проби на всі необхідні алергени; системні реакції в анамнезі; високий ступінь сенсибілізації пацієнта, коли можливий розвиток анафілактичного шоку; дермографізм та поширений дерматит; різко змінена реактивність шкіри).
6. Диференціальна діагностика між IgE-залежними та IgE-незалежними механізмами алергічних реакцій.

КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

Більшість алергічних реакцій опосередковано імуноглобулінами класу Е (IgE). У сенсибілізованих пацієнтів молекули IgE пов'язані з мембраною базофілів і тучних клітин. Взаємодія алергену з IgE при його повторному потраплянні в організм стимулює вивільнення цими клітинами гістаміну та інших медіаторів запалення та розвиток алергічної реакції.

Алерген – це речовина, що викликає алергічну реакцію. При атопічних захворюваннях алергени стимулюють утворення антитіл класу IgE та є причинними факторами розвитку клінічних симптомів алергічних захворювань. Виявлення у крові специфічних імуноглобулінів Е до певного алергену підтверджує його роль у розвитку алергічної реакції І типу (реагінового, IgE-опосередкованого або атопічного типу реакції), а отже, дозволяє визначити можливого «винуватця» алергії та призначити відповідні лікувальні та профілактичні заходи.

Харчова алергія – це побічні реакції, які зумовлені прийомом їжі, розвиваються у сенсибілізованих осіб і в основі яких лежать імунні механізми (переважно IgE-антитіла). Ці реакції не пов'язані з токсичною чи фізіологічною дією продукту. Відповідно до поточних уявлень харчова гіперчутливість (раніше використовували термін «харчова непереносимість») може бути алергічною, якщо вона обумовлена імунологічними механізмами, та неалергічною. Неалергічну гіперчутливість пов'язують із порушеннями метаболізму, захворюваннями шлунково-кишкового тракту; дефіцитом ферменту лактази, який викликає непереносимість молока та молочних продуктів.

Алергія на їжу проявляється протягом 2-6 годин різноманітними симптомами: від локального ураження окремих органів та систем до генералізованих реакцій (аж до анафілактичного шоку). Найчастіше уражаються шлунково-кишковий тракт і шкіра, рідше – нервова та дихальна системи. Алергічна реакція може виявлятися у будь-якій ділянці шлунково-кишкового тракту. Ураження губ проявляється хейлітом (неінфекційним запаленням їхньої червоної облямівки). Нерідко уражаються ясна, шлунок, кишківник (особливо у новонароджених, зазвичай через 1-2 тижні після включення до прикорму нової їжі). Тяжким проявом алергії є целіакія, обумовлена дефіцитом ферменту, що розщеплює глютен. Нерідким проявом є кропив'янка, набряк Квінке, геморагічний васкуліт, напади бронхіальної астми, рідше – алергічний риніт, свербіж та дерматит, хоча в цих випадках необхідно виключити грибкову та глистову інфекції як причини цієї патології. Гостра генералізована реакція виникає дуже швидко після прийому харчового алергену. Вона проявляється блювотою і діареєю, свербінням шкіри, набряком обличчя. Є дані про зв'язок підвищеної харчової чутливості з мігренню, синдромом хронічної втоми.

Харчові алергени бувають тваринного та рослинного походження. Між собою алергени розрізняються за розчинністю, ферментативною та температурною стабільністю. Одні харчові алергени можуть втрачати свої алергенні властивості у процесі кулінарної обробки/консервування, а у інших алергенні властивості можуть навпаки посилюватися. Харчова алергія найчастіше спостерігається у дітей перших років життя, переважно до трирічного віку. При харчовій алергії специфічні IgE-антитіла можуть не виявлятися, якщо алергічну реакцію викликають речовини, що утворюються в процесі метаболізму та відсутні у вихідному продукті. Близько 90% усіх алергічних реакцій на їжу пов'язані з вживанням молока, курячих яєць, риби та морепродуктів, сої, пшениці, арахісу та горіхів.

Метою даного дослідження є визначення специфічних IgE до суміші алергенів зернових продуктів: пшениці, вівса, кукурудзи, кунжуту, гречки.
Найчастіша причина харчової алергії – реакція на глютен – рослинний білок, який у великих кількостях міститься у вівсі та пшениці. Це речовина, яка дозволяє перетворювати подрібнені зерна пшениці та борошно в тісто, а рисовій каші надає в'язкість і щільнішу консистенцію. Завдяки глютену (клейковині) зерна пшениці більш клейкі.

Пшениця – найбільш небезпечний та сильний алерген. Саме на кашу з цих злаків найчастіше розвивається індивідуальна гіперчутливість. Із пшениці отримують подрібнену крупу (пшеничку), а при тоншому помелі – манну крупу. Алергія на манну кашу або пшеничку проявляється не тільки у дітей, а й у дорослих. Особливість полягає в тому, що гіперчутливість розвивається тільки після повторного потрапляння алергену в організм. Гострі IgE-залежні реакції на пшеничні продукти найчастіше спостерігаються у дітей раннього віку з атопічним дерматитом. У маленьких дітей негативна реакція організму на пшеницю виникає під час початку прикорму, коли дитина дізнається про смак нової їжі. Зазвичай вона проявляється після першого вживання каші (хоча причиною розвитку захворювання може бути не тільки глютен, а й неправильно обрана схема прикорму; крохмаль, що міститься у крупі; спадкова схильність; слабкий імунітет; виявлені або приховані захворювання; нестача травних ферментів). Пшениця та продукти, до складу яких вона входить, широко поширені (борошно, крохмаль, висівки, випічка, макарони, цукерки тощо). Пшеничне зерно може застосовуватися для виготовлення деяких алкогольних напоїв, включаючи пиво. Алергічні реакції на пшеницю можуть розвиватися як при вживанні пшеничного зерна й муки, так і при їх інгаляції. Можливі перехресні реакції з білками пилку пшениці, інших злакових, тому захворювання може протікати цілий рік. Алергенні властивості пшеничної муки переважно пов'язані з білковою частиною зерна (глютеновими білками клейковини зерна, альбуміном, глобуліном). Імунна реакція на глютен, що входить до складу пшениці, може бути причиною целіакії. При цій патології розвиваються зміни слизової оболонки кишечника: ушкоджуються мікроворсинки тонкої слизової кишки, порушується функція кишечника, знижується всмоктування життєво необхідних поживних речовин. Є дані, що харчова алергія на глютен, що міститься в пшениці та її муці, є фактором ризику захворювання на розсіяний склероз.

Можливі різні шляхи сенсибілізації (зокрема харчовий, інгаляційний) і клінічні прояви при алергії на пшеницю, що відрізняються за своїми механізмами. До них відноситься класична харчова алергія із залученням шкіри, шлунково-кишкового тракту або дихальних шляхів; анафілаксія, індукована фізичним навантаженням; професійна бронхіальна астма та риніт (так звана «астма пекаря», що виникає при контакті з сирим борошном); контактна кропив'янка (наприклад, при контакті зі шкірою мила з гідролізатом білка пшениці). Люди з астмою пекаря, що пов’язана з впливом алергенів борошна, часто не мають харчової алергії на пшеницю, що може пояснюватися різними шляхами сенсибілізації та залученням різних алергенів. Внаслідок термічної кулінарної обробки алергенні властивості основних алергенів пшениці знижуються. Реактивність деяких термостабільних алергенів зменшується у процесі перетравлення їжі. Можлива перехресна реактивність алергенів жита та ячменю, пилку трав.

Овес – злакова культура, яка широко застосовується в їжі у вигляді цілісних зерен, пластівців, виробів з вівсяного борошна. Основні алергени вівса (вівсяного борошна) – це глютеноподібні білки. Вівсяне борошно, так само як і пшеничне, – один із компонентів різних продуктів харчування, тому при сенсибілізації організму до нього треба бути уважним, обираючи продукти харчування. Часто спостерігається перехресна алергія до пилку злакових трав (пирію повзучого, тимофіївки лучної, ковили тощо). Овес є гіпоалергенним продуктом і тому часто входить до складу лікувальних дієт. Це один із найбільш поживних та багатих на вітаміни видів зернових продуктів. Він також використовується у виробництві алкогольних напоїв (пива, віскі), різних косметичних продуктів. Може спричиняти алергічні прояви у сенсибілізованих осіб (ангіонабряк, кропив'янку, атопічний дерматит, астму, риніти, шлунково-кишкові прояви). Це один із значних алергенів для дітей з алергічним дерматитом. Містить гліадин, співвідносний з гліадином пшениці (пов'язаний з асоційованою зі злаками анафілаксією, що індукується фізичним навантаженням). Виробничі умови також можуть бути джерелом алергії на овес (у працівників пекарень, борошномельних комбінатів, а також у людей, чия робота пов’язана з доглядом за тваринами). Можливі реакції на косметичні засоби на основі вівса, які використовують для лікування атопічного дерматиту.

Кукурудза – одна з найпопулярніших злакових культур. Крім її консервації та вживання у свіжому вигляді, широко застосовується кукурудзяне борошно: не тільки в харчовій промисловості, а й в інших областях (наприклад, для порошку в хірургічних рукавичках, в одноразових підгузках, зубних пастах, косметичних масках, у пігулках як допоміжна речовина тощо). Кукурудзяне борошно та його похідні входять до складу багатьох харчових продуктів: кондитерських виробів, сиропів, соусів, закусок, консервованих фруктів, напоїв, м'ясних делікатесів, попкорну, порошку для випічки. Воно може додаватися навіть в ті продукти, в яких його на перший погляд немає. Так, похідні кукурудзяного борошна можуть бути серед наступних інгредієнтів: мальтози, декстрину, декстрози, фруктози, глюкози та її сиропу, зернового крохмалю. Кукурудза містить у собі алергени під назвою зеїни. За своєю структурою вони є проламінами (спирторозчинними поліпептидами) і схожі на алергени інших злакових рослин. Кукурудза відноситься до продуктів із середньою сенсибілізуючою активністю. До цієї групи також належать персики, абрикоси, журавлина, банани, зелений перець, картопля, горох, рис, гречка. Алерген кукурудзи досить рідко провокує реакції гіперчутливості. Каша з кукурудзи на воді без додавання молока може бути першим підгодовуванням дитини при дефіциті маси тіла. Однак у ряді випадків ця рослина все ж таки може викликати харчову алергію.

Кунжут, або сезам, є поширеною пряністю. З його насіння виготовляють олію, яка широко застосовується в медицині, харчовій промисловості та косметології. Ця рослина вважається дуже корисною, але водночас є сильним алергеном, тому кунжут дуже небезпечний для алергіків. Гречка – трав'яниста медоносна рослина, зернова культура, з плодів якої виготовляють крупи. Гречане борошно – різновид продуктів із гречки. Це сіро-коричневе борошно, яке має злегка гіркуватий специфічний смак і надає локшині, випічці або млинцям особливої пікантності. Може зустрічатися у складі страв, які на перший погляд не приготовані з неї. Гречка і гречане борошно – гіпоалергенні продукти і тому часто входять до складу лікувальних дієт. З цієї причини, а також через необхідність великої кількості корисних елементів у перших сумішах, у кашах для немовлят вони часто переважають у складі (на відміну від пшеничного борошна). Незважаючи на низьку алергенність, гречка та гречане борошно можуть спричиняти алергічну реакцію при індивідуальній непереносимості. Можлива перехресна реактивність зі спорідненими видами гречаних, певними антигенами рису; виявлено деяку гомологію з білками кеш’ю, кунжута, маку.

Алергія на зазначені продукти здебільшого супроводжується порушенням функції травної системи (хейлітом, гастритом, колітом, гастроентеритом, синдромом подразненого кишківника), шкірними проявами (атопічним дерматитом, кропив'янкою, набряком Квінке), рідше – порушенням функції дихальної системи (алергічним ринітом).
Кількісне визначення специфічних IgE-антитіл у сироватці крові пацієнтів дозволяє оцінити взаємозв'язок між рівнем антитіл та клінічними проявами алергії. Низькі значення цього показника вказують на низьку ймовірність алергічного захворювання, тоді як високі значення мають високу кореляцію із клінічними проявами захворювання. При виявленні високих рівнів специфічних IgE можливо передбачити розвиток алергії у майбутньому та яскравіший прояв її симптомів, однак слід відмітити, що концентрація IgE у крові нестабільна. Вона змінюється з розвитком захворювання, з кількістю отримуваної дози алергенів, а також на фоні лікування. Рекомендується повторювати дослідження при зміні симптомів і для контролю лікування.
Результати, які отримані щодо специфічних IgE до панелі алергенів, не рекомендується порівнювати з результатами, які отримані щодо специфічних IgE до індивідуальних алергенів. Крім того, результати, отримані при визначенні специфічних IgE до алергенної панелі, не рекомендується розглядати як сумарну кількість IgE до алергенів даної панелі. Результати, отримані при визначенні алергенспецифічних IgE in vitro, можуть не відповідати клінічним проявам внаслідок різної здатності алергенів зв'язуватися з IgE-антитілами.
При інтерпретації результатів необхідно враховувати можливість перехресного реагування специфічних IgE-антитіл із алергенами однієї родини.

ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ

Інтерпретація результатів досліджень містить інформацію для лікаря і не є діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики та самолікування. Точний діагноз ставить лікар, використовуючи як результати даного обстеження, так і потрібну інформацію з інших джерел: анамнезу, результатів інших обстежень тощо.

Одиниці виміру: kU/L (кілоодиниць на літр).
Межі визначення: 0.10-100.
Референсні значення: <0.35 kU/L.
Результат дослідження надається в кількісному форматі.
Результати дослідження оцінюються без урахування статі та віку.

Інтерпретація результатів дослідження на Харчові алергени (суміш продуктів «зернові культури» (FP3), kU/L):

«Позитивний» результат (клас «I» або вище) для змішаної алергологічної панелі показує, що специфічні IgE-антитіла до одного або більше компонентів панелі алергенів знаходяться в підвищеній кількості в сироватці пацієнта. Щоб визначити, до якого з алергенів панелі присутні специфічні IgE, треба протестувати пробу з використанням індивідуальних алергенів, які відповідають алергенам панелі.

«Негативний» результат (клас «0») показує, що в пробі пацієнта відсутні IgE-антитіла, які специфічні для алергенів даної алергопанелі.

ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ/ПОЗИТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ

1. Сенсибілізація до групи алергенів.
2. Загострення алергічного ринокон'юнктивіту, бронхіальної астми чи атопічного дерматиту, які, ймовірно, зумовлені сенсибілізацією до алергену.
3. Ангіоневротичний набряк Квінке.
4. Кропив’янка.

ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ/НЕГАТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ

1. Відсутність сенсибілізації до вказаних алергенів.
2. Тривале обмеження чи виключення контакту з алергенами.

ІНТЕРФЕРУЮЧІ ФАКТОРИ

Дослідження небажано проводити на фоні застосування препаратів глюкокортикоїдних гормонів (слід проконсультуватися з алергологом щодо доцільності відміни). Антигістамінні препарати не впливають на результат. Не слід проводити дослідження на фоні застосування терапії біотином або використання біотину в харчових добавках. Висока концентрація біотину у зразку може призвести до інтерференції (хибного зниження). Доцільно відмінити терапію біотином за 2 дні до дослідження.

Є складовою частиною комплексного дослідження
Розділ «Алергії»:
ЧЕКАП (пакет) №950 Скринінг харчових алергій, IgE

• аналіз №665 Суміш харчових продуктів «морепродукти» (IgE, загальна відповідь по суміші FP2): тріска (F3), креветки (F24), мідії (F37), тунець (F40), лосось (F41)
• аналіз №666 Суміш харчових продуктів «горіхи» (IgE, загальна відповідь по суміші FP1): арахіс (F13), фундук (F17), бразильський горіх (F18), мигдаль (F20), кокос (F36)
• аналіз №667 Суміш харчових продуктів «м’ясо» (IgE, загальна відповідь по суміші FP73): свинина (F26), яловичина (F27), куряче м’ясо (F83), м’ясо вівці (F88)
• аналіз №668 Суміш харчових продуктів «зернові культури» (IgE, загальна відповідь по суміші FP3): пшениця (F4), овес (F7), кукурудза (F8), кунжут (F10), гречка (F11)
• аналіз №669 Суміш харчових продуктів «фрукти» (IgE, загальна відповідь по суміші FP15): апельсин (F33), яблуко (F49), банан (F92), персик (F95)
• аналіз №670 Суміш харчових продуктів «овочі» (IgE, загальна відповідь по суміші FP51): помідор (F25), морква (F31), картопля (F35), часник (F47), гірчиця (F89)
• аналіз №671/72 Яйце куряче (білок, F1)/ (жовток, F75) IgE
• аналіз №673 Соєві боби (F14) IgE
• аналіз №674 Молоко коров’яче (F2) IgE
• аналіз №675 Шоколад (F105) IgE
• аналіз №676 Глютен (гліадин, F79) IgE