ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ
- Підозра на алергічні реакції на харчові алергени.
- Алергічні захворювання (бронхіальна астма, атопічний дерматит, екзема, харчова алергія та респіраторні алергії) – визначення можливих причин алергічного захворювання.
- Виявлення сенсибілізації до вказаних алергенів.
- При обстеженні пацієнтів із почервонінням та печінням очей, набряком повік, сльозотечею, чханням, закладеністю, ринореєю, свербінням у носі, кашлем, задишкою, бронхоспазмом, дерматитом невизначеної причини.
- Неможливість проведення діагностичних алергологічних шкірних тестів (діти до 5 років; неможливість відміни антигістамінних препаратів (впливають на результати шкірних проб); неможливість поставити шкірні проби на всі необхідні алергени; системні реакції в анамнезі; високий ступінь сенсибілізації пацієнта, коли можливий розвиток анафілактичного шоку; дермографізм та поширений дерматит; різко змінена реактивність шкіри).
- Диференціальна діагностика між IgE-залежними та IgE-незалежними механізмами алергічних реакцій
КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
Більшість алергічних реакцій опосередковано імуноглобулінами класу Е (IgE). У сенсибілізованих пацієнтів молекули IgE пов'язані з мембраною базофілів і тучних клітин. Взаємодія алергену з IgE при його повторному потраплянні в організм стимулює вивільнення цими клітинами гістаміну та інших медіаторів запалення та розвиток алергічної реакції.
Алерген – це речовина, що викликає алергічну реакцію. При атопічних захворюваннях алергени стимулюють утворення антитіл класу IgE та є причинними факторами розвитку клінічних симптомів алергічних захворювань. Виявлення у крові специфічних імуноглобулінів Е до певного алергену підтверджує його роль у розвитку алергічної реакції І типу (реагінового, IgE-опосередкованого або атопічного типу реакції), а отже, дозволяє визначити можливого «винуватця» алергії та призначити відповідні лікувальні та профілактичні заходи.
Харчова алергія – це побічні реакції, які зумовлені прийомом їжі, розвиваються у сенсибілізованих осіб і в основі яких лежать імунні механізми (переважно IgE-антитіла). Ці реакції не пов'язані з токсичною чи фізіологічною дією продукту. Відповідно до поточних уявлень харчова гіперчутливість (раніше використовували термін «харчова непереносимість») може бути алергічною, якщо вона обумовлена імунологічними механізмами, та неалергічною. Неалергічну гіперчутливість пов'язують із порушеннями метаболізму, захворюваннями шлунково-кишкового тракту; дефіцитом ферменту лактази, який викликає непереносимість молока та молочних продуктів.
Алергія на їжу проявляється протягом 2-6 годин різноманітними симптомами: від локального ураження окремих органів та систем до генералізованих реакцій (аж до анафілактичного шоку). Найчастіше уражаються шлунково-кишковий тракт і шкіра, рідше – нервова та дихальна системи. Алергічна реакція може виявлятися у будь-якій ділянці шлунково-кишкового тракту. Ураження губ проявляється хейлітом (неінфекційним запаленням їхньої червоної облямівки). Нерідко уражаються ясна, шлунок, кишківник (особливо у новонароджених, зазвичай через 1-2 тижні після включення до прикорму нової їжі). Тяжким проявом алергії є целіакія, обумовлена дефіцитом ферменту, що розщеплює глютен. Нерідким проявом є кропив'янка, набряк Квінке, геморагічний васкуліт, напади бронхіальної астми, рідше – алергічний риніт, свербіж та дерматит, хоча в цих випадках необхідно виключити грибкову та глистову інфекції як причини цієї патології. Гостра генералізована реакція виникає дуже швидко після прийому харчового алергену. Вона проявляється блювотою і діареєю, свербінням шкіри, набряком обличчя. Є дані про зв'язок підвищеної харчової чутливості з мігренню, синдромом хронічної втоми.
Харчові алергени бувають тваринного та рослинного походження. Між собою алергени розрізняються за розчинністю, ферментативною та температурною стабільністю. Одні харчові алергени можуть втрачати свої алергенні властивості у процесі кулінарної обробки/консервування, а у інших алергенні властивості можуть навпаки посилюватися. Харчова алергія найчастіше спостерігається у дітей перших років життя, переважно до трирічного віку. При харчовій алергії специфічні IgE-антитіла можуть не виявлятися, якщо алергічну реакцію викликають речовини, що утворюються в процесі метаболізму та відсутні у вихідному продукті. Близько 90% усіх алергічних реакцій на їжу пов'язані з вживанням молока, курячих яєць, риби та морепродуктів, сої, пшениці, арахісу та горіхів.
Визначення специфічних IgE до алергенів яєчного жовтка. Алерген яйця багатокомпонентний і містить видоспецифічні білки, різні за температурною та ферментативною стійкістю.
Жовток – найцінніша частина курячого яйця. Він містить практично всі жири і лише невелику частину білків курячого яйця. До 70% жирів яйця багаті ненасиченими жирними кислотами (зокрема незамінними лінолевою та арахідоновою кислотами), лецитином та фосфоліпідами. Також у жовтку містяться жиророзчинні вітаміни A, D, E та каротин. Жовток курячих яєць – слабший та менш активний алерген, ніж білок. Основний алерген жовтка – вітелін, який руйнується при термічній обробці. Яєчний жовток є облігатним алергеном. Він не є видоспецифічним, тобто заміна на яйця інших птахів не усуває небезпеки алергічної реакції. Він може проникати в організм через кишковий бар'єр у незміненому вигляді. Йому, поряд з яєчним білком та білком коров'ячого молока, належить важлива роль в етіологічній структурі бронхіальної астми, риніту, атопічного дерматиту.
Із раціону харчування бажано виключити куряче м'ясо, щоб уникнути перехресної алергії. Вважається, що антигенні властивості у білків жовтка та білка різні (алергенні властивості жовтка значно послаблюються після теплової обробки), тому необхідно досліджувати їх окремо. Навіть мінімальна кількість жовтка може спричинити важкі реакції (аж до анафілактичного шоку). При алергії на яйця не можна робити щеплення без консультації з лікарем, оскільки багато вакцин (наприклад, вакцина проти грипу) виготовляються на основі курячих ембріонів. Симптомами гіперчутливості до яєць зазвичай є почервоніння та свербіж шкіри, ангіоневротичний набряк, ринокон'юнктивіт, набряк гортані, кашель та бронхоспазм, нудота, блювання, біль у ділянці живота та діарея.
Слід пам'ятати, що яйця можуть входити до складу різних продуктів, наприклад, макаронів, сосисок, деяких хлібобулочних і кондитерських виробів, ковбас, морозива, різних напівфабрикатів. На перший погляд наявність яєць у цих продуктах неочевидна, проте на це вказують такі інгредієнти у їхньому складі, як лецитин, альбумін, лізоцим, коагулянт, загусник, емульгатор, вітелін, глобулін.
Імуноглобуліни класу Е можуть бути маркером розвитку толерантності до харчових алергенів. Тестування на IgЕ-антитіла доцільно проводити у комплексі з іншими дослідженнями або у важких випадках діагностики харчової гіперчутливості, коли виключено інші можливі причини появи симптомів алергії. Можливе використання результатів цього тесту для індивідуального підбору найбільш раціональної дієти з виключенням або ротацією окремих компонентів їжі, що може помітно поліпшити стан пацієнта. Призначення та інтерпретацію результатів тесту повинен проводити фахівець, який розуміє обмеження даного дослідження та розглядає його в комплексі з клініко-анамнестичними даними та результатами інших тестів.
Кількісне визначення специфічних IgE-антитіл у сироватці крові пацієнтів дозволяє оцінити взаємозв'язок між рівнем антитіл та клінічними проявами алергії. Низькі значення цього показника вказують на низьку ймовірність алергічного захворювання, тоді як високі значення мають високу кореляцію із клінічними проявами захворювання. При виявленні високих рівнів специфічних IgE можливо передбачити розвиток алергії у майбутньому та яскравіший прояв її симптомів, однак слід відмітити, що концентрація IgE у крові нестабільна. Вона змінюється з розвитком захворювання, з кількістю отримуваної дози алергенів, а також на фоні лікування. Рекомендується повторювати дослідження при зміні симптомів і для контролю лікування.
Результати, отримані при визначенні алергенспецифічних IgE in vitro, можуть не відповідати клінічним проявам внаслідок різної здатності алергенів зв'язуватися з IgE-антитілами.
При інтерпретації результатів необхідно враховувати можливість перехресного реагування специфічних IgE-антитіл із алергенами однієї родини.
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
Інтерпретація результатів досліджень містить інформацію для лікаря і не є діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики та самолікування. Точний діагноз ставить лікар, використовуючи як результати даного обстеження, так і потрібну інформацію з інших джерел: анамнезу, результатів інших обстежень тощо.
Одиниці виміру: kU/L (кілоодиниць на літр).
Межі визначення: 0.10-100.
Референсні значення: <0.35 kU/L.
Результат дослідження надається в кількісному форматі.
Результати дослідження оцінюються без урахування статі та віку.
Інтерпретація результатів дослідження на Харчові алергени (яйце куряче (жовток, F75) IgE, kU/L):
| <0.35 | реакція відсутня (клас 0); |
| 0.35-0.69 | клас І; |
| 0.7-3.49 | клас ІІ; |
| 3.5-17.49 | клас IІІ; |
| 17.5-52.49 | клас ІV; |
| 52.5-99 | клас V; |
| >100 | клас VI. |
«Позитивний результат» (клас «I» або вище) для змішаної алергологічної панелі показує, що специфічні IgE-антитіла до одного або більше компонентів панелі алергенів знаходяться в підвищеній кількості в сироватці пацієнта. Щоб визначити, до якого з алергенів панелі присутні специфічні IgE, треба протестувати пробу з використанням індивідуальних алергенів, які відповідають алергенам панелі.
«Негативний» результат (клас «0») показує, що в пробі пацієнта відсутні IgE-антитіла, які специфічні для алергенів даної алергопанелі.
ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ/ПОЗИТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
- Сенсибілізація до даного алергену.
- Загострення алергічного ринокон'юнктивіту, бронхіальної астми чи атопічного дерматиту, які, ймовірно, зумовлені сенсибілізацією до алергену.
- Ангіоневротичний набряк Квінке.
- Кропив’янка.
ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ/НЕГАТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
- Відсутність сенсибілізації до даного алергену.
- Тривале обмеження чи виключення контакту з алергеном.
ІНТЕРФЕРУЮЧІ ФАКТОРИ
Дослідження небажано проводити на фоні застосування препаратів глюкокортикоїдних гормонів (слід проконсультуватися з алергологом щодо доцільності відміни). Антигістамінні препарати не впливають на результат. Не слід проводити дослідження на фоні застосування терапії біотином або використання біотину в харчових добавках. Висока концентрація біотину у зразку може призвести до інтерференції (хибного зниження). Доцільно відмінити терапію біотином за 2 дні до дослідження.
Є складовою частиною комплексного дослідження
Розділ «Алергії»:
ЧЕКАП (пакет) №950 Скринінг харчових алергій, IgE
- аналіз №665 Суміш харчових продуктів «морепродукти» (IgE, загальна відповідь по суміші FP2): тріска (F3), креветки (F24), мідії (F37), тунець (F40), лосось (F41)
- аналіз №666 Суміш харчових продуктів «горіхи» (IgE, загальна відповідь по суміші FP1): арахіс (F13), фундук (F17), бразильський горіх (F18), мигдаль (F20), кокос (F36)
- аналіз №667 Суміш харчових продуктів «м’ясо» (IgE, загальна відповідь по суміші FP73): свинина (F26), яловичина (F27), куряче м’ясо (F83), м’ясо вівці (F88)
- аналіз №668 Суміш харчових продуктів «зернові культури» (IgE, загальна відповідь по суміші FP3): пшениця (F4), овес (F7), кукурудза (F8), кунжут (F10), гречка (F11)
