ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ
- Скринінгові обстеження у рамках профілактичного, диспансерного спостереження.
- Гострі стани (лихоманка неясного походження, біль у горлі, кашель, біль у животі тощо).
- Хронічні хвороби (моніторинг ревматоїдного артриту, системного вовчака, васкулітів, інших хронічних запальних захворювань).
- Диференціальна діагностика бактеріальної та вірусної інфекції.
- Спостереження за перебігом захворювання, контроль розвитку ускладнень.
- Контроль ефективності антибактеріальної терапії (зниження СРБ на фоні ефективної етіотропної терапії).
- Післяопераційний період (раннє виявлення інфекційних ускладнень).
КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
Загальний аналіз крові (ЗАК) – базове клінічне лабораторне дослідження, яке передбачає кількісний та якісний підрахунок формених елементів крові (еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів), вимірювання рівня гемоглобіну, визначення гематокриту та розрахунок еритроцитарних індексів. З медичної точки зору це дослідження є скринінговим інструментом, який дозволяє оцінити гемопоез (процес кровотворення в кістковому мозку); визначити дихальну функцію крові (здатність переносити кисень); оцінити стан неспецифічного імунітету (через лейкоцитарну формулу); виявити ознаки запальних, інфекційних, анемічних і гематологічних (онкологічних) захворювань. До стандартного аналізу крові також входить неспецифічний індикатор запалення – швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ), проте часто ШОЕ є недостатнім для повноцінної діагностики та визначення активності запального процесу.
Недоліки визначення ШОЕ:
- непрямий, низькоспецифічний маркер запалення: зміни опосередковані складом білків крові та можуть бути не пов’язані із запальними процесами;
- можливий вплив непатологічних чинників на результат: статі та віку (у жінок під час менструацій і літніх людей може бути фізіологічне підвищення), вагітності (підвищення з ІІ триместру за рахунок зміни складу білків крові), характеру дієти (жирної їжі), ліків (наприклад, оральних контрацептивів), фізичних навантажень та вживання алкоголю;
- залежність від стану еритроцитів: наявність анемії (при зниженій кількості еритроцитів вони осідають швидше (хибне прискорення ШОЕ)), зміни форми еритроцитів (наприклад, при серпоподібноклітинній анемії еритроцити осідають повільніше, а при макроцитозі – швидше);
- вплив незапальних патологічних процесів: зміни складу білків крові незапального генезу (наприклад, втрата білка з сечею (при захворюваннях нирок) призводить до прискорення ШОЕ за рахунок гіпо-, диспротеїнемії);
- висока інерційність (зміни з часом): запізнілий старт (ШОЕ починає зростати лише через 24–48 годин або навіть пізніше після початку запалення); повільне відновлення (навіть після повного одужання показник може залишатися високим протягом тижнів або місяців);
- технічні похибки: погане перемішування зразка крові, мікрозгустки, порушення умов зберігання проби (час, температура), аналітичні похибки (вібрація обладнання, особливості роботи аналізатора тощо) можуть спотворювати результати ШОЕ.
- неуніфіковані методики з поганим контролем якості (методи Панченкова, Вестергрена, модифікації Вестергрена, неавтоматизовані, напівавтоматизовані, автоматизовані системи).
Велика кількість факторів, які можуть впливати на результати ШОЕ, робить доцільним додавання до загального аналізу крові тесту на С-реактивний білок (СРБ). Визначення СРБ при рутинному гематологічному аналізі крові (ЗАК) має стати стандартною медичною практикою.
С-реактивний білок (СРБ) – основний біохімічний маркер гострої фази запалення, білок плазми крові, що виробляється печінкою у відповідь на пошкодження тканин або інфекцію. З медичної точки зору СРБ належить до групи пентраксинів і є частиною вродженої імунної системи. Його головна роль – розпізнавати патогенні мікроорганізми та продукти розпаду власних клітин, «маркувати» їх та активувати систему комплементу для їх подальшого знищення лейкоцитами.
СРБ є набагато чутливішим показником запалення, ніж ШОЕ. Він починає зростати вже через 4-6 годин (пік через 24-48 годин) після початку патологічного процесу. Рівень білка різко зростає при бактеріальній інфекції (у десятки та сотні разів) і так само швидко знижується при ефективному лікуванні або одужанні. СРБ вказує на наявність і активність запалення, але не вказує на його локалізацію.
Більш докладний опис, референсні значення, інтерпретація результатів вказані у Детальному описі тестів, що входять до складу пакета.
