ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ
- Диференціація бактеріальних і не бактеріальних причин запалення (активного інфекційного процесу).
- Виявлення вторинної бактеріальної інфекції у пацієнтів з ушкодженнями тканин внаслідок травм, опіків, хірургічних втручань, а також на тлі вірусної інфекції (наприклад, діагностика вторинної бактеріальної інфекції при COVID -19 та інших респіраторних вірусних інфекціях).
- Уточнення індивідуальних показань для терапії антибіотиками, моніторинг їх ефективності (в комплексі з клінічною оцінкою) для прийняття рішень про початок, або закінчення антибіотикотерапії.
- Визначення ризику розвитку тяжкого сепсису та септичного шоку у критично хворих пацієнтів.
- Діагностика інфекцій сечового тракту у дітей (оцінка ризику залучення нирок).
- Діагностика бактеріальних інфекцій у пацієнтів з імуносупресією.
При первинному дослідженні аналіз доцільно виконувати в комплексі з клінічним аналізом крові (№001) та С-реактивним білком (№168).
КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
Прокальцитонін (ПКТ) – пептид, попередник кальцитоніну (гормону, який виробляється парафолликулярными клітинами щитовидної залози і бере участь в регуляції обміну кальцію, секретується у відповідь на підвищення рівня кальцію в крові.). Утворення кальцитоніну з прокальцитонина відбувається всередині клітин щитоподібної залози. В ході цих процесів практично весь прокальцитонін перетворюється трансформується в кальцитонін і у кров не надходить. У здорових людей ПКТ у крові присутній лише в слідовій концентрації, його джерелом є щитоподібна залоза та нейроендокринні тканини легень (в мінімальній кількості).
При системному запаленні, переважно пов'язаному із бактеріальними інфекціями, рівень ПКТ в крові різко підвищується. Можливе зростання в десятки, сотні і тисячі разів від референсних значень. При системній інфекції ПКТ може утворюватися різними тканинами поза щитоподібною залозою (зазначено і у осіб після тиреоїдектомії). Концентрація кальцитоніну при цьому не змінюється. Стимулами для синтезу прокальцитоніну служать ліпополісахариди бактеріальної стінки, токсини, що виділяються бактеріями, а також різні медіатори запалення (інтерлейкін-6, фактор некрозу пухлин та інші).
Підвищення концентрації циркулюючого ПКТ може спостерігатися через 2-4 години після індукції бактеріальними стимулами, з швидким зростанням від звичайних значень (<0,1 нг/мл) до декількох сотень нг/мл при тяжкому сепсисі та септичному шоці. Плато досягається через 6-12 годин, рівень залишається високим до 48 годин, знижуючись до базального значення через кілька днів при контрольованій інфекції (період напіввиведення - близько 24-30 годин).
Дослідження прокальцитоніну найбільш інформативно при оцінці результатів в динаміці з повтором аналізу протягом 6-24 годин. Зниження рівня прокальцитоніну, при поліпшенні стану пацієнта, вказує на позитивний прогноз (сприятливою ознакою вважають зниження рівня більш ніж на 80% від пікового значення за чотири дні).
Накопичені доказові дані клінічних досліджень свідчать про доцільність використання цього маркера, щодо призначення, продовження або заміні емпіричної терапії антибіотиками при гострих респіраторних захворюваннях і сепсисі. Завдяки включенню вимірювань ПКТ в протоколи лікування пацієнтів з респіраторними інфекціями можна домогтися істотного зниження частоти проведення емпіричної антибактеріальної терапії в ситуаціях низького ризику (бронхіти, загострення ХОЗЛ). У більш важких клінічних ситуаціях (пневмонія, сепсис) моніторинг концентрації ПКТ дозволяє скоротити строки проведення антибіотикотерапії. Це може знизити частоту небажаних побічних ефектів з поліпшенням результатів лікування. Подібний підхід важливий також з точки зору стратегії стримування зростання резистентності бактерій до антибіотиків.
На підставі ряду рандомізованих досліджень можна виділити два клінічних варіанти використання ПКТ з метою безпечного зниження застосування антибіотиків. Для критично хворих пацієнтів з підозрою на сепсис початкове застосування антибіотиків не затримується, але рівень прокальцитоніна менше 0,5 нг/мл або його зниження більш ніж на 80% від пікового підвищення пропонується розглядати як одне із свідчень на користь припинення прийому антибіотиків, як тільки стан пацієнта стабілізується. Для стабільних, пацієнтів низького ризику з респіраторними інфекціями рівень ПКТ нижче 0,25 нг/мл може бути підставою для того, щоб утримуватися від застосування антибіотиків або припинити його раніше.
Також аналіз застосовується для диференціальної діагностики тяжких локалізованих бактеріальних інфекцій: диференціації бактеріального та вірусного менінгіту, бактеріальної та вірусної пневмонії, в діагностиці бактеріальних інфекцій у нейтропенических пацієнтів. Для діагностики тяжкої бактеріальної інфекції і прихованої бактеріємії у дітей з лихоманкою без осередка інфекції. Визначення рівня прокальцитоніну застосовують в обстеженні дітей з інфекцієй сечових шляхів, для оцінки ймовірного залучення нирок і наявності гострого пієлонефриту. Прокальцитонін проявляє порівнянну з С-реактивним білком (СРБ) чутливість в прогнозі гострого пієлонефриту, але відносно велику специфічність.
При використанні прокальцитонінового тесту в неонатальний період слід враховувати, що при дослідженні крові новонароджених відзначено фізіологічне підвищення його рівня (пік приблизно через 24 години і поступовим зниженням у наступні 48 годин після народження). В таких випадках, інтерпретація з використанням референсних меж прокальцитоніну для дорослих, застосовується після 72 годин.
Значне підвищення прокальцитоніна можливо при впливі серйозних запальних стимулів неінфекційного характеру (великі опікі, важкі травми, хірургічні втручання, поліорганна недостатність). Це може бути пов'язано як з неінфекційними стимулами, так і з транслокацією бактерій або токсинів. У разі неінфекційних причин підвищення рівня прокальцитоніна очікується його зниження після 24-48 годин. Аутоімунні захворювання, хронічні запальні процеси, алергії, вірусні інфекції і помірні локальні бактеріальні інфекції рідко ведуть до підвищення прокальцитоніна більше 0,5 нг/мл.
У 2019 р. ВООЗ визнало прокальцитонін маркером, рекомендованим як допоміжний тест для вирішення питання про призначення антибіотиків, а також моніторингу їх ефективності (Second WHO Model List of Essential In Vitro Diagnostics. WHO/MVP/EMP/2019.05, 2019. Р48)
Антибіотикотерапія (АБТ), під контролем рівня прокальцитоніну, дозволяє: об’єктивно обґрунтувати призначення антибіотиків; знизити частоту призначення АБТ; скоротити тривалість АБТ; скоротити частоту побічних ефектів від АБТ; знизити смертність пацієнтів; скоротити витрати на лікування.
Дослідження рівню Прокальцитоніну для вирішення питання про початок антибактеріальної терапії може бути доцільним у пацієнтів з низькою ймовірністю наявності бактеріальної інфекції. Наприклад, для амбулаторних пацієнтів з ГРВІ, які бажають розпочати курс антибіотиків. Низькі показники ПКТ дозволять відмовитися від їх необґрунтованого прийому.
Аналіз на прокальцитонін використовується для призначення антибактеріальної терапії при SARS-CoV-2 - асоційованому пошкодженні легень у пацієнтів з COVID-19 / підозрою на COVID-19. В даний час існує принципова позиція в необхідності розмежування вірус-асоційованого пошкодження легень («вірусна пневмонія») і вторинної бактеріальної пневмонії. Ґрунтуючись на цій концепції, «вірусна пневмонія» може бути різного ступеня тяжкості, аж до критичних станів, але при цьому не потребуватиме масивної антибактеріальної терапії. Бактеріальна ко-інфекція у пацієнтів з COVID-19 розвивається менш ніж у 10% випадків. Найбільш часто спостерігається пневмонія у пацієнтів у відділенні інтенсивної терапії. У 89,7% вторинні бактеріальні інфекції, що розвивалися у важких пацієнтів з COVID-19, асоціювалися з важким перебігом захворювання, несприятливим прогнозом і високими рівнями прокальцитоніну в крові. Діагностичний алгоритм, з використанням результатів аналізу на ПКТ дозволяє з більшою ймовірністю діагностувати приєднання вторинної бактеріальної пневмонії і своєчасно призначити антибактеріальну терапію.
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
Результати лабораторних досліджень не являються діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики і самолікування. Діагноз встановлює лікар, використовуючи як результати цього аналізу, так й інформацію з інших джерел (клінічна картина, історія хвороби, інші додаткові обстеження).
Одиниці виміру: нг/мл (нанограм на мілілітрі)
Альтернативні одиниці виміру: мкг/л (мкг/л = нг/мл)
Межі визначення: 0.02-100 нг/мл
Результати дослідження оцінюються не залежно від статі та віку (за винятком перших 3 діб після народження).
Референсні значення
| Вік | Прокальцитонін в сироватці крові (нг/мл) |
| новонароджені (до 72 годин) | при народженні <2; через 18-30 годин підвищення (до <21); через 72 годин після народження - поступове зниження до рівня дорослих (<0.07) |
| діти (від 3-х днів) і дорослі | <0.07 |
За результатами дослідження визначається ймовірність розвитку бактеріальної інфекції та визначається ступінь її активності (важкості). Інтерпретація результатів залежить від клінічних даних та діагностичних завдань.
Інтерпретація результатів при діагностиці гострих респіраторних інфекцій
| Прокальцитонін (нг/мл) | Інтерпретація результатів |
| <0.1 | бактеріальну інфекцію з високою ймовірністю можна виключити |
| 0.1-0.25 | бактеріальна інфекція можлива, але малоймовірна (при легких формах інфекції доцільно утриматися від застосування антибіотиків, з повторною клінічною оцінкою, протягом наступних 24-48 годин) |
| 0.25-0.5 | бактеріальна інфекція можлива |
| >0.5 | бактеріальна інфекція високо ймовірна (рівень >2.0 нг/мл – висока ймовірність розвитку важкої інфекції) |
Інтерпретація результатів визначення рівня прокальцитоніну (нг/мл) в крові при підозрі на сепсис
<0.5 - системна інфекція (сепсис) малоймовірна з низьким ризиком прогресування в системну запальну реакцію, не можна виключити локальну інфекцію, або ранні терміни проведення дослідження від інфікування, доцільне повторне тестування через 6-24 годин.
0.5-2.0 - можливий сепсис, з помірним ризиком розвитку важкої системної інфекції, доцільно виключити не бактеріальні стимули синтезу прокальцитоніну та виконати повторне тестування через 6-24 годин.
2.0-10.0 - можливий сепсис, з високим ризиком розвитку важкої системної інфекції (за умови відсутності не бактеріальних стимулів синтезу прокальцитоніну).
>10.0 - виражена системна запальна відповідь, що спостерігається майже виключно внаслідок важкого бактеріального сепсису, септичного шоку (висока ймовірність важкого сепсису чи септичного шоку).
У пацієнтів із септичним шоком зниження рівня прокальцитонину на 80% і більше за чотири дні корелює з більш сприятливим результатом, ніж зниження менш ніж на 80%. Для критично хворих пацієнтів з підозрою на сепсис початкове застосування антибіотиків не затримується, але рівень прокальцитоніну нижче 0,5 нг/мл або його зниження більш ніж на 80% від пікового підвищення пропонується розглядати як одне зі свідчень на користь припинення прийому антибіотиків, як тільки стан пацієнта стабілізується.
Рівень прокальцитоніну підвищується при клінічно значимій бактеріальній інфекції і зростає із збільшенням її тяжкості. Ступінь підвищення залежить від індивідуальної вираженості імунної відповіді. Результати дослідження необхідно інтерпретувати у комплексі з оцінкою клінічної і передтестової ймовірністю бактеріальної інфекції, з урахуванням клінічних рекомендацій. Результат аналізу не може служити єдиною підставою для прийняття рішень за призначенням/скасування антибіотиків.
Низький рівень прокальцитоніну (норма) не завжди виключає наявність бактеріальної інфекції. Низька концентрація прокальцитоніна можлива на ранній стадії бактеріальної інфекції, при локалізованих інфекціях, підгострому інфекційному ендокардиті.
ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ/ПОЗИТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
- Бактеріальна інфекція (первинна, вторинна) – основна причина підвищення.
- Вірусні інфекції, аутоімунні захворювання, хронічні запальні – можливе підвищення (інколи, не вище 0,5 нг/мл).
- Не бактериіальні причини: фізіологічне підвищення в перші 48 годин у новонароджених; перші дні після значних запальних стимулів неінфекційного характеру (важкі травми, опіки, великі хірургічні втручання), зі зниженням рівня до норми протягом 24-48 годин - приблизно у 8% випадків після операцій на серці та легенях і майже у чверті пацієнтів при операціях на кишечнику відзначається значення вище 2 нг/мл; рівень вище 10 нг/мл практично не зустрічаються при нормальному перебігу післяопераційного періоду (маркер розвитку ускладнень); терапія препаратами моноклональних антитіл (Муромонаб-CD3) та іншими лікарськими препаратами, що стимулюють вивільнення прозапальних цитокінів; інвазивні грибкові інфекції; малярія; у пацієнтів з пролонгованим або важким кардіогенним шоком, пролонгованими тяжкими порушеннями перфузії органів, дрібноклітинним раком легенів, тяжким цирозом печінки, гострим або хронічним вірусним гепатитом, медуллярною карциномою щитовидної залози.
ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ/НЕГАТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
В нормі (у здорової людини) прокальцитонін в крові не визначається (<0.07 нг/мл). Зниження рівня прокальцитоніну в динаміці – маркер ефективного лікування, одужання, зниження ризику ускладнень..
ІНТЕРФЕРУЮЧІ ФАКТОРИ
Ревматоїдний фактор (РФ) сироватки крові пацієнта може реагувати з імуноглобулінами реагенту і давати інтерференцію при виконанні тесту. Проби пацієнтів, які отримують препарати на основі мишачих моноклональних антитіл з метою діагностики або терапії, можуть містити людські анти-мишачі антитіла (human antimurine antibody – HAMA). Такі проби можуть бути причиною інтерференцій, які можуть проявлятися як у вигляді хибно підвищеного, так і помилково низького результату визначення прокальцитонина, оскільки в реагентах, що застосовуються для дослідження, використовують мишачі моноклональні антитіла.
Використовувати з обережністю для пацієнтів з імуносупресією (включаючи ВІЛ), муковісцидозом, панкреатитом, травмами, малярією, після переливання великої кількості крові, у вагітних.
Алгоритм з прокальцитоніновим тестом не повинен застосовуватися у пацієнтів з хронічними інфекціями (такими як абсцес, остеомієліт, ендокардит).
