ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ
-
- Комплексна оцінка глікемії на момент обстеження, за попередні 2-3 тижні, та 2-3 місяці.
КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
Глюкоза – це простий цукор, який є основним джерелом енергії в організмі людини. Джерелами глюкози для людини є вуглеводи (швидкі та повільні), що надходять з їжею у вигляді сахарози, фруктози, мальтози, лактози, крохмалю тощо. Після вживання з їжею вуглеводи розщеплюються до глюкози та інших простих цукрів, які засвоюються в тонкому кишечнику та надходять у кров. Глюкоза необхідна для вироблення енергії у більшості клітин організму. Підтримка сталих показників глюкози в крові має вкрай важливе значення та забезпечується роботою механізму зворотного зв'язку глюкоза-інсулін. Якщо цей баланс порушується, а рівень цукру в крові зростає, то організм прагне відновити баланс виробленням більшої кількості інсуліну та виведенням глюкози з сечею. Підвищений вміст глюкози (гіперглікемія) може бути симптомом цукрового діабету, а знижений рівень (гіпоглікемія) це ознака гострого дефіциту основного енергетичного субстрату. Головним лабораторним тестом із метою оцінки вуглеводного обміну вважається визначення рівня глюкози у крові натщесерце.
Фруктозамін (глікозильований альбумін) - глікований білок крові, що утворюється внаслідок неферментативної реакції між глюкозою та білками плазми (незворотного процесу глікозилювання - приєднання глюкози до білків). Орієнтовно 80% усього фруктозаміну плазми - це глікований альбумін. Тривалість життя такої сполуки до 14-20 днів (період напіввиведення альбуміну), після чого відбувається природний процес руйнування. Таким чином, фруктозамін вважається ідеальним «хімічним архівом» глікемії за період у 2-3 тижні (концентрація фруктозаміну відображає середнє значення безперервно змінюваних концентрацій глюкози в крові протягом цього періоду). Швидкість утворення фруктозаміну прямо пропорційна концентрації глюкози в крові. Чим вищий рівень цукру, тим інтенсивніше йде глікування білків. Визначення рівня фруктозаміну виконують за необхідності проміжного контролю гіперглікемії за період менше двох місяців, а також у випадках, коли дослідження глікованого гемоглобіну може бути обмеженим:
- у пацієнтів з гемоглобінопатіями (таласемією або варіантами гемоглобіну);
- у пацієнтів із супутніми захворюваннями, які можуть впливати на тривалість життя еритроцитів та хибно підвищувати або знижувати рівень HbA1c (наприклад, захворюваннями нирок, печінки, гемолітичною анемією, ВІЛ, залізодефіцитною анемією, апластичною анемією);
- під час вагітності.
Глікозильований гемоглобін (HbA1c) - специфічна сполука гемоглобіну та глюкози, концентрація якого відображає середній вміст глюкози в крові за період близько трьох місяців. Утворюється в результаті повільного неферментативного приєднання глюкози до гемоглобіну А. HbA1c завжди присутній у крові, зокрема й у здорових людей. Швидкість приєднання глюкози до гемоглобіну залежить від середнього рівня глюкози в крові протягом терміну життя еритроцитів (близько 120 діб). Рівень глікованого гемоглобіну корелює з гіперглікемією, що мала місце протягом усього періоду життя еритроцитів. Нормалізація рівня глікованого гемоглобіну у крові відбувається на 4-6 тижні після досягнення нормального рівня глюкози.
Орієнтовна інтерпретація результатів визначення глюкози, глікозильованого гемоглобіну, фруктозаміну в одному зразку крові:
| Глюкоза натще (ммоль/л) | HbA1c (%) | Фруктозамін (мкмоль/л) | Інтерпретація |
| <5.6 | <5.7 | норма | норма за всіма показниками (стабільна нормоглікемія) |
| <5.6 | 5.7-6.5 | норма або ↑ | переддіабет за довгостроковим маркером, але зараз глікемія в нормі (ризик діабету, контроль через 6-12 місяців) |
| ≥7 | ≥6.5 | ↑↑↑ | явний цукровий діабет, поганий контроль лікування в останні 2-3 місяці, необхідне лікування та термінова корекція |
| норма, або ↑ | ≥6.5 | норма | поганий довгостроковий контроль глікемії, який покращився в останні 2-3 тижні - нещодавнє втручання (зміна схеми, посилення лікування, контроль корекції) має позитивні наслідки (добрий ранній ефект) |
| ≥7 (↑↑↑) | норма, або ↑ | ↑↑↑ | нещодавнє стабільне порушення контролю глікемії, значне зростання рівня глюкози після тривалого контролю (стрес, інфекція, помилка в лікуванні тощо), необхідне термінове втручання |
| норма | норма | ↑↑↑ | короткочасне (останні 2-3 тижні) погіршення контролю глікемії, яке раніше було добрим (порушення режиму харчування, дії лікарських засобів, стрес, інфекція тощо), необхідне подальше спостереження |
| ≥7 (↑↑↑) | норма | норма | гострий/разовий підйом рівня глюкози (стрес, стероїди, інфекція, порушення дієти), слід повторити тест через 1-2 тижні, виключити фактори, що провокують гіперглікемію |
| норма або ↓ | ↑↑↑ | ↑↑↑ | тривалий поганий контроль глікемії із нещодавнім покращенням, слід продовжувати терапію, та провести контрольне тестування через 1-2 місяці |
| ↑↑↑ | ↑↑↑ | норма | тривалий поганий контроль глікемії, але за останні 2-3 тижні цукор різко знизився, ризик гіпоглікемічних станів, може потребувати перегляду схеми лікування |
| - | ↓ або норма | ↑↑↑ | можлива гемоглобінопатія, анемія, гемоліз, кровотеча → HbA1c помилково занижений, фруктозамін більш достовірний |
Найскладніша ситуація виникає тоді, коли значення HbA1c та фруктозаміну розходяться. Це може свідчити або про нещодавні зміни у контролі глікемії, або про вплив інтерферуючих факторів (анемії, гемоглобінопатії, гемолізу, гіпоальбумінемії тощо) на результати одного з тестів. У таких випадках доцільна оцінка додаткових параметрів: альбуміну, С-пептиду, інсуліну.
Більш докладний опис, референсні значення, інтерпретація результатів вказані у Детальному описі тестів, що входять до складу пакету.
