ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ
Визначення рівня соматотропного гормону в крові проводять у випадках підозри на порушення, пов'язані з його синтезом, а також як додатковий аналіз при дослідженні функції гіпофіза:
- порушення росту у дітей (затримка зростання, прискорені темпи зростання);
- клінічні симптоми акромегалії у дорослих (укрупнення рис обличчя (надбрівні дуги, ніс, губи, нижня щелепа), збільшення кистей рук, стоп, головні болі, надмірне потовиділення, збільшення ваги).
Рівень СТГ у нормі широко варіює. Одиничне визначення його концентрації малоінформативне. Зазвичай використовують середнє значення триразових визначень протягом 2-3 днів. Більш доцільним є вимірювання СТГ у складі тестів, що включають фармакологічні або фізіологічні стимули секреції або супресії гормону росту. На відміну від соматотропного гормону, одиничний вимір Соматомедину С (аналіз № 207) точніше відбиває рівень продукції СТГ.
КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
Соматотропний гормон (соматотропін, СТГ) – гормон росту, стимулятор росту кісток, хрящів та більшості м'яких тканин та внутрішніх органів. Синтезується клітинами передньої частки гіпофіза. Регуляція його рівня здійснюється гормонами гіпоталамуса, соматоліберином (стимулює продукцію соматотропіну) та соматостатином (пригнічує секрецію соматотропного гормону).
Дія соматотропного гормону на клітини-мішені опосередковується інсуліноподібними факторами росту (IGF-1 та IGF-2), які переважно синтезуються у печінці. Соматотропін зв'язується з двома мембранними рецепторами клітини-ефектора, що призводить до синтезу нових білків. Рецептори до соматотропного гормону присутні на клітинах жирової, м'язової, хрящової та лімфоїдної тканини, на клітинах печінки, підшлункової залози, кишечника, статевих органів, мозку, легень, серця та нирок.
Соматотропний гормон виділяється імпульсами, амплітуда яких максимальна у IV фазі сну. Значний вплив на секрецію СТГ має рівень глюкози крові. Після їжі рівень гормону різко знижується, а при голодуванні підвищується приблизно у 15 разів (друга доба).
Основні ефекти соматотропного гормону: активація синтезу білка, стимуляція лінійного росту, стимуляція ліполізу в жировій тканині, підвищення рівня глюкози крові внаслідок активації глікогенолізу та зниження поглинання глюкози периферичними тканинами (соматотропін – один із контрінсулярних гормонів). Внаслідок високої потреби зростаючих тканин у мінеральних речовинах під дією соматотропного гормону гальмується виведення натрію та калію із сечею, збільшується всмоктування кальцію в кишечнику, відзначаються позитивні азотисті та фосфорні баланси. Рівень сечовини у крові знижується. Виділення гормону підвищується при стресі, фізичній роботі, гіпоглікемії, багатому білками харчуванні, під час глибокого сну.
У нормі соматотропін стимулює зростання організму, фізичний та психічний розвиток.
Причиною нестачі соматотропного гормону може бути зниження його синтезу та секреції при пошкодженні гіпофіза (гіпофізарній недостатності) або внаслідок порушення синтезу IGF (наприклад, печінкової недостатності), що призводить до недостатнього ефекту соматотропіну. Внаслідок нестачі або низької ефективності соматотропіну у дітей відбувається зупинка росту (гіпофізарна карликовість). Крім того, відзначається порушення процесів регенерації, імунного захисту, порушується пам'ять, здатність адаптації до навколишнього середовища.
Підвищене виділення соматотропіну гіпофізом у дитячому віці у період зростання призводить до гігантизму. Надлишок СТГ у дорослих викликає розвиток акромегалії. Відбувається збільшення кісток лицевого черепа, пальців, язика, шлунка, кишківника.
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
Інтерпретація результатів досліджень містить інформацію для лікаря і не є діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики та самолікування. Точний діагноз ставить лікар, використовуючи як результати даного обстеження, так і потрібну інформацію з інших джерел: анамнезу, результатів інших обстежень тощо
Одиниці виміру: нг/мл (нанограм на мілілітр).
Альтернативні одиниці виміру: -
Межі визначення: 0.01-40 нг/мл.
Референсні діапазони залежать від віку та статі.
| Вік | Рівень Соматотропного гормону в сироватці крові (нг/мл) |
| до 1 року | референсні значення відсутні (період новонародженості – початково високі концентрації СТГ з наступним зниженням: 1-7 днів: 2.4-24; 8-15 днів: 1.07-17.6) |
| 1-3 роки | чоловіки 0.43-2.4; жінки 0.5-3.5 |
| 4-6 років | чоловіки 0.09-2.5; жінки 0.1-2.2 |
| 7-9 років | чоловіки 0.15-3.2; жінки 0.16-5.4 |
| 10 років | чоловіки 0.09-1.95; жінки 0.08-3.1 |
| 11 років | чоловіки 0.08-4.7; жінки 0.12-6.9 |
| 12 років | чоловіки 0.12-8.9; жінки 0.14-11.2 |
| 13 років | чоловіки 0.1-7.9; жінки 0.26-11.7 |
| 14 років | чоловіки 0.09-7.1; жінки 0.26-11.7 |
| 15 років | чоловіки 0.1-7.8; жінки 0.26-11.7 |
| 16 років | чоловіки 0.08-11.4; жінки 0.26-11.7 |
| 17 років | чоловіки 0.22-12.2; жінки 0.3-10.8 |
| 18-19 років | чоловіки 0.97-4.7; жінки 0.24-4.3 |
| старше 20 років | <5.0 |
ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ/ПОЗИТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
- Гігантизм.
- Акромегалія.
- Ектопічна секреція (пухлини шлунка, острівців підшлункової залози, паращитовидних залоз, легень).
- Синдром Ларона.
- Хронічна ниркова недостатність.
- Гіперпітуїтаризм.
- Гіпоглікемія.
- Голодування.
- Стрес.
- Фізичне навантаження.
- Посттравматичні та післяопераційні стани.
- Прийом лікарських препаратів (інсулін, кортикотропін, глюкагон, естрогени, норадреналін, дофамін, серотонін, стимулятори альфа-адренорецепторів (клонідин), антагоністи бета-адренорецепторів (пропранолол), агоністи дофаміну, бромокриптин, аргінін).
ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ/НЕГАТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
- Гіпофізарний нанізм.
- Гіпопітуїтаризм.
- Гіперфункція кори надниркових залоз (синдром Іценко-Кушинга).
- Недосипання.
- Ятрогенні дії: радіотерапія, хіміотерапія, операційні втручання.
- Чинники, що викликають гіперглікемію.
- Прийом лікарських препаратів (прогестерон, глюкокортикоїди, антагоністи альфа-адренергічних рецепторів (фентоламін), стимулятори бета-адренорецепторів (ізопротеренол), антагоністи серотонінових рецепторів (метисергід), антагоністи дофамінових рецепторів (похідні).
ІНТЕРФЕРУЮЧІ ФАКТОРИ
Іноді гетерофільні антитіла, присутні у сироватці людей, які часто контактують з тваринами або отримують препарати сироватки тварин, можуть перехресно реагувати з антитілами, включеними до складу тест-системи для визначення. Це може викликати парадоксальні реакції та мати наслідком отримання хибних результатів.
На рівень СТГ у крові значний вплив мають період доби (період сну та неспання), стрес, фізичні та психоемоційні навантаження, їжа. Важливо ретельно виконувати правила підготовки до аналізу та рекомендації лікаря. Порушення правил підготовки до дослідження може вплинути на результат.