ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ
- Наявність неспецифічних симптомів дефіциту вітаміну В12 (зміни з боку шлунково-кишкового тракту (глосит, збільшення печінки, диспепсичні розлади), запаморочення, слабкість, втома).
- Диференційна діагностика, визначення причин макроцитарних анемій.
- Диференційна діагностика, визначення причин гіпергомоцистеїнемії.
- Діагностика деяких видів неврологічної патології (парестезії, оніміння рук та/або ніг, порушення чутливості, периферична невропатія), поведінкових та психічних розладів (дратівливість, сплутаність свідомості, депресія та/або параноя), особливо у людей похилого віку.
- Оцінка стану здоров'я та збалансованість харчування пацієнтів з ознаками недоїдання, алкоголізму, або різними формами порушення всмоктування (мальабсорбція, целіакія, хвороба Крона).
- Діагностика вроджених форм дефіциту вітаміну В12.
- Контроль стану при вегетаріанській дієті.
- Контроль лікування дефіциту В12 (особливо у людей з вродженими дефектами всмоктування вітаміну В12, які вимушені приймати препарат протягом життя).
- Обстеження матері, при виявленні/підозрі дефіциту В12 у дитини, що знаходиться на грудному вигодовуванні.
КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
Вітамін В12 - водорозчинний вітамін, що відіграє важливу роль у функціонуванні нервової системи та розвитку клітин крові. Містить у своїй структурі кобальт та цианогрупу. В організмі людини вітамін В12 синтезується у дуже малих кількостях кишковою мікрофлорою. Основним джерелом цього вітаміну є продукти тваринного походження (харчові дріжджі, молоко, м'ясо, печінка, нирки, риба, яєчний жовток). У жіночому молоці вітамін В12 міститься у вигляді метилкобаламіну.
Під час перетравлення в шлунку ціанокобаламін зв'язується з внутрішнім фактором Кастла – білком, що продукується парієтальними клітинами тіла та дна шлунка та необхідним для засвоєння вітаміну В12. Цей комплекс всмоктується в тонкому кишечнику. У клітинах слизової оболонки кишечнику вітамін В12 вивільняється і зв'язується з іншим білком – транскобаламіном, який доставляє вітамін у печінку та тканини. Основним місцем депонування вітаміну В12 є печінка. Велика кількість кобаламіну відкладається в селезінці та нирках, дещо менша – у м'язах. Загальний запас кобаламіну в організмі дорослої людини становить близько 2-5 мг. Метаболізм вітаміну відбувається дуже повільно. Вітамін В12 виводиться із жовчю; у кишечнику основна його частина реабсорбується.
Різні форми кобаламіну виконують функції коферментів. В12 відіграє важливу роль у процесах метаболізму, бере участь у білковому, жировому та вуглеводному обміні. В12 є кофактором ферменту гомоцистеїн-метилтрансферази, що бере участь у перетворенні гомоцистеїну на метіонін. Метіонін важливий для синтезу фосфоліпідів та мієлінової оболонки нейронів. Дефіцит кобаламіну швидко призводить до підвищення концентрації гомоцистеїну в сироватці крові, що чинить цитотоксичну дію та підвищує ризик розвитку серцево-судинних захворювань. Гомоцистеїн служить одним із найкращих маркерів для визначення статусу вітаміну В12 в організмі. Однак підвищення рівня гомоцистеїну відзначають і при дефіциті фолієвої кислоти, вітаміну В6, нирковій недостатності, гіпотиреозі та ін.
Для розвитоку дефіциту вітаміну В12 при зниженому його надходженні до організму необхідний значний час (близько 5-6 років). При його нестачі найбільш виражені зміни спостерігаються в клітинах що швидко діляться (кісткового мозку, слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, порожнини рота, язика). Це призводить до порушення кровотворення, появи глоситу, стоматиту і кишкової мальабсорбції. При дефіциті вітаміну В12 розвивається макроцитарна анемія, порушуються процеси гемопоезу (зокрема, поділ та дозрівання еритроцитів), кількість еритроцитів у крові знижується, а їх середній обсяг зростає, розвивається гіперсегментація нейтрофілів, виникає панцитопенія.
Причини недостатності (дефіциту) В12: недостатнє надходження нутрієнту з їжею (вегетаріанство, веганство); зниження секреції чи відсутність внутрішнього фактора Кастла; резекція шлунка; патології тонкого кишківника; захворювання підшлункової залози, що призводять до підвищення кислотності кишкового вмісту; тривалий прийом деяких лікарських засобів; конкурентне споживання вітаміну В12 мікроорганізмами та гельмінтами, що паразитують у тонкому відділі кишечника.
Клінічними проявами дефіциту вітаміну В12 є численні порушення у кровотворній, нервовій та ендокринній системах, атрофія слизових оболонок шлунково-кишкового тракту, розвиток фунікулярного мієлозу (ураження спинного мозку). Дефіцит ціанокобаламіну часто розвивається у людей похилого віку і супроводжується неврологічними порушеннями.
При генетично обумовлених дефектах ферментів, необхідних для перетворення вітаміну В12 в кофермент, або низьким рівнем плазмового білка-переносника, у немовлят розвивається мегалобластна анемія, яка проявляється вже в перші тижні або місяці життя і характеризується нормальним, або трохи зниженим рівнем вітаміну В12 в крові. При анемії, що розвивається внаслідок порушень всмоктування, рівень вітаміну В12 завжди знижений.
Оскільки кобаламін і фолієва кислота беруть участь у спільних біохімічних процесах, дефіцит обох вітамінів призводить до розвитку макроцитарної анемії. Рівень цих вітамінів доцільно визначати одночасно. При істинному дефіциті вітаміну В12 рівень фолієвої кислоти, як правило, виявляється нормальним, або навіть підвищеним, проте можливим є і комбінований дефіцит.
При підозрі на В12-дефіцитну анемію рекомендовано виконати загальний аналіз крові з визначенням еритроцитарних індексів (МСV, МСН, МСНС) та числа ретикулоцитів, біохімічний аналіз крові (загальний білок, АСТ, сечовина, креатинін, ЛДГ, загальний/прямий білірубін, феритин, залізо сироватки, залізозв’язуюча активність сироватки, трансферин).
Основні симптоми В12-дефіцитної анемії виникають поступово: наростаюча слабкість, апатія, непереносимість фізичних навантажень, серцебиття, диспепсичні розлади, оніміння кінцівок, поступова втрата чутливості пальців рук. Типовим є пастозність та амімічність обличчя, блідо-жовтушний колір шкіри, згладженість сосочків язика («малиновий лаковий язик»). У молодих людей можлива рання сивина. Для В12-дефіцитної анемії характерне поєднання гематологічних порушень із патологією шлунково-кишкового тракту та наявністю симптомів ураження нервової системи.
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
Результати лабораторних досліджень не являються діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики і самолікування. Діагноз встановлює лікар, використовуючи як результати цього аналізу, так й інформацію з інших джерел (клінічна картина, історія хвороби, інші додаткові обстеження).
Одиниці виміру: пг/мл (пікограм на мілілітр).
Альтернативні одиниці виміру: пг/мл = пмоль/л x 1.36; пмоль/л = пг/мл x 0.738.
Межі визначення: 100-2000 пг/мл.
Результати тесту з визначення концентрації ціанокобаламіну (вітаміну В12), технологія CobasPro (Roche) простежуються до міжнародного стандарту Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ, WHO International Standard 03/178). Таким чином, тест вважається високонадійними для прийняття клінічних рішень, особливо коли важливою є точна кількісна оцінка в динаміці або при порівнянні з міжнародними нормами/дослідженнями.
Референсні значення
| Вік | Вітамін В12 у сироватці крові (пг/мл) |
| до 1 місяця | 188-1873 |
| 1 місяць - 1 рік | 169-1681 |
| 1-11 років | 355-1605 |
| 12-19 років | 271-1136 |
| 20-78 років | 197-771 |
| більше 78 років | не валідовано |
Для осіб, старших 78 років референсні значення не валідовані. При оцінці результатів доцільно орієнтуватися на значення 197-771 пг/мл.
Діапазон популяційних значень концентрації вітаміну В12 (пг/мл) в сироватці крові у дітей – інформація з бази даних Канадської лабораторної ініціативи щодо педіатричних референтних інтервалів (CALIPER).
Зниження концентрації вітаміну В12 з великою ймовірністю вказує на його дефіцит, але необов'язково відображає рівень тяжкості анемії або нейропатії. Підвищення рівня вітаміну В12 може спостерігатися при ряді станів, але зазвичай клінічно не контролюється.
ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ/ПОЗИТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
- Хронічна ниркова недостатність.
- Тяжка застійна серцева недостатність.
- Цукровий діабет.
- Підвищений рівень транскобаламіну (транспортний білок).
- Гостра та хронічна мієлогенна лейкемія, близько третини випадків хронічної лімфатичної лейкемії, деякі випадки моноцитарної лейкемії.
- Лейкоцитоз, справжня поліцитемія.
- Деякі карциноми.
- Хвороби печінки (гострий та хронічний гепатит, цироз, печінкова кома).
- Лікарський холестаз.
- Еритролейкемія.
- Прийом вітамінів групи В.
ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ/НЕГАТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
- Втрата внутрішнього фактора Кастла (перніціозна анемія).
- Повна чи часткова гастректомія.
- Атрофічний гастрит.
- Антитіла до внутрішнього фактора Кастла.
- Порушення всмоктування (регіонарний ілеїт, резекція кишечника, синдром порушеного всмоктування, захворювання черевної порожнини, недостатність підшлункової залози, надмірний розвиток мікрофлори кишечника, ахлоргідрія).
- Втрата отриманого вітаміну В12 (паразитарні інфекції, зокрема при дифілоботриозі).
- Харчовий дефіцит (вегетаріанці).
- Вроджені розлади (оротова ацидурія, дефіцит транскобаламіну, синдром Іммурслунда-Гресбека – порушення перенесення вітаміну через кишкову стінку).
- Іноді у третьому триместрі вагітності внаслідок прогресуючих втрат.
- Зловживання алкоголем протягом понад два тижні.
- Променева терапія в зоні тонкого кишечника.
Рання діагностика В12-дефіцитної анемії, своєчасний початок лікування та адекватне спостереження після усунення анемії забезпечують сприятливий прогноз незалежно від віку пацієнта.
При підозрі на дефіцит В12 необхідно провести тест на фолієву кислоту, оскільки найчастіше їх концентрації взаємопов'язані.
ІНТЕРФЕРУЮЧІ ФАКТОРИ
Зниження рівня В12 у крові може спостерігатися під час прийому лікарських засобів: антибіотики (особливо аміноглікозиди), аміносаліцилова кислота, протисудомні препарати (фенітоїн, фенобарбітал, примідон), холестирамін, циметидин, колхіцин, пролонговані препарати калію, метформін, пероральні контрацептиви, пентамідин, фенформін, ранітидин, тріамтерен.
Рівень вітаміну В12 може підвищуватись при неправильному лікуванні препаратами вітаміну В12.
Оскільки тест на вітамін B12 є конкурентним, надлишок біотину в крові призводить до помилково завищених результатів. В зв'язку з цим важливо припинити вживання біотину за 2-3 доби до обстеження.
В рідкісних випадках на результати вимірювання рівня вітаміну В12 може впливати наявність антитіл до внутрішнього фактору Касла (наприклад, при перніціозній анемії). Також можливе утворення зав'язків вітаміну В12 з імуноглобулінами (частіше IgG) з формуванням біологічно не активного комплексу макроВ12. Цей комплекс може тривало циркулювати в крові не маючи суттєвого впливу на організм. В таких випадках може спостерігатися хибне завищення результатів визначення рівня вітаміну В12.
У всіх «сумнівних» результатах визначення рівня вітаміну В12 доцільне тестування в динаміці. При цьому, важливо використовувати однакову технологію, бо результати визначенні на різному обладнанні (різних технологіях) можуть не корелювати між собою. Також доцільне виконання додаткових тестів: гомоцистеїн, антитіла до внутрішнього фактору Касла, парієтальних клітин шлунка, активний вітамін В12 (голотранскобаламін).
