Залізо сироваткове (Fe, Iron Serum)

ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ

1. Оцінка запасів заліза в організмі.
2. Зміни показників «червоної» крові в загальному аналізі крові (гемоглобін, гематокрит, кількість еритроцитів, еритроцитарні індекси).
3. Діагностика та визначення типу анемії (диференціальна діагностика анемії).
4. Моніторингу перебігу захворювань, що супроводжуються порушенням обміну та всмоктування заліза (хвороба Крона, ентерит, ентероколіт, гострі або хронічні хвороби печінки та інші).
5. Оцінка ефективності лікування анемії та станів, що супроводжуються перевантаженням організму залізом.
6. Підозра на гемохроматоз, таласемію.
7. Підозра на передозування препаратів, які містять залізо.
8. Гострі та хронічні інфекційні, аутоімунні хвороби.

КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

Залізо (Fe) – це мікроелемент, який всмоктується з їжі в кров і потім переноситься спеціальним транспортним білком (трансферином) в місця утворення еритроцитів. Залізо є найважливішою складовою гемоглобіну - білка, що заповнює еритроцити, який дозволяє їм переносити кисень від легень до органів і тканин. Також входить до складу м'язового білка міоглобіну та деяких ферментів.

У нормі в організмі міститься 4-5 г заліза. Близько 70% від цієї кількості становить залізо, «вбудоване» у гемоглобін еритроцитів. Те, що залишилося, здебільшого запасається в тканинах у вигляді феритину та гемосидерину. Близько 3-4 мг заліза (0,1% від загальної кількості) циркулює в крові «у зв'язці» з білком трансферином. Основною формою тривалого зберігання заліза в організмі є його комплекс із феритином, який в основному фіксується в клітинах печінки, кісткового мозку, селезінці, ретикулоцитах. Феррітін гепатоцитів та макрофагальної системи селезінки, кісткового мозку та інших тканин служить резервом заліза для синтезу гемоглобіну та інших залізовмісних білків.

Кількість сироваткового заліза може значно змінюватись у різні дні та навіть протягом однієї доби (максимальні концентрації у ранкові години). Значення залежить від статі та віку. Середні показники заліза у жінок нижчі, ніж у чоловіків, але не залежно від статі із віком рівень заліза знижується. Концентрація заліза у жінок також пов'язана з менструальним циклом (максимальний вміст – у лютеїнову фазу, найнижчий – після менструації). Нестача сну та стреси, виражене фізичне навантаження також викликають зниження рівня заліза. При вагітності вміст заліза в організмі зменшується, особливо у другій її половині (підвищення потреби у залізі у цей період пов'язані з формуванням депо заліза у плоду). Гемоліз еритроцитів викликає хибне збільшення концентрації заліза, рівень сироваткового заліза тимчасово зростає, але зазвичай повертається до початкового рівня менш ніж за 24 години, (наприклад, після переливань крові). Організм у нормі втрачає залізо за рахунок злущування клітин шкіри, а також із фекаліями та потом. Для поповнення цих втрат потрібно, щоб щодня з їжею надходило щонайменше 1 мг заліза (жінкам під час менструації удвічі більше). Нормальне збалансоване харчування забезпечує надходження 10-15 мг заліза, всмоктується близько 10% від цієї кількості. Основні джерела заліза в їжі: м'ясо, риба, зелень та крупи.

Коли заліза не вистачає (наприклад, у разі зменшення його надходження з їжею, частих кровотечах, порушеннях всмоктування, тощо) його рівень у крові зменшується, організм використовує залізо з резерву. При тривалій нестачі запаси заліза виснажуються, що може призвести до анемії. З іншого боку, якщо надходить надлишок заліза, то це може викликати його надмірне накопичення та ураження печінки, серця та підшлункової залози. Дефіцит заліза – порушення, особливо поширене серед дітей, молодих жінок та людей похилого віку. У дітей дефіцит заліза зазвичай пов'язаний із нестачею цього елемента в їжі. Основна причина дефіциту заліза у дорослих – хронічна втрата крові. На ранніх стадіях дефіцит заліза може перебігати безсимптомно. Ознаки захворювання проявляються здебільшого при зниженні гемоглобіну нижче 100 г/л. Для анемії характерні хронічна слабкість, запаморочення, головний біль. При тяжкій залізодефіцитній анемії людина може скаржитися на задишку, біль у грудній клітці, сильний головний біль, слабкість у ногах. Діти можуть мати труднощі з навчанням. Крім основних, є ще кілька ознак, характерних для дефіциту заліза: бажання вживати незвичні продукти (крейду, глину), печіння кінчика язика, заїди (тріщини в кутах рота).

Вимірювання рівня сироваткового заліза доцільно поєднувати з іншими тестами: латентна (ненасичена) залізозв'язуюча здатність сироватки (Л(Н)ЗЗС), феритин, трансферин, % насичення трансферину, фолієва кислота, вітамін В12. Застосування різних аналізів, що відображають обмін заліза в організмі, забезпечує більш повну та достовірну інформацію про залізодефіцит або перенасичення організму залізом, ніж ізольований вимір сироваткового заліза.

Для залізодефіцитної анемії характерний низький вміст заліза та феритину та підвищений рівень трансферину та латентної залізозв'язуючої здатності. При анемії хронічних станів знижений рівень заліза поєднується з підвищеним рівнем феритину. У таких випадках призначення препаратів заліза є недоцільним і навіть небезпечним. Визначення заліза (а також трансферину та феритину) використовують для діагностики станів, пов'язаних з надлишком заліза в організмі, що викликає пошкодження тканин. Рівень заліза сироватки крові може бути збільшений при гемолітичних анеміях, В12 і фолієводефіцитних анеміях.

ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ

Результати лабораторних досліджень не являються діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики і самолікування. Діагноз встановлює лікар, використовуючи як результати цього аналізу, так й інформацію з інших джерел (клінічна картина, історія хвороби, інші додаткові обстеження).

Одиниці виміру: мкмоль/л (мікромоль на літр).

Альтернативні одиниці виміру: мкг/дл = мкмоль/л x 5.59; мг/л = мкмоль/л x 0.0559

Межі визначення: 0.9-358 мкмоль/л

Результати дослідження оцінюються з урахуванням віку та статі.

Референсні значення

До 23.08.2024 р. використовувалася інша технологія виконання аналізу та референсні значення (РЗ): технологія - біохімічний аналізатор AU5810 (Beckman Coulter, США); РЗ (мкмоль/л) – до 1 року 7.16-17.90; 2-14 років 8.95-21.48; >14 років 12.5-32.2 (чоловіки), 10.7-32.2 (жінки).

ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ/ПОЗИТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ

1. Таласемія – спадкове захворювання, при якому змінюється структура гемоглобіну.
2. B12-дефіцитна анемія.
3. Спадковий гемохроматоз: із їжі всмоктується підвищена кількість заліза, що відкладається у різних органах, спричиняючи їх ушкодження.
4. Численні переливання крові, введення заліза внутрішньом'язово, неадекватне призначення препаратів заліза.
5. Гостре отруєння залізом (у дітей).
6. Гострий гепатит.
7. Гломерулонефрит – запалення тканини нирок.

ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ/НЕГАТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ

1. Залізодефіцитна анемія.
2. Хронічні захворювання (системний червоний вовчак, ревматоїдний артрит, туберкульоз, бактеріальний ендокардит, хвороба Крона та інші).
3. Третій триместр вагітності.
4. Порушення всмоктування заліза при різних захворюваннях кишківника, а також після видалення шлунка.
5. Гемолітичні анемії.
6. Рання стадія лікування B12-дефіцитної анемії.
7. Інфаркт міокарда.

ІНТЕРФЕРУЮЧІ ФАКТОРИ

Прийом навіть однієї таблетки, що містить залізо, може на якийсь час значно підвищити концентрацію заліза. Алкоголь, естрогени, оральні контрацептиви підвищують рівень заліза. Деякі антибіотики, великі дози аспірину, метформін (препарат для лікування цукрового діабету) та тестостерон знижують його.

Рівень заліза підвищується перед менструацією та знижується під час неї.
Деякі біологічно активні добавки (особливо ті, що містять залізо або танінову кислоту) можуть впливати на рівень заліза. Прийом вітаміну B12 за 48 годин до проведення аналізу може спричинити підвищення рівня заліза у крові.
Хронічне недосипання та сильний стрес знижують рівень заліза.