ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ
- Скринінгові обстеження у рамках профілактичного, диспансерного спостереження.
- Базові обстеження при госпіталізації в стаціонар
- Спостереження за перебігом захворювання, контроль розвитку ускладнень та ефективності проведеного лікування.
КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
Кров – це рідка тканина організму, що циркулює у вигляді впорядкованого односпрямованого потоку у серцево-судинній системі, становить 5-9% маси тіла людини. Утворює разом із лімфою і тканинною рідиною внутрішнє середовище організму і виконує низку життєво-важливих функцій: захисна – забезпечення клітинного та гуморального імунітету на тканинному рівні; дихальна – забезпечення тканин киснем і звільнення від вуглекислого газу як кінцевого продукту метаболізму; трофічна – транспортує поживні речовини; видільна – транспортує продукти метаболізму; гомеостатична - підтримання сталості внутрішнього середовища організму (разом з нервовою та ендокринною системами).
Кров складається з рідкої частини (плазми) та формених елементів: еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів (повновартісними клітинами серед них є лише лейкоцити, інші – постклітинні структури). Плазма – це водний розчин, що містить органічні та неорганічні речовини. Для гематологічного дослідження використовується лише цільна кров, яка включає всі компоненти.
Еритроцити (RBC, red blood cells) - «червоні» клітини крові. Будучи невеликими еластичними структурами, вони з легкістю проходять через судини будь-якого калібру. Головна їхня функція – дихальна, а саме перенесення кисню з легенів до тканин тіла та транспорт діоксиду вуглецю (CO2) у зворотному напрямку. Це здійснюється за рахунок білка, що містить залізо – гемоглобіну. Крім того, завдяки адсорбції на поверхні мембрани еритроцитів, здійснюється транспортування речовин, які потрапляють до кровоносного русла (амінокислоти, антитіла, токсини, лікарські сполуки та інші) та беруть участь у регуляції кислотно-основної рівноваги завдяки буферній системі оксигемоглобін – гемоглобін. Середня тривалість життя еритроциту становить близько 120 днів. В організмі постійно виробляються нові клітини, що компенсують втрачені внаслідок їхнього старіння або внаслідок кровотеч. Кількість еритроцитів навіть у практично здорових людей може коливатися. Зміни в кількості еритроцитів зазвичай супроводжуються змінами в інших пов’язаних з ними показниках.
Гематокрит (Ht) - відношення всіх формених елементів крові (переважно еритроцитів) до загального обсягу крові.
Гемоглобін (Hb, HGB, hemohlobin) - складний білок-хромопротеїн, що містить залізо. Надає еритроцитам характерного червоного кольору. Він створює нестійкі сполуки з киснем (оксигемоглобін) і з вуглекислим газом (карбогемоглобін), приєднуючи їх у місцях з високою концентрацією речовин та віддаючи у місцях з низькою концентрацією, транспортуючи ці речовини організмом та забезпечуючи таким чином дихальну функцію (газообмін між легеневою тканиною та всіма клітинами організму). У фізіологічних формах гемоглобіну залізо знаходиться у двовалентній (закисній) формі, що легко приєднує кисень.
Для повноцінної оцінки червоної крові існують розрахункові показники - еритроцитарні індекси (MCV, MCH, MCHC, RDW). Вони дають інформацію про фізичні характеристики еритроцитів та є важливим лабораторним інструментом для діагностики анемій. Характеризують самі клітини, а не їх кількість, внаслідок чого є відносно стабільними параметрами.
Середній об'єм еритроцитів (MCV – mean corpuscular volume) - показник, що відображає усереднений об'єм еритроцитів. На підставі значень MCV анемії поділяються на види: мікроцитарні (MCV менше норми); нормоцитарні (MCV в межах норми) - апластична анемія, анемія внаслідок нещодавній кровотечі, анемія при хронічних захворюваннях печінки та нирок; макроцитарні (MCV більше норми). При великій кількості аномальних еритроцитів (наприклад, серповидно-клітинної анемії) підрахунок MCV не буде достовірним. Також при одночасному збільшенні кількості макроцитарних і мікроцитарних еритроцитів MCV буде в нормі. Виявити порушення у цих випадках дозволяє мікроскопічне дослідження мазка крові та показник RDW вище норми.
Середній вміст гемоглобіну в еритроцитах (MCH - mean corpuscular hemoglobin) - показник, що висвітлює середній вміст гемоглобіну в одному еритроциті. Рекомендується використовувати замість кольорового показника (КП) крові.
Середня концентрація гемоглобіну в еритроцитах (MCHC - mean corpuscular hemoglobin concentration) - показник, що відображає усереднену концентрацію гемоглобіну в еритроцитах. Є чутливим маркером при порушеннях утворення гемоглобіну. Це один із найстабільніших гематологічних показників, тому його часто використовують як індикатор помилок аналізатора. На підставі значень MCН анемії поділяються на: гіпохромні (MCНС менше норми), може бути як при мікроцитарних та і при нормоциторних анеміях; нормохромні (MCНС в межах норми) - апластична анемія, анемія внаслідок нещодавній кровотечі, гемолитичні анемії; гіперхромні (MCНС більше норми).
Ширина розподілу еритроцитів за об’ємом (RDW - red cell distribution width) - відображає ступінь неоднорідності еритроцитів за об’ємом та розмірам, відхилення розміру еритроцитів від середніх показників. Відповідає показнику анізоцитозу, який раніше оцінювали при мікроскопічному дослідженні мазка крові, але є більш чутливим параметром, ніж візуальна оцінка діаметра еритроциту у препараті на склі.
Тромбоцити (PLT, thrombocyt, рlatelets, кров'яні пластинки) – без’ядерні невеликі плоскі постклітинні структури, фрагменти цитоплазми мегакаріоцитів (клітин червоного кісткового мозку). Головна їхня функція – участь у згортанні крові: активуються при порушенні цілісності кровоносних судин, виділяють багато активних речовин і деякі фактори згортання, змінюючи форму, з'єднуючись один з одним та прилипаючи до пошкодженої судинної стінки беруть участь в утворенні згустку та зупиняють кровотечу у дрібних судинах. Крім цього, тромбоцити беруть участь у запальних реакціях завдяки наявності на мембрані рецепторів до імуноглобулінів (IgG), сприяють загоєнню рани за рахунок тромбоцитарного фактора росту, що є стимулятором проліферації фібробластів та гладких клітин. Середня тривалість життя тромбоциту становить близько 10 днів.
Лейкоцити (WBC, white blood cells, leukocyte) - це «білі» ядровмісні клітини крові. В залежності від вигляду клітини, форми, наявності або відсутності зернистості у цитоплазмі, від типу такої зернистості, властивостей та виконуваних функцій, лейкоцити поділяються на субпопуляції (клітинні лінії): нейтрофіли, еозинофіли, базофіли, лімфоцити, моноцити. Головна функція усіх лейкоцитів – захисна (забезпечення клітинного та гуморального імунітету). Лейкоцити здатні виходити за межі судин і активно пересуватися тканинами. Лейкоцити утворюються в організмі людини зі стовбурових клітин кісткового мозку. В процесі свого розвитку вони діляться і диференціюються в різні клітинні лінії, які далі проходять ряд проміжних стадій дозрівання в ході яких в клітині відбуваються специфічні зміни, лейкоцити набувають характерних рис та стають здатними виконувати свої функції. У нормі в кровоток потрапляють лише зрілі клітини крові. Середня тривалість життя лейкоцитів коливається від кількох годин до кількох років в залежності від того, до якої з п’яти субпопуляцій з існуючих у людини вони відносяться.
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
Результати лабораторних досліджень не являються діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики і самолікування. Діагноз встановлює лікар, використовуючи як результати цього аналізу, так й інформацію з інших джерел (клінічна картина, історія хвороби, інші додаткові обстеження).
КІЛЬКІСТЬ ЕРИТРОЦИТІВ (RBC)
Одиниці виміру: млн/мкл (кількість клітин (мільйонів) в одному мікролітрі)
Альтернативні одиниці виміру: млн/мкл = 10^6/мкл = 10^12 /л
Референсні значення
| Вік | Кількість еритроцитів в цільній венозній крові (млн/мкл) |
| 1-14 днів | 3.9-5.9 |
| 15-28 днів | 3.3-5.3 |
| 1-4 місяці | 3.5-5.1 |
| 5-6 місяців | 3.9-5.5 |
| 7-9 місяців | 4.0-5.3 |
| 10-11 місяців | 4.1-5.3 |
| 1-3 роки | 3.8-4.8 |
| 4-6 років | 3.7-4.9 |
| 7-9 років | 3.8-4.9 |
| 10-12 років | 3.9-5.1 |
| 13-15 років | 3.8-5.0 (жінки), 4.1-5.2 (чоловіки) |
| 16-18 років | 3.9-5.1 (жінки), 4.2-5.6 (чоловіки) |
| 19-45 років | 3.8-5.1 (жінки), 4.3-5.7 (чоловіки) |
| 46-65 років | 3.8-5.3 (жінки), 4.2-5.6 (чоловіки) |
| старші 65 років | 3.8-5.2 (жінки), 3.8-5.8 (чоловіки) |
ГЕМОГЛОБІН (Hb)
Одиниці виміру: г/л (грам на літр)
Альтернативні одиниці виміру: г/дл (г/л х 0.1 = г/л)
Референсні значення
| Вік | Концентрація гемоглобіну в цільній венозній крові (г/л) |
| 1-14 днів | 134-198 |
| 15-28 днів | 107-171 |
| 1-2 місяці | 94-130 |
| 3-4 місяці | 103-141 |
| 5-6 місяців | 111-141 |
| 7-9 місяців | 114-140 |
| 10-11 місяців | 113-141 |
| 1-5 років | 110-140 |
| 6-10 років | 115-145 |
| 10-12 років | 120-150 |
| 13-15 років | 115-150 (жінки), 120-160 (чоловіки) |
| 16-18 років | 117-153 (жінки), 117-166 (чоловіки) |
| 19-45 років | 117-115 (жінки), 132-173 (чоловіки) |
| 46-65 років | 117-160 (жінки), 131-172 (чоловіки) |
| старші 65 років | 117-161 (жінки), 126-174 (чоловіки) |
ГЕМАТОКРИТ (Ht)
Одиниці виміру: л/л (літр на літр)
Альтернативні одиниці виміру: % (л/л х 100%)
Референсні значення
| Вік | Гематокрит цільної венозної крові (л/л) |
| 1-14 днів | 0.41-0.65 |
| 15-28 днів | 0.33-0.55 |
| 1-2 місяці | 0.28-0.42 |
| 3-4 місяці | 0.32-0.44 |
| 5-9 місяців | 0.32-0.4 |
| 10-11 місяців | 0.33-0.41 |
| 1-3 роки | 0.32-0.40 |
| 4-6 років | 0.32-0.42 |
| 7-9 років | 0.33-0.41 |
| 10-12 років | 0.34-0.43 |
| 13-15 років | 0.34-0.44 (жінки), 0.35-0.45 (чоловіки) |
| 16-18 років | 0.34-0.44 (жінки), 0.37-0.48 (чоловіки) |
| 19-45 років | 0.35-0.45 (жінки), 0.39-0.49 (чоловіки |
| 46-65 років | 0.35-0.47 (жінки), 0.39-0.50 (чоловіки) |
| старші 65 років | 0.35-0.47 (жінки), 0.37-0.51 (чоловіки) |
В організмі людини можуть бути такі стани, пов’язані зі змінами «червоної» крові: еритроцитоз - збільшення кількості еритроцитів в одиниці об’єму крові; еритропенія (еритроцитопенія) - зниження кількості еритроцитів в одиниці об’єму крові; еритремія (справжня поліцитемія) – пухлинне захворювання кровотворної системи з переважною активацією еритропоезу; анемія - стан, що характеризується зменшенням кількості еритроцитів, концентрації гемоглобіну та гематокриту в одиниці об'єму крові. Вона може бути як самостійним захворюванням, так і симптомом будь-якого хронічного захворювання, може бути наслідком підвищених втрат при різних видах кровотеч, результатом прискореного руйнування еритроцитів, порушенням утворення еритроцитів.
Значні зміни в концентрації гемоглобіну та рівні гематокриту можуть супроводжуються клінічними проявами, аж до загрозливих для життя станів, коли їх результати досягають критичних значень: гемоглобін менше 70 г/л, вище 210 г/л; гематокрит менше 0,20 л/л, вище 0,65 л/л.
RDW - РОЗПОДІЛ ЕРИТРОЦИТІВ ЗА РОЗМІРОМ, ШИРИНА РОЗПОДІЛУ (Red Cell Distribution Width)
Одиниці виміру: % (відсоток)
Референсні значення
| Вік | RDW (розподіл еритроцитів за розміром), % |
| до 6 місяців | 14.9-18.7 |
| від 7 місяців | 11.6-14.8 |
MCV - СЕРЕДНІЙ ОБ'ЄМ ЕРИТРОЦИТІВ
Одиниці виміру: фл (фемтолітр)
Референсні значення
| Вік | MCV (середній об'єм еритроцитів), фл |
| 1-14 днів | 88-140 |
| 15-28 днів | 91-112 |
| 1-2 місяця | 84-106 |
| 3-4 місяців | 76-97 |
| 5-6 місяців | 68-85 |
| 7-9 місяців | 70-85 |
| 10-11 місяців | 71-84 |
| 1-2 роки | 70-84 |
| 3-5 років | 73-85 |
| 6-9 років | 75-87 |
| 10-12 років | 76-90 |
| 13-15 років | 73-95 (жінки), 77-94 (чоловіки) |
| 16-18 років | 78-98 (жінки), 79-95 (чоловіки) |
| 19-45 років | 81-100 (жінки), 80-99 (чоловіки) |
| 46-65 років | 81-101 (жінки), 81-101 (чоловіки) |
| від 66 років | 81-102 (жінки), 83-103 (чоловіки |
MCH - СЕРЕДНІЙ ВМІСТ ГЕМОГЛОБІНУ (Hb) В ЕРИТРОЦИТАХ
Одиниці виміру: пг (пікограм)
Референсні значення
| Вік | MCH (середній вміст гемоглобіну в еритроцитах), пг |
| 1-14 днів | 30-37 |
| 15-28 днів | 29-36 |
| 1-2 місяця | 27-34 |
| 3-4 місяців | 25-32 |
| 5-6 місяців | 24-30 |
| 7-9 місяців | 25-30 |
| 10-11 місяців | 24-30 |
| 1-3 роки | 22-30 |
| 4-6 років | 25-31 |
| 6-9 років | 25-31 |
| 10-15 років | 26-32 |
| 16-18 років | 26-34 (жінки), 27-32(чоловіки) |
| 19-45 років | 27-32 (жінки), 27-34 (чоловіки) |
| 46-65 років | 27-34(жінки), 27-35(чоловіки) |
| від 66 років | 27-35 (жінки), 27-34 (чоловіки) |
MCHC - СЕРЕДНЯ КОНЦЕНТРАЦІЯ ГЕМОГЛОБІНУ (Hb) В ЕРИТРОЦИТАХ
Одиниці виміру: г/л
Альтернативні одиниці виміру: г/дл (г/л х 0,1)
Референсні значення
| Вік | MCHC (середня концентрація гемоглобіну в еритроцитах), г/л |
| 1-14 днів | 280-350 |
| 15-28 днів | 280-360 |
| 1-2 місяця | 280-350 |
| 3-4 місяців | 290-370 |
| 5-11 місяців | 320-370 |
| 1-3 роки | 320-380 |
| 4-12 років | 320-370 |
| 13-15 років | 320-360 (жінки), 320-370 (чоловіки) |
| 16-18 років | 320-360 (жінки), 320-360 (чоловіки) |
| 19-45 років | 320-360 (жінки), 320-370 (чоловіки) |
| 46-65 років | 310-360(жінки), 320-360 (чоловіки) |
| від 66 років | 320-360(жінки), 310-360 (чоловіки) |
КІЛЬКІСТЬ ТРОМБОЦИТІВ (PLT)
Одиниці виміру: тис/мкл (клітин (тисяч) в мікролітрі)
Межі визначення: 0-5000 тис/мкл
Альтернативні одиниці виміру: 10^3/мкл, 10^9 /л
Референсні значення
| Вік | Кількість тромбоцитів, тис/мкл |
| 1-14 днів | 144-449 (жінки), 218-419 (чоловіки) |
| 15-28 днів | 279-571 (жінки), 248-586 (чоловіки) |
| 1-2 місяця | 331-597 (жінки), 229-562 (чоловіки) |
| 3-6 місяців | 247-580 (жінки), 244-529 (чоловіки) |
| 7-24 місяці | 214-459 (жінки), 206-445 (чоловіки) |
| 3-6 років | 189-394 (жінки), 202-403 (чоловіки) |
| від 6 років | 150-400 (жінки), 150-400 (чоловіки) |
В організмі людини можуть бути такі стани, пов’язані зі змінами тромбоцитів: тромбоцитоз - збільшення кількості тромбоцитів в одиниці об’єму крові; тромбоцитопенія - зниження кількості тромбоцитів в одиниці об’єму крові; тромбоцитопатія – порушення функції тромбоцитів; еритремія (справжня поліцитемія) - пухлинне клональне захворювання кровотворної системи, при якому відзначається надмірна проліферація еритроїдного, гранулоцитарного та мегакаріоцитарного ростків кровотворення з переважною активацією еритропоезу (при цьому в крові відзначається підвищення рівня еритроцитів та гемоглобіну, тромбоцитоз та лейкоцитоз).
Значні зміни в кількості тромбоцитів можуть супроводжуються клінічними проявами, які набувають загрозливих для життя станів, коли кількість тромбоцитів досягає критичних значень: менше 20 тис/мкл – ризик спонтанних кровотеч; вище 1000 тис/мкл – ризик внутрішньосудинного утворення тромбів.
КІЛЬКІСТЬ ЛЕЙКОЦИТІВ (WBC)
Одиниці виміру: тис/мкл (клітин (тисяч) в мікролітрі)
Межі визначення: 0-440 тис/мкл
Альтернативні одиниці виміру: 10^3/мкл, 10^9 /л
Референсні значення
| Вік | Кількість лейкоцитів, тис/мкл |
| до 1 року | 6.0-17.5 |
| 1-2 роки | 6.0-17.0 |
| 3-4 роки | 5.5-15.5 |
| 5-6 років | 5.0-14.5 |
| 7-10 років | 4.5-13.5 |
| 11-16 років | 4.5-13.0 |
| від 17 років | 4.5-11.0 |
В організмі людини можуть бути такі стани, пов’язані зі змінами лейкоцитів: лейкоцитоз - збільшення кількості лейкоцитів в одиниці об’єму крові; лейкопенія - зниження кількості лейкоцитів в одиниці об’єму крові; гемобластози – пухлинні (неопластичні) захворювання кровотворної та лімфатичної тканин. Поділяють на системні захворювання - лейкози, а також регіональні – лімфоідні пухлини (лімфоми). Кількість лейкоцитів, навіть у практично здорових людей, може коливатися. Значні зміни в кількості лейкоцитів можуть супроводжуються клінічними проявами, аж до загрозливих для життя станів, коли кількість лейкоцитів досягає критичних значень: менше 2 тис/мкл – ризик виникнення тяжких інфекційних захворювань; вище 40 тис/мкл – ризик виявлення злоякісного онкогематологічного захворювання. Підвищення/зниження рівня кількості лейкоцитів у периферичній крові може бути обумовлено підвищенням/зниженням окремих або кількох видів лейкоцитів, залежно від характеру та патогенезу патологічного процесу. Більш детальний аналіз таких змін можливий при диференційованому підрахунку лейкоцитів (лейкоцитарної формули). В лейкоцитарній формулі визначаються субпопуляції лейкоцитів у відносній (% від загальної об’єму лейкоцитів) та абсолютній (вміст клітин в 1 мкл крові) кількості.
ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ/ПОЗИТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
Еритроцити, гемоглобін, гематокрит
Збільшення кількості еритроцитів / концентрації гемоглобіну / рівня гематокриту в одиниці об’єму крові:
- абсолютне (підвищення кількості еритроцитів внаслідок кисневого голодування, для компенсації якого кістковий мозок починає виробляти більше цих формених елементів): фізіологічне (зустрічається у жителів високогір'я, льотчиків, спортсменів або після емоційного та фізичного навантаження); симптоматичне (при хронічних захворюваннях серцево-судинної, дихальної системи (особливо легенів); деяких хворобах нирок, які призводять до підвищення вироблення еритропоетину (гормону, який стимулює вироблення еритроцитів кістковим мозком); при хронічних отруєннях лікарськими засобами, хімічними сполуками; при синдромі Піквіка, при синдромі нічного апное; патологічне – еритремія.
- відносне – підвищення числа еритроцитів в одиниці об'єму крові внаслідок розподілення існуючої кількості елементів в меншому об'ємі плазми при втраті рідини організмом, але фактично загальна кількість еритроцитів залишається в нормі (гіпогідратація при вираженій діареї, блювоті, підвищеному потовиділенні, діабеті, опіковій хворобі, перитоніті).
RDW (ширина розподілу еритроцитів)
Збільшення показника гетерогенності (неоднорідності) розмірів еритроцитів:
- поява у кровоносному руслі пацієнта еритроцитів з іншими показниками MCV, ніж є нього, внаслідок переливання донорської еритроцитарної маси;
- поява у кровоносному руслі пацієнта підвищеної кількості ретикулоцитів, які мають більший показник MCV ніж зрілі еритроцити (стан після стимуляції еритропоєза, лікування анемії);
- деякі стани, при яких, внаслідок порушення нормального процесу еритропоезу, утворюються еритроцити різних розмірів і форм: анемії (RDW як рання ознака, коли інші морфологічні зміни у еритроцитах ще не спостерігаються) – макроцитарні, залізодефіцитні, сидеробластичні; мієлодиспластичні синдроми, кістково-мозкова метаплазія, метастази новоутворень у кістковий мозок, таласемії та деякі гемоглобінопатії;
- підвищення RDW є однією з ранніх ознак залізодефіцитної анемії.
Зверніть увагу! Не при всіх анеміях спостерігається збільшення RDW, бо цей показник відображає не однорідність розмірів еритроцитів. В деяких випадках більшість еритроцитів зменшено або збільшено. В такому випадку результат RDW може залишатися в нормі. Таку картину ми можемо спостерігати при: анемії хронічних хвороб, анемії внаслідок гострої крововтрати, апластичній анемії, деяких генетично обумовлених захворюваннях (таласемія, уроджений сфероцитоз, наявність гемоглобіну E). Зменшення середнього обсягу еритроцитів при нормальному RDW дозволяє запідозрити таласемію.
MCV (середній об'єм еритроцитів)
- Анемії (В12-дефіцитна та фолієводефіцитна, апластична, аутоімунна).
- Захворювання щитоподібної залози – гіпотиреоз.
- Захворювання печінки.
- Зловживання алкогольними напоями, куріння.
MCH (середній вміст гемоглобіну в еритритроцитах)
- Анемії (В12-дефіцитна та фолієводефіцитна, апластична, аутоімунна).
- Захворювання щитоподібної залози – гіпотиреоз.
- Захворювання печінки.
- Зловживання алкогольними напоями, куріння.
MCHC (середня концентрація гемоглобіну в еритроцитах)
- Анемії (спадкова мікросфероцитарна).
- Може бути у новонароджених.
MCHC – стабільний, генетично детермінований показник (константа), насичення гемоглобіном більше 360 г/л (за іншими джерелами 380 г/л) не буває, оскільки настає кристалізація гемоглобіну та руйнування еритроцитів.
Тромбоцити (PLT)
Фізіологічні або симптоматичні: фізична перенапруга; стан після спленектомії; стан внаслідок сильної крововтрати (гострої чи хронічної); стан внаслідок механічного пошкодження внутрішніх органів і сильного гемолізу (поранення, перенесені хірургічні втручання); злоякісні новоутворення; аутоімунні патології (ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак та інші); гострі та хронічні запальні та інфекційні захворювання (туберкульоз, виразковий коліт, остеомієліт, ниркова недостатність та інші); анемії (гемолітичні, залізодефіцітні).
Патологічні (пухлинні): мієлопроліферативні захворювання (еритремія (справжня поліцитемія), хронічний мієлолейкоз, первинний миєлофіброз, мегакаріоцитарний лейкоз та інші).
Лейкоцити (WBC)
Фізіологічні: фізична перенапруга; психологічні емоційні навантаження; вплив сонячного світла, холоду; після прийому їжі; вагітність, менструація.
Симптоматичні: операційні втручання, травми, опіки (коли спостерігається значне руйнування та відмирання тканин); запальні процеси органів і систем; вірусні, бактеріальні, грибкові та паразитарні інфекції; аллергічні реакції; інтоксикації; інфаркти внутрішніх органів; злоякісні новоутворення.
Патологічні: онкогематологічні захворювання (гемобластози).
ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ/НЕГАТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
Еритроцити, гемоглобін, гематокрит
Зниження кількості еритроцитів/ концентрації гемоглобіну/ рівня гематокриту в одиниці об’єму крові:
- абсолютне - зменшення кількості еритроцитів внаслідок зниженого їх утворення або посиленого їх руйнування, або крововтрати (анемія).
- відносне – зменшення кількості еритроцитів в одиниці об'єму крові внаслідок розподілення існуючої кількості елементів в більшому об'ємі плазми при великому надходженні рідини в кровоплин, але фактично загальна кількість еритроцитів залишається в нормі (гіпергідратація).
RDW (ширина розподілу еритроцитів)
Не має діагностичного значення. Свідчить про мономорфність еритроцитів та не вказує на наявність будь-якого відхилення від норми чи захворювання, тому під час обстеження такі значення не беруться до уваги.
MCV (середній об'єм еритроцитів)
- Анемії (залізодефіцитна, хронічних захворювань, таласемія (низький MCV при нормальному RDW)).
- Деякі види гемоглобінопатії.
MCH (середній вміст гемоглобіну в еритроцитах)
- Анемії (залізодефіцитна, хронічних захворювань, таласемія).
- Деякі види гемоглобінопатії.
MCHC (середня концентрація гемоглобіну в еритроцитах)
- Анемії з низьким MCV (залізодефіцитна, хронічних захворювань).
- Деякі види гемоглобінопатій.
Тромбоцити (PLT)
Внаслідок зниження продукції тромбоцитів: анемії (апластична, В12-дефіцитна та фолієводефіцитна); онкогематологічні захворювання; метастази злоякісних утворень у кістковий мозок; захворювання сполучної тканини; цитостатична терапія; вірусні інфекції; захворювання печінки; нічна пароксизмальна гемоглобінурія; прийом лікарських засобів, що пригнічують продукцію тромбоцитів та інше.
Підвищена деструкція тромбоцитів у кровоносному руслі та селезінці: спленомегалія; інфекції, у тому числі ВІЛ, малярія; вроджені і імунні тромбоцитопенії; еклампсія вагітних; гемолітико-уремічний синдром; ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура; системний червоний вовчак; лімфопроліферативні захворювання; мієлопроліферативні захворювання; хронічний активний гепатит; посттрансфузійна тромбоцитопенія; гемодіаліз та інше.
Внаслідок споживання тромбоцитів: ДВЗ-синдром та інше.
Лейкоцити (WBC)
Симптоматичні: вірусні та деякі хронічні інфекції (у тому числі ВІЛ), сепсис; інтоксикації, у тому числі після хіміотерапії та прийому антибіотиків, тиреостатиків, нестероїдних протизапальних препаратів та інших; стан після впливу іонізуючого випромінювання, в тому числі променевої терапії; метастази злоякісного новоутворення в кістковий мозок; аутоімунні захворювання (системний червоний вовчак та інше); дефіцит вітаміну B12 або фолієвої кислоти; виснаження та кахексія; анемія; спленомегалія.
Патологічні: онкогематологічні захворювання (мієлодиспластичний синдром, гемобластози).
ІНТЕРФЕРУЮЧІ ФАКТОРИ
На результати дослідження можуть впливати різні фактори, які можуть призвести до помилкового підвищення або зниження результатів дослідження.
- Еритроцити (RBC): хибне підвищення - значний лейкоцитоз (понад 100 тис/мкл), гігантські тромбоцити; хибне зниження - аглютинація еритроцитів (холодова аглютинація), виражений мікроцитоз еритроцитів, гемолізовані зразки крові (присутність фрагментованих еритроцитів).
- Гемоглобін (Hb): хибне підвищення - значний лейкоцитоз (понад 100 тис/мкл), гіперліпідемія (хілез), аномальний протеїн (парапротеїнемія); хибне зниження - утворення сгустків у пробі крові.
- Гематокрит (Ht): хибне завищення - значний лейкоцитоз (понад 100 тис/мкл), тяжка ступінь цукрового діабету, уремія, сфероцитоз, тривале стискання вени джгутом при заборі крові; хибне зниження - аглютинація еритроцитів (холодова аглютинація), виражений мікроцитоз еритроцитів, гемолізовані зразки крові (присутність фрагментованих еритроцитів), спостерігається при взятті крові відразу після внутрішньовенного введення.
- RDW: хибне завищення - аглютинація еритроцитів (холодова аглютинація), значний лімфолейкоцитоз, гіперглікемія.
- MCV: хибне підвищення - аглютинація еритроцитів (холодова аглютинація), значний лейкоцитоз, гіперосмолярність плазми, гіперглікемія, діабетичний кетоацидоз, гіпернатріємія, тривале зберігання крові до дослідження (понад 8 годин), макротромбоцитоз; хибне зниження - підвищений вміст фрагментів еритроцитів у крові внаслідок механічного гемолізу, коагулопатія споживання.
- MCH: оскільки параметр МСН є розрахунковим, то до помилкових результатів приводять всі фактори, що впливають на хибні значення гемоглобіну та еритроцитів.
- MCHC: оскільки параметр МСНС є розрахунковим, то до помилкових результатів приводять всі фактори, що впливають на хибні значення гемоглобіну та гематокриту.
- Тромбоцити (PLT): хибне підвищення - гемоліз, виражений мікроцитоз еритроцитів, гемолізовані зразки крові (присутність фрагментованих еритроцитів), присутність фрагментованих лейкоцитів, кріопротеїнемія, кріоглобулінемія; хибне зниження - утворення згустків тромбоцитів, гігантські тромбоцити, псевдотромбоцитопенія (ЕДТА-залежна - спостерігається при дослідженні крові з використанням антикоагулянту ЕДТА у присутності якого тромбоцити можуть формувати агрегати і тому не враховуються при підрахунку в аналізаторі; аутоімунна - спостерігається при наявності тромбоцитарних аутоантитіл, тромбоцити аглютинують між собою та/або утворюють розетки навколо циркулюючих нейтрофілів (сателізм)).
- Лейкоцити (WBC): хибне підвищення - агрегація тромбоцитів, кріопротеїнемія, кріоглобулінемія, фібрин, гігантські тромбоцити; хибне зниження - агрегація лейкоцитів.
Зазвичай замовляється з
№168 СРБ
№011 Тромбоцити
