Молоко та молочні продукти є важливою частиною раціону багатьох людей. Вони містять білки, жири, кальцій та інші поживні речовини, необхідні для підтримки здоров'я організму. Однак у деяких людей після вживання цільного молока або молочних продуктів виникають здуття живота, біль, бурчання, нудота, діарея та інші неприємні прояви.
Однією з поширених причин таких симптомів є непереносимість основного молочного вуглеводу (цукру) – лактози. Цей стан пов'язаний із порушенням функції (активності) ферменту лактази, який необхідний для нормального перетравлення молочного цукру. Сучасна діагностика дозволяє підтвердити або виключити недостатність лактази, визначити її причину та підібрати оптимальний раціон.
Багато людей запитують: «Що таке лактоза?» та «Чому лактоза викликає дискомфорт лише у частини людей?».
Простими словами, лактоза – це природний цукор, який міститься в молоці та молочних продуктах. Вона складається з двох простих вуглеводів – глюкози та галактози.
Лактоза є важливим джерелом енергії та бере участь у процесах засвоєння деяких мінералів, зокрема кальцію. Найбільше лактози міститься у коров'ячому, козячому та овечому молоці, а також у продуктах, виготовлених на їхній основі.
Для того, щоб організм міг засвоїти лактозу, вона повинна бути розщеплена на прості компоненти спеціальним ферментом – лактазою.
Лактаза – це фермент, який виробляється клітинами слизової оболонки тонкого кишківника.
Основна функція лактази полягає в тому, щоб перетворювати лактозу на прості цукри – глюкозу та галактозу, які можуть засвоюватися організмом. Після цього вони легко всмоктуються через стінку кишківника та використовуються організмом як джерело енергії.
У абсолютної більшості людей активність лактази висока від народження, адже молоко є основним продуктом харчування в перші місяці життя. Поступово з віком активність ферменту знижується, а процес засвоєння лактози стає повільнішим. Проте у деяких людей лактаза може синтезуватися протягом усього життя, тому вони дуже добре засвоюють молочні продукти. У інших, навпаки, активність ферменту знижується дуже швидко, і тому у них уже з дитинства можуть виникати неприємні симптоми при вживанні молока та молочних продуктів. Ця особливість визначається генетичними факторами.
Порушення перетравлення лактози може бути не пов’язане з генетичною схильністю. Таке явище може спостерігатися при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, після хірургічних втручань, а також при деяких гормональних порушеннях.
При зниженні активності або нестачі ферменту лактази організм втрачає здатність повністю перетравлювати лактозу. У такому випадку вона у незміненому вигляді потрапляє до товстого кишківника, де стає поживним середовищем для кишкових бактерій. Під час бактеріальної ферментації утворюються гази, органічні кислоти та токсини. Крім того, лактоза призводить до накопичення (збільшення об’єму) рідини в просвіті кишківника та діареї. Саме цей механізм лежить в основі розвитку симптомів непереносимості лактози.
Непереносимість лактози – це стан, при якому організм не може повністю перетравлювати молочний цукор через недостатню активність ферменту лактази.
Важливо розуміти, що лактозна непереносимість не є харчовою алергією. При алергії імунна система реагує на білки молока, тоді як при лактазній недостатності проблема пов'язана саме з порушенням перетравлення вуглеводу – лактози.
Непереносимість лактози та алергія на молоко є різними станами, які мають різні механізми розвитку, прояви та підходи до лікування.
Це порушення перетравлення лактози, пов’язане з генетичною схильністю. Активність ферменту найвища в період раннього дитинства (орієнтовно до 3-5 років). Надалі активність ферменту і, відповідно, переносимість молочних продуктів знижується аж до повної неможливості засвоєння молочних цукрів. Симптоми можуть з'являтися поступово та посилюватися залежно від кількості спожитих молочних продуктів. За таким варіантом розвивається лактазна недостатність у дорослих.
Крайньою патологічною формою первинної лактазної недостатності є вроджена лактазна недостатність – дуже рідкісна форма лактазної недостатності, яка характеризується повною відсутністю ферменту лактази (клінічні прояви виникають одразу після народження та початку годування; характеризується важким перебігом; потребує суворої пожиттєвої безлактозної дієти).
Розвивається внаслідок пошкодження слизової оболонки тонкого кишківника. Причиною можуть бути кишкові інфекції, запальні захворювання кишківника, целіакія, хірургічні втручання у кишківник, медикаментозні та токсичні ушкодження, деякі ендокринні та системні захворювання (цукровий діабет, гіпотиреоз, аутоімунні захворювання з ураженням слизової оболонки кишківника, муковісцидоз), а також інші стани, які порушують нормальне функціонування слизової оболонки. У багатьох випадках після лікування основного захворювання активність лактази може частково або повністю відновитися.
Для непереносимості лактози характерні певні спостереження:
Симптоми з боку травної системи
У деяких пацієнтів з лактазною недостатністю скарги можуть бути відсутні або слабко виражені. Це може бути пов’язано із систематичним дозованим вживанням молока/молочних продуктів, лактоза яких ефективно ферментується кишковою мікрофлорою без виникнення побічних ефектів («адаптація» кишкової мікрофлори до молочних продуктів).
В окремих випадках скарги можуть виникати у людей з непорушеною функцією лактази (наприклад, при надмірному вживанні або вживанні незвичного молочного продукту). Вираженість симптомів може відрізнятися залежно від кількості спожитої лактози, ступеня дефіциту лактази й індивідуальних особливостей організму.
Через який час виникають симптоми?
Зазвичай симптоми з'являються у проміжок часу від 30 хвилин до 2 годин після вживання молока або продуктів, що містять лактозу.
У деяких людей неприємні відчуття виникають лише після вживання великої кількості молочних продуктів, тоді як інші можуть реагувати навіть на невеликі порції.
Лактоза природно міститься в молоці та багатьох молочних продуктах. Її кількість може суттєво відрізнятися залежно від способу виробництва та ступеня ферментації продукту. Людям із лактазною недостатністю корисно знати, які продукти містять найбільше лактози, а які можуть переноситися краще.
Продукти з високим вмістом лактози
Продукти з низьким вмістом лактози
Безлактозні молочні продукти
| Критерій | Непереносимість лактози | Алергія на білки молока |
| Причина | Дефіцит або недостатня активність ферменту лактази | Реакція імунної системи на білки молока |
| Типові прояви | Здуття, бурчання в животі, біль, діарея | Висип, свербіж, набряк, утруднене дихання та інші прояви |
| Участь імунної системи | Не пов'язана з імунною реакцією | Пов'язана з реакцією імунної системи |
| Залежність від кількості продукту | Вираженість симптомів часто залежить від кількості спожитої лактози | Реакція може виникнути навіть на невелику кількість алергену |
Хоча симптоми цих станів можуть виникати після вживання молочних продуктів, механізми їхнього розвитку різні. Непереносимість лактози пов'язана з дефіцитом ферменту лактази та порушенням перетравлення молочного цукру. Алергія на білки молока є реакцією імунної системи та може супроводжуватися не лише симптомами з боку травної системи, а й висипаннями, набряком або утрудненим диханням.
Незважаючи на характерні прояви, подібні симптоми можуть виникати і при інших захворюваннях травної системи, зокрема при синдромі подразненого кишечника, тому самостійно встановити причину дискомфорту неможливо. Якщо ж після вживання молочних продуктів з'являються висипання, свербіж, набряк або інші ознаки алергічної реакції, лікар може рекомендувати додаткове алергологічне обстеження.
Непереносимість лактози може маскуватися під інші порушення травлення, тому самостійно встановити причину симптомів буває складно. Звернутися до лікаря та пройти діагностику варто у таких випадках: регулярний дискомфорт після вживання молочних продуктів;
Своєчасне обстеження допомагає підтвердити або виключити лактазну недостатність, визначити причину симптомів та отримати рекомендації щодо харчування.
Якщо після вживання молока або молочних продуктів виникають здуття живота, біль, бурчання чи діарея, лікар може рекомендувати обстеження для підтвердження або виключення лактазної недостатності.
Сучасна діагностика непереносимості лактози включає генетичні, лабораторні та функціональні методи дослідження. Вибір методу залежить від віку пацієнта, клінічної картини та передбачуваної причини симптомів.
Дослідження дозволяє оцінити спадкову схильність до зниження активності лактази в дорослому віці. Залежно від виявленого генетичного варіанту лікар може оцінити ймовірність збереження або поступового зниження активності ферменту лактази. Результати аналізу допомагають визначити, чи пов'язані симптоми з генетично зумовленою лактазною недостатністю.
Аналіз проводиться шляхом дослідження гена MCM6, який бере участь у регуляції вироблення лактази. Виявлення певних генетичних варіантів дозволяє оцінити ризик розвитку первинної лактазної недостатності.
Генетичний аналіз може бути рекомендований людям із симптомами непереносимості лактози, пацієнтам із підозрою на спадкову лактазну недостатність, а також тим, у кого близькі родичі мають підтверджений діагноз.
Переваги генетичного тесту:
При інтерпретації результатів генетичного тесту на лактазну недостатність необхідно враховувати, що дослідження встановлює спадкову схильність до розвитку цього стану, а не виявляє фактичної непереносимості лактози первинного та/або вторинного походження.
Функціональне лабораторне дослідження, яке допомагає діагностувати недостатність ферменту лактази на момент обстеження (фактичну непереносимість лактози) незалежно від причини. Дане дослідження передбачає серійне вимірювання рівня глюкози у крові натщесерце та через певні інтервали часу після вживання хімічно чистої харчової лактози (лактозного навантаження). Визначення концентрації глюкози в крові після вживання лактози дозволяє об’єктивно оцінити функцію ферменту лактази. У нормі через певний час після вживання лактози відбувається збільшення концентрації глюкози в крові. Якщо цього не спостерігається, то можна запідозрити порушення функції лактази (лактазну недостатність).
Функціональний (інструментальний) метод діагностики. Після прийому лактози оцінюється концентрація водню у видихуваному повітрі. Підвищення показника може свідчити про порушення перетравлення лактози. Цей метод дозволяє оцінити, наскільки ефективно організм засвоює лактозу та чи відбувається її надмірна ферментація в кишківнику.
За показаннями лікар може рекомендувати додаткові дослідження для виявлення захворювань кишківника, підшлункової залози та непереносимості інших компонентів, які клінічно можуть бути схожими на лактазну недостатність або бути причиною вторинної лактазної недостатності.
Зокрема, можна використовувати такі дослідження: копроцитограма, паразитологічне дослідження калу, посів калу на кишкову флору, еластаза панкреатична в калі, кальпротектин у калі, кал на приховану кров, антитіла (IgA, IgG) до гліадину та тканинної трансглутамінази, антитіла (IgE, IgG) до білків молока.
Комплексний підхід дозволяє встановити причину симптомів і підібрати оптимальну тактику лікування.
Правильно підібраний раціон допомагає контролювати симптоми та забезпечувати надходження необхідних поживних речовин до організму.
Чи потрібно повністю відмовлятися від молочних продуктів?
Не завжди. Багато людей з непереносимістю лактози можуть вживати невеликі кількості лактози без виражених симптомів.
Які продукти краще переносяться?
Часто краще переносяться:
Раціон підбирається індивідуально, оскільки переносимість лактози може суттєво відрізнятися у різних людей.
Як уникнути дефіциту кальцію та вітаміну D?
При обмеженні молочних продуктів важливо забезпечити достатнє надходження кальцію та вітаміну D з інших джерел. За потреби лікар може рекомендувати додатковий прийом цих речовин.
Можливість усунення симптомів залежить від причини лактазної недостатності.
Первинна лактазна недостатність зазвичай є генетично зумовленою та пов'язана зі зниженням активності ферменту лактази з віком. У таких випадках повністю відновити вироблення ферменту неможливо, проте симптоми можна ефективно контролювати за допомогою корекції харчування або використання ферментних препаратів лактази.
Вторинна лактазна недостатність виникає внаслідок захворювань або пошкодження слизової оболонки тонкого кишківника. Після успішного лікування основного захворювання здатність організму перетравлювати лактозу може покращитися або навіть повністю відновитися. Саме тому важливо встановити причину порушення та дотримуватися рекомендацій лікаря.
Міф 1. Лактоза шкідлива для всіх. Для більшості людей лактоза є безпечним компонентом харчування та не потребує обмеження.
Міф 2. Непереносимість лактози та алергія на молоко – це одне й те саме. Насправді це різні стани. При алергії залучена імунна система, а при лактазній недостатності проблема пов'язана з дефіцитом ферменту лактази.
Міф 3. За наявності лактазної недостатності молочні продукти повністю заборонені. Багато людей можуть вживати окремі кисломолочні або безлактозні продукти без появи симптомів.
Лактоза є природним компонентом молока та багатьох молочних продуктів. Для її нормального засвоєння організму необхідний фермент лактази, який розщеплює молочний цукор до простих вуглеводів.
Непереносимість лактози виникає внаслідок дефіциту лактази та може проявлятися здуттям живота, газоутворенням, болем у животі, діареєю та іншими симптомами після вживання молочних продуктів. Водночас подібні скарги можуть спостерігатися і при інших захворюваннях травної системи, тому важливо не займатися самодіагностикою.
Підтвердити або виключити лактазну недостатність допомагають сучасні методи діагностики, зокрема генетичні дослідження та інші спеціалізовані тести. Правильно встановлений діагноз дозволяє скоригувати харчування, уникнути неприємних симптомів і підтримувати високу якість життя без зайвих обмежень.
Результати лабораторних досліджень не є діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики і самолікування. Діагноз ставить лікар, використовуючи як результати даного обстеження, так й інформацію з інших джерел (клінічну картину, історію хвороби, результати інших додаткових обстежень).
