ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ
- Скринінг вродженої гіперплазії надниркових залоз.
- Скринінг вродженої недостатності надниркових залоз.
- Підозра на вроджену гіперплазію надниркових залоз у дитини (невиражені геніталії, ознаки маскулінізації, вугрі та передчасне зростання волосся на лобку).
- Діагностика вродженої гіперплазії надниркових залоз у дітей старшого віку та дорослих, у яких спостерігається легша форма «пізньої» гіперплазії.
- Разом з аналізами на інші гормони для виключення гіперплазії надниркових залоз із такими симптомами, як гірсутизм, порушення регулярності менструального циклу, маскулінізація або безпліддя (ці симптоми дуже схожі з симптомами синдрому полікістозних яєчників).
- Контроль стану жінок, що страждають від синдрому полікістозних яєчників, безпліддя; інколи контроль стану пацієнтів із підозрою на рак надниркових залоз або яєчників.
- Ознаки гіперандрогенії у жінок.
КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
17-ОН прогестерон (17-гідроксипрогестерон, 17-OHP) - стероїдний гормон, який є проміжною ланкою у процесі синтезу кортизолу, андрогенів та альдостерону (виступає в якості попередника цих гормонів). Сам по собі цей гормон має слабку біологічну активність, але він критично важливий як сировина. Виробляється переважно в надниркових залозах, а також у меншій кількості в яєчниках, яєчках і плаценті. Виконує ряд важливих біологічних функцій: є прямим попередником кортизолу; бере участь у ланцюжку створення чоловічих статевих гормонів (тестостерону); у жінок готує ендометрій до можливої вагітності у другій фазі циклу, працюючи в синергії з прогестероном; в ембріональному періоді впливає на формування статевих органів плоду.
Процес перетворення 17-OHP на кортизол - це багатоступенева біохімічна реакція, яка відбувається в клітинах кори надниркових залоз за участі групи ферментів. На першому етап фермент 21-гідроксилаза приєднує гідроксильну групу до 21-го атома вуглецю молекули 17-OHP в результаті чого утворюється проміжна речовина - 11-дезоксикортизол. Далі 11-дезоксикортизол переміщується до мітохондрій клітини де під дією ферменту 11-бета-гідроксилаза завершує трансформацію, перетворюючись на готовий кортизол. При недостатності вказаних ферментів 17-ОНП не може перетворитися на кортизол і накопичується в надлишку. Через порушення ферментативного етапу вироблення кортизолу знижується, тоді як рівень АКТГ збільшується через петлю негативного зворотного зв'язку. Також надлишок 17-ОН прогестерону «скидається» на виробництво андрогенів, що викликає симптоми маскулінізації. Паралельно організм відчуває нестачу кортизолу, що змушує мозок (гіпофіз) посилати ще більше сигналів наднирникам працювати інтенсивніше. Саме тому при високому рівні 17-OHP часто спостерігаються ознаки надлишку тестостерону, пов’язані з наднирниками.
При спадковому дефіциті ферментів, що приймають участь у трансформації 17ОНП (частіше при генетичному дефіциті 21-гідроксилази) виникають функціональні порушення, що об’єднуються під назвою «гіперплазія надниркових залоз». Клінічні прояви вродженої гіперплазії кори наднирників (ВГКН) залежать від форми захворювання та статі дитини. Симптоми можуть з'явитися як одразу після народження, так і через роки. Форми ВГКН:
- Солевтратна форма (найтяжча) - у пацієнтів обох статей з дефіцитом 21-гідроксилази продукується менше альдостерону – гормону, який регулює утримання солей у клітинах. Втрата занадто великої кількості рідини та солей разом із сечею загрожує гострою недостатністю функції кори надниркових залоз і так званою «кризою втрати солей». Пацієнти з такими симптомами можуть мати знижений рівень натрію в крові (гіпонатріємію), підвищений рівень калію (гіперкаліємію), зниження альдостерону та підвищення активності реніну. Прояви з'являються дуже рано (зазвичай на 1–4 тижні життя). Характеризується нестримним блюванням, діареєю, швидкою втратою ваги, ознаками зневоднення, адинамією. Без лікування швидко розвивається «солевтратний криз» (шок, низький тиск, порушення серцевого ритму), що є загрозою для життя. У новонароджених хлопчиків солевтратну форму часто пропускають, бо їхні статеві органи виглядають нормальними, що робить їх групою ризику для раптових кризів.
- Вірильна (проста) форма - прояви помітні з моменту народження або в ранньому дитинстві. У дівчаток: неоднозначна будова зовнішніх статевих органів (вірилізація) - від збільшення клітора до повного зрощення статевих губ (може бути ускладнене визначення статі новонародженої дитини) при нормальних внутрішніх жіночих органах (. У хлопчиків: при народженні зазвичай виглядають здоровими (можливе легке збільшення статевого члена), але пізніше (у 2–5 років) з’являється передчасне статеве дозрівання. Спільні ознаки: швидкий ріст, але раннє закриття зон росту (дитина залишається низькою у дорослому віці), акне, гіперпігментація шкіри.
- Некласична форма (пізня) - маніфестує значно пізніше (у підлітковому або дорослому віці). Для дівчат/жінок характерне надмірне оволосіння (гірсутизм), стійке акне, жирна шкіра, порушення або відсутність менструального циклу, порушення репродуктивної функції. Для обох статей: прискорене статеве дозрівання. Спочатку симптоми можуть бути слабкими, однак ймовірний їх повільний розвиток з часом. Хоча ця форма гіперплазії надниркових залоз не є загрозою для життя, вона все ж загрожує проблемами росту при розвитку організму, а також аномальним статевим дозріванням у дітей, що може бути причиною подальшого безпліддя.
Основні принципи діагностики та ведення пацієнтів з вродженою гіперплазією кори наднирників викладені в клінічних настановах Ендокринологічного товариства (Endocrine Society) - Congenital Adrenal Hyperplasia Guideline Resources (Phyllis W. Speiser, 2018 р.) та Міністерства охорони здоров’я України «Вроджена гіперплазія надниркових залоз внаслідок дефіциту 21-гідроксилази» 2023 року. Згідно цих документів основними діагностичними критеріями вродженої гіперплазії кори наднирників є поєднання характерних клінічних проявів та результатів специфічних лабораторних тестів. В якості базового тесту першої лінії використовується визначення рівня 17-ОН-прогестерону в сироватці крові. Скринінгова діагностика ВГКН у немовлят може бути ускладнена за рахунок інших причин підвищення 17ОНП (недоношеність, супутні стани та хвороби тощо). Можуть знадобитися тести вищого діагностичного рівня (генетичне тестування, дослідження профілю андрогенів рідинною хроматографією / тандемною спектрометрією). Золотим стандартом діагностики ВГНЗ є стимуляційний тест з АКТГ. Вимірювання повного спектру гормонів надниркових залоз після стимуляційного тесту може бути корисним для диференціації дефіциту 21-гідроксилази від дефектів інших ферментів.
Якщо діагноз ВГНЗ підозрюється після немовлячого віку, важливо визначити базовий рівень 17ОНП рано вранці (орієнтовно 8-00):
- 2 нг/мл – порогове значення (рівень <2 нг/мл з великою долею ймовірності дозволяє виключити дефіцит 21-гідроксилази);
- діапазон 2-10 нг/мл зазвичай характерний для некласичних форм захворювання, якк правило, потребує проведення стимуляційного тесту з АКТГ (якщо після стимуляції рівень 17-OHP перевищує 10 нг/мл, діагноз вважається підтвердженим);
- рівень >10 нг/мл - ймовірний діагноз класичної форми ВГКН.
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
Результати лабораторних досліджень не являються діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики і самолікування. Діагноз встановлює лікар, використовуючи як результати цього аналізу, так й інформацію з інших джерел (клінічна картина, історія хвороби, інші додаткові обстеження).
Референсні значення
Одиниці вимірювання: нг/мл (нанограм на мілілітр).
Альтернативні одиниці вимірювання: нг/мл х 3.03 = нмоль/л.
Діапазон результатів: 0.13-30.0 нг/мл
Результати дослідження оцінюються з урахуванням статі та віку, а також тижнів фази менструального циклу та триместру вагітності у жінок.
| Вік | 17-ОН-прогестерон в сироватці крові (нг/мл) |
| до 1 місяця | При інтерпретації результатів доцільно опиратися на клінічні рекомендації з діагностики вродженої гіперплазії кори наднирників (ВГКН). При народженні рівень 17ОНП зазвичай високий та в нормі знижується протягом кількох днів. При ВГКН рівень 17ОНП з часом зростає. Тому для немовлят доцільна оцінка результатів дослідження в динаміці. |
| 1-12 місяців | 0.79-16.71 |
| 1-13 років | <2.28 |
| з 14 років, чоловіки | 0.29-2.06 |
| з 14 років, жінки | Фолікулярна фаза – <1.05
Овуляторна фаза – 0.13-1.46
Лютеїнова фаза – 0.27-2.41
Постменопауза – <0.91 > |
| вагітні (пізні терміни) | 2.24-9.3 |
До 17.02.2026 р. використовувалися інші референсні значення (РЗ): 1 місяць 2.4-16.8 (жінки), <8.0 (чоловіки); 2 місяці 1.6-9.7 (жінки), 0.36-13.7 (чоловіки); 3 місяці 0.1-3.1 (жінки), 1.7-4.0 (чоловіки); 1 рік 0.15-3.55; 2-9 років 0.24-3.38 (жінки), 0.1-2.65 (чоловіки); 10-13 років 0.47-4.32 (жінки), 0.23-3.69 (чоловіки); з 14 років, чоловіки 0.5-2.1; з 14 років, жінки фолікулярна фаза 0.1-0.8, овуляторна фаза 0.3-1.4, лютеїнова фаза 0.6-2.3, постменопауза 0.13-0.51, пост-АКТГ <3.2; вагітні (пізні терміни) 2.0-12.0.
ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ/ПОЗИТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
- Вроджена гіперплазія надниркових залоз, обумовлена дефіцитом 21-гідроксилази або 11-бета-гідроксилази.
- Деякі випадки пухлин надниркових залоз або яєчників.
Слід враховувати, що 17-ОН-прогестерон є одним із метаболітів прогестерону, тому його концентрація може певною мірою істинно зростати на фоні застосування препаратів прогестерону.
ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ/НЕГАТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
- Хвороба Аддісона.
- Псевдогермафродитизм у чоловіків (дефіцит 11-бета-гідроксилази).
ІНТЕРФЕРУЮЧІ ФАКТОРИ
У передчасно народжених дітей часто спостерігається підвищений рівень 17-гідроксипрогестерону.
