ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ
- Лабораторне підтвердження діагнозу при підозрі на ВЕБ-інфекцію, інфекційний мононуклеоз.
- Оцінка форми та стадії перебігу інфекційного процесу.
- Диференціальна діагностика захворювань, за симптомами схожих на інфекційний мононуклеоз (болі в горлі, збільшенні лімфатичних вузлів, селезінки та печінки, лихоманка, швидка стомлюваність).
- В комплексній діагностиці деяких онкологічних захворювань (лімфоми Беркітта, назофарингеальної карциноми), пов'язаних із вірусом Епштейна-Барр.
КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
Вірус Епштейна-Барр (ВЕБ, EBV) відноситься до герпесвірусів людини (герпесвірус людини 4 типу) і є одним з найбільш поширених вірусів серед дорослого населення. Це вірус, яким заражена переважна більшість дорослого населення світу.
При інфікуванні вірус проникає в епітелій ротоглотки, мигдаликів, лімфовузлів та слинних залоз людини; можливими шляхами передачі вірусу є також переливання крові та трансплантація органів.
Вірус Епштейна-Барра є збудником інфекційного мононуклеозу – захворювання, що характеризується лихоманкою, фарингітом, ураженням мигдаликів, лімфоаденопатією, часто асоційованого з гепатоспленомегалією та, іноді, з екзантемою. Інфекційний мононуклеоз слід диференціювати від цитомегаловірусної інфекції та токсоплазмозу та, у разі нетипового прогресування захворювання – також від ВІЛ або від інших інфекцій. ВЕБ також виявляється при таких захворюваннях як злоякісна лімфома (ендемічна форма лімфоми Беркітта в Африці), назофарингеальна карцинома (особливо широко поширена в Південно-Східній Азії). В останні роки відзначається взаємозв'язок між ВЕБ та високим ризиком розвитку розсіяного склерозу або погіршенням вже наявних симптомів, а також із синдромом хронічної втоми. Зараження ВЕБ під час вагітності із трансплацентарною передачею викликає ураження серця, очей, печінки плода.
ВЕБ-інфекція також може викликати різні ушкодження нирок, що варіюють від мікроскопічної гематурії до гострої ниркової недостатності.
Основною метою діагностики ВЕБ-інфекції у людей зі здоровою імунною системою є диференціювання між гострою інфекцією, реактивацією вірусу та латентною формою хронічної інфекції. Імунна система здорової людини швидко пригнічує реплікацію вірусу. Але у пацієнтів з імуносупресією (наприклад, які отримали курс імуносупресивної терапії або ВІЛ-інфікованих) вірус Епштейна-Барра може реплікуватися безконтрольно та спричиняти тяжкі лімфопроліферативні захворювання.
Імунна відповідь при ВЕБ-інфекції характеризується утворенням антитіл до капсидного (VCA), ядерного (NA) та раннього (EA) антигенів ВЕБ. У ході дослідження виявляють наявність у сироватці пацієнта антитіл класу IgG до електрофоретично розділених та перенесених на нітроцелюлозну мембрану антигенів повного екстракту EBV. Дуже важливим моментом інтерпретації результатів є те, що антитіла до різних антигенів ВЕБ з'являються в різний час після первинного інфікування.
Метод імунного блоттингу (імуноблота, Вестерн-блоту) для визначення антитіл до ВЕБ, на відміну від звичайного ІФА, дає диференційовані відомості про наявність антитіл до цілого спектру антигенів збудника. Ця технологія значно підвищує інформативність дослідження (специфічність тесту).
В імунному блотингу визначають антитіла (IgG) до комплексу окремих антигенів вірусу: VCA (капсидний вірусний антиген) gp125, p19, p22 (p22 маркером пізньої фази ВЕБ-інфекції); EA (ранній антиген) - EA-D; NA (ядерний антиген) - EBNA-1.
Визначення антитіл IgG до окремих білків дозволяє точніше визначати фазу перебігу інфекції. Виявлення білка VСА gp125 вказує на ранню фазу інфекційного процесу. У період розпалу інфекції та на етапі завершення гострого процесу з'являються VСА р19. Про пізню фазу перебігу інфекції свідчить виявлення маркера VСА р22, який виявляється поодиноко або спільно з EBNA-1. Останній білок довго присутній у осіб, які перехворіли на інфекцію, і переконливо свідчить про перенесену інфекцію. Для комплексної оцінки стану хворого та визначення фази перебігу інфекції рекомендовано одномоментне визначення IgM, IgG до Epstein-Barr virus, імуноблот) (тести №№324, 325).
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
Інтерпретація результатів досліджень містить інформацію для лікаря і не є діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики та самолікування. Точний діагноз ставить лікар, використовуючи як результати даного обстеження, так і потрібну інформацію з інших джерел: анамнезу, результатів інших обстежень тощо.
Одиниці виміру:
Результат оцінюється за рівнем реакції антитіл з окремими антигенами вірусу Епштейна-Барр (ВЕБ).
Антигени ВЕБ до яких визначаються антитіла (IgG): VCA gp125; VCA p19; p22; EA-D; EBNA-1.
Рівень реакції антитіл людини з антигенами ВЕБ оцінюється в умовних одиницях інтенсивності, які дозволяють визначити «ступінь позитивності» результату:
інтенсивність 0-5, клас 0 – результат «негативний»;
інтенсивність 6-10, клас (+) – результат «сумнівний»;
інтенсивність 11-256, клас +, ++, +++ – результат «позитивний» з різною активністю.
Інтенсивність реакції не корелює лінійно з концентрацією антитіл, проте відображає склад та афінність молекул імуноглобулінів.
Присутність в крові специфічних IgG може свідчити, як на користь перенесеної хвороби, так і пізньої, хронічної стадії інфікування або реактивації. Результати визначення IgG доцільно інтерпретувавти разом з результатами виявлення специфічних IgМ до тих самих антигенів вірусу.
За результатами комплексного визначення антитіл класів IgG та IgM до різних антигенів ВЕБ можна визначити наявність інфекції та її стадію.
Відсутність інфекції, в тому числі і в минулому: відсутні антитіла до будь-яких антигенів ВЕБ.
Рання стадія первинної інфекції: IgM VCA(+), інші серологічні маркери негативні.
Гостра стадія первинної інфекції (розпал хвороби): IgM VCA(+); IgG VCA, переважно gp125 (+), інші серологічні маркери негативні (можливі позитивні результати IgG EA).
Пізня стадія первинної інфекції, перенесена інфекція зі збереженими IgM (менше 6 місяців): IgM VCA (+); IgG VCA gp125, p19, p22 (++), поява маркерів пізньої інфекції - IgG EBNA-1(+);
Пізня, хронічна інфекція: IgM VCA(-); IgG VCA переважно p22 (+) ;IgG EBNA (+); IgG EA (-);
Реактивація: IgG VCA, переважно p22 (+); IgM VCA(+/-); IgG EBNA (+); IgG EA-D(+).
ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ/ПОЗИТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
В сироватці крові виявлені антитіла (IgG) до антигенів вірус Епштейна-Барр:
- «+» anti-gp125 VCA IgG – при відсутності IgG до інших антигенів вірусу, може бути маркером ранньої фази інфекційного процесу;
- «+» anti-gp125, p19 VCA IgG – при відсутності IgG до інших антигенів вірусу, характерно для розпалу інфекції та на етапі завершення гострого процесу;
- «+» anti-gp125, p19, р19 VCA IgG – при відсутності IgG до інших антигенів вірусу або наявності IgG до ядерного антигену (EBNA-1), є типовим для пізньої фази перебігу інфекції;
- «+» anti-EBNA IgG – маркер пізньої або перенесеної інфекції, при відсутності IgG до інших антигенів свідчить про перенесену інфекцію.
- IgG до раннього антигену (EA) – можуть з’являтися при гострій первинній інфекції (в більшості випадків), реактивації.
ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ/НЕГАТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
В сироватці крові відсутні антитіла (IgG) до антигенів вірус Епштейна-Барр – немає серологічних маркерів ВЕБ-інфекції (пер за все пізньої, хронічної, перенесеної).
ІНТЕРФЕРУЮЧІ ФАКТОРИ
На коректність результатів тестування впливає стан імунної системи людини. Внаслідок ослабленої імунологічної реактивності (імунодефіцитні стани), а також за рахунок індивідуальних особливостей імунної системи можливе отримання сумнівних, хибнонегативних результатів. Для з'ясування статусу ВЕБ-інфекції у разі імуносупресії рекомендується визначення вірусу методом ПЛР (виявлення ДНК ВЕБ у крові). Для диференційної діагностики лімфаденопатії та захворювань, схожих на інфекційний мононуклеоз, особливо у вагітних жінок, рекомендовано виключити токсоплазмоз, цитомегаловірусну інфекцію, ВІЛ та герпес 6-го типу.
