ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ
- Лабораторне підтвердження діагнозу при підозрі на ВЕБ-інфекцію, інфекційний мононуклеоз.
- Оцінка форми та стадії перебігу інфекційного процесу.
- Диференціальна діагностика захворювань, за симптомами схожих на інфекційний мононуклеоз (болі в горлі, збільшенні лімфатичних вузлів, селезінки та печінки, лихоманка, швидка стомлюваність).
- В комплексній діагностиці деяких онкологічних захворювань (лімфоми Беркітта, назофарингеальної карциноми), пов'язаних із вірусом Епштейна-Барр.
КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
Вірус Епштейна-Барр (ВЕБ, Epstein Barr virus, EBV, вірус герпесу людини 4 типу, HHV-4) – ДНК-вмісний вірус родини Herpesviridae, що має 2 варіанти (A і B, або 1 і 2). Обидва поширені та зумовлюють однакове захворювання. Збудник нестійкий у зовнішньому середовищі, швидко гине внаслідок висушування, під дією високої температури.
Джерело інфекції - хвора або інфікована людина. Після первинного інфікування вірус періодично виділяється зі слиною протягом усього життя. Інфікування відбувається через контакт зі слиною, наприклад поцілунок і забруднені слиною предмети: обмін шматочками їжі, пиття з однієї склянки чи пляшки. Інфікування також можливе через переливання крові, пересадку кісткового мозку чи органів. Інкубаційний період триває від 30 до 50 днів. Сприйнятливість населення до захворювання висока. Будь-які імунодефіцитні стани сприяють генералізації інфекції.
Вважається, що близько 90% дорослого населення мають ознаки перенесеної ВЕБ-інфекції. У більшості імунокомпетентних людей ВЕБ-інфекція протікає безсимптомно, однак у 30-50% випадків виникає інфекційний мононуклеоз, що характеризується лихоманкою, вираженою слабкістю, фарингітом, тонзилітом (ангіною), лімфаденопатією і гепатоспленомегалією. Ці симптоми об'єднані терміном "мононуклеозоподібний синдром" і можуть спостерігатися не тільки при ВЕБ-інфекції, але і при деяких інших інфекційних захворюваннях (цитомегаловірус, ВІЛ, токсоплазмоз, та інші). Інфекційний мононуклеоз у більшості випадків минає протягом декількох тижнів, але іноді можливі загострення з різноманітними ускладненнями. Список ускладнень можна знайти на офіційному сайті Центру по контролю захворювань США (Centers for Disease Control and Prevention, CDC) - https://www.cdc.gov/epstein-barr/hcp.html.
Неврологічні розлади можуть виникати до 5% хворих. До них належать енцефаліт, менінгоенцефаліт, судоми, неврит зорового нерву, раптова нейросенсорна приглухуватість, ідіопатичний параліч обличчя, синдром Гійєна–Барре та ін. Найбільш частими є гематологічні ускладнення, зокрема гемолітична анемія (3%) і тромбоцитопенія (25–50%), рідше – апластична анемія, панцитопенія та агранулоцитоз. До інших рідких гострих ускладнень належить міокардит, перикардит, панкреатит , інтерстиціальна пневмонія, рабдоміоліз та психологічні ускладнення (синдром «Аліса в країні чудес»). Зв‘язок інфекційного мононуклеозу з багатьма з цих ускладнень ґрунтується на даних багатьох випадків, докази причинно-наслідкового в багатьох випадках не є переконливими.
Провідне значення в діагностиці інфекційного мононуклеозу та диференціальної діагностики захворювань, що протікають із «мононуклеозоподібним синдромом», належить лабораторним дослідженням. Як правило, потрібні відразу кілька лабораторних показників. Для лікаря і пацієнта найбільш зручним рішенням є комплексне лабораторне дослідження, що включає всі необхідні аналізи.
Для розуміння принципів лабораторної діагностики інфекційного мононуклеозу необхідно враховувати деякі особливості життєвого циклу ВЕБ. Як і всі герпесвіруси, ВЕБ характеризуються літичним циклом і латентною фазою. Під час літичного циклу відбувається синтез регуляторних білків, у тому числі так званих ранніх антигенів (ранні антигени, ЕА). Ранні антигени (ЕА) необхідні для синтезу ДНК вірусу, капсидного білка (VCA) та інших структурних білків. Літичний цикл завершується руйнуванням інфікованих лімфоцитів з виходом сформованих вірусних частинок. Деякі віруси, однак, не мають завершеного літичного циклу: замість цього вони активують у лімфоцитах хронічну, персистуючу, латентну інфекцію. Під час латентної фази відбувається синтез ядерних антигенів (NA) і деяких структурних білків. У відповідь на синтез в інфікованих лімфоцитах вказаних білків в організмі виробляються специфічні до антитіла до вказаних білків (антигенів). Досліджуючи ці антитіла, можна диференціювати гостру, перенесену та хронічну ВЕБ-інфекцію.
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
Інтерпретація результатів досліджень містить інформацію для лікаря і не є діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики та самолікування. Точний діагноз ставить лікар, використовуючи як результати даного обстеження, так і потрібну інформацію з інших джерел: анамнезу, результатів інших обстежень тощо.
Одиниці виміру:
Результат оцінюється за рівнем реакції антитіл з окремими антигенами вірусу Епштейна-Барр (ВЕБ).
Антигени ВЕБ до яких визначаються антитіла (IgM): VCA gp125; VCA p19; p22; EA-D; EBNA-1.
Рівень реакції антитіл людини з антигенами ВЕБ оцінюється в умовних одиницях інтенсивності, які дозволяють визначити «ступінь позитивності» результату:
інтенсивність 0-5, клас 0 – результат «негативний»;
інтенсивність 6-10, клас (+) – результат «сумнівний»;
інтенсивність 11-256, клас +, ++, +++ – результат «позитивний» з різною активністю.
Інтенсивність реакції не корелює лінійно з концентрацією антитіл, проте відображає склад та афінність молекул імуноглобулінів.
Найбільше діагностичне значення має виявлення антитіл класу М (IgM) до антигену VCA.
В нормі антитіла класу М (IgМ) до антигенів (VCA, NA, EA) вірусу Епштейна-Барр відсутні (негативний результат).
За результатами комплексного визначення антитіл класів IgG та IgM до різних антигенів ВЕБ можна визначити наявність інфекції та її стадію.
Інтерпретація результатів комбінованого визначення серологічних маркерів ВЕБ-інфекції:
Відсутність інфекції: відсутні антитіла до будь-яких антигенів ВЕБ.
Рання стадія первинної інфекції: IgM VCA(+), інші серологічні маркери негативні.
Гостра стадія первинної інфекції (розпал хвороби): IgM VCA(+); IgG VCA(+), інші серологічні маркери негативні (можливі позитивні результати IgG EA).
Пізня стадія первинної інфекції, перенесена інфекція зі збереженими IgM (менше 6 місяців): IgM VCA(+); IgG VCA(++), поява маркерів пізньої інфекції - IgG EBNA-1(+); IgG p22(+);
Пізня, хронічна інфекція: IgM VCA(-); IgG VCA(+) ;IgG EBNA (+); IgG p22(+); IgG EA (-);
Реактивація: IgG VCA(+); IgM VCA(+/-); IgG EBNA (+); IgG p22(+); IgG EA-D(+).
ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ/ПОЗИТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
Найбільше діагностичне значення має виявлення антитіл класу М (IgM) до антигену VCA.
В сироватці крові виявлені антитіла (IgM) до антигенів вірус Епштейна-Барр:
- «+» anti-VCA IgM – при відсутності інших серологічних маркерів ВЕБ-інфекції (в тому числі IgG) може бути маркером ранньої стадії первинної інфекції;
- «+» anti-VCA IgM – при наявності інших серологічних маркерів ВЕБ-інфекції, окрім anti-EBNA, р22 може спостерігатися в гостру стадію первинної інфекції;
- «+» anti-VCA IgM – при наявності IgG (в тому числі до EBNA, р22) характерно для хронічної інфекції або реактивації.
ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ/НЕГАТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
Найбільше діагностичне значення має виявлення антитіл класу М (IgM) до антигену VCA.
В сироватці крові відсутні антитіла (IgM) до антигенів вірус Епштейна-Барр:
- «-» anti-VCA IgM – при відсутності інших серологічних маркерів ВЕБ-інфекції (в тому числі IgG) маркер відсутності ВЕБ-інфекції на момент обстеження та в минулому, або дуже рання стадія захворювання;
- «-» anti-VCA IgM – при наявності інших серологічних маркерів ВЕБ-інфекції (перш за все IgG EBNA, р22) – перенесена інфекція (може спостерігатися й при хронічній інфекції).
ІНТЕРФЕРУЮЧІ ФАКТОРИ
На коректність результатів тестування впливає стан імунної системи людини. Внаслідок ослабленої імунологічної реактивності (імунодефіцитні стани), а також за рахунок індивідуальних особливостей імунної системи можливе отримання сумнівних, хибнонегативних результатів. Для з'ясування статусу ВЕБ-інфекції у разі імуносупресії рекомендується визначення вірусу методом ПЛР (виявлення ДНК ВЕБ у крові). Для диференційної діагностики лімфаденопатії та захворювань, схожих на інфекційний мононуклеоз, особливо у вагітних жінок, рекомендовано виключити токсоплазмоз, цитомегаловірусну інфекцію, ВІЛ та герпес 6-го типу.
