ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ
- Визначення причин безпліддя.
- Визначення фази менструального циклу (менопаузи).
- Діагностика порушень сперматогенезу, зниженої кількості сперматозоїдів.
- Для виявлення первинних чи вторинних причин статевих дисфункцій (патології статевих залоз чи гіпоталамо-гіпофізарних порушень).
- Для діагностики раннього чи пізнього статевого розвитку.
- Контроль ефективності терапії гормонами
КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
Фолікулостимулюючий гормон (ФСГ) разом з лютеїнізуючим гормоном (ЛГ) виробляється в передній долі гіпофіза під впливом гіпоталамічного гонадотропін-ліберуючого гормону. Секреція ФСГ відбувається в імпульсному режимі з інтервалами 1-4 години. Під час викиду тривалістю близько 15 хвилин концентрація ФСГ перевищує середній показник у 1,5-2,5 рази та регулюється рівнем статевих гормонів за принципом негативного зворотного зв'язку. Низькі рівні статевих гормонів стимулюють виділення ФСГ у кров, а високі пригнічують. Пригнічує виробництво ФСГ також білок інгібін В, який синтезується в клітинах яєчників у жінок і клітинах, що вистилають сім’явивідні канальці (клітини Сертолі), у чоловіків.
У дітей рівень ФСГ короткочасно збільшується після народження і значно падає в 6 місяців у хлопчиків і в 1-2 роки у дівчаток. Потім він підвищується перед початком статевого дозрівання і виникненням вторинних статевих ознак. Одним із перших лабораторних показників початку періоду пубертату (статевого дозрівання) у дітей є збільшення концентрації ФСГ уночі. Разом з цим посилюється відповідь статевих залоз та підвищується рівень статевих гормонів.
У жінок ФСГ стимулює дозрівання фолікулів яєчників, готує їх до впливу лютеїнізуючого гормону і посилює вивільнення естрогенів. Менструальний цикл складається з фолікулінової та лютеїнової фаз. Перша фаза циклу проходить під впливом ФСГ: фолікул збільшується і виробляє естрадіол, а наприкінці різке підвищення рівнів фолікулостимулюючого та лютеїнізуючого гормонів провокує овуляцію – розрив дозрілого фолікула та вихід яйцеклітини. Потім настає лютеїнова фаза, під час якої ФСГ сприяє виробленню прогестерону. Естрадіол та прогестерон за принципом зворотного зв'язку регулюють синтез ФСГ гіпофізом. Під час менопаузи яєчники припиняють функціонувати і знижена секреція естрадіолу призводить до збільшення концентрацій фолікулостимулюючого та лютеїнізуючого гормонів.
У чоловіків ФСГ впливає на розвиток сім’яних канальців, збільшує концентрацію тестостерону, стимулює утворення та дозрівання сперми в яєчках та сприяє продукції андрогензв'язуючого білка. Після статевого дозрівання рівень ФСГ у чоловіків відносно незмінний. До збільшення його кількості призводить первинна недостатність яєчок.
Аналіз на гонадотропні гормони дозволяє визначити рівень порушень гормональної регуляції – первинний (залежний від самих статевих залоз) або вторинний (пов'язаний із гіпоталамо-гіпофізарною віссю). У пацієнтів із розладом функції яєчок (або яєчників) низькі показники ФСГ свідчать про дисфункцію гіпоталамуса чи гіпофіза. Підвищення ФСГ вказує на первинну патологію статевих залоз.
У жінок тест на ФСГ має проводитись з урахуванням дня менструального циклу. Концентрація ФСГ досягає піку під час овуляції, тому аналіз зазвичай здають на 6-7-й день циклу або відповідно до вказівок лікаря.
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
Результати лабораторних досліджень не являються діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики і самолікування. Діагноз встановлює лікар, використовуючи як результати цього аналізу, так й інформацію з інших джерел (клінічна картина, історія хвороби, інші додаткові обстеження).
Одиниці виміру: мМОд/мл (мілі міжнародних одиниць в мілілітрі)
Альтернативні одиниці виміру: мОд/мл = Од/л
Межі визначення: 0.3-200 мМОд/мл
Інтерпретація результатів дослідження ФСГ виконується з урахуванням статі та віку.
Референсні значення:
| Вік, стать | ФСГ у сироватці крові (мМОд/мл) |
| Чоловіки, до 1 року | 0.1-3.2 |
| Чоловіки, 1-8 років | 0.2-2.1 |
| Чоловіки, 9-11 років | 0.4-4.2 |
| Чоловіки, 12-18 років | 0.9-7.1 |
| Чоловіки, старше 18 років | 1.5-12.4 |
| Жінки, до 1 року | 1.6-19 |
| Жінки, 1-8 років | 0.7-5.8 |
| Жінки, 9-11 років | 0.5-7.6 |
| Жінки, 12-18 років | 0.9-9.1 (при встановленому менструальному циклі рівень ФСГ змінюється у відповідності до фази циклу, значення відповідають рівню ФСГ жінок старше 18 років) |
| Жінки, старше 18 років | Фаза регулярного менструального циклу: фолікулярна 3.5-12.5; овуляторна 4.7-21.5; лютеінова 1.7-7.7. Постменопауза 25.8-134.8. |
Концентрація ФСГ у крові жінок залежить від дня менструального циклу, віку жінки та стану її репродуктивного здоров'я. Зазвичай дослідження виконується на 2-4-й день циклу або відповідно до вказівок лікаря.
Максимальні значення припадають на період овуляції. Спочатку ФСГ збільшується поступово, сприяючи збільшенню фолікулів. Потім відбувається різкий стрибок ЛГ та ФСГ, за рахунок чого лопається фолікулярна оболонка. У лютеїнізованій фазі циклу рівень ФСГ поступово знижується. Таким чином, «норма» ФСГ у жінок репродуктивного віку може змінюватись в залежності від дня циклу. Значення ФСГ доцільно оцінювати в комбінації з лютеїнізуючим гормоном (ЛГ). Діагностичне значення може мати коефіцієнт ЛГ/ФСГ. Для жінок репродуктивного віку фізіологічні значення скаладють: фолікулярна фаза: ЛГ/ФСГ - 0.82; лютеїнова фаза: ЛГ/ФСГ - 1.12. Якщо показник знижений, проблема полягає у процесі дозрівання ооцитів. Збільшення показника може свідчити про наявність синдрому полікістозних яєчників.
ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ / ПОЗИТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
- Первинна недостатність яєчників (синдром передчасного виснаження яєчників, синдром дискенезії яєчників, пухлини та кісти яєчників, синдром Шерешевського-Тернера, синдром Суайра, недостатня продукція стероїдних гормонів яєчниками – дефіцит 17-альфа-гідроксилази).
- Первинна тестикулярна недостатність у чоловіків (аплазія або агенезія яєчок, синдром Клайнфельтера, пухлини яєчок).
- Гіпогонадизм внаслідок впливу на яєчники або яєчка будь-яких зовнішніх факторів (рентгенівського випромінення, хіміотерапії, алкоголю, інфекційних захворювань, автоімунних захворювань, травм, кастрації).
- Гіперфункція або пухлини гіпофизу.
- Ендометріоз.
- Тестикулярна фемінізація.
- Ектопічна секреція при деяких гормон-секретуючих новоутвореннях (частіше пухлини легень).
- Передчасне статеве дозрівання.
- Алкоголізм.
- Прийом наступних лікарських препаратів може підвищувати рівень ФСГ:бікалутамід, бромокриптин, циметидин, кломіфен, даназол, дигіталіс, еритропоетин, фінастерид, аналоги гонадоліберину, соматоліберин, гідрокортизон, кетоконазол, леупролід, леводопа, метформін, налоксон, нілютамід, фенітоїн, правастатин, тамоксифен
ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ / НЕГАТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
- Дефіцит гіпоталамічного гонадоліберину (синдром Каллмана – вроджений вторинний гіпогонадизм – розлад імпульсної секреції гонадоліберину в гіпоталамусі).
- Ізольований дефіцит ФСГ.
- Гіпофізарна недостатність.
- Нанізм.
- Синдром Шихана.
- Гіперпролактинемія.
- Новоутворення яєчників, яєчок та наднирників з підвищеною секрецією естрогенів та адрогенів.
- СПКЯ.
- Гемохроматоз.
- Анорексія та голодування.
- Прийом наступних лікарських препаратів може знижувати рівень ФСГ: анаболічні стероїди, протисудомні, карбамазепін, кон'юговані естрогени, кортиколіберин, даназол, діетилстильбестрол, естроген- та прогестеронвмісні препарати, фінастерил, госерелін, медроксипрогестерон, мегестрол, октреотид, пероральні контрацептиви, фенотіазиди, пімозид, преднізалон, станозолол, торемифен, вальпроєва кислота.
ІНТЕРФЕРУЮЧІ ФАКТОРИ
Гетерофільні антитіла сироватки крові людини можуть вступати у реакцію з імуноглобулінами реагенту, викривляючи результати аналізу. Пацієнти, що знаходяться у привичному контакті з тваринами або продуктами, що були отримані з сироватки крові тварин, в більшому ступені схильні до подібної інтерференції. Результати тестування подібних зразків можуть демонструвати аномальні значення. Для постановки діагнозу може бути необхідна додаткова інформація.
Зразки, які отримано від пацієнтів, які приймали лікарські засоби, що виготовлено на основі моноклональних мишачих антитіл, в діагностичних або терапевтичних цілях, можуть містити людські антитіла проти мишачих антитіл (НАМА). Подібні зразки при тестуванні за допомогою тестів, які використовують моноклональні мишачі антитіла, можуть демонструвати або хибно завищені, або хибно занижені результати дослідження. Для встановлення статусу пацієнта необхідною може бути інша діагностична або клінічна інформація.
Неадекватні показники рівня ФСГ можливі через прийом пацієнтом радіоізотопних препаратів, пероральних гормональних препаратів, вагітності, ядерно-магнітного резонансного сканування, проведеного незадовго до дослідження на ФСГ, куріння та вживання алкоголю.
При зниженому ФСГ необхідно здати кров ще раз, оскільки виділення гормону з гіпофіза має імпульсний характер і разове тестування може не відобразити дійсну активність гормональної регуляції. У той самий час при станах, що пов’язані з підвищенням ФСГ, одноразове взяття проби вважається достатнім.
