ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ПРИЗНАЧЕННЯ
Для чоловіків та жінок:
- клінічні ознаки збільшення або зниження рівня андрогенів за нормального рівня тестостерону;
- облисіння;
- вугровий висип, себорея;
- виявлення маркерів інсулінорезистентності.
Для жінок:
- гірсутизм;
- ановуляція, аменорея;
- синдром полікістозних яєчників;
- прогнозування розвитку гестозу (ГЗСГ знижений).
Для чоловіків:
- порушення потенції;
- зниження лібідо;
- чоловічий клімакс;
- хронічний простатит.
КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
ГЗСГ — це білок крові, що діє як основний переносник андрогенів та естрогенів та головний фактор, що визначає співвідношення вільної та білок-пов'язаної фракцій цих гормонів у плазмі. З'єднуючись з тестостероном, дигідротестостероном (ДГТ), естрадіолом (естрогеном) та іншими стероїдними гормонами транспортує їх у крові у метаболічно неактивній формі. У зв'язаній з транспортними білками формі гормони неактивні та недоступні для метаболічної інактивації. Таким чином ГЗСГ виконує регуляцію біодоступності статевих гормонів шляхом контролю за рівнем їх метаболічного кліренсу та доступом до тканин-мішеней. Ділянки зв’язування ГЗСГ переважно зайняті тестостероном, тому концентрації ГЗСГ у сироватці крові є значним фактором, що визначає концентрації загального тестостерону. Лише незначний відсоток (2–3 %) тестостерону циркулює в крові у вільній формі, більша частина гормону міцно зв’язана з ГЗСГ або слабо зв’язана з неспецифічними білками, зокрема з альбуміном. У чоловіків частка тестостерону, що зв’язана з ГЗСГ, складає від 44 % до 65 %, а у жінок - від 66 % до 78 %. Окрім того, рівні ГЗСГ у чоловіків приблизно вдвічі нижчі, ніж у жінок. У жінок естрадіол циркулює переважно в зв’язаній з ГЗСГ формі, але афінність ГЗСГ до естрадіолу приблизно в 5 разів нижча, ніж афінність до тестостерону.
Вироблення білка відбувається переважно, але не виключно, в печінці та регулюється метаболічними та ендокринними факторами. У здорових осіб найбільш значущими факторами, що визначають рівні циркулюючого ГЗСГ, є статура та, особливо, співвідношення жирової та м’язової мас. Вага тіла, індекс маси тіла (ІМТ) та співвідношення окружностей талії та стегон (WHR) обернено корелює з рівнями ГЗСГ. Метаболічні та гормональні зміни впродовж життя мають відображення в коливаннях рівнів ГЗСГ. Також рівень синтезу ГЗСГ у печінці напряму залежить від статевих гормонів: естрогени збільшують, а андрогени знижують його продукцію, тому вміст ГЗСГ у жінок майже вдвічі вищий, ніж у чоловіків. При зниженні продукції естрадіолу загальний вміст гормону та концентрація вільного естрадіолу в крові знижуються паралельно. При зменшенні продукції андрогенів збільшення продукції ГЗСГ зумовлює збереження постійного рівня у крові загального тестостерону, хоча концентрація вільного тестостерону знижується. Тому рівень загального тестостерону плазми може бути парадоксально нормальним на ранніх стадіях тестикулярних захворювань. Крім балансу естрогенів та андрогенів, на рівень ГЗСГ впливають тиреоїдні гормони, інсулін, фактори дієти та ін.
Визначення ГЗСГ і тестостерону в сироватці крові використовуються в алгоритмах розрахунку рівнів вільного тестостерону в пацієнтів із підозрою на гіпер- та гіпоадрогенію.
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
Результати лабораторних досліджень не являються діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики і самолікування. Діагноз встановлює лікар, використовуючи як результати цього аналізу, так й інформацію з інших джерел (клінічна картина, історія хвороби, інші додаткові обстеження).
Одиниці виміру: нмоль/л (наномоль на літр)
Альтернативні одиниці виміру: нмоль/л x 0.095 = мкг/мл (мг/л); мкг/мл (мг/л) x 10.53 = нмоль/л
Межі визначення: 0.8-2000 нмоль/л
Референсні діапазони залежать від віку та статі.
Референсні значення
| Вік | ГЗСГ в сироватці крові (нмоль/л) |
| до 1 місяця | 10.8-71 (чоловіки), 11.8-51 (жінки) |
| 1-11 місяців | 60-209 (чоловіки), 50-181 (жінки) |
| 1-3 роки | 42-156 (чоловіки), 51-158 (жінки) |
| 4-6 років | 39-146 (чоловіки), 48-142 (жінки) |
| 7-9 років | 38-114 (чоловіки), 31-103 (жінки) |
| 10-12 років | 32-93 (чоловіки), 20-100 (жінки) |
| 13-15 років | 13-63 (чоловіки), 16.6-77 (жінки) |
| 16-19 років | 10.6-54 (чоловіки), 9.3-75 (жінки) |
| 20-49 років | 18.3-54.1 (чоловіки), 32.4-128 (жінки) |
| від 50 років | 20.6-76.7 (чоловіки), 27.1-128 (жінки) |
До 08.07.2023 р. використовувалася інша технологія виконання аналізу та референсні значення (РЗ): технологія ARCHITECT i2000 (Abbott, США); РЗ (нмоль/л) - до 1 місяця 14.4-120.2; 2 місяці-1 рік 36.2-229; 2-8 років 41.8-188.7; 9-11 років 26.4-162.4; 12-13 років 14.9-107.84; 14-15 років 11.2-98.2. Жінки: 16-17 років 9.8-84.14; 18-19 років 10.8-154.56; 20-49 років 14.7-122.5; старші 50 років 16.7-124.4. Чоловіки: 16-19 років 9.7-49.6; 20-49 років 16.2-68.5; старші 50 років 13.7-69.9.
ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ/ПОЗИТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
- Гіперестрогенія.
- Конституційні особливості.
- Гіпертиреоїдний стан.
- Гепатити.
- ВІЛ-інфекція.
ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ/НЕГАТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
- Нефротичний синдром.
- Великі колагенози.
- Гіперандрогенія.
- Інсулінорезистентність.
- Гіпотиреоз.
- Акромегалія.
- Хвороба Кушинга.
- Гіперпролактинемія.
- Синдром полікістозних яєчників.
- Адреногенітальний синдром.
- Цироз печінки.
ІНТЕРФЕРУЮЧІ ФАКТОРИ
Концентрація ГЗСГ буває досить високою у дітей (фізіологічна норма). У дорослих цей показник досить стабільний. У чоловіків він піднімається із віком. У жінок після менопаузи концентрація ГЗСГ зменшується зі зниженням гормональної активності яєчників.
Захворювання печінки, гіпертиреоз та анорексія можуть сприяти підвищенню рівня ГЗСГ. Зниження рівня ГЗСГ спостерігається при надмірній масі тіла, гіпотиреозі, хворобі Іценка-Кушинга, печінковій недостатності.
Лікарські засоби, що підвищують рівень ГЗСГ: оральні контрацептиви, естрогени, фенітоїн.
Лікарські засоби, що знижують рівень ГЗСГ: даназол, андрогени, глюкокортикоїди, соматостатин.
